Справа № 243/1605/26
Провадження № 3/243/1019/2026
Іменем України
02 квітня 2026 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №2 Краматорського районного управління поліції Головного Управління національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , оператора БПЛА, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 24.01.2026 року о 10 год. 00 хв. на автошляху Київ - Харків - Довжанський, 648 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kaw600, н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 6810» та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав право представляти свої інтереси адвокату Постригань Т.Л. на підставі ордеру СА № 1155531 від 25.03.2026 року.
Адвокат Постригань Т.Л. у судовому засіданні просила закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування вказує, що протокол серії ААД № 821074 та доданий відеозапис, не містять належних доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначає, що поліцейськими не зафіксовано обставин зупинки автомобіля та вчинення водієм будь-яких порушень ПДР, які б стали законною підставою для такої зупинки. Враховуючи відсутність доказів керування та неправомірність вимог працівників поліції, адвокат вважає, що ОСОБА_1 не був зобов'язаний проходити огляд на стан сп'яніння, а всі складені процесуальні документи є недопустимими доказами вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення адвоката, дослідивши надані матеріали справи про адміністративне правопорушення та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено відеозапис, яким не зафіксовано моменту руху автомобіля, безпосередньої зупинки транспортного засобу працівниками поліції, а також перебування ОСОБА_1 за кермом у статусі водія.
Крім того, зміст зафіксованої на відео розмови не дає змоги суду встановити, яким саме транспортним засобом керував ОСОБА_1 , оскільки будь-яка визначальна інформація щодо автомобіля у діалозі відсутня. При цьому, опис обставин правопорушення у протоколі є неповним, не містить даних про особу, яка фактично керувала автомобілем.
Інших належних доказів, які б підтверджували та доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Renault Kaw600, н.з. НОМЕР_3 - суду надано не було.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
В свою чергу суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги заперечення адвоката, суд прийшов до висновку про недоведеність факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - суду не надано, у зв'язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков