вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
03.04.2026м. ДніпроСправа № 904/412/26
За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Житлово-будівельного кооперативу "Луч", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 31 592,51грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) сторін
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Луч" заборгованості у розмірі 31 592,51грн, з яких:
- основний борг у розмірі 30 112,68грн;
- пеня у розмірі 1 269,46грн;
- 3 % річних у розмірі 122,85грн;
- втрати від інфляції у розмірі 87,52грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №547 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 13 березня 2006 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 справу №904/412/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 05.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: вул. Павла Глазового, 35, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50071 (а.с. 32).
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 11.02.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R068059624907, яке повернулося до суду (а.с. 41).
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 26.02.2026. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до п. 10 частини третьої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до ст. 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
З огляду на зазначені вище обставини, враховуючи повітряні тривоги у місті Дніпрі та відключення електроенергії у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено в розумні строки.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
13 березня 2006 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (виконавець, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Луч" (споживач, відповідач) укладено договір №547 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (обліковий код споживача 100 н) (а.с. 13-15).
За умовами пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Орієнтований об'єм послуг, згідно до заяви-розрахунку споживача: централізоване постачання холодної води 8689м3/рік, в тому числі по групам: населення 8554м3/рік; власні потреби 135м3/рік; водовідведення 8652м3/рік, в тому числі по групам: населення 8554м3/рік; власні потреби 98м3/рік.
Зміни договірного об'єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно довідки споживача про кількість проживаючих, пільгову категорію населення, орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об'єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).
Згідно п. 1.4 договору холодна вода подається виконавцем споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживача.
Для контролю витрати води у споживачів, які не мають засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку виконавець встановлює на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення споживачем засобу обліку. Вимірювання виконують цілодобово упродовж двох тижнів у характерні для обсягів водоспоживання періоди (літо, зима, періоди відсутності подавання гарячої води) (п. 1.5 договору).
Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при відсутності по нормах споживання (п. 1.7 договору).
Тарифи на момент укладення договору, затверджені рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради №370 від 13.07.2005 та №532 від 14.09.2005 і становлять за групами споживачів (за 1 м3/рік з ПДВ):
- населення: холодна вода - 0,46грн, водовідведення - 0,32грн;
- бюджет: холодна вода - 0,54грн, водовідведення - 0,54грн;
- інші: холодна вода - 1,62грн, водовідведення - 1,54грн (п. 2.1 договору).
Згідно п. 2.2 договору у випадку зміни тарифів на послуги виконавець повідомляє про це споживача, відповідно до чинного законодавства України, через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів та строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил №630 (п. 2.3 договору).
Пунктом 3.1 договору визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
У разі надання послуг не в повному обсязі відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати згідно з додатком до Правил № 630 (п. 3.2 договору).
При оформленні платіжного доручення або протоколу на проведення взаємозаліку, у графі "призначення платежу" споживач повинен вказати період, за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата зараховується виконавцем в рахунок попередньої оплати (п. 3.3 договору).
Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноваженими на це особами - із сторони виконавця - начальник водозбуту або заступник начальника водозбуту з бухгалтерського обліку, із сторони споживача - голова або бухгалтер (п. 3.4 договору).
За пунктом 4.2.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів.
Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені, штрафу, індексу інфляції; втручання в роботу засобів обліку; порушення зобов'язань, встановлених договором або законодавством (п. 5.1 договору).
При несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ (п. 5.6 договору).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 5.8 договору).
В пункті 5.9 договору встановлено, що позовна давність до зобов'язань по сплаті отриманих послуг становить п'ять років.
Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід'ємною частиною договору (п. 6.1 договору).
Цей договір набирає чинності з 01 січня 2006 року і діє до 31 грудня 2008 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №547 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 13.03.2006 був чинним протягом спірного періоду.
На виконання умов договору, позивач у період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року надав відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, що підтверджується актами прийняття-передачі послуг:
від 29.08.2025 за серпень 2025 року, обсяг води 310,00куб.м., обсяг стоків 310,00куб.м.;
від 30.09.2025 за вересень 2025 року, обсяг води 350,00куб.м., обсяг стоків 350,00куб.м.;
від 31.10.2025 за жовтень 2025 року, обсяг води 300,00куб.м., обсяг стоків 300,00куб.м. (а.с. 9-10).
Зазначені Акти приймання-передачі послуг містять посилання на договір №547 від 13.03.2006 та підписи сторін скріплені печатками підприємств.
КП "Кривбасводоканал" виписані відповідачу рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 30 113,28грн, а саме:
№37260/06/100н від 29.08.2025 на суму 9 724,08грн (отримано 11.09.2025);
№42253/06/100н від 30.09.2025 на суму 10 978,80грн (отримано 13.10.2025);
№47347/06/100н від 30.10.2025 на суму 9 410,40грн (отримано 12.11.2025) (а.с. 19-21).
Вищевказані рахунки та акти приймання-передачі послуг з постачання холодної води і водовідведення за спірний період вручались ЖБК "Луч" з реєстром-попередженням під підпис (а.с. 22).
Сторонами складено та підписано Акт звірки №100, станом на 01.11.2025, заборгованість складає 126 235,58грн (а.с. 8).
Згідно виписки з реєстру платежів за спірний період з 01.08.2025 до 31.10.2025 відповідачем було сплачено 0,60грн (а.с. 12). Залишок несплаченої суми становить 30 112,68грн (30 113,28грн - 0,60грн).
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 30 112,68грн, пені у розмірі 1 269,46грн, 3% річних у розмірі 122,85грн, втрат від інфляції у розмірі 87,52грн, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, облік спожитої води, строк та порядок оплати наданих послуг, факт надання послуг, наявність порушення споживачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, правомірність та обґрунтованість нарахування основного боргу.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №547 від 13.03.2006 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною другою статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.
Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В пункті 3.1 договору сторони обумовили, розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення:
за рахунком №37260/06/100н від 29.08.2025 не пізніше 18 вересня 2025 року, прострочка виконання настає з 19.09.2025;
за рахунком №42253/06/100н від 30.09.2025 не пізніше 20 жовтня 2025 року, прострочка виконання настає з 21.10.2025;
за рахунком №47347/06/100н від 30.10.2025 не пізніше 18 листопада 2025 року, прострочка виконання настає з 19.11.2025;
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 30 112,68грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 30112,68грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Пунктом 5.6 договору визначено, що при несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 1 269,46грн за загальний період з 19.09.2025 до 08.12.2025 (по кожному рахунку окремо) (а.с. 25).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 5.6 договору (застосована подвійна облікова ставка НБУ), не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 122,85грн за період з 19.09.2025 до 08.12.2025 та інфляційні втрати за період за жовтень 2025 року у розмірі 87,52грн (по кожному рахунку окремо) (а.с. 23, 24).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №433 від 16.01.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 30, 33).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 2 662,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Луч" про стягнення 31 592,51грн - задовольнити.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Луч" (ідентифікаційний код 21929319; вул. Павла Глазового, буд. 35, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50071) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (ідентифікаційний код 03341316; вул. Джохара Дудаєва, буд. 6-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027) основний борг у розмірі 30 112,68грн (тридцять тисяч сто дванадцять гривень 68коп.), пеню у розмірі 1 269,46грн (одна тисяча двісті шістдесят дев'ять гривень 46коп.), 3% річних у розмірі 122,85грн (сто двадцять дві гривні 85коп.), втрати від інфляції у розмірі 87,52грн (вісімдесят сім гривень 52коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 03.04.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва