вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" березня 2026 р. Cправа № 902/1307/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", 22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, місто Калинівка, вулиця М. Грушевського, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 39696471
до відповідача-2 Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради, 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, місто Калинівка, вул. Нестерчука В., будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 44096638
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити реєстраційні дії
за участю представників:
від позивача - адвокат Тихонюк Н.М., згідно ордеру
від відповідача-1 - не з'явився
від відповідача-2 - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
До Господарського суду Вінницької області 22.09.2025 року надійшла позовна заява №б/н від 19.09.2025 року (вх. № 1392/25 від 22.09.2025 року) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" та до Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради про визнання припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з 25.08.2025 року у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням та про зобов'язання державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про обмеження керівника (директора, підписанта) - ОСОБА_1 щодо представництва юридичної особи - ТОВ "Лайк Сіті" у зв'язку із звільненням з посади за власним бажанням з 25.08.2025 року.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року (суддя Міліціанов Р.В.) відкрито провадження у справі № 902/1307/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21.10.2025 року. Також, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 .
30.09.2025 року від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 30.09.2025 року (вх.канц. № 01-34/10469/25).
Ухвалою суду від 21.10.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
17.11.2025 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову №б/н від 17.11.2025 року (вх. 01-34/12377/25), в якій останній просить суд викласти п. 2 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: "Зобов'язати державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Калинівської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань відомості про керівника (директора, підписанта) ТОВ "Лайк Сіті" - "відомості відсутні" та у полі "Причини відсутності" вказати "у зв'язку із звільненням з посади за власним бажанням".
Ухвалою від 18.11.2025 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1307/25 до судового розгляду по суті на 10.12.2025 о 12:00 год.
19.11.2025 року до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 19.11.2025 року (вх.канц. № 01-34/12475/25).
19.11.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява №б/н від 19.11.2025 року (вх.канц. № 01-34/12476/25) про долучення до матеріалів справи доказів.
У судовому засіданні 10.12.2025 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1307/25 по суті на 14.01.2026 об 11:00.
Ухвалою від 10.12.2025 судом повідомлено учасників, що судове засідання з розгляду справи №902/1307/25 по суті відбудеться 14.01.2026 року об 11:00 год.
Указом Президента України № 944/2025 від 13.12.2025 року, який оприлюднено 15.12.2025 року, суддю Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В. призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду № 01-28/72/2025 від 18.12.2025 "Щодо повторного автоматичного розподілу справи № 902/1307/25", призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/1307/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 справу № 902/1307/25 розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 23.12.2025 судом прийнято справу № 902/1307/25 до свого провадження, постановлено розгляд справи почати спочатку та здійснювати за правилами загального позовного провадження, повторно провести підготовче провадження у справі, підготовче засідання у справі призначити на 16 січня 2026 року о 10:00 год.
У судовому засіданні 16.01.2026 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі №902/1307/25 до 12:00 29.01.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
28.01.2026 від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 28.01.2026 (вх. № 01-34/949/26 від 28.01.2026) про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 29.01.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі №902/1307/25 на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання у справі № 902/1307/25 на 12.02.26 о 12:30 год.
12.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову №б/н від 12.02.2026 (вх. № 01-34/1475/26 від 12.02.2026) у якому позивач просив пункт 2 прохальної частини позовної заяви викласти у зазначеній у клопотанні редакції.
12.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання №б/н від 12.02.2026 (вх. № 01-34/1476/26 від 12.02.2026) про долучення документу до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.02.2026 суд постановив ухвалу про прийняття до розгляду заяви (клопотання №б/н від 12.02.2026 (вх. № 01-34/1475/26 від 12.02.2026)) представника позивача про зміну предмету позову та здійснення подальшого розгляду справи з її урахуванням, яку занесено до протоколу судового засідання.
З урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви предметом позову у справі № 902/1307/25 є вимоги про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з 25.08.2025 року у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням та про зобов'язання державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", шляхом виключення запису з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" про Голубничого Антона Володимировича, як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті".
За наслідком судового засідання 12.02.2026 суд, з метою надання іншим учасникам справи часу для висловлення позиції щодо уточнених позовних вимог, постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні у справі № 902/1307/25 до 26.02.2026 о 09:30, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою від 26.02.2026 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи № 902/1307/25 по суті на 26.03.2026 о 12:00.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача.
Представники відповідача-1, відповідача-2, третьої особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись ухвалою суду від 26.02.2026, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа та трекінг поштового відправлення.
Судом також здійснено повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про судове засіданні у справі № 902/1307/25.
Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.
Згідно частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач, третя особа вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином, судом були здійснені усі заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце призначеного судового засідання у справі.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Приймаючи до уваги, що учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачі, третя особи у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та третьої особи за наявними матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Суть спору:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" та до Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з 25.08.2025 року у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням та про зобов'язання державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", шляхом виключення запису з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" про ОСОБА_1 , як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті".
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", оформленим протоколом №30/01/2017 від 30.01.2017 вирішено відкликати ОСОБА_2 з посади директора товариства за власним бажанням з 31.01.2017 та обрати на посаду директора товариства ОСОБА_1 згідно його власної заяви з 01 лютого 2017 року.
Згідно наказу № 3-к від 01.02.2017 ОСОБА_1 з 01 лютого 2017 року вступив на посаду директора за сумісництвом без отримання заробітної плати.
Позивач стверджує, що написав заяву на звільнення за власним бажанням, у якій просив звільнити його з посади директора товариства з 25.08.2025 за власним бажанням та адресував її загальним зборам учасників ТОВ "Лайк Сіті".
Позивач стверджує, що відповідно до повідомлення № 01/01 від 25.06.2025, адресованого учасникам товариства, директором товариства скликано загальні збори учасників ТОВ "Лайк Сіті" на 25.08.2025, до порядку денного яких внесено питання про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 , згідно поданої ним заяви від 22.06.2025 про звільнення за власним бажанням з 25.08.2025.
Позивач зауважив, що визначену дату, 25.08.2025 о 10:40 учасники товариства не з'явились, тому загальні збори учасників товариства з питань звільнення директора не відбулись, що підтверджується актом про відсутність учасників товариства на загальних зборах учасників.
На переконання позивача, ним було вжито всіх належних заходів щодо звільнення з посади директора товариства, проте учасниками товариства своїх обов'язків щодо участі в загальних зборах виконано не було.
Позивач зазначив також, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням відомостей про директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся із цим позовом до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.
Відповідач-1 своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив про визнання ним позовних вимог у частині зобов'язань державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань відомості про обмеження керівника (директора, підписанта) - ОСОБА_1 щодо представництва юридичної особи ТОВ "Лайк Сіті» у зв'язку із звільненням з посади за власним бажанням з 25.08.2025 року та клопотав про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2.
Третя особа своїм процесуальним правом надання пояснень по суті заявлених позовних вимог не скористалася, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляла.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як убачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.03.2015 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис за номером 1 074 102 0000 053473 про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (ідентифікаційний код юридичної особи 39696471) (т.1 а.с. 11-12).
Відповідно до пункту 2 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" від 30 січня 2017 року, викладеного у протоколі № 30/01/2017 єдиним учасником товариства ОСОБА_2 прийнято рішення призначити на посаду директора Товариства за сумісництвом ОСОБА_1 згідно його власної заяви з 01.02.2017 року з наданням останньому повноваження представляти інтереси Товариства відповідно до статуту (т.1 а.с. 13).
Згідно наказу від 01.02.2017 року № 3-к ОСОБА_1 вступив з 01.02.2017 року на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (т.1 а.с. 14).
Положеннями пункту 1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (у редакції затвердженій протоколом № 11/05/2016 від 11.05.2016 року) зазначено, що учасником товариства є громадянин України ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 15-26).
За змістом пункту 4.4. статуту частка розміром 100% статутного капіталу товариства, що у грошовому виразі становить 1000,00 гривень належить учаснику товариства - громадянину України ОСОБА_2 .
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" є ОСОБА_2 . Керівником юридичної особи є ОСОБА_1 (т.1 а.с. 140).
Із матеріалів справи вбачається, що 22.06.2025 року позивач звернувся до загальних зборів засновків за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" із заявою про звільнення з посади директора за власним бажанням з 25.08.2025 (т. а.с. 27).
25.06.2025 року позивачем направлено учаснику товариства ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" на вимогу виконавчого органу, за змістом якого зазначено, що збори будуть проведені 25.08.2025 за місцем: АДРЕСА_3 , реєстрація учасників до участі у зборах: 10:00-10:30, час початку зборів: 10:40. У повідомленні зазначено, що до порядку денного включено питання про звільнення з посади директора ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 30, 144-136 ).
25.08.2025 року позивачем за участі адвоката Тихонюк Н.М. та ОСОБА_3 складено акт про відсутність учасників товариства на загальних зборах учасників, у якому зазначено, що 25 серпня 2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , не з'явились учасники загальних зборів, однак були належним чином повідомлені про час та місце проведення загальних зборів (т. 1 а.с. 29).
У позовній заяві позивач зазначив, що ним було вжито усіх належних заходів для скликання загальних зборів учасників товариства з метою вирішення питання про припинення його повноважень директора як виконавчого органу.
Посилаючись на те, що питання припинення повноважень позивача як директора товариства не вирішено вищим органом товариства з незалежних від нього обставин, позивач просить захистити його право на припинення трудових відносин та відповідно повноважень директора у порядку судового провадження, звернувшись із зазначеним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідачів про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з 25.08.2025 року у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням та про зобов'язання державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", шляхом виключення запису з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" про ОСОБА_1 , як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті".
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Згідно частин 1-2 статті 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Відповідно до статті 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють з метою одержання прибутку.
Положеннями частин 1-2 статті 97 ЦК України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями статті 99 ЦК України унормовано, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.
Згідно вимог частини 1, частини 4 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
Із матеріалів справи вбачається, що юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (ідентифікаційний код юридичної особи 39696471) створена та зареєстрована у виді товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до частини 2 статті 140 ЦК України особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII (далі - Закон № 2275-VIII) визначено, що цей закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Відповідно до статті 28 Закону № 2275-VIII органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина 1 статті 29 Закону № 2275-VIII) до компетенції якого належить, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII).
Згідно положень частин 1-5, 12 статті 39 Закону № 2275-VIII виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви. З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Отже, за вимогами закону створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина 1 статті 99 ЦК України, пункт 7 частини 2 статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина 2 статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління товариством.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку на підставі частини 12 статті 39 Закону № 2275-VIII з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
За змістом пункту 7.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" вищим органом Товариства є загальні збори Учасників Товариства. Загальні збори Учасників Товариства складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника на Загальних Зборах Учасників, повідомивши про це інших Учасників. Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на Загальних зборах Учасників Товариства іншому Учаснику або представникові іншого Учасника Товариства. Брати участь у Загальних Зборах Учасників з правом дорадчого голосу можуть Директор і Голова Товариства, які не є Учасниками Товариства.
Згідно пунктів 8.1., 8.2. статуту Товариства виконавчим органом Товариства є одноособовий орган - директор, який здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до компетенції Загальних зборів Учасників. Загальні збори Учасників можуть прийняти рішення про передання частини прав, що їм належить, до компетенції директора. Директор підзвітний Загальним зборам Учасників і організує виконання їх рішень. Директор не може бути одночасно головою Загальних зборів Учасників Товариства. Директор обирається (призначається) на посаду Загальними Зборами Учасників Товариства. Він може бути достроково відкликаний (звільнений) Загальними зборами Учасників з цієї посади.
Відповідно до пункту 7.4. статуту питання щодо обрання (призначення) і відкликання (звільнення) директора Товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу належить до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Судом установлено, що призначення позивача на посаду директора відбулося на підставі рішення єдиного учасника товариства від 30.01.2017 року.
Згідно наказу від 01.02.2017 року № 3-к ОСОБА_1 вступив з 01.02.2017 року на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (т.1 а.с. 14).
Приписами статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, за змістом статті 24 Кодексу законів про працю України укладення трудового договору здійснюється також шляхом видання відповідного наказу.
Із матеріалів справи вбачається, що відомості щодо прийняття ОСОБА_1 з 01.02.2017 на роботу у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" відображені на порталі Пенсійного фонду України (т. 1 а.с. 192).
Також судом установлено, що відомості щодо призначення позивача на посаду директора внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та станом на день розгляду справи ці відомості є актуальними.
Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Водночас, спірні правовідносини врегульовані нормами не лише трудового, але, насамперед, корпоративного законодавства.
Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме: частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п'яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 8.19., 8.20 постанови від 6 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала "Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством."
Згідно частини 13 статті 39 Закону № 2275-VIII повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Відповідно до вимог частини 1, частини 3 статті 30 Закону № 2275-VIII загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
З наведених норм слідує, що вирішення питання про припинення повноважень виконавчого органу товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства. Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати вказане питання.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
Згідно з пунктом 7.8. статуту товариства загальні збори учасників скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори учасників скликаються директором товариства, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому, в разі неплатоспроможності товариства, а також якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Учасник товариства має право провести позачергові загальні збори учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.
Отже, статутом товариства передбачено право виконавчого органу скликати позачергові збори, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому, в разі неплатоспроможності товариства, а також якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.
Водночас, положеннями пункту 3 глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Приймаючи до уваги, що статут товариства не приведений у відповідність до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII, його положення застосовуються в частині, що не суперечать закону та в частині, що не врегульовані статутом застосовуються відповідні положення цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 2275-VIII загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Частинами 2-5 статті 32 Закону № 2275-VIII передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.
Отже, для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу директор за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень.
При цьому директор має дотриматись вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства.
Відповідно до положень частин 8-9 статті 30 Закону № 2275-VIII виконавчий орган товариства зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.
У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
Отже, зі змісту закону вбачається, що за загальним правилом для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу директор за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень та обрання нового директора.
Водночас у разі не скликання загальних зборів директором, такі збори можуть бути ініційовані на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач на адресу єдиного учасника товариства направив повідомлення, що за ініціативи директора товариства скликаються загальні збори для вирішення питання про його звільнення з посади директора за власним бажанням та припинення повноважень.
Судом установлено, що фактично загальні збори учасників товариства не відбулися у зв'язку з неприбуттям єдиного учасника товариства.
Отже, матеріали справи не містять доказів розгляду та прийняття вищим органом товариства по суті питання щодо припинення повноважень директора товариства, а також фактичного звільнення позивача з посади директора товариства на підставі рішення загальних зборів учасників/рішення одноосібного учасника та внесення змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни її керівника.
Позаяк, рішення прийнятого за результатами скликаних загальних зборів про звільнення директора та призначення на цю посаду іншу особу ні позивачем, ні відповідачем не надано.
За твердженням позивача, викладеним у позові, рішення щодо припинення його повноважень прийнято не було.
Судом установлено, що позивач як директор товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора та відповідно припинення повноважень директора.
Доводи позивача під час розгляду справи іншими учасниками справи не були спростовані.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником товариства - директором товариства станом на момент звернення з позовом та розгляду справи є позивач - ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до частини 1 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Таким чином, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту є припинення правовідношення.
Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов'язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22).
Судом враховано, що питання про припинення повноважень директора товариства загальними зборами учасників не вирішено з незалежних від позивача причин.
Водночас, директор, якого позбавлено можливості припинити свої повноваження, може звернутись до суду з вимогою про визнання припиненими таких повноважень, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.
У разі задоволення такого позову його повноваження як одноосібного виконавчого органу товариства припиняються з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Європейський суд з прав людини, аналізуючи поняття "приватного життя" за пунктом першим статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказав, що приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру".
Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом. Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей значно можуть розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).
Наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про позивача як про керівника товариства стосується сфери професійної діяльності й охоплюється поняттям "приватне життя".
За змістом частини 11 статті 11 ГПК України забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав стверджувати, що права позивача порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження директора товариства з незалежних від нього причин у спірних правовідносинах.
У постанові від 14.06.2023 у справі №448/362/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.
За змістом заявленого позову, позивач просить суд визнати припиненими трудові відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" з 25.08.2025 року у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 зазначила про те, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально.
Частиною 2 статті 5 ГПК України визначено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Приймаючи до уваги, що суд не може перебирати на себе функції вищого органу товариства, суд інтерпретує вимогу позивача визнати припиненими трудові відносини саме як вимогу визнати припиненими повноваження одноосібного виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" - керівника Голубничого Антона Володимировича.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у спірних правовідносинах такий спосіб захисту порушеного права як визнання припиненими трудових відносин (повноважень одноосібного виконавчого органу) є належним, оскільки позивачем вичерпано передбачені законом та статутом товариства можливості реалізувати своє право на звільнення та відповідно припинення повноважень директора товариства.
Вирішуючи питання з якого моменту суд має визнати припиненими трудові відносини та відповідно повноваження виконавчого органу за позовом керівника суд вважає, що прийняття судового рішення з визнання припиненим повноважень керівника товариства ретроспективно з визначеної позивачем у позові дати 25.08.2025 року за відсутності рішення загальних зборів (рішення єдиного учасника) товариства з цього питання є безпідставним та породжуватиме юридичну невизначеність у спірних правовідносинах до визнання їх припиненими на підставі рішення суду.
За таких обставин, трудові відносини позивача з відповідачем та повноваження позивача на посаді директора товариства слід вважати припиненими з моменту набрання рішенням суду законної сили, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання припиненими спірних правовідносин з 25.08.2025 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в частині визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням з моменту набрання рішенням суду законної сили. У задоволенні позовних вимог в частині вимог про визнання припиненим трудових відносин з 25.08.2025 слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", шляхом виключення запису з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" про Голубничого Антона Володимировича, як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" судом враховано таке.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно приписів частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
За змістом пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Приписами частин 1, 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб'єктом державної реєстрації є, зокрема виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - крім державної реєстрації суб'єктів, передбачених абзацами другим і третім цього пункту (крім випадків, передбачених статтею 25-1 цього закону).
Враховуючи викладене, а також те, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин (повноважень) має супроводжуватись виключенням відомостей про керівника (директора) товариства з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", шляхом виключення запису з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" про Голубничого Антона Володимировича, як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" за встановлених судом обставин справи є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Суд зауважує, що справу розглянуто у розумний строк, який був об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав та обов'язків.
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно квитанції від 22.09.2025 року сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що позовні вимоги по суті задоволені, а також ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 6 056,00 гривень покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті".
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, місто Калинівка, вулиця М. Грушевського, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 39696471) у зв'язку зі звільненням з посади директора ТОВ "Лайк Сіті" за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України з моменту набрання рішенням суду законної сили.
3. Зобов'язати Відділ надання адміністративних послуг Калинівської міської ради (22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, місто Калинівка, вул. Нестерчука В., будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 44096638) внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, місто Калинівка, вулиця М. Грушевського, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 39696471) шляхом виключення запису з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, місто Калинівка, вулиця М. Грушевського, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 39696471).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, місто Калинівка, вулиця М. Грушевського, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 39696471) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 6 056,00 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
6. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
7. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
9. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі їх відсутності рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 02 квітня 2026 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, АДРЕСА_1 ;
3,4,5 представнику позивача, відповідачам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС,
6 - третій особі, 22500, Вінницька область, Вінницький район, м. Липовець, вулиця Набережна, будинок 37.