Номер провадження: 33/813/561/26
Номер справи місцевого суду: 496/2147/25
Головуючий у першій інстанції Шаньшина М. В.
Доповідач Кострицький В. В.
03.04.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ліпської Вікторії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №283536 від 27.03.2025 року слідує, що 27.03.2025 року о 21:40 год. с-ще Хлібодарське, шосе Тираспільське, 22/7 км, гр. ОСОБА_1 , керував т/з «Peugeot 4007», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Ліпська В.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2025 року скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення , або як альтернативу направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Разом з апеляційною скаргою заявили клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначали, що у зв'язку із поверненням апеляційної скарги поданої вперше постановою Одеського апеляційного суду від 16.12.2025 року, яку сторона захисту отримала лише 07.01.2026 року , вони були позбавлені можливості у встановлені законом строки звернутись вчасно із апеляційною скаргою.
В обґрунтування своїх вимог зазначають, що судом першої інстанції незабезпечено стороні захисту належного доступу до правосуддя, через неналежне сповіщення ОСОБА_1 про час, дату та місце судового засідання, а захиснику не надано достатнього часу на підготовку до розгляду справи.
Вважали, що відстуні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 т/з «Peugeot 4007», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння .
Зазначали, що поліцейськими порушено вимоги Інструкції, щодо роз'яснення ОСОБА_1 процедури проведення огляду та внаслідок чого безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення за п. 2.5 ПДР України.
Вважали, що згідно наявного відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не висловлював відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також зазначали, що судом першої інстанції формально проведено розгляд справи без належного дослідження матеріалів справи та доказів.
Враховуючи вищевикладене вважали, що склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП відсутній.
Явка в судове засідання
Сторона захисту була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, клопотання про відкладення судового засідання не надходили, в судове засідання сторона захисту не з'явилась, що не заважає апеляційному перегляду.
Позиція апеляційного суду
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п.п. 7-8, 15 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №283536 від 27.03.2025 року;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.03.2025 року;
-дослідженим відеозаписом, згідно якого встановлено факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №283536 від 27.03.2025 року слідує, що 27.03.2025 року о 21:40 год. с-ще Хлібодарське, шосе Тираспільське, 22/7 км, гр. ОСОБА_1 , керував т/з «Peugeot 4007», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
- відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що транспортний засіб «Peugeot 4007», д.н.з. НОМЕР_1 зупинено в межах блок-посту за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 , підчасспілкування та перевірки документів, поліцейським виявлено в машині різкий запах «маріхуани», у зв'язку з чим поліцейський запропонував останньому з'їхати з дорожнього покриття та припаркувати автомобіль на узбіччі уздовж правого краю проїжджої частини. Надалі поліцейськими запропоновано ОСОБА_1 провести поверхневий огляд автомобілю, на який останній погодився та надав до огляду поліцейським транспортний засіб та особисті речі. В ході спілкування та проведення огляду поліцейсткими поставлено питання ОСОБА_1 коли в останній раз він вживав наркотичні речовини, на що останній пояснював що давно вживав, та на уточнююче запитання зазначав, що наркотичні речовини вживав два тижні тому. В цей час поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , про ознаки наркотичного сп'яніння, а саме тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, в наслідок чого останньому запропоновано пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння. На пропозицію поліцейських ОСОБА_1 повідомив, що він готовий пройти огляд на стан сп'яніння, при цьому бажав їхати на своєму транспортному засобі, на що поліцейські повідомляли, що його на даний час відсторонено та повідомлено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння відповідно до положень Інструкції проводиться виключно в закладі медичної установі, на запитання ОСОБА_1 скільки це займе часу, поліцейські повідомили, що приблизно годину, після чого останній повідомив, що він поспішає до дому, а тому відмовляється від проходження такого огляду. Надалі поліцейськими складено адміністративні матеріали, роз'яснено його права та обов'язки та після чого надано ОСОБА_1 для ознайомлення. Поліцейські не чинили ОСОБА_1 перешкод для того, щоб пройти у медичному закладі огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 свідомо прийняв без будь-якого тиску рішення не їхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КМП «ООМЦПЗ» ООР від 01.10.2025, відповідно до якого працівниками поліції були виявлені в ОСОБА_1 ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя , звужені зіниці очей, що не реагують на світло.
Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебував та на вимогу поліцейського фактично своїми діями та поведінкою відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначають, що судом першої інстанції не забезпечено стороні захисту належного доступу до правосуддя, через неналежне сповіщення ОСОБА_1 про час, дату та місце судового засідання, а захиснику не надано достатнього часу на підготовку до розгляду справи, апеляційний суд вважає такі доводи не слушними та такими, що не відповідають дослідженим матеріалам справи, так як судом першої інстанції неоднаразово сторону захисту повідомлялось про час, дату та місце судового розгляду всіма можливими способами, а саме телефонограмами, смс-повідомленням у додатку «Viber», шляхом надсилання повісток на електронну поштову адресу. Крім того, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 був обізнаний про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення 27.03.2025 року про, що у протоколі про адміністративне правопорушення останній ставив підпис про ознайомлення. Натомість стороною захисту не доведено належними доказами перешкод у вчасному залученні адвоката, а тому такі діх суд першої інстанціх вірно оцінив, як процесуальне затягування розгляду справи з метою уникнення від відповідальності, а тому такі доводи на задоволення не заслуговують.
Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо відстуності належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 т/з «Peugeot 4007», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, апеляційний суд вважає їх не слушними, адже за сукупності досліджених доказів у справі встановлено, що останній не заперечував факту керування ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні на відеозаписі наявному в матеріалах справи, а тому такі доводи є лише припущеннями з метою ухилення від відповідальності та задоволенню не підлягають.
Щодо доводів, що поліцейськими порушено вимоги Інструкції, щодо роз'яснення ОСОБА_1 процедури проведення огляду та внаслідок чого безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення за п. 2.5 ПДР України, апеляційний суд вважає необґрунтованими стороною захисту належними доказами оскарження дій поліцейських, а тому такі доводи не заслуговують на задоволення.
Доводи апеляційної скарги, що згідно наявного відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не висловлював відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, так як з огляду на досліджений відеозапис з боді-камери поліцейських №471990 на відрізку часу 16:38 хв. що зафіксовано 27.03.2025 року о 22:02:31 год , ОСОБА_1 висловив беззаперечну відмову у проходженні огляду на стан сп'яніння, що також узгоджується з іншими доказами у справі.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції формально проведено розгляд справи без належного дослідження матеріалів справи та доказів, апеляційний суд вважає необґрунтованими належними контрдоказами з боку сторони захисту, натомість в сукупності з досліджених доказів у справі судом першої інстанції вірно встановлено висновок про наявність вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.
Узагальнюючі доводи апеляційної скарги, що склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП відсутній, на думку апеляційного суду не віднайшов за матеріалами справи свого доказового обгрунтування.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_2 зі складенням щодо нього протоколу та ухваленням постанови судом.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Ліпської Вікторії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 24 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький