вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/200/26
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE», м. Хмельницький, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА ТРАКС», м. Вишневе, Київська область
про стягнення заборгованості
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» б/н від 22.01.2026 (вх. №8738 від 23.01.2026) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА ТРАКС» (далі - відповідач) про стягнення 5728,32 грн. за Договором поставки №U72357 від 11.04.2025 року, з яких: 4720,18 грн. основного боргу, 300,95 грн. 15% річних, 621,72 грн. пені, 85,47 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/200/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.
Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРТА ТРАКС» (за договором - покупець) 11.04.2025 року укладено Договір поставки № U72357 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, на умовах цього договору Постачальник зобов'язується передати покупцю у власність та у встановлені строки замовлені ним запчастини, мастильні матеріали, технічні рідини, аксесуари, інші супутні товари для транспортних засобів тощо (далі - товар) окремими партіями, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його. Асортимент (номенклатура), ціна і кількість товару остаточно погоджуються сторонами у накладних, які є специфікаціями в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину Договору.
Згідно п. 1.2 Договору, ціна товару складається з сумарної ціни партії товару, поставлених на підставі Договору.
Договір набуває чинності з дня його належного підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року. Якщо жодна із сторін за два тижні до цього терміну не підтвердить письмово намір припинити Договір, то Договір продовжує діяти на тих самих умовах по 31 грудня кожного наступного року (п. 2.1 Договору).
Для одержання парті товару Покупець на підставі чинних реєстрів цін Постачальника, які відображаються в онлайн каталозі E-CATALOG на сайті Постачальника www.intercars.com.ua оформлює замовлення. Постачальник, з урахуванням товарних позицій що є на складі підтверджує замовлення у формі рахунку на оплату з одночасним або подальшим наданням видаткової накладної (залежно від застосованих умов оплати) та після згоди Покупця на зміст і ціну поставки (на умовах оплати з відстроченням платежу) або після здійснення Покупцем оплати товару (на умовах передоплати) формує та відправляє партію товару (п.п. 3.1, 3.2 Договору).
Згідно п. 5.1 Договору, Покупець у будь-який визначений законодавством спосіб оплачує товар на вказаних у рахунку, накладній умовах шляхом: попередньої оплати відповідно до рахунку Постачальника (але не пізніше терміну, зазначеного в рахунку; товарного кредиту з відстроченням платежу - протягом 4 календарних днів з моменту поставки товару. У разі збільшення курсу євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України понад 2% за день Постачальник може скоротити час відстрочення платежу або скасувати цей строк, про що негайно повідомляє Покупця через картку Покупця. Покупець не сплачує постачальнику процентів за користування товарним кредитом протягом встановленого строку відстрочення платежу.
Відповідно до п. 6.1 Договору, Постачальник поставляє товар окремими партіями в строк до 5 (п'яти) робочих днів від наступного дня після попередньої оплати відповідної партії товару або від дня підтвердження замовлення на умовах EXW (франко завод) будь-якої філії Постачальника або СРТ (перевезення оплачене до) Покупця в м. Київ відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2020. Конкретні умови поставки кожної партії товару вказуються у видатковій накладній.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 16918,50 грн., зазначена заборгованість визнана відповідачем листом №0209 від 02.09.2025 року. 08.10.2025 року відповідач на підставі платіжної інструкції №943 сплатив позивачу частину боргу у сумі 12198,31 грн., решта поставленого товару залишилась неоплаченою. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 4720,18 грн. за видатковими накладними №UAUJ7_250092090 від 13.08.2025, №UAUJ7_250092128 від 13.08.2025, №UAUJ7_250093223 від 15.08.2025, №UAU J7_250094300 від 19.08.2025.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 4720,18 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними №UAUJ7_250092090 від 13.08.2025, №UAUJ7_25009212 8 від 13.08.2025, №UAU J7_250093223 від 15.08.2025, №UAU J7_250094300 від 19.08.2025.
Як встановлено судом, відповідачем в порушення умов Договору, не оплачено отриманий від позивача товар, у зв'язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 4720,18 грн., що відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за Договором у сумі 4720,18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача 621,72 грн. пені, 300,95 грн. 15% річних та 85,47 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача окремо за кожною видатковою накладною з урахуванням періодів нарахування, згідно виконаного ним розрахунку.
Згідно п.10.3 Договору, покупець у разі несвоєчасної оплати поставленого товару за вимогою постачальника сплачує за весь час прострочення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції,пеню від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, а також проценти (ч.5 ст.694 ЦК України), на прострочену суму у розмірі 15% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 621,72 грн., 15% річних у сумі 300,95 грн. та інфляційних втрат у сумі 85,47 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем у позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.
На підтвердження факту надання правничої допомоги, відповідачем надано суду, копію договору про надання правничої допомоги від 10.01.2025, ордеру серія АІ №2104885 від 21.01.2026, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №8747/10 від 07.02.2020, акту приймання-передачі наданих послуг від 21.01.2026, квитанції про оплату юридичних послуг у сумі 7000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що відповідачем надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, суд дійшов висновку, що вказані витрати відповідача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.
Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи, проведеної адвокатом під час розгляду справи, а також, задоволення позову, суд вважає заявлений розмір витрат на послуги адвоката в сумі 7000,00 грн. обґрунтованим. За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката у сумі 7000,00 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 ГПК України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА ТРАКС» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА ТРАКС» (08132, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., м. Вишневе, вул. Європейська, буд. 15, офіс 10, код ЄДРПОУ 42853612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» (29025, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Шухевича Романа, буд. 8/9, код ЄДРПОУ 30865632) 4720 (чотири тисячі сімсот двадцять) грн. 18 коп. основного боргу, 300 (триста) грн. 95 коп. 15% річних, 621 (шістсот двадцять одну) грн. 72 коп. пені, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору та 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць