пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
30 березня 2026 року № 903/296/26
Суддя господарського суду Волинської області Шум М.С., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонекрного товариства "Волиньтурист"
до відповідачів: Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛІТА ТРЕЙД";
Приватного нотаріуса Олейнікової Оксани Віталіївни;
Державного підприємства "СЕТАМ"
про визнання недійсними та скасування електронних торгів, скасування Свідоцтва про придбання майна та визнання незаконним та анулювання Рішення приватного нотаріуса
встановив: на адресу суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Волиньтурист» до Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛІТА ТРЕЙД", Приватного нотаріуса Олейнікової Оксани Віталіївни, Державного підприємства "СЕТАМ" в якій просить суд визнати недійсними та скасувати електронні торги від 09.01.2026 номер лоту 590459 з реалізації арештованого майна, яке належить ПрАТ "Волиньтурист", а саме буділя клубу - їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2 352,6 кв.м., що розташована за адресою: Волинська обл., Ковельський р-он, с. Світязь, Гушово урочище, вул. Гайова, буд. 2; - визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) №101 від 20.01.2026 видане приватним нотаріусом Ковельського районногонотаріального округу Волинської області Олейніковою Оксаною Віталіївною; - визнати незаконним та анулювати рішення приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Олейнікової Оксани Віталіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №82927888 від 20.01.2026.
Позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, оскільки рахунки ПрАТ "Волиньтурист" арештовані державним виконавцем, а тому позивач обмежений в користуванні коштами, що унеможливує сплату ним судового збору.
Частиною 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Як встановлено статтею 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву подано в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору може бути застосовано понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач заявляє три вимоги немайнового характеру.
З огляду на вище зазначення положення Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду Волинської області вищезазначеної позовної заяви, в електронній формі, із трьома немайновими вимогами та складає 7 987,20 грн.
У позовній заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за її подання, розглянувши яке, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду судом питання про відстрочення сплати судового збору для юридичної не виникає.
При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оскільки зазначені заявником підстави не підпадають під перелік умов, наведений в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.
Частиною 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Приватного акціонекрного товариства "Волиньтурист" про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву Приватного акціонекрного товариства "Волиньтурист" .
3. Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі; надати докази його направлення відповідачу.
Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя Микола ШУМ