61022, м. Харків, пр. Науки, 5
30.03.2026 Справа №905/15/25
за позовом: заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, м.Маріуполь, Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, м.Маріуполь
до відповідача 1: Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод електричних машин», м.Харків
про визнання недійсним договору постачання та стягнення коштів в сумі 595428 грн
Суддя Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
У засіданні брали участь:
прокурор: Хряк О.О. - за посв.
від позивача 1 (в режимі відеоконференції): Пєшкова І.В. - в порядку самопредставництва
від позивача 2 (в режимі відеоконференції): Сенников А.А. - в порядку самопредставництва
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Куденко Д.О. - адв.
Заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ в інтересах держави в особі позивача 1, Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, м.Маріуполь, позивача 2, Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, м.Маріуполь звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1, Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград, відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод електричних машин», м.Харків про:
- визнання недійсним договору постачання №43ВК від 26.10.2023, укладеного між Державним підприємством «Мирноградвугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський завод електричних машин»;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод електричних машин» на користь Державного підприємства «Мирноградвугілля» грошових коштів в сумі 595428 грн, а з Державного підприємства «Мирноградвугілля» одержаних за рішенням суду грошових коштів в сумі 595428 грн в дохід держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.01.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/15/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ухвалою від 10.04.2025 було зупинено провадження у справі №905/15/25 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у касаційному порядку справи №922/3456/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови у справі №922/3456/23.
Ухвалою суду від 26.03.2026 поновлено провадження у справі та підготовче судове засідання призначено на 30.03.2026.
27.03.2026 через систему «Електронний суд» від Покровської окружної прокуратури Донецької області надійшло клопотання №56-1638вих-26 від 27.03.2026, в якому заявник просив зупинити провадження у справі №905/15/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/20111/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
У підготовчому судовому засіданні 30.03.2026 прокурор підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.
Представники позивачів просили вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.
Відповідач 1 своєї позиції стосовно цього клопотання не висловив, у судове засідання не з'явився, судом не викликався.
Відповідач 2 проти задоволення клопотання прокурора про зупинення провадження у справі заперечив.
Розглянувши клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, суд зазначає про наступне.
Предметом спору у справі №905/15/25 є визнання недійсним договору постачання №43ВК від 26.10.2023, укладеного між Державним підприємством «Мирноградвугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський завод електричних машин», а також застосування наслідків недійсності правочину.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави, яке полягало в проведенні процедури публічної закупівлі та в подальшому укладенні договору постачання №43ВК від 26.10.2023 з порушенням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції». З огляду на вищезазначене, прокурор вважає, що договір постачання №43ВК від 26.10.2023, укладений між Державним підприємством «Мирноградвугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський завод електричних машин» за результатами торгів, підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України. Посилаючись на ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України прокурор просить застосувати наслідки недійсності договору, що суперечить інтересам держави, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод електричних машин» на користь Державного підприємства «Мирноградвугілля» отримані ним на виконання договору кошти в сумі 595428 грн, з подальшим стягненням цих коштів з відповідача 1 на користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.
Разом з тим, згідно з ухвалою від 24.02.2026 Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №910/20111/23 за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно - Український Будівельний Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Антимонопольний комітет України, про визнання недійсним, зокрема, укладеного відповідачами договору як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, з умислу відповідача 2, та стягнення грошових коштів.
Необхідність передачі справи №910/20111/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду обумовлена наявністю виключної правової проблеми щодо застосування ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, яка полягає у відсутності закріплених на нормативному рівні критеріїв як визначення правочину таким, що не відповідає інтересам держави і суспільства, так і виключних випадків порушення інтересів держави та суспільства, за яких підлягає застосуванню ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.
Так, виникла потреба у формуванні єдиного та узгодженого підходу до співвідношення публічного інтересу, який полягає у цивільній відповідальності за вчинення антиконкурентних дій, закупівлі товарів, робіт, послуг за кошти державного чи місцевого бюджету за відсутності конкуренції, при формальному створенні учасниками тендера фікції її існування, та приватного інтересу осіб, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії.
Вирішення цієї правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду забезпечить подальший розвиток права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо визначеності поняття «невідповідності правочину інтересам держави та суспільства» та застосування відповідних наслідків недійсності такого правочину, передбачених ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.
Тобто, на розгляд Великої Палати Верховного Суду передана справа №910/20111/23 у подібних до справи №902/15/25 правовідносинах для вирішення питання, яке збігається з питанням, яке підлягає з'ясуванню під час вирішення справи №905/15/25, а саме щодо застосування до спірних правовідносин ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.
Згідно з імперативними вимогами ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч.1 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За змістом п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на приписи п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги передання на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №910/20111/23 у подібних правовідносинах, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі №905/15/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №910/20111/23.
На підставі викладеного, керуючись п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зупинити провадження у справі №905/15/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи №910/20111/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови у справі №910/20111/23.
Вступну та резолютивну частини ухвали складено 30.03.2026.
Повний текст ухвали складено 03.04.2026.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.О.Паляниця