Справа № 588/544/26
Провадження № 1-кс/588/116/26
03 квітня 2026 року м. Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200540000086 від 01.04.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боромля Тростянецького району Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_6 ,
Слідчий СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене із начальником Тростянецького Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200540000086 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що ОСОБА_4 разом зі своїм сином ОСОБА_7 та співмешканкою ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем їх фактичного спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , спільно вживали алкогольні напої.
У подальшому, у нічний час близько 01 години 01 квітня 2026 року, під час спільного перебування за вказаною адресою між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна сварка, яка переросла у конфлікт. У ході цього конфлікту в ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на умисне позбавлення життя ОСОБА_7 .
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, взяв молоток, після чого наніс ним ОСОБА_7 не менше трьох ударів у ділянку голови, тобто у життєво важливу частину тіла, спричинивши тілесні ушкодження: по правій боковій поверхні шиї на рівні кута нижньої щелепи - горизонтальну вертекалоподібну рану з рівними краями, біля лівого краю щикоподібного хребця - рану неправильної овальної форми з рівними краями, у лівій тім'яній ділянці - дугоподібну рану з нерівними краями, у лівій скроневій ділянці - горизонтальну рану у вигляді поламаної лінії з нерівними краями, по верхньому краю зовнішніх відділів лівої орбіти - лінійну рану з відносно рівними краями, що в результаті призвело до смерті потерпілого. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 130 від 01.04.2026, причиною смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є «перелом склепіння черепа, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень».
Крім того, розуміючи, що він вчинив злочин, та з метою приховання його слідів, ОСОБА_4 , діючи умисно, виніс тіло свого сина з квартири, після чого, використовуючи візок, завантажив його та перемістив до прилеглої місцевості - лугу в с. Боромля, де розташована відстійна водойма очисних споруд. Надалі він занурив тіло у зазначену водойму, намагаючись таким чином приховати сліди вчиненого кримінального правопорушення.
01.04.2026 о 06 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивує тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого, ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду залишивши місце проживання. Також підозрюваний вже вчинив дії, спрямовані на приховування слідів кримінального правопорушення, а саме - вивіз тіло сина з метою приховання злочину. Зазначене свідчить про його схильність до протиправної поведінки, спрямованої на перешкоджання встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, та дає достатні підстави вважати, що він може вчиняти аналогічні дії і в подальшому. Крім того, підозрюваний, перебуваючи на свободі матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на свідка ОСОБА_8 , яка є його співмешканкою, щодо надання показів на підтвердження своєї версії захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності, а саме введення слідства в оману. Також ОСОБА_4 може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема створювати штучні докази та підбурювати осіб, зокрема з числа свідків які вже допитані та тих, яких ще буде допитано, а саме його сусідів, до дачі завідомо неправдивих показань, підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Крім того, ОСОБА_4 у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі пов'язані із приховуванням достовірних фактів вчиненого правопорушення, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого судового слідства у вказаному кримінальному провадженні.
Ураховуючи викладене, слідчий вважає, що на даній стадії досудового розслідування більш м'які запобіжні заходи, з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_4 , не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та не будуть запобігати ризикам, визначеним у частині 1 статті 177 КПК України.
Прокурор, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечили проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши доводи прокурора на підтримку клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею установлено, що Відділенням поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026200540000086 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Вказане кримінальне провадження розпочато 01.04.2026 на підставі повідомлення ОСОБА_9 про те, що в АДРЕСА_2 чутно волочіння, також помітно на підлозі плями речовини, схожої на кров. В подальшому встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3 проживають ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із співмешканкою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ніч з 31.03.2026 на 01.04.2026 у сина з батьком виникла сварка. В ході сварки батько - ОСОБА_4 , перебуваючи в кімнаті квартири, взяв молоток та завдав близько трьох ударів робочою частиною молотка по голові ОСОБА_7 , після чого труп сина вивіз в луг (а.с. 8, 9).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий 01.04.2026 о 06 год. 30 хв.
01.04.2026 в даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні указаного вище кримінального правопорушення на цьому етапі досудового розслідування підтверджується такими матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події від 01.04.2026; протоколом огляду трупа від 01.04.2026; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 від 01.04.2026; протоколом обшуку від 01.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.04.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 01.04.2026.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких обставин, вважаю, що додані до клопотання докази дають підстави для розумної підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому подальше розслідування є виправданим.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України може бути підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Оцінюючи наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є особою віком 62 років, має задовільний стан здоров'я, розлучений, є пенсіонером, за місцем проживання характеризується негативно. Отже вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків.
Також слідчий суддя враховує те, що на даний час досудове розслідування ще триває, не проведено всіх слідчих та процесуальних дій, зокрема не встановлені всі обставини кримінального правопорушення, тому наявний ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Разом з тим, небезпека того, що підозрюваний буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Враховуючи викладене, вважаю, що обставини, які характеризують підозрюваного, а також обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину, у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків того, що у подальшому він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, доходжу до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти названим ризикам.
Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою буде пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, виконання процесуальних рішень, вважаю, що є підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк у межах строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, але не більше ніж на 60 днів.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України однією із підстав не визначення розміру застави є обвинувачення у вчиненні злочину із застосування фізичного насильства чи погрози його застування.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись статями 177, 182, 206, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30 травня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 06 год. 30 хв. 01 квітня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється із моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1