65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5316/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Задорожний А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Фізичної особи-підприємця Демченко Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-2010" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, селище міського типу Овідіополь(з), вул.Колісниченка Євгена, будинок 140)
про стягнення 2 923 718,96 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
1. Короткий зміст позовних вимог Фізичної особи-підприємця Демченко Наталії Миколаївни.
30.12.2025 Фізична особа-підприємець Демченко Наталія Миколаївна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-2010", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2 488 975 грн, інфляційні збитки у розмірі 19 869,34 грн, 36% річних у розмірі 414 874,62 грн, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання за укладеним між сторонами договором оренди транспортного засобу з екіпажем №03/06/2025 від 03.06.2025 в частині сплати орендної плати.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Демченко Наталії Миколаївни за вх.№5460/25 від 30.12.2025 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету та зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Ухвала суду від 05.01.2026 була надіслана позивачу до його електронного кабінету та доставлена 06.01.2026 о 15:19, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
07.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій останній зазначив про наявність у відповідача електронного кабінету.
08.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.
Ухвалою від 13.01.2026 суд постановив відкрити провадження у справі №916/5316/25, прийняти справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на "09" лютого 2026 р. о 12:00.
29.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд, у разі прийняття рішення про обґрунтованість позовних вимог, зменшити на 90 % суму штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем.
09.02.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
09.02.2026 в підготовче засідання з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився, водночас про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи клопотання відповідача, суд, з'ясувавши думку представника позивача щодо відкладення підготовчого засідання, який проти цього не заперечував, відклав підготовче засідання по справі № 916/5316/25 на 02.03.2026 о 12:45.
У судовому засіданні судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.03.2026 о 13:45.
У судове засідання 23.03.2026 з'явився представник позивача. Відповідач до суду не з'явився.
У судовому засіданні судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення. Суд також повідомив, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 01.04.2026 о 13:45.
25.03.2026 до суду від позивача надійшла заява, у якій останній просить суд провести судове засідання без участі представника позивача - адвоката Мельниченка С.В.
У судове засідання 01.04.2026 позивач та відповідач не з'явилися.
Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Фізичної особи-підприємця Демченко Наталії Миколаївни.
03 червня 2023 року Фізична особа-підприємець Демченко Наталія Миколаївна (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-2010" (Орендар) уклали договір оренди транспортного засобу з екіпажем №03/06/2025, відповідно до п.1.1. якого орендодавець взяв на себе зобов'язання передати орендареві в строкове платне користування зернозбиральні комбайни з жатками (далі - техніка) для збирання урожаю, а також зобов'язується забезпечити своїми силами їх управління та технічну експлуатацію під керуванням екіпажу(водія), а орендар зобов'язувався прийняти техніку та сплачувати орендодавцеві орендну плату за її використання.
Як зазначає позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань згідно умов договору позивачем 03 червня 2025 року було передано відповідачу в тимчасове платне володіння сільськогосподарську техніку: комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , марка CLAAS LEXION 600, 2010 року випуску, номер двигуна НОМЕР_3 ; комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , марка CLAAS LEXION 600, 2009 року випуску, номер двигуна НОМЕР_6 .
15 липня 2025 року, після проведених робіт зі збору врожаю ріпака, пшениці та ячменю, передана в оренду техніка була передана відповідачем позивачеві, при цьому було встановлено, що по завершенню користування орендованою технікою за призначенням, вона знаходиться в нормальному технічному стані і повністю придатна для використання за її цільовим призначенням. Зауваження до зовнішнього вигляду та технічного стану техніки були відсутні.
В цей же день сторонами договору був складений акт №ОУ-0000376 здачі прийняття робіт (надання послуг), згідно з яким позивач надав послуги по договору №03/06/2025 від 03.06.2025 - оренда техніки, загальна вартість яких склала 2 488 975 грн.
Відповідно до п.4.3. договору орендна плата сплачується в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 30 (тридцять) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (послуг) (оренда техніки).
Відтак, позивач зазначає, що кінцевою датою проведення повного розрахунку є 14.08.2025.
Водночас, як зазначає позивач, відповідачем не було сплачені надані за договором послуги, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 2 488 975 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Крім того, з огляду на порушення відповідачем строків оплати, позивач на підставі п.8.5 договору та ст.625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача також інфляційні збитки у розмірі 19 869,34 грн та 36% річних у розмірі 414 874,62 грн.
3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-2010".
Відповідач не заперечує проти суми основного боргу, втім, зазначає, що з огляду на те, що сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000376 на загальну суму 2 488 975,00 грн (без ПДВ) 15.07.2025, враховуючи положення п.4.3 договору, кінцевим строком внесення орендної плати є 26.08.2025, а не 14.08.2025, як зазначено позивачем.
При цьому, відповідач просить суд, у разі прийняття рішення про обґрунтованість позовних вимог, зменшити на 90% суму штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем, враховуючи те, що: ФОП Демченко Н.М. не надано будь-яких доказів завдання їй збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання; погоджений сторонами за правилами ст. 625 ЦК України розмір відсотків річних 36% річних є надмірно великим у порівнянні з сумою основного боргу та періодом прострочення; а також враховуючи те, що розмір штрафних санкцій є значним для відповідача в порівнянні з його майновим станом та стягнення таких сум негативно вплине на господарську діяльність ТОВ "Україна-2010", призведе до неможливості виконання зобов'язань перед бюджетом, працівниками, пайовиками та іншими контрагентами.
Крім того, відповідач просить суд врахувати те, що він не має наміру ухилятись від виконання взятих на себе зобов'язань а, навпаки, здійснює дії, направлені на організацію та створення умов для подальшого виконання своїх зобов'язань шляхом покращення фінансового стану підприємства (в 2025 році відповідачем посіяно культури зернові на зернобобові на посівній площі 1 872,90 га).
До того ж, відповідач зауважує, що ТОВ "Україна-2010" відноситься до переліку підприємств критичної інфраструктури та є важливими для функціонування економіки України, основним видом діяльності відповідача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
При цьому, відповідач також зазначає, що в умовах воєнного стану підприємство продовжує здійснювати господарську діяльність та надає робочі місця, виплачує заробітну плату, при цьому, на час воєнного стану працівники підприємства забезпечені правом на бронювання (відстрочку) від мобілізації задля забезпечення безперервного функціонування підприємства.
Відтак, відповідач зазначає, що навіть невелике зменшення судом розміру штрафних санкцій буде відігравати значну роль для подальшої господарської діяльності підприємства.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
03 червня 2023 року Фізична особа-підприємець Демченко Наталія Миколаївна (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-2010" (Орендар) уклали договір оренди транспортного засобу з екіпажем №03/06/2025 (а.с.7-11), відповідно до п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором та згідно статті 805 Цивільного Кодексу України, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування зернозбиральний комбайн/ни з жаткою/ми для збирання урожаю (далі - техніка), а також зобов'язується забезпечити своїми силами їх управління та технічну експлуатацію під керуванням екіпажу (водія), а орендар зобов'язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату за її використання.
Відповідно до п.1.2 договору управління (керування) технікою, що передається у користування орендареві за цим договором, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за цільовим призначенням проводяться екіпажем (водієм) орендодавця, при чому екіпаж не припиняє трудових відносин із орендодавцем та не вступає у трудові відносини з орендарем.
Узгоджений перелік техніки (найменування, кількість, рік виробництва та ін.) вказується в Додатку №1 до договору оренди (п.1.3 договору).
Згідно з п.3.1 договору техніка з екіпажем надається в оренду терміном до « 15» липня 2025 року включно з моменту прийняття його за актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється печатками. Строк оренди може бути продовжений за згодою сторін, що оформляється відповідною додатковою угодою до цього договору.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розмір орендної плати визначається в акті виконаних робіт (послуг) (оренда техніки). Акт виконаних робіт (послуг) оформляється та підписується по закінченню оренди.
Відповідно до п.4.2 договору остаточний розмір орендної плати за оренду сільськогосподарської техніки вказується в акті виконаних робіт до договору оренди. Акт виконаних робіт (послуг) оформляється та підписується по закінченню оренди.
Згідно з п.4.3 договору орендна плата сплачується в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 30 (тридцять) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (послуг) (оренда техніки).
Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендодавець оформлює і направляє орендарю акт виконаних робіт (послуг) в строк до 5-ти днів по закінченню оренди. Орендар протягом 2 (двох) робочих днів, з дня отримання двох примірників акту виконаних робіт (послуг), зобов'язаний направити орендодавцю один підписаний примірник акту виконаних робіт (послуг) або надати мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт (послуг). Підписаний обома сторонами акт виконаних робіт (послуг) є підставою для розрахунків між сторонами і являється невід'ємною частиною цього договору.
Техніка вважається переданою в оренду з моменту підписання представниками сторін акту приймання-передачі (п.5.2 договору).
Відповідно до п.8.5 договору у випадку невиконання орендарем зобов'язань щодо оплати оренди у відповідності до умов цього договору, орендар, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь орендодавця компенсаційний платіж в розмірі 36,00% річних, які нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Згідно з п.12.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до « 31» грудня 2025 року, а в частині проведення розрахунків - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.
Додатком №1 до договору оренди сторонами погоджено перелік сільськогосподарської техніки її державні та заводські номери, технічний стан та вартість на момент передачі: комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , марка CLAAS LEXION 600, 2010 року випуску, номер двигуна НОМЕР_3 ; комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 , марка CLAAS LEXION 600, 2009 року випуску, номер двигуна НОМЕР_6 . Стан сільськогосподарської техніки: нормальний, придатний до експлуатації.
Сторонами також було погоджено строк оренди сільськогосподарської техніки: з 03.06.2025 до 15.07.2025 та розмір орендної плати за оренду сільськогосподарської техніки протягом строку оренди: 2 488 975 грн.
Позивачем також надано суду свідоцтва про реєстрацію машин - зернозбиральних комбайнів, зазначених у додатку №1 до договору, з яких вбачається, що власником транспортних засобів є Демченко Наталія Миколаївна (а.с.22-23).
3.06.2025 між сторонами було підписано акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки в оренду (а.с.12).
15.07.2025 між сторонами було підписано акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки з оренди (а.с.13), згідно з яким орендар повернув, а орендодавець прийняв з тимчасового платного володіння та користування наведену сільськогосподарську техніку.
15.07.2025 сторонами був підписаний акт №ОУ-0000376 здачі прийняття робіт (надання послуг), згідно з яким позивачем були надані послуги за договором №03/06/2025 від 03.06.2025 з оренди сільськогосподарської техніки, загальна вартість яких склала 2 488 975 грн (а.с.14).
У матеріалах справи наявна претензія №1 від 14.11.2025 (а.с.15-17), у якій позивач вимагав від відповідача провести оплату виконаних робіт у сумі 2 488 975 грн. Матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості у сумі 2 488 975 грн.
5. Позиція суду.
5.1. Щодо суті спору.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 03 червня 2023 року Фізична особа-підприємець Демченко Наталія Миколаївна (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-2010" (Орендар) уклали договір оренди транспортного засобу з екіпажем №03/06/2025 (а.с.7-11), відповідно до п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором та згідно статті 805 ЦК України, орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування зернозбиральний комбайн/ни з жаткою/ми для збирання урожаю, а також зобов'язується забезпечити своїми силами їх управління та технічну експлуатацію під керуванням екіпажу (водія), а орендар зобов'язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату за її використання.
Враховуючи положення ст.204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Надаючи оцінку правовій природі укладеного між сторонами договору, суд зауважує, що останній фактично є договором найму (оренди).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.4.2 договору остаточний розмір орендної плати за оренду сільськогосподарської техніки вказується в акті виконаних робіт до договору оренди. Акт виконаних робіт (послуг) оформляється та підписується по закінченню оренди.
Згідно з п.4.3 договору орендна плата сплачується в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 30 (тридцять) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (послуг) (оренда техніки).
Як встановлено судом, на виконання умов договору 15.07.2025 сторонами був підписаний акт №ОУ-0000376 здачі прийняття робіт (надання послуг), згідно з яким позивачем були надані послуги за договором №03/06/2025 від 03.06.2025 з оренди сільськогосподарської техніки, загальна вартість яких склала 2 488 975 грн (а.с.14).
При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 1 постанови правління Національного банку України "Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України" №93 від 16.09.2021 року, Національний банк України з 01 квітня 2023 року запровадив систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) нового покоління - СЕП-4.0.
Відповідно до п. 2 постанови правління Національного банку України "Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України" №93 від 16.09.2021 року, банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01 квітня 2023 року виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.
Відтак, поняття "банківський день" після запровадження СЕП-4.0 фактично тотожне поняттю "календарний день".
Таким чином, враховуючи положення п.4.3 договору, а також те, що з 1 квітня 2023 року поняття "банківський день" тотожне поняттю "календарний день", суд зазначає, що строк сплати орендної плати за актом №ОУ-0000376 від 15.07.2025 настав 14.08.2025.
Водночас, матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості за актом №ОУ-0000376 від 15.07.2025 у сумі 2 488 975 грн. При цьому, відповідач не заперечував проти наявності відповідної заборгованості.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Враховуючи підтвердження матеріалами справи обставини виконання позивачем зобов'язань за договором, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.74,76-77 ГПК України, не надав, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2 488 975 грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до п.8.5 договору у випадку невиконання орендарем зобов'язань щодо оплати оренди у відповідності до умов цього договору, орендар, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь орендодавця компенсаційний платіж в розмірі 36% річних, які нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Тобто, сторонами у договорі з урахуванням статті 625 ЦК установлено інший розмір процентів річних, за погодженням сторін розмір річних від простроченої суми збільшено до 36%.
Враховуючи встановлення судом обставини невиконання відповідачем грошового зобов'язання, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних втрат.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, враховуючи межі позовних вимог, суд вказує про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 19 869,34 грн.
Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок 36% річних у розмірі 414 874,62 грн, суд дійшов висновку про помилковість проведеного розрахунку з огляду на нарахування позивачем штрафних санкцій, починаючи з 14.07.2025, тоді як, з урахуванням положень ст.254 ЦК України, прострочення виконання відповідачем зобов'язання мало місце з 15.08.2025.
З огляду на наведене, судом за допомогою системи "Ліга закон" було зроблено власний розрахунок 36% річних за період з 15.08.2025 до 29.12.2025 (кінцевий строк нарахування визначений позивачем), згідно з яким сума 36% річних становить 336 318,48 грн.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 15/08/2025 до 29/12/2025 2 488 975,00 x 36 % x 137 : 365 : 100137336 318,48 грн.
При цьому, суд зауважує, що у пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Так, у вище вказаному пункті зазначене таке: «з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника».
Отже, суд звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд, може зменшити загальний розмір неустойки, штрафу, так і процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Суд також враховує, що штрафні санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника, та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення відсотків річних, суд враховує, що останні не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні їх розміру кредитор не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.
Суд також враховує, що позивачем не надано доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача.
При цьому, як вже було зазначено судом, штрафні санкції не повинні мати каральний характер та становити непомірний тягар для відповідача у даному випадку.
Відтак, суд зазначає, що погоджений сторонами у п.8.5 договору розмір компенсаційного платежу в розмірі 36% річних у 12 разів перевищує законодавчо встановлений розмір річних - 3%, тобто у грошовому виразі є більш подібним до пені, ніж до відсотків річних.
Суд також враховує, що основним видом діяльності ТОВ "Україна-2010" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що має сезонний характер та зумовлює нерівномірність надходження грошових коштів, що могло вплинути на своєчасність виконання зобов'язань відповідачем.
З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії РФ проти України, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, висновок щодо зменшення відсотків річних до 100 000 грн.
На думку суду, стягнення з відповідача відповідної суми відсотків річних компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача 36% річних у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, суд також бере до уваги, що відсотки річних не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні розміру останніх кредитор не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат.
Таким чином, суд зазначає про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача відсотків річних у сумі 100 000 грн.
5.2. Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3-4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, позивач зазначив, що такі витрати склали 15 000 грн.
У підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір №32 про надання правничої допомоги від 14.11.2025 (а.с.30-32), укладений між адвокатом Мельниченко С.В. та ФОП Демченко Наталією Миколаївною, згідно з п.1.1. якого предметом даного договору є надання правової допомоги та представництво адвокатом інтересів клієнтів у справах, пов'язаних з його інтересами в організаціях, підприємствах, установах усіх форм власності, судах не залежно від юрисдикції.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнтів. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.
Згідно з п.4.2. договору розмір гонорару адвоката погоджується за взаємною угодою сторін.
29.12.2025 між сторонами було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (а.с.33-34), у якому визначено перелік виконаних робіт, дата проведення, витрачений виконавцем час, вартість послуг (грн):
1) 14.11.2025 проведено усну консультацію замовника за предметом звернення та спору, тривалістю 1 година, вартістю 1 000 грн;
2) 27.12.2025 - 29.12.2025 складено позовну заяву за предметом позову з проведенням аналізу та застосування відповідних правових норм, судової практики в подібних спорах (їх вивчення та можливість застосування). Підготовлено сканкопії документів, які додаються до позовної заяви. Витрачено 10 годин, вартість послуг 12 000 грн.
3) Представництво адвокатом в Господарському суді Одеської області інтересів позивача під час судового засідання, вартість послуги склала 2 000 грн.
Всього вартість виконаних робіт, наданих послуг (винагорода) становить 15 000 грн.
Сторонами також погоджено, що цей акт разом із договором про надання правничої допомоги №32 від 14 листопада 2025 року є підставою для проведення розрахунків між замовником та виконавцем.
Матеріали справи також містять квитанцію №32 від 29.12.2025 на суму 15 000 грн (а.с.35), з якої вбачається, що позивачем було сплачено вартість наданих послуг у сумі 15 000 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт надання правової допомоги, а також вважає розмір гонорару співмірним та незавищеним.
Відповідно до ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші ніж судовий збір судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оцінивши правомірність вимог Фізичної особи-підприємця Демченко Наталії Миколаївни щодо покладання на відповідача обов'язку відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу у сумі 15 000 грн, виходячи із загальних принципів справедливості та верховенства права, з огляду на часткову відмову у позові, з урахуванням п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд вважає за доцільне та правомірне витрати на правову допомогу покласти на обидві сторони пропорційно.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно без урахування зменшення розміру відсотків річних судом з власної ініціативи.
Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-2010" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, селище міського типу Овідіополь(з), вул.Колісниченка Євгена, будинок 140, код ЄДРПОУ 30504160) на користь Фізичної особи-підприємця Демченко Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) основний борг у розмірі 2 488 975 /два мільйони чотириста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять/ грн, інфляційні втрати у розмірі 19 869 /дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять/ грн 34 коп., відсотки річних у розмірі 100 000 /сто тисяч/ грн, судовий збір у сумі 34 141 /тридцять чотири тисячі сто сорок одна/ грн 95 коп., витрати на професійну правову допомогу у сумі 14 596 /чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість/ грн 97 коп.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01 квітня 2026 р.
Суддя Ю.М. Щавинська