вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/859/26
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» (місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, оф. 5-3; код ЄДРПОУ 45522165) про видачу судового наказу за вимогою до Фізичної особи-підприємця Науменко Олени Петрівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості у розмірі 11 445,36 грн, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за договором поставки № 751 від 05.06.2025
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Науменко Олени Петрівни 11 445,36 грн заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за договором поставки № 751 від 05.06.2025. Крім того, заявник просив покласти на боржника судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 332,82 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.
Згідно із нормою ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором (укладеним сторонами у письмовій формі).
Нормами п. 1 ч. 3 ст. 150 та ч. 1 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України передбачено сплату заявником судового збору, що зумовлює наявність підстав для стягнення з боржника, за судовим наказом, витрат на судовий збір.
Пунктом 6 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в судовому наказі зазначаються судові витрати сплачені заявником. До судових витрат належать і витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 цього Кодексу)
Водночас, як урегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу не є безспірним та входить до предмету доказування, що не може бути забезпечено в наказному провадженні.
У наказному провадженні відсутня змагальність сторін, що унеможливлює довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, заявити клопотання про зменшення чи погодитись з розміром, здійснити розподіл витрат (заявника) на професійну правничу допомогу.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що витрати на правничу допомогу не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором у розумінні ст. 148 ГПК України.
Крім того, до заяви про видачу судового наказу додано копію ордеру серії АР № 1300713 від 01.03.2026 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська злагода», адвокат Пономарьова Віта Миколаївна на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 01.01.2025.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.01.2019 у справі № 922/445/19).
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Заявником вказані положення процесуального законодавства не дотримані, а саме: до заяви про видачу судового наказу не додано договору на надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Відтак, суд не має можливості дослідити та встановити, які саме, в якому розмірі були понесені заявником витрати на професійну правничу допомогу саме в цьому провадженні, чи не включено до оплати витрати, які фактично не надавалися адвокатом.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8 ч.1 ст. 152 ГПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 147-148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська злагода» у видачі судового наказу за вимогою до Фізичної особи-підприємця Науменко Олени Петрівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
2. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.В. Сокуренко