номер провадження справи 6/30/25
26.03.2026 Справа № 908/541/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/541/25
за позовом: Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача: Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корпус 2) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129)
до відповідача-1: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 101)
до відповідача-2: Приватного підприємства “Т.О.К.» (69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20е)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (проспект Олександра Поля, 2, м. Дніпро, 49004)
про визнання недійсним договору підряду та застосування наслідків недійсності правочину,
за участю представників сторін:
прокурор - Гапонова В.М., посвідчення;
від позивача - не з'явився;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2- не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
Процесуальні дії по справі.
06.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №57-101-1188вих-25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 05.03.2025) Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідачів: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101» та Приватного підприємства «Т.О.К.» про:
- визнання недійсним договору підряду від 11.07.2017 № 11/07-17, укладеного між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101» та Приватним підприємством «Т.О.К.»;
- стягнення з Приватного підприємства «Т.О.К.» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101» грошові кошти у розмірі 1 867 204 грн 98 коп., а з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101» одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 1 867 204 грн 98 коп. стягнути в дохід держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.03.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/541/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/541/25, присвоєно справі номер провадження 6/30/25, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.04.2025 об 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 08.04.2025 відкладено підготовче засідання на 24.04.2025 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 24.04.2025 зупинено провадження у справі №908/541/25 за позовом Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідачів: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101», Приватного підприємства «Т.О.К.», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору підряду та застосування наслідків недійсності правочину до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Ухвалою суду від 19.01.2026 поновлено провадження у справі №908/541/25. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання у справі призначено на 05.02.2026 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.02.2026 закрито підготовче провадження у справі № 908/541/25. Призначено справу № 908/541/25 до судового розгляду по суті на 03.03.2026 о 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 03.03.2026 в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 17.03.2026 об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 17.03.2026 під час судових дебатів виникли технічні проблеми, а саме був відсутній доступ до системи Електронний суд, що унеможливило подальше фіксування судового засідання технічними засобами та ведення протоколу. Ураховуючи зазначені обставин судом була оголошена перерва в судовому засіданні до 26.03.2026 об 11 год. 30 хв.
В судове засідання 26.03.2026 з'явився прокурор. Інші учасники справи в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належними чином. Ухвала суду від 17.03.2026 доставлена до електронного кабінету позивача, відповідача -1 та третьої особи 18.03.2026. Відповідача - 2 повідомлено про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду на адресу його місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ПП «Т.О.К.» поштову кореспонденцію не отримує, відправлення повертаються на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 про причини неявки суду не повідомили. Третя особа за текстом пояснень від 12.03.2025 просила суд розглядати справу без участі представника відділення.
Ураховуючи наведене, суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи, які не з'явились.
У судовому засіданні 26.03.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначив, що за результатами проведених торгів 11.07.2017 між ОСББ «КОСМІЧНА-101» та ПП «Т.О.К.» було укладено Договір підряду № 11/07-17 про капітальний ремонт інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101 у м. Запоріжжі на суму 1 868 363, 48 грн.
До вказаного правочину протягом 2017 року укладались додаткові угоди № 1 - №5. Так, за умовами додаткової угоди №5 остаточна вартість Договору склала 1 867 204, 98 грн.
Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2017-06-02-000289-c договір є виконаним. Зокрема, Замовник перерахував ПП «Т.О.К.» кошти у загальній сумі 1 867 204,98 грн.
Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2019 №1- рш у справі №02/14-18 визнано ПП «Т.О.К.» та підприємство «Рассвет-Плюс» громадської організації «Інвалідів - осіб з пересадженими органами «Надія на життя» винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п.1 ст. 50 та п.4 ч. 2 ст. 6 Законом України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Космічна-101», на закупівлю капітального ремонту інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101 у м. Запоріжжі з ідентифікатором UA-2017-06-02-000289-с.
Адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у своєму рішенні від 20.02.2019 №1-рш у справі № 02/14-18 дійшла висновку, що дії ПП «Т.О.К.» та підприємства «Рассвет-Плюс громадської організації «Інвалідів - осіб з пересадженими органами «Надія на життя» свідчать про узгодження ними своїх дій під час підготовки документів та участі у процедурі закупівлі з ідентифікатором UA-2017-06- 02-000289-с (пп. 154 рішення від 20.02.2019 № 02/14-18).
Вказаним рішенням адміністративної колегії на ПП «Т.О.К.» та підприємство «Рассвет-Плюс громадської організації «Інвалідів-осіб з пересадженими органами «Надія на життя» накладено штрафи за виявлені порушення у сумі по 68000,00 гривень на кожне.
Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції ПП «Т.О.К.» та підприємство «Рассвет-Плюс» громадської організації «Інвалідів - осіб з пересадженими органами «Надія на життя» тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результат проведених торгів, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції», які призвели до порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Ураховуючи викладене прокурор вважає, що договір підряду від 11.07.2017 № 11/07-17, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України. Одержані Приватним підприємством «Т.О.К.» кошти у сумі 1 867 204,98 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області у заяві, яка надійшла до суду 25.03.2025 (вх. № 65329/08-08/25, документ направлений засобами поштового зв'язку 19.03.2025) зазначило, що моніторинг процедури закупівлі UA-2017-06-02-000289-c Управлінням не проводився, порушення під час проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та протягом його дії не встановлювалися та не документувались. Управління позбавлено можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.
05.02.2026 до суду від ОСББ «Космічна-101» надійшов відзив (вх. №2814/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 05.02.2026).
Дослідивши вказаний відзив суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 165 ГПК України з огляду на таке.
Частинами 1, 2 ст. 165 ГПК України встановлено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.
Згідно з частиною 5 ст. 165 ГПК України, копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (частина 6 ст. 165 ГПК України).
Відзив на позов подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 та ч.1 ст. 178 Кодексу).
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 10.03.2025, яка отримана відповідачем-1 11.03.2025, забезпечено останньому право подати відзив у строк 15 днів з дня вручення її копії.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 118 ГПК України).
Представник відповідача не навів обставин, які б дозволили суду продовжити відповідачеві встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов. Крім того, суд зауважує, що поданий ОСББ «Космічна-101» відзив не направлений іншими учасникам справи.
З огляду на викладене, відповідно до частини 2 ст. 118 ГПК України, відзив ОСББ «Космічна-101» залишений судом без розгляду.
Відповідач-2 (ПП «Т.О.К.») не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву.
12.03.2025 до суду від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (третя особа у справі) надійшли письмові пояснення щодо позову або відзиву (вх. №5601/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 12.02.2025). У поясненнях третя особа зазначила, що рішенням адміністративної колегії Відділення від 20.02.2019 №1-рш по справі №02/14-18 визнано дії Приватного підприємства «Т.О.К.» та Підприємства «Рассвет-Плюс» громадської організації «Інвалідів-осіб з пересадженими органами «Надія на життя» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурі закупівель, проведеної у червні 2017 року ОСББ «Космічна-101» щодо закупівлі капітального ремонту інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101. За вчинення зазначеного порушення на ПП «Т.О.К.» накладеного штраф у розмірі 68000,00 грн. ПП «Т.О.К.» оскаржило рішення від 20.02.2019№1-рш в Господарському суді Запорізької області. Рішенням Господарського суду Запорізької області по справі 908/1013/19 від 27.09.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Третя особа зазначила, що порушені у даному позові питання виходять за межі повноважень органів Антимонопольного комітету України.
03.03.2026 до суду від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшла заява вих. №15/2-1471-24 від 02.03.2026 (вх. №4739/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд) про зупинення провадження у справі №908/541/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду справи №910/20111/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Розглянувши таке клопотання судом не встановлено підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 ст. 228 ГПК України, для зупинення провадження у справі з огляду на таке.
Так, згідно з пунктом 7 частини 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
До заяви про зупинення провадження у справі прокурором додано протокол судового засідання від 24.02.2026 у справі №910/20111/23, у пункті 68 якого зазначено про проголошення скороченої (вступної та резолютивної частини) ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Зміст такої ухвали в протоколі не наведено. Інших доказів на підтвердження передачі справи №910/20111/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду вказаної справи суду не надано.
Ураховуючи наведене, за відсутності в провадженні Великої Палати Верховного Суду справи №910/20111/23, про яку зазначає прокурор, у господарського суду відсутні законні та фактичні підстави для зупинення провадження у справі №908/541/25.
17.03.2026 від прокурора надійшла заява про повернення на стаді. Підготовчого провадження та зупинення провадження у справі (документ сформований в системі Електронний суд в ЄСІКС 16.03.2026 вх. № 5880/08-08/26), до якої прокурором додано ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/20111/23, якою вказану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Втім, доказів на підтвердження прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/20111/23 суду не надано.
Ураховуючи наведене, за відсутності станом на 17.03.2026 в провадженні Великої Палати Верховного Суду справи №910/20111/23, про яку зазначає прокурор, а також з огляду на недоведення прокурором наявності виключних підстав для повернення на стадію підготовчого провадження, у господарського суду відсутні законні та фактичні підстави для зупинення провадження у справі №908/541/25.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСББ «КОСМІЧНА-101» 02.06.2017 в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» опубліковано відомості про проведення відкритих торгів щодо закупівлі «Робіт з капітального ремонту інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101 у м. Запоріжжі» (ідентифікатор закупівлі UA-2017-06-02-000289-с). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 228 880, 00 грн.
Участь у вказаній закупівлі взяли два суб'єкти: Підприємство «Рассвет-Плюс» Громадської організації «Інвалідів осіб з пересадженими органами «Надія на життя» з пропозицією 2 000 274,60 грн та ПП «Т.О.К.» з пропозицією 1 868 363,48 грн
11.07.2017 за результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101» (Замовник, відповідач-1 у справі) та Приватним підприємством «Т.О.К.» (Підрядник, відповідач-2 у справі) укладено Договір підряду № 11/07-17 (далі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що Замовник доручає, а Підрядник на свій страх і ризик, в межах договірної ціни, приймає на себе обов'язки, власними силами, виконувати постачання необхідного обладнання, будівельно-монтажні пусконалагоджувальні та інші роботи, які забезпечують введення в експлуатацію об'єкту «Капітальний ремонт інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101 у м. Запоріжжі», код CPV за ДК 021:2015 - 45453000-7, в обумовлений цим Договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці.
Договірна ціна є твердою і складає 1 868 363, 48 грн, у т.ч. ПДВ 311 393,91 грн без урахування витрат на здійснення технічного нагляду (п. 2.2 договору).
За умовами п. 13.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2017, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх обов'язків відповідно до цього договору.
Під час дії договору сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 28.08.2017, № 2 від 11.09.2017, №3 від 18.12.2017, №4 від 27.12.2017 та № 5 від 29.12.2017.
Так, Додатковою угодою №5 від 29.12.2017 до договору сторонами внесено зміни, зокрема, погоджено договірну ціну - 1 867 204,98 грн.
Сторони зобов'язання за вказаним правочином виконали в повному обсязі. До договору підряду №11/07-17 від 11.07.2017 підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2018 року.
Замовник (відповідач-1 у справі) на виконання договору №11/07-17 перерахував на користь ПП «Т.О.К.» грошові кошти в загальній сумі 1 867 204,98 грн, про що свідчать платіжні доручення №2 від 31.07.2017 на суму 230337,92 грн, №5 від 24.10.2017 на суму 516757,52 грн, №9 від 04.12.2017 на суму 559032,11 грн та №1 від 12.04.2018 на суму 561077,43 грн (т.1, арк.спр. 65-66).
Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради у листі від 20.12.2024 № 2287/01-37/01 повідомив, що фінансування за Договором від 11.07.2017 № 11/07-17 на суму 1 867 204,98 грн здійснювалось за рахунок бюджету Запорізької міської територіальної громади.
Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2019 №1- рш у справі №02/14-18 визнано ПП «Т.О.К.» та підприємство «Рассвет-Плюс» громадської організації «Інвалідів-осіб з пересадженими органами «Надія на життя» винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п.1 ст. 50 та п.4 ч. 2 ст. 6 Законом України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Космічна-101», на закупівлю капітального ремонту інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101 у м. Запоріжжі з ідентифікатором UA-2017-06-02-000289-с.
Адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у своєму рішенні від 20.02.2019 №1-рш у справі № 02/14-18 дійшла висновку, що дії ПП «Т.О.К.» та підприємства «Рассвет-Плюс громадської організації «Інвалідів-осіб з пересадженими органами «Надія на життя» свідчать про узгодження ними своїх дій під час підготовки документів та участі у процедурі закупівлі з ідентифікатором UA-2017-06- 02-000289-с (пп. 154 рішення від 20.02.2019 № 02/14-18).
Вказаним рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ПП «Т.О.К.» та підприємство «Рассвет-Плюс громадської організації «Інвалідів-осіб з пересадженими органами «Надія на життя» накладено штрафи за виявлені порушення у сумі по 68000,00 грн на кожного з учасників торгів.
ПП «Т.О.К.» та підприємство «Рассвет-Плюс громадської організації «Інвалідів-осіб з пересадженими органами «Надія на життя» оскаржили рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Запорізької області по справі №908/1013/19 від 27.09.2019 у задоволенні позовних вимог ПП «Т.О.К.» про скасування Рішення від 20.02.2019 №1-рш було відмовлено.
На переконання прокурора, договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ПП «Т.О.К.», на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.
З положень статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, суду належить з'ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.
Прокурор у позовній заяві зазначає, що інтереси держави порушені тим, що внаслідок антиконкурентних узгоджених дій ПП «Т.О.К.» та підприємство «Рассвет-Плюс громадської організації «Інвалідів-осіб з пересадженими органами «Надія на життя» закупівля товару за кошти територіальної громади відбулась за відсутності реальної конкуренції та при формальному створенні її видимості. Наслідком стало недотримання принципів здійснення публічної закупівлі - добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях публічних закупівель.
Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
У зв'язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
При цьому на підставі п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. пп. 1, 3 п. 3 указаного Положення).
Отже Держаудитслужба є органом, який наділений повноваженнями на здійснення заходів контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також на звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду щодо наявності повноважень на звернення до суду Держаудитслужби та її підрозділів, а отже і прокурора в інтересах держави в їх особі, у разі не виконання вимог щодо усунення порушень законодавства, виявлених за результатами моніторингу закупівель, викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 906/296/18.
На підставі наведеного суд виснує, що у спірних правовідносинах органом, уповноваженим державою на здійснення функцій контролю у сфері публічних закупівель та реагування на порушення законодавства у цій сфері, є Держаудитслужба, повноваження якої на відповідній території реалізуються Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області на виконання вимог, установлених ст. 23 вказаного Закону, листом від 18.11.2024 № 57-101-7081ВИХ-24 повідомлено Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області щодо необхідності вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом (арк.спр. 82-83).
Згідно з відповіддю від 04.12.2024 №040831-17/3270-2024Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомило про не проведення контрольних заходів, під час яких досліджувалась дана закупівля. Управлінням не вживались та не плануються вживатися заходи щодо поновлення державних інтересів стосовно вказаної закупівлі.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
03.03.2026 прокурор направив на адресу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомлення вих. №57-101-1150вих-25, в якому в порядку п. 4 ст. 23 закону України «Про прокуратуру» зазначив про звернення в інтересах держави до господарського суду Запорізької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101» та Приватного підприємства «Т.О.К.» про визнання недійсним договору підряду від 11.07.2017 №11/07-17, як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства та застосування наслідків недійсності.
З огляду на викладене суд виснує, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Щодо вимоги про визнання недійсним договору підряду від 11.07.2017 №11/07-17.
Спір у цій справі є господарським, стосується правовідносин сторін, що виникли з договору підряду від 11.07.2017 №11/07-17.
Предметом спору у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсним Договору підряду від 11.07.2017 №11/07-17 як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також вимоги про застосування наслідків недійсності цього договору, шляхом стягнення з ПП «Т.О.К.» на користь ОСББ «Космічна- 101» 1 867 204,98 грн, а з ОСББ «Космічна - 101» одержані ним за рішенням суду 1 867 204,98 грн стягнення в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби на підставі ч.3 ст.228 ЦК.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою, третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною3 ст.228 ЦК, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Аналогічна за змістом норма містилась у ч.1 ст.208 ГК України (яка була чинною на момент виникнення спірних відносин).
За приписами частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд ураховує, що провадження у цій справі було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Так, у постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи питання щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК суд має враховувати що санкції, передбачені ч.3 ст.228 ЦК, ч.1 ст.208 ГК є не компенсаційними, а конфіскаційними санкціями, які передбачають стягнення усього отриманого за правочином на користь держави. Ці санкції спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства. Застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.228 ЦК є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції. ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що для дотримання принципу пропорційності цивільна конфіскація має стосуватися майна, яке було отримане від злочинної діяльності, незаконного збагачення, майна, джерела походження якого сторона не могла пояснити, або майна, яке безпосередньо використовувалося при здійсненні злочинної діяльності. ЄСПЛ також визнав небезпечною тенденцію поширення конфіскації без вироку суду на випадки звичайних адміністративних порушень.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23 уточнив висновки, що містяться у постановах від 13.11.2024 у справі №911/934/23, від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, а також інших постановах колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК, таким чином: «При визначенні підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо).
Ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції» (п. 105 постанови).
Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 вказав, що здійснивши правовий аналіз ч.3 ст.228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, з урахуванням конфіскаційного характеру санкції суд зазначає, що для застосування частини третьої статті 228 ЦК України має бути доведено сукупність таких обставин:
- наявність конкретної мети правочину, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;
- причинно-наслідковий зв'язок між такою метою та наслідками правочину;
- умисел сторони (сторін) на досягнення цієї протиправної мети;
- пропорційність обраного засобу втручання (санкції) легітимній меті захисту публічних інтересів.
При цьому суд зазначає, що державні інтереси - це інтереси, пов'язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (див. рішення Конституційного Суду України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999).
Поняття «інтереси держави» має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.
У контексті публічних закупівель такими інтересами є забезпечення добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 95 постанови від 19.12.2025 по справі №922/3456/23 зазначила, що антиконкурентна поведінка спрямована на спотворення конкуренції між учасниками торгів, але не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підривати її інтереси. Тому така поведінка сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у значенні ч.3 ст.228 ЦК.
Отже, для застосування приписів ч.3 ст.228 ЦК України прокурор у цій справі мав довести, що сам правочин щодо виконання капітального ремонту інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101 у м. Запоріжжі за своєю суттю є протиправним, спрямованим на порушення інтересів держави та суспільства. Втім прокурор лише стверджував про порушення ПП «Т.О.К.» Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів (тендерів).
Однак, сам по собі встановлений рішенням органу Антимонопольного комітету України факт вчинення антиконкурентних узгоджених дій не звільняє Прокурора від обов'язку довести сукупність обставин, необхідних для застосування частини третьої статті 228 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що спірний договір виконано сторонами належним чином: роботи виконані, їх прийнято та оплачено.
При цьому матеріали справи не містять доказів недобросовісної поведінки замовника закупівлі.
Прокурор у даній справі не зазначав, що внаслідок укладення правочину держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти або отримала роботу неналежної якості, зазнала інших значних майнових втрат, співмірних із конфіскаційною санкцією, що заявляється до застосування. Також не доведено, що на момент закупівлі існували реальні альтернативні тендерні пропозиції, які об'єктивно забезпечували істотну економію бюджетних коштів, однак були усунуті саме внаслідок встановлених АМКУ антиконкурентних узгоджених дій.
За цих умов відсутній причинно-наслідковий зв'язок між порушенням конкуренції та погіршенням майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Суд також ураховує, що як вказала Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 по справи №922/3456/23, враховуючи конфіскаційний характер санкції, передбаченої ч.3 ст.228 ЦК, який суд не може змінити, як і зменшити розмір, ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції (пункт 100).
Верховний Суд під час розгляду вказаної вище справи також нагадав, що ЄСПЛ звертає увагу на важливість дотримання принципу пропорційності втручання і щодо добросовісного власника майна (у даній справі - добросовісної сторони правочину ОСББ «Космічна-101»).
На перший погляд, приписи ч.3 ст.228 ЦК свідчать про те, що втручання у право володіння майном добросовісного учасника правочину не відбувається, невинна особа не має зазнавати збитків через недійсний правочин, адже сторона має отримати від порушника назад своє майно, а з неї стягується в дохід держави лише те, що вона отримала від порушника. Втім, Об'єднана палата вважає, що за умови застосування відповідних приписів ч.3 ст.228 ЦК, відбувається непропорційне втручання в право власності й добросовісного учасника.
По-перше, добросовісна сторона все одно втрачає очікуваний результат угоди. Вона витратила час, ресурси, можливо зазнала упущеної вигоди і зрештою залишиться ні з чим (лише зі своїм початковим майном/грошима). Якщо правочин був вигідним для неї, позбавлення майна чи прибутку може відчуватися як покарання, хоча умислу з її боку не було.
По-друге, конфіскація майна добросовісної сторони (того, що вона отримала від іншого учасника) означає, що держава вилучає майно у особи, яка не вчинила свідомого порушення. Такий крок потребує дуже переконливого обґрунтування публічним інтересом. ЄСПЛ у подібних справах перевіряє, чи не було можливості обмежитися менш суворими заходами щодо невинної особи (справа "Air Canada v. The United Kingdom") (пункти 107 - 110 Постанови).
На підставі викладеного, ураховуючи висновки щодо застосування приписів частини 3 ст. 228 ЦК України до спірних правовідносин, викладених у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23, застосування вказаної норми до спірних відносин є порушенням принципу пропорційності втручання держави в мирне володіння майном (ст.1 Протоколу першого до Конвенції) як щодо ПП «Т.О.К.», так і щодо добросовісної сторони правочину - ОСББ «Космічна-101».
За наведених обставин господарський суд дійшов висновку, що прокурором не доведено наявності сукупності умов, необхідних для визнання спірного договору недійсним саме на підставі частини 3 статті 228 ЦК України та застосування наслідків, передбачених цією нормою.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Запорізьку обласну прокуратуру відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідачів: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОСМІЧНА-101» та Приватного підприємства «Т.О.К.» про визнання недійсним договору підряду від 11.07.2017 № 11/07-17 та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити повністю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 03.04.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько