ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
м. Київ
02.04.2026Справа № 910/2385/26
Суддя Селівон А.М., розглянувши
зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» вул. Єжи Гедройця, 5,м. Київ, 03150
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» вул. Оболонська, 25, м. Київ,04071
про стягнення 60 330,29 грн
у справі № 910/2385/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" вул. Оболонська, 25, м. Київ,04071
до Акціонерного товариства “Українська залізниця» вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150
про стягнення 184 878,51 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства “Українська залізниця» про стягнення 184 878,51 грн., а саме 169 498,00 грн. основного боргу, 13 852,65 грн. пені та 1527,86 грн. втрат від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами Договорів надання послуг № УЗ/ЦБМЕС-25222/Ю від 09.07.2025 року та № УЗ/ЦБМЕС-25221/Ю від 09.07.2025 року в частині своєчасної наданих позивачем послуг ремонту автомобілів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня та втрати від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2385/26, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь - якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі ч. 1 ст. 247 ГПК України вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Так, через систему "Електронний суд" 01.04.2026 року від відповідача за первісним позовом - Акціонерного товариства “Українська залізниця» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.04.2026 року, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, а також зустрічна позовна заява б/н від 01.04.2026 року Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" про стягнення 60 330,29 грн., а саме 17055,79 грн. пені, 12 299,85 грн. штрафу за Договором надання послуг № УЗ/ЦБМЕС-25221/Ю від 09.07.2025 року та 17 849,80 грн. пені та 13 124,85 грн. штрафу за Договором надання послуг № УЗ/ЦБМЕС-25222/Ю від 09.07.2025 року.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на порушення відповідачем за зустрічним позовом - ТОВ "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" умов Договорів в частині строків надання послуг з ремонту (виконання робіт), у зв'язку з чим позивачем за зустрічним позовом нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу у вказаних сумах.
Суд зазначає, що у відповідності до приписів ч.4 та 5 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).
Суд зазначає, що позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як вбачається зі змісту поданої позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) зустрічної позовної заяви та встановлено судом, предметом даного зустрічного позову є майнові вимоги про стягнення штрафних снакцій, тобто звернувшись до суду через систему "Електронний суд" в квітні 2026 року з позовом з вимогами майнового характеру позивач з урахуванням змісту та розміру заявлених вимог мав сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн. (3328,00 грн.*0,8).
Проте, при дослідженні судом матеріалів зустрічної позовної заяви встановлено, що позивачем за зустрічним позовом жодних доказів сплати судового збору суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем за зустрічним позовом зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» без руху.
2. Встановити Акціонерному товариству “Українська залізниця» строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
3. Встановити Акціонерному товариству “Українська залізниця» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (з відміткою банку про виконання).
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу за зустрічним позовом.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон