Рішення від 18.03.2026 по справі 916/2913/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2913/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський" (код ЄДРПОУ 38549146, 68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пров. Олександрійський, буд. 1)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.07.2025 справу розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №136 від 11.08.2025 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №916/2913/25 у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 28.07.2025 на лікарняному та спливу 14-денного терміну з дня реєстрації заяви.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями 11.08.2025 справу розподілено судді Пінтеліній Т.Г.

Ухвалою суду від 15.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою суду від 15.09.2025 відкладено підготовче засідання на 13.10.2025.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №161 від 06.10.2025 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №916/2913/25 у зв'язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 02.10.2025 №2046/0/15-25 "Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Господарського суду Херсонської області (відряджена до Господарського суду Одеської області) у зв'язку з поданням заяви про відставку".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 справу №916/2913/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Сулімовській М.Б.

Ухвалою суду від 13.10.2025 справу №916/2913/25 прийнято до провадження; призначено підготовче засідання.

17.11.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву.

У підготовчому засіданні 27.11.2025 господарський суд оголосив перерву до 03.12.2025.

28.11.2025 до суду від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 03.12.2025 господарський суд протокольно задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, поновив строк та прийняв відзив до розгляду.

Також, у підготовчому засіданні 03.12.2025 господарський суд оголосив перерву до 18.12.2025.

У зв'язку з перебуванням судді Cулімовської М.Б. у відпустці (за сімейними обставинами) судове засідання, призначене на 18.12.2025, не відбулося.

Ухвалою суду від 12.01.2026 постановлено провести підготовче провадження у справі №916/2913/25 впродовж розумного строку; призначено підготовче засідання на 21.01.2026.

Ухвалою суду від 21.01.2026 закрито підготовче провадження у справі №916/2913/25; призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 05.02.2026.

У судовому засіданні 05.02.2026 за клопотанням позивача господарський суд оголосив перерву до 25.02.2026.

У судовому засіданні 25.02.2026 господарський суд оголосив перерву до 05.03.2026, а у судовому засіданні 05.03.2026 - до 18.03.2026.

В судове засідання 18.03.2026 з'явились представники сторін.

Представник позивача підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості.

В судовому засіданні 18.03.2026 в порядку абз.1 ч.1 ст.219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 142,8 кв.м та машиномісця № НОМЕР_2 в будівлі гаражу за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 26,2 кв.м.

17.03.2025 відбулись загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський", які оформлені протоколом №01/25 від 17.03.2025.

У вступній частині протоколу №01/25 від 17.03.2025 зазначено, що: загальні збори проводяться з ініціативи правління ОСББ (протокол №2/25 від 20.02.2025); місцем проведення заборів є паркінг ОСББ "Олександрійський"; збори веде голова правління ОСОБА_5 ; принцип голосування, закріплений у статуті, - більше ніж 50% від загальної площі приміщень; за 100% загальної площі приймається 10469,70 кв.м.; протягом 15 календарних днів після дати проведення загальних зборів проводиться письмове опитування, згідно статуту.

Відповідно до протоколу, на загальних зборах були присутні 14 осіб, що відповідає 21,43% загальної площі. Загальна кількість осіб, які прийняли участь у письмовому опитуванні - 36 осіб, або 56,18 % загальної площі.

Порядком денним вказаних зборів було інформування співвласників щодо змін у сплаті земельного податку у 2024 та 2025 роках (1 питання) та визначення принципу нарахування земельного податку (2 питання).

На голосування було поставлено два варіанти визначення методу нарахування земельного податку, а саме: перший - нарахування земельного податку як рівномірно розподіленого між всіма квартирами, який нараховується окремо від внеску на управління багатоквартирним будинком; другий - нарахування земельного податку як рівномірно розподіленого між квартирами відповідних територіальних громад, який нараховується окремо від внеску на управління багатоквартирним будинком.

Підсумки голосування по першому варіанту:

Збори - "За" проголосували співвласники 8 приміщень, що відповідало 11,58% загальної площі, "Проти" проголосували співвласники 0 приміщень, 5 приміщень, що відповідало 7,50 % площі.

Письмове опитування - "За" проголосували співвласники 29 приміщень, що відповідало 43,99% загальної площі, "Проти" проголосували співвласники 7 приміщень, що відповідало 12,19 % площі.

Загалом - "За" 37 приміщень або 55,57 % загальної площі.

Вирішили: Рішення прийнято. Визначено метод нарахування земельного податку як рівномірно розподілений між всіма квартирами, що нараховується окремо від внеску на управління багатоквартирним будинком.

Підсумки голосування по другому варіанту:

Збори - "За" проголосували співвласники 5 приміщень, що відповідало 7,50% загальної площі, "Проти" проголосували співвласники 0 приміщень, 5 приміщень, що відповідало 9,83 % площі.

Письмове опитування - "За" проголосували співвласники 9 приміщень, що відповідало 15,04% загальної площі, "Проти" проголосували співвласники 17 приміщень, що відповідало 24,28 % площі.

Загалом - "За" 14 приміщень або 22,54 % загальної площі.

Вирішили: Рішення не прийнято.

Голова правління закрив протокол загальних зборів 31.03.2025.

09.04.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій повідомив про виявлені у протоколі та листах письмового опитування порушення.

До матеріалів справи позивачем долучено протокол загальних зборів, листи письмового опитування на загальних зборах, статут відповідача, документи щодо земельних ділянок, рішення місцевих рад про передачу відповідачу в постійне користування земельних ділянок та про встановлення ставок і пільг зі сплати земельного податку.

Позивач вважає, що рішення, оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський" від 17 березня 2025 року, було прийнято з порушенням приписів Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та умов Статуту ОСББ, а також вимог Цивільного та Земельного кодексів України.

За позицією позивача, в порушення вимог діючого законодавства в протоколі №01/25 від 17.03.2025: не містяться відомості про час проведення зборів співвласників та загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; відсутні зазначення загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника, який взяв участь у зборах; відсутні дані про обраного голову зборів співвласників. При цьому, протокол зборів співвласників підписав голова правління, а не обраний в установленому порядку голова зборів співвласників.

Зазначає, що письмове опитування було також проведено з грубими порушеннями вимог діючого законодавства. Листок опитування не містить: відомостей щодо загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника; документу, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; відомостей про особу, яка таке опитування проводила; власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, особи, яка проводила опитування. Також, у листі опитування питання сформульовані нечітко, що допускає різні тлумачення.

Позивач зазначає, що у протоколі наявні помилки і у підрахунку голосів через неправильне визначення площі та відповідно кількості голосів.

Також позивач зауважує, що Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський" передано в постійне користування дві земельні ділянки: перша - площею 1,0758 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123782000:02:004:2578, для обслуговування багатоквартирних жилих будинків, належних до них будівель, споруд та їх прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 ; друга - площею 0,7814 га, кадастровий номер 5110800000:02:002:0217, для індивідуального житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 . Відповідні відомості зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважає, що співвласники житлових будинків за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 1-Г набули право користування земельною ділянкою загальною площею 0,7814 га (кадастровий номер 5110800000:02:002:0217) виключно в межах території, необхідної для обслуговування вказаних об'єктів, а отже він, як власник квартири АДРЕСА_2 та машиномісця № НОМЕР_2 в будівлі гаражу за адресою: АДРЕСА_3 , набув права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110800000:02:002:0217. Саме за вказану ділянку у ОСОБА_1 та інших співвласників квартир зазначеного багатоквартирного будинку та будівлі гаражу виник обов'язок по сплаті земельного податку за ставкою, визначеною Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області.

При цьому, обов'язку по сплаті земельного податку за земельну ділянку площею 1,0758 га, кадастровий номер земельної ділянки 5123782000:02:004:2578, право на яку набули співвласники жилих будинків з адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 . АДРЕСА_10 за ставкою, визначеною Великодолинською селищною радою, у позивача не виникло, оскільки ОСОБА_1 не є співвласником квартир та/або машномісця у вказаних будинках.

Наголошує, що визначення методу нарахування земельного податку як рівномірно розподілений між всіма квартирами абсолютно всіх будинків, які належать до ОСББ "Олександрійський" та знаходяться на двох земельних ділянках, розташованих на територіях різних громад, виходить за межі передбачених законом обов'язків співвласників таких будинків, суперечить вимогам діючого законодавства та порушує права, в тому числі і позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголошує, що згідно положень ч. 15 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", протокол має містити інформацію про обраного голову, однак не поетапне відображення порядку його обрання. У протоколі №01/25 вказано, що "збори веде голова правління ОСОБА_5 ", з огляду на що голову зборів було обрано і вказана особа має повноваження на підписання протоколу. Також, у протоколі відображено загальну площу квартир - 10469,70 кв.м.

Щодо визначення часу проведення зборів та загальної кількості співвласників відповідач наголосив на тому, що оформлення протоколу фактично включало як проведення очного голосування, так і підрахунок голосів згідно листів опитування, що зайняло 15 календарних днів, а тому визначення якогось конкретного часу суто технічно було неможливим і неінформативним. Аналогічно вище викладеному відповідачем оцінено доводи позивача щодо відсутності у протоколі загальної кількості співвласників. Відповідач стверджує, що саме не відображення такої інформації не є підставою вважати рішення, яке оформлено таким протоколом, недійсним. Недійсність рішення може бути наслідком невірного підрахунку голосів, але ніяк не формальне слідування всіх дрібниць у документі.

Відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача щодо недотримання позивачем вимог до оформлення листів опитування. Наголошує, що лист опитування, як і протокол загальних зборів, це лише документальне відображення волевиявлення співвласника. Недійсність такого волевиявлення через недоліки у заповненні листа - це порушення права співвласника на таке волевиявлення. У разі невідповідності інформації, що вказана у листку, реальному волевиявленню співвласника, - це підстава для неврахування такого голосу. Однак, жоден із співвласників, що приймав участь у голосуванні шляхом письмового опитування, не оскаржував дій ОСББ щодо врахування його голосу при прийнятті рішення від 17.03.2025.

Також відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що листи опитування не підписані є припущеннями останнього, оскільки відсутність власноручного підпису особи, яка проводила опитування, не виключає того, що такі листи опитування могли бути підписані електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідач звернув увагу, що згідно п.7 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Олександрійський", кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири житлового будинку або машино-місця в будівлі гаражу. Абзацом 2 п.7 розділу ІІІ Статуту визначено, що загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. У протоколі від 17.03.2025 чітко визначено, що за 100% загальної площі приймається 10469,70 кв.м., що відповідає площі всіх житлових квартир. З огляду на це, доводи позивача щодо необхідності врахування площі його паркомісця №18 не знаходять свого фактичного підтвердження.

Пунктом 1 Розділу І Статуту визначено, що ОСББ "Олександрійське" створено власниками квартир та нежитлових приміщень (машино-місць в будівлі гаражу), а саме: житлових будинків №1-А, №1-Б, №1-В, що розташовані за адресою Одеська область, м. Чорноморськ, пров. Олександрійський; житлових будинків №20-Б, №20-В, №20-Г, №20-Д, №20-Е, що розташовані за адресою АДРЕСА_4 ; будівлі гаражу на 23 машино-місця, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач стверджує, що всі співвласники ОСББ "Олександрійський" є рівноправними власниками всіх земельних ділянок, що були передані у постійне користування ОСББ, а тому вони рівноправно несуть податкову відповідальність за ці земельні ділянки. Фактично, нарахування податку вже здійснено на всіх співвласників, питання полягало лише у тому, як такий податок сплатити. ОСББ прийняло рішення встановити додатковий платіж на співвласників, аби відшкодувати суму витрат на податок та винесло на порядок денний два варіанти їх сплати: 1. Поділити суму всієї заборгованості по всім земельним ділянкам порівну між всіма співвласниками; 2. Поділити суми окремо по будівлям, що перебувають в межах різних територіальних громад, між співвласниками, квартири яких розташовані на різних земельних ділянках з різними ставками податку. Загальні збори прийняли один з варіантів, з яким не згоден позивач. Разом з тим, згідно з ст.10 Закону України "Про ОСББ", рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Отже, на переконання відповідача, відповідальність співвласників в межах одного ОСББ - це відповідальність всіх співвласників з метою забезпечення загального блага.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою відповідними нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Предмет позову характеризується певним змістом, а в багатьох випадках - і окремим об'єктом. Тому, необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта або матеріального предмета позову.

Отже, предмет позову має дві такі складові: матеріальну вимогу, що стосується матеріального предмета позову, у тому числі, його кількісного показника, та правову вимогу, яка регулюється відповідною нормою права.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відтак, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити. Обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин), або ж визначений іншим законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Суд зазначає, що у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб'єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 у справі № 927/522/17.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічний за змістом правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 2 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що цей Закон регулює відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні.

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону (стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього Закону.

Збори співвласників приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.

Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час та місце проведення зборів співвласників обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Збори співвласників веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою та чотирнадцятою цієї статті.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим - сьомим цієї частини.

Рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:

1) ініціатора зборів співвласників;

2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції);

3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку;

4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

6) обраного голову зборів співвласників;

7) порядок денний зборів співвласників;

8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників.

Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.

Якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.

Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою.

Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників.

Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії.

Листок опитування повинен містити такі відомості:

1) дата опитування;

2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника;

3) номер квартири або нежитлового приміщення;

4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення;

5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення;

6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за" або "проти". Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень;

8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо;

9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.

Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час зборів співвласників або письмового опитування співвласників забороняється.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах співвласників дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення зборів співвласників та письмового опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.

За умовами частини 1 статті 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання.

Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Відповідно до розділу І Статуту ОСББ "Олександрійський", затвердженого рішенням загальних зборів від 24.02.2019 (протокол № 11), Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський", (далі - об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (машино- місць в будівлі гаражу), далі - співвласники багатоквартирних будинків та будівлі гаражу, а саме:

- житлових будинків АДРЕСА_11 , АДРЕСА_3 ;

- житлових будинків АДРЕСА_12 , №20-В, №20-Г, №20-Д, №20-Е, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ;

- будівлі гаражу на 23 машино-місця, що розташовані за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, провулок Олександрійський №1-Г.

Об'єднання діє відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та Статуту.

Об'єднання у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", та має обов'язки, передбачені статтею 18 цього Закону.

Згідно розділу ІІІ Статуту, вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

До виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує сто тисяч гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинків, будівель: гаражу, КНС, розташування обладнання для розподілу електроенергії або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Голова правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири, що належить співвласнику або надсилає на електронну пошту (вайбер), якщо інформація щодо цих засобів зв'язку надана власником Правлінню ОСББ, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються загальні збори, місце і час їх проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники, у тому числі дружина та/або чоловік в межах прав, встановлених ст.63 Сімейного кодексу України. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник (за дорученням, оформленим у встановленому законодавстві України порядку), який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.

Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири житлового будинку або машино-місця в будівлі гаражу. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або машино-місць, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та машино-місць, у такому випадку кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або машино-місць, що перебувають у його власності.

Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало кількість співвласників, які володіють більш ніж 50 відсотками загальної площі квартир в житлових будинках або машино-місцями в будівлі гаражу.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд приймаються у той же спосіб, як це передбачено абз. 2 пункту 8 цього Статуту.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").

Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою), головою та секретарем зборів проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання.

Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту на офіційному стенді ОСББ в коридорі адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , а також в інших місцях загального користування, крім цього у випадку надання співвласником своєї електронної пошти, рішення загальних зборів буде оприлюдненим шляхом його направлення на неї.

Рішення з питань, передбачених абзацами другим, шостим, сьомим, восьмим, дев'ятим, дванадцятим пункту 3 цього розділу, а за рішенням загальних зборів - і з інших питань, надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) або засобами електронного зв'язку (електронна поштова скриня, вайбер на телефонні) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою).

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Так, 17.03.2025 відбулись загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський", які оформлені протоколом №01/25 від 17.03.2025.

У вступній частині протоколу №01/25 від 17.03.2025 зазначено, що: загальні збори проводяться з ініціативи правління ОСББ (протокол №2/25 від 20.02.2025); місцем проведення заборів є паркінг ОСББ "Олександрійський"; збори веде голова правління ОСОБА_5 ; принцип голосування, закріплений у статуті - більше ніж 50% від загальної площі приміщень; за 100% загальної площі приймається 10469,70 кв.м.; протягом 15 календарних днів після дати проведення загальних зборів проводиться письмове опитування, згідно статуту.

Підсумки голосування по першому варіанту:

Загалом - "За" 37 приміщень або 55,57 % загальної площі.

Підсумки голосування по другому варіанту:

Загалом - "За" 14 приміщень або 22,54 % загальної площі.

Вирішили: Рішення не прийнято.

Голова правління закрив протокол загальних зборів 31.03.2025.

Не погоджуючись з означеним рішенням позивач зауважує, що останнє ухвалено з порушенням вимог закону щодо порядку підготовки та проведення загальних зборів, а тому підлягає визнанню недійсним.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів; безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, від 03.11.2020 у справі №916/3133/17).

Верховний Суд звертав увагу на те, що у кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/211/22, від 13.09.2023 у справі №910/1255/22, від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (постанова Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Судом встановлено, що пунктом 6 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Олександрійський" закріплено, що у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники, у тому числі дружина та/або чоловік в межах прав, встановлених ст.63 Сімейного кодексу України. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник (за дорученням, оформленим у встановленому законодавстві України порядку), який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.

Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників (абз. 2 п.6 розділу ІІІ).

Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири житлового будинку або машино-місця в будівлі гаражу. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або машино-місць, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та машино-місць, у такому випадку кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або машино-місць, що перебувають у його власності.

Згідно абз. 2, 3 п.8 розділу ІІІ Статуту, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало кількість співвласників, які володіють більш ніж 50 відсотками загальної площі квартир в житлових будинках або машино-місцями в будівлі гаражу.

Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (абз. 2 п. 7 розділу ІІІ Статуту).

З аналізу наведеного слідує, що кожний із співвласників ОСББ під час голосування на загальних зборах має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири житлового будинку або машино-місця в будівлі гаражу, а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало кількість співвласників, які володіють більш ніж 50 відсотками загальної площі квартир в житлових будинках або машино-місцями в будівлі гаражу.

Таким чином, враховуючи визначений Статутом відповідача порядок прийняття рішень загальними зборами, з огляду на не встановлення іншого порядку під час проведення таких зборів 17.03.2025, рішення з питань порядку денного загальних зборів об'єднання вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники (їхні представники), які разом володіють більш ніж 50 відсотками загальної площі квартир в житлових будинках або машино-місцями в будівлі гаражу.

Що стосується наявності кворуму на загальних зборах ОСББ "Олександрійський" 17.03.2025, суд зазначає наступне.

За положеннями ч.ч. 7, 8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Матеріали справи свідчать, що 17.03.2025 відбулись загальні збори ОСББ "Олександрійський", на яких прийняті рішення, що оформлені протоколом №01/25 від 17.03.2025.

При цьому, вказаний протокол підписаний головою правління Миколою Гришиним, якій вів ці збори, оскільки в порушення абз. 2 п.6 розділу ІІІ Статуту голова зборів не обирався, питання про його обранання вазагалі не було поставлено на порядок денний зборів.

Доказом на підтвердження голосування співвласників на вказаних зборах у протоколі наведені відповідні таблиці, в яких проставлено підписи кожної особи щодо кожного питання порядку денного окремо.

В якості доказів голосування співвласників під час письмового опитування до протоколу додано листи письмового опитування.

Згідно правового висновку, висловленого Верховним Судом, зокрема, у справах №924/1146/21, №916/1010/21, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирних будинків, частку загальної площі квартири житлового будинку або машино-місця в будівлі гаражу, яка належить кожному співвласнику, та частку загальної площі квартири житлового будинку або машино-місця в будівлі гаражу співвласників, які проголосували "за" рішення, прийняте за результатами загальних зборів співвласників 17.03.2025.

Матеріали справи не містять Реєстру співвласників багатоквартирного будинку станом на день проведення загальних зборів 17.03.2025.

Також, в таблицях, наведених у протоколі, щодо співвласників, які брали участь у загальних зборах 17.03.2025 та голосували за питання порядку денного, наведено їх прізвища, ім'я та по батькові, адреси (вулиця, номер будинку та квартири) та результати голосування. Втім, означені таблиці не містять відомостей про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, загальну площу квартири або нежитлового приміщення.

При цьому, до протоколу додано Розрахункові таблиці по відсоткам до загальної площі (додаток 3 до протоколу) у кількості трьох примірників (а.с.115-117), які не містять відомостей про особу, що їх склала та підпису останньої.

За поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні, означені таблиці складені головою ОСББ Миколою Гришиним.

Вказані таблиці (додатки 3 до протоколу) містять перелік квартир (67 шт., колонка №1), прізвища власника (колонка №2), площу (колонка №3), частку площі від загальної у % (колонка №4). При цьому, в таблицях також не зазначено відомостей щодо правовстановлюючих документів на кожну квартиру, для можливості встановлення достовірності визначення площі квартири та її власника.

Отже, з наведених таблиць, які містяться безпосередньо в протоколі та додатків №3 до протоколу, неможливо встановити на підставі яких правовстановлюючих документів особам, які голосували, належить право власності; що саме належить їм на праві власності - квартири житлового будинку або машино-місця в будівлі гаражу, і площа яких об'єктів (квартири або машино-місця) була врахована при голосуванні. Зазначення відповідної інформації є необхідним для встановлення наявності повноважень відповідної особи у голосуванні та є обов'язковим в силу вимог закону.

Також, як слідує з матеріалів справи, під час проведення оспорюваних загальних зборів було проведено письмове опитування.

В письмовому опитуванні взяли участь 36 осіб, до протоколу долучено 36 листів письмового опитування (додатки №2 до протоколу).

Дослідивши означені додатки суд зауважує наступне.

Так, відповідно до п.9 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Олександрійський", якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою), головою та секретарем зборів проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

В порушення наведеного, листи письмового опитування не містять відомостей про осіб, які проводили опитування, а також підписів останніх.

За поясненнями представника відповідача, опитування проводилось головою ОСББ ОСОБА_6 .

Згідно ч.ч. 18, 19, 20 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.

Судом встановлено, що листки письмового опитування співвласників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не заповнені останніми власноруч, а надруковані (в тому числі відповіді на питання) (а.с. 80, 84, 87, 93, 101, 112, 113).

Листки опитування співвласників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не містять підписів вказаних осіб

Доказів того, що дані листки письмового опитування були створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, матеріали справи не містять.

Наведене ставить під сумнів особисту участь вказаних осіб у письмовому опитуванні.

За приписами частин 22, 23 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", листок опитування повинен містити такі відомості:

1) дата опитування;

2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника;

3) номер квартири або нежитлового приміщення;

4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення;

6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо;

В порушення наведеної норми додані до протоколу листки письмового опитування не містять: відомостей щодо загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника; документу, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення.

Також, співвласники ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (а.с.99, 101, 102, 113) надали однакові відповіді ("так" або "ні") на обидва питання:

- ОСОБА_14 : питання 1 - "проти", питання 2 - "проти";

- ОСОБА_11 : питання 1 - "так", питання 2 - "так";

- ОСОБА_15 : питання 1 - "за", питання 2 - "за";

- ОСОБА_16 : питання 1 - "за", питання 2 - "за".

При цьому, які слідує з результатів голосування, за питання визначення методу нарахування земельного податку як рівномірно розподіленого між всіма квартирами, що нараховується окремо від внеску на управління багатоквартирним будинком, наведених у протоколі, за результатами письмового опитування "За" проголосували співвласники 29 приміщень, що відповідало 43,99% загальної площі, "Проти" проголосували співвласники 7 приміщень, що відповідало 12,19 % площі.

Отже, при визначенні результатів голосування за письмовим опитуванням за вказане питання порядку денного (яке набрало більшість голосів), було враховано голоси всіх 36 (29 + 7) співвласників, що взяли участь в письмовому опитуванні. Тобто, голоси ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 були враховані на розсуд особи, що проводила їх підрахунок, незважаючи на те, що ці співвласники надали однакові відповіді на обидва питання.

При цьому пояснень відносно того, яким чином враховані голоси цих осіб, відповідачем суду не надано.

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч.11 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.

З матеріалів справи слідує, що в загальних зборах брав участь та голосував співвласник ОСОБА_17 ( АДРЕСА_13 )

В письмовому опитуванні брали участь такі співвласники як ОСОБА_18 ( АДРЕСА_14 ) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_15 ).

З Розрахункових таблиць (додатки №3 до протоколу) вбачається, що співвласниками означених квартир (або нежитлових приміщень) є також інші особи, як то, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують право власності вказаних співвласників на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, отже неможливо встановити, на праві спільної часткової або спільної сумісної власності належать означеним особам ці квартири, і що при підрахунку голосів останніх врахована вірна частка належних їм об'єктів у загальній площі.

Як вказано вище, право голосувати на зборах ОСББ мають всі співвласники приміщення/квартири у будинку. Саме на відповідача покладено обов'язок встановлення загальної кількості співвласників у будинку станом на дату проведення зборів та належних їм площ; саме відповідач здійснює підрахунок голосів власників за результатами голосування.

Проте, відповідачем не доведено належними доказами загальної кількості співвласників будинку, в якому створено дане ОСББ, станом на дату прийняття спірного рішення зборів. З матеріалів справи не вбачається, що відповідач звертався за наданням відповідної інформації до державних реєстрів.

З протоколу загальних зборів, листів письмового опитування та розрахункових таблиць неможливо встановити вірність визначення частки кожного співвласника, що взяв участь у голосуванні.

Письмове опитування, в якому взяла участь переважна кількість співвласників і голоси яких вплинули на ухвалення оспорюваного рішення, проведено та оформлено з грубим порушенням приписів чинного законодавства та Статуту ОСББ "Олександрійський".

Наведені порушення, допущенні відповідачем під час проведення загальних зборів співвласників 17.03.2025, взагалі унеможливлюють здійснення підрахунку голосів.

Отже, за висновком суду, з додатків №2 (листи письмового опитування) та №3 (розрахункові таблиці) не вбачається можливим встановити дійсні результати голосування, відображені в спірному протоколі загальних зборів.

За викладеного суд констатує, що такі недоліки в проведенні зборів та оформленні їх результатів є значними порушеннями, які ставлять під обґрунтований сумнів результати голосування за прийнятими рішеннями з питань порядку денного. Окрім того, наслідком відсутності в матеріалах справи списку співвласників ОСББ, а також документів, що підтверджують право власності співвласників на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, станом на дату прийняття оспорюваного у цій справі рішення зборів, позбавляє суд можливості перевірити правомочність голосування на зборах членів ОСББ, що не можна віднести на позивача, оскільки він не є тією особою, яка володіє відповідною інформацією чи має можливість її самостійно отримати.

Суд враховує, що саме відповідачем не доведено належними доказами достатності кількості голосів осіб для прийняття рішень оскаржуваними зборами. На відповідача покладено обов'язок з належної організації та оформлення результатів зборів, для забезпечення можливості співвласників та інших уповноважених осіб ознайомитися з такими результатами та упевнитись у правильності підрахунку голосів та дотриманні процедури.

Суд, при розгляді справи не зобов'язаний за власною ініціативою здійснювати замість відповідача пошук всіх необхідних доказів і самостійно обґрунтовувати наявність достатньої кількості голосів для прийняття рішень зборами з питань порядку денного.

Статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" гарантовано право кожному співвласнику брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і Статутом об'єднання.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Проте, за встановлених недоліків у проведенні зборів суд не вбачає за можливе встановити, що волевиявлення більшості співвласників було спрямовано на прийняття відповідного оскаржуваного рішення.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що прийняття та оформлення оскаржуваного рішення зборів порушує права та законні інтереси позивача та стосується законних інтересів кожного співвласника ОСББ, які мають право на участь в управлінні ОСББ, а також зобов'язані виконувати прийняті рішення, проте прийняті саме необхідною кількістю голосів співвласників, а не будь-якою їх кількістю.

Щодо інших порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів ОСББ "Олександрійський" 17.03.2025, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне відзначити, що вони судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський" (код ЄДРПОУ 38549146, 68003, Одеська обл., м.Чорноморськ, пров.Олександрійський, буд.1) від 17.03.2025, оформлене протоколом №01/25.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський" (код ЄДРПОУ 38549146, 68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пров. Олександрійський, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч. ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

У зв'язку із перебуванням головуючого у справі судді у відпустці за сімейними обставинами, повне рішення складено і підписано 02 квітня 2026 р.

Попередній документ

135384938

Наступний документ

135384940

Інформація про рішення:

№ рішення:	135384939
№ справи:	916/2913/25
Дата рішення:	18.03.2026
Дата публікації:	06.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (02.04.2026)
Дата надходження:	25.07.2025
Предмет позову:	про визнання недійсним рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

15.09.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
13.10.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
05.11.2025 11:40	Господарський суд Одеської області
27.11.2025 14:00	Господарський суд Одеської області
03.12.2025 14:40	Господарський суд Одеської області
18.12.2025 14:30	Господарський суд Одеської області
21.01.2026 15:00	Господарський суд Одеської області
05.02.2026 12:00	Господарський суд Одеської області
25.02.2026 13:00	Господарський суд Одеської області
05.03.2026 12:00	Господарський суд Одеської області
18.03.2026 15:30	Господарський суд Одеської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

МОСТЕПАНЕНКО Ю І

ПІНТЕЛІНА Т Г

СУЛІМОВСЬКА М Б

відповідач (боржник):

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олександрійський"

позивач (заявник):

Фомов Ігор Васильович

представник відповідача:

Станіславська Анастасія Вікторівна

представник позивача:

Латій Олена Вікторівна