номер провадження справи 34/1/26
03.04.2026 Справа № 908/128/26
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши, без виклику сторін, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/128/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват», ідентифікаційний код юридичної особи 42775590 (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А)
до відповідача: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ ВП:19355964, 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вул. Промислова, будинок 133)
про стягнення 69 248 грн 91 коп.
До Господарського суду Запорізької області 15.01.2026 через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 69248,91 грн заборгованості за Договором поставки товару №53-121-01-21-10355 від 15.06.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 справу № 908/128/26 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 у справі № 908/128/26 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2026 у справі № 908/128/26 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ ВП:19355964, 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вул. Промислова, будинок 133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват», ідентифікаційний код юридичної особи 42775590 (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А) 40 601 (сорок тисяч шістсот одна) грн 34 коп. заборгованості, 4 785 (чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн 40 коп. 3% річних, 23 862 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 17 коп. інфляційних втрат та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору .
26.03.2026 до системи «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат.
За результатами авторозподілу 24.03.2026 заяву визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Заявою, поданою 26.03.2026 Позивач просив суд прийняти та долучити до матеріалів справи копію Договору про надання правової допомоги №148 від 13.01.2026.
У запереченнях на клопотання Позивача Відповідач зазначає, що витрати на правничу допомогу у цій справі не підтвердженні належними доказами, відповідно до вимог чинного законодавства України, не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у Позивача була відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, є завищеними, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх відшкодування за рахунок Відповідача. Необхідно враховувати, що АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до державного сектору економіки, діяльність якого спрямована на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України. На сьогодні товариство відіграє ключову роль у стабільності енергосистеми України та формуванні її експортного потенціалу. АТ «НАЕК «Енергоатом» має стратегічне значення як державний лідер галузі, від діяльності якого безпосередньо залежить енергетична безпека та економічна стійкість країни. Відповідач просить відмовити ТОВ «Торговий дім «Доноват» в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі. В разі задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу - зменшити їх розмір до мінімально можливого за вищевказаних обставин.
Ухвалою від 27.03.2026 прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/128/26 до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
03.04.2026 судом ухвалено додаткове рішення.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, ч.ч. 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021р. у справі № 925/932/20, від 04.06.2020р. у справі № 906/598/19.
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021р. у справі № 912/1025/20).
Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2026 у справі № 908/128/26 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь Позивача 40 601 грн 34 коп. заборгованості, 4 785 грн 40 коп. 3% річних, 23 862 (грн 17 коп. інфляційних втрат.
У відповіді на відзив позивачем зазначалось, що Заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу буде подано після ухвалення судового рішення.
У позові Позивач зазначав, що 13 січня 2026 року Позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги №148 з адвокатом Хілько Альоною Василівною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002415, виданого на підставі Рішення Ради адвокатів Запорізької області від 22.10.2019 року № 21 та Ордеру№ 1289695 від 13.01.2026.
Відповідно до п 4.1. Договору, орієнтовна вартість послуг вказується у Попередньому (орієнтовному) описі робіт.
Згідно із п. 4.2. Договору, остаточна вартість послуг визначається у Детальному описі робіт.
Відповідно до 4.3. Договору, Вартість робіт визначається у фіксованому розмірі ціни послуг без врахування часу роботи адвоката.
Згідно із п. 4.4. Договору, Оплата за даним договором здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі рахунку та Попереднього (орієнтовного) опису робіт.
Відповідно до 4.6. Договору, За результатом наданих послуг складається Акт приймання-передачі послуг, який підписується Клієнтом протягом 5 днів з дня його отримання.
Обсяг наданих Адвокатом послуг, зафіксований в акті приймання-передачі та у детальному описі робіт (наданих послуг).
Попередньо розрахований розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 7 000 грн 00 коп. Попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі додано до позовної заяви.
Згідно попереднього опису робіт від 13.01.2026, який є додатком до Договору від 13.01.2026, наданого Позивачем, до матеріалів справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 7 000 грн 00 коп. (позовна заява з додатком - 5000 грн 00 коп., відповідь на відзив - 1000 грн 00 коп., клопотання/заява - 1000 грн 00 коп.).
13.01.2026 Позивачеві виставлено рахунок-фактуру на оплату витрат на професійну правничу допомогу складає 7 000 грн 00 коп.
Платіжню інструкцією № 3361 від 14.01.2026 Позивачем на користь адвоката Хілько А.В. здійснено оплату витрат на професійну правничу допомогу за Договором у сумі 7 000 грн 00 коп.
При цьому, матеріалами справи підтверджуєтсья надання адвокатом Хілько А.В. професійної правничої допомоги у даній справі, складення позову, відповіді на відзив та клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Однак, суд наголошує на тому, що звернення сторони із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу це є право сторони, а не обов'язок. Тобто, підготовка тексту самої заяви про відшкодування витрат, на переконання суду, не входить у розуміння компенсування таких витрат іншої стороною, оскільки у даному випадку, Позивач просто скористався своїм правом.
З огляду на наведене, Позивачем до вартості витрат на професійну правничу допомогу включено вартість послуг, які не пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції. Водночас, послуги зі складання та подання заяви щодо розподілу судових витрат не стосуються підготовки самого процесу розгляду даної справи.
Аналогічні висновки, викладені у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026 у справі № 908/263/25, Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.
Таким чином, у стягненні з Відповідача на користь Позивача 1000,00 грн за підготовку і подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/128/26, належить відмовити.
Отже, суд дійшов висновку розподілити судові витрати, поклавши на Відповідача витрати Позивача з правничої допомоги у цій справі, в сумі 6 000 грн 00 коп.
Суд не бере до уваги посилання Відповідача на критичну важливість підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та щодо надмірних сум витрат на правничу допомогу, оскільки сторони у даних умовах воєнного стану є рівними, а сума відповідних витрат не є завищеною.
Відповідачем не доведено належними доказами та відповідним обгрунтуванням наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу «до мінімально можливого».
На підставі викладеного суд задовольняє клопотання частково.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/128/26 задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ ВП:19355964, 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вул. Промислова, будинок 133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват», ідентифікаційний код юридичної особи 42775590 (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. В іншій частині клопотання відмовити.
Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення може бути оскаржено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 03.04.2026.
Суддя А.О. Науменко