ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про відмову у видачі судового наказу
"02" квітня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/311/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши матеріали заяви Державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України», м. Київ про видачу судового наказу про стягнення з боржника Комунальної реабілітаційної установи “Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю», вул. 8 Березня, будинок 46в, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36255016) заборгованості в розмірі 270 грн за надані послуги за Договором про надання послуг у сфері інформатизації №268 М/Ш-18 від 31.03.2018,
Державне підприємство “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України», м. Київ звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою вих. №268м/ш-18 від 20.03.2026 (вх. №02.3.1-05/331/26 від 20.03.2026) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Комунальної реабілітаційної установи “Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю», вул. 8 Березня, будинок 46в, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36255016) заборгованості в розмірі в розмірі 270 грн за надані послуги за Договором про надання послуг у сфері інформатизації №268 М/Ш-18 від 31.03.2018 та 266,24 грн витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Дослідивши вищевказану заяву, суд доходить до висновку про відмову у видачі судового наказу із огляду на наступне.
Частинами 1 та 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За приписами ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Тобто наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Водночас відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються: - копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; - інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З наведеного випливає, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов останнього, і заявник, при цьому, має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Пунктом 5 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Водночас такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України). У випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, оскільки у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявник - Державне підприємство “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України» - просить стягнути з боржника - Комунальної реабілітаційної установи “Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю» - суму 270 грн за надані послуги за Договором про надання послуг у сфері інформатизації №268 М/Ш-18 від 31.03.2018, Актом здачі-приймання наданих послуг №1766 від 27.12.2018, за надані послуги у сфері інформатизації за IV квартал 2018 року.
При цьому, обґрунтовуючи факт звернення до суду із заявою про видачу судового наказу в межах строку позовної давності, заявник посилається на приписи п. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, за якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а у період дії воєнного стану в Україні, строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.
Водночас викладені в заяві майнові вимоги до боржника заявник підтверджує копією Договору про надання послуг у сфері інформатизації №268 М/Ш-18 від 31.03.2018, копією Акту здачі-приймання наданих послуг №1766 від 27.12.2018 на суму 270 грн.
Пунктом 3.3. Договору про надання послуг у сфері інформатизації №268 М/Ш-18 від 31.03.2018 визначено, що оплата послуг проводиться замовником щоквартально згідно з Додатком №1 до Договору протягом п'яти днів з дати підписання ним акту здачі-приймання наданих послуг та за вимогою замовника рахунку-фактури наданих виконавцем, але в будь-якому випадку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом у межах відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до пункту 3.4. Договору, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок, але в будь-якому разі не пізніше 90 (дев'яносто) днів з дня підписання акту здачі-приймання наданих послуг за відповідний квартал.
Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Із огляду на вищенаведене та враховуючи приписи ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що з моменту виникнення права вимоги про стягнення з боржника суми заборгованості у розмірі 270 грн за Договором про надання послуг у сфері інформатизації №268 М/Ш-18 від 31.03.2018, нарахованої за надані послуги у сфері інформатизації у IV кварталі 2018 року відповідно до Акту здачі-приймання наданих послуг №1766 від 27.12.2018, сплинув строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги заявника, яка подана до суду 20.03.2026.
Посилання заявника на продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану суд визнає необґрунтованими, оскільки в силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, відмова у видачі судового наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність, а в обраному заявником виді судового провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі, - і з'ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо.
Стаття 152 ГПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання строку позовної давності. Водночас пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому, підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №907/840/23.
За наведених обставин, суд, ураховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, доходить до висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з боржника Комунальної реабілітаційної установи “Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю», вул. 8 Березня, будинок 46в, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36255016) заборгованості в розмірі 270 грн за надані послуги за Договором про надання послуг у сфері інформатизації №268 М/Ш-18 від 31.03.2018 та 266,24 грн судового збору, про що постановляє відповідну ухвалу.
За приписами ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 147 - 154, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Відмовити Державному підприємству “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України», м. Київ у видачі судового наказу про стягнення з боржника Комунальної реабілітаційної установи “Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю», вул. 8 Березня, будинок 46в, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36255016) заборгованості в розмірі 270 грн за надані послуги за Договором про надання послуг у сфері інформатизації №268 М/Ш-18 від 31.03.2018 та 266,24 грн судового збору.
2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати заявнику та боржнику.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повна ухвала складена та підписана 02.04.2026.
Суддя Л.І. Пригара