03.04.2026 м. Дніпро Справа № 912/3570/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Мартинюка С.В., Соп'яненко О.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 (ухвалене суддею Вавренюк Л.С. у м. Кропивницький, повне рішення складене 31.01.2020) у справі №912/3570/19
за позовом Приватного підприємства "Удача" (с. Ганно-Требинівка, Устинівський район, Кіровоградська область)
до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (с. Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область)
про стягнення 96 183 грн 80 коп.,
У грудні 2019 року Приватне підприємство "Удача" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" (далі по тексту - відповідач) заборгованість за договором № Г-00129/17 від 03.03.2017 у розмірі 96 183 грн 80 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-00129/17 від 03.03.2017 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 96 183 грн 80 коп.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3570/19 позовні вимоги задоволені повністю; стягнуто з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" на користь Приватного підприємства "Удача" заборгованість у сумі 96 183 грн 80 коп. за договором № Г-00129/17 від 03.03.2017, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 921 грн 00 коп.
Рішення обґрунтовано наступним:
- 17.08.2017 на виконання умов договору позивач та відповідач склали та підписали Акти виконаних робіт, які підтверджують виконання робіт на загальну суму 96 183 грн 80 коп. Також 17.08.2017 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 129 на загальну суму 96 183 грн 80 коп.;
- позивачем надано до суду копію державного акта на право постійного користування землею від 09.11.1995, довідки з державної статистичної звітності Державного агентства земельних ресурсів про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 03.02.2015 № 268/03-29/15, копію листа про надання інформації згідно із запитом державного виконавця ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" від 28.03.2019, зі змісту яких вбачається, що земельні ділянки, які відповідно до рішення Устинівської районної ради народних депутатів Кіровоградської області від 09.11.1995 надані у постійне користування установі ІК 305/37, правонаступником якої є ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)", перебувають на балансі та фактично використовуються відповідачем;
- отже, загальна сума заборгованості відповідно до наданих позивачем Актів виконаних робіт та рахунку-фактури становить 96 183 грн 80 коп.;
- доказів сплати відповідної заборгованості відповідачем до суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі № 912/3570/19 скасувати, прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Удача" відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам по справі, внаслідок чого висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та судом ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення про стягнення коштів з державного підприємства;
- Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" було підготовлено у даній справі позовну заяву про визнання договору № Г-00129/17 від 03.03.2017 недійсним, але з технічних причин цю зустрічну позовну заяву не було подано. Зустрічний позов не було подано виключно з причини великої кількості позовів до суду, з якими ПП "Удача" звернулася до відповідача. Усі ці позови обґрунтовані невиконанням Державним підприємством зобов'язань по договорам з номерами від Г-001/17 по Г-00263/17 від 03.03.2017, які колишній директор Державного підприємства Шевченко Т.В. підписав від імені Державного підприємства;
- Господарським судом Кіровоградської області розглядається справа 912/4025/19 в якій ПП "Удача" оспорює Додаткову угоду до Договору підряду №Г-18 від 23.01.2017, а Державне підприємство намагається зобов'язати ПП "Удача" виконати умови цієї Додаткової угоди в частині завезення на елеватор 6833,02 тони насіння соняшника.
- рішеннями Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2020 у справах №912/2725/19, № 912/2758/19 та № 912/2771/19 задоволені позови ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" про визнання недійсними договорів № Г-00110/17, № Г-0070/17 та № Г-007/17 від 03.03.2017 з мотивів укладання цих договорів внаслідок зловмисної домовленості представника Державного підприємства Шевченка Т.В. з ПП "Удача". Отже, три договори з наведеного переліку, вже визнані недійсними, інші справи ще не розглянуті; визнані недійсними договори № Г-00110/17, № Г-0070/17 та № Г-007/17 від 03.03.2017 є ідентичними до договору № Г-00129/17 від 03.03.2017, який є предметом розгляду у даній справі; у скаржника відсутні сумніви, що позов про визнання недійсним цього договору також буде задоволений;
- надані ПП "Удача" в обґрунтування позовних вимог документи: договір, акти виконаних робіт, тощо, підписані від імені Державного підприємства колишнім директором ДП Шевченко Т.В., дію контракту з яким не було пролонговано Міністерством юстиції України у зв'язку із суттєвими недоліками в його роботі. Станом на дату, яку зазначено в Актах виконаних робіт - 17.08.2017 самому Шевченку Т.В. вже було відомо, що контракт з ним не буде пролонговано (його звільнено з 01.09.2017), тому він підписав від імені підприємства велику кількість фіктивних договорів з ПП "Удача" (близько 260 однакових договорів, кожний на обробіток земельної ділянки площею біля 20 га), датованих 03.03.2017 та Акти виконаних робіт до цих договорів, датованих 17.08.2017, з метою після того, як ПП "Удача" отримає кошти державного підприємства за невиконані роботи, отримати свою частину цих коштів від власника ПП "Удача" Зінченка Р.В.;
- ПП "Удача" також не надає ніяких відомостей про наявність співробітників, які мали працювати на зазначеній ПП "Удача" сільськогосподарській техніці та отримувати за це офіційну заробітну плату, у тому числі за роботу в нічний час, якщо роботи в нічний час проводились.
- таким чином, викладені обставини підтверджують раніше викладені Державним підприємством міркування стосовно фіктивності та безтоварності усіх договорів з номерами від № Г-001/17 до № Г-00263/17, які були підписані представником Державного підприємства Шевченко Т.В.
- строки та порядок підписання Актів виконаних робот не відповідають умовам пунктів 1.2., 2.1.3. договору, що виключає прийняття актів виконаних робот у якості доказів. Крім того в силу специфіки сільськогосподарських робіт підписання Актів виконаних робіт в один день є неможливим, чому суд першої інстанції належної оцінки не надав;
- строки виконання робот замовником не призначалися, нагляд за їх виконанням не здійснювався, а перелік культур сторонами не визначався, отже, підрядник не мав права виконувати роботи;
- у наданому позивачем додатку до договору відсутній перелік культур, які мають бути засіяні на визначеній договором площі, отже, у позивача були відсутні правові підстави для виконання будь-яких робіт з посіву культур, а також самостійного їх визначення;
- одна земельна ділянка, відповідно до наданих позивачем документів, оброблялась по 9 разів в один проміжок часу. При цьому, культивацію (два рази), посів, внесення гербіцидів та міжрядний обробіток (два рази) було виконано по дев'ять разів за один день, що є неможливим;
- зі змісту договорів та наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити, що оброблялись різні земельні ділянки, оскільки відомостей про встановлення їх меж в натурі в матеріалах справи немає, таким чином апелянт вважає, що суд першої інстанції мав виходити з того, що йдеться про одну земельну ділянку;
- відповідач не є землекористувачем земельної ділянки, на якій позивачем здійснювалися сільгоспроботи, а межі зазначених останнім полів та ділянок ніколи не визначалися на місцевості, отже, підрядник не мав права виконувати на них роботи.
- поля під номером 49 в Державному підприємстві, та в Установі (№ 37), яка є постійним користувачем земель, відповідно до Державного акту, не існує, а суд першої інстанції цьому факту оцінки не надав;
- судом першої інстанції не враховано, що на підприємстві відповідача відсутні будь-які документи, які підтверджують укладення договору та виконання позивачем робот за цим договором;
- позивачем не зареєстровано податкову накладну за операцією по виконанню робот за договором, що додатково свідчить про невиконання позивачем робот на користь відповідача та відсутність підстав для стягнення коштів з останнього.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2020 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Коваль Л.А (доповідач), суддів - Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3570/19; ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх № суду 3594/20 від 21.04.2020), в якому він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований такими обставинами:
- в апеляційній скарзі наведені помилкові доводи в частині фіктивності, безтоварності та укладеного внаслідок зловмисної домовленості представників сторін договору підряду, на підставі якого судом першої інстанції стягнуто грошові кошти з відповідача, мотивуючи дані обставини тим, що між сторонами було укладено інший договір підряду, яким було охоплено підрядні роботи, які мають місце і за цим договором;
- 03.03.2017 між Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" та Приватним підприємством "Удача" було укладено низку договорів у кількості 190 шт. проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції, одним з яких є договір за яким проведено примусове стягнення у даній справі. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем, щодо здійснення комплексу сільськогосподарських робіт спрямованих на вирощування сільськогосподарської продукції, які були визначені договором проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції від 03.03.2017 - були виконані належним чином до 17.08.2017, про що свідчать укладенні між сторонами Акти виконаних робіт;
- після зміни директора державного підприємства (вересень 2017 року) ПП "Удача" втратило доступ до земельної ділянки, визначеної договором в результатів активних дій нового керівника державного підприємства, який фактично відмовився від виконання зобов'язань за договором. Отже, у ПП "Удача" були наявні перешкоди щодо виконання збору вирощеного врожаю на визначеній договором земельній ділянці;
- за договором № Г-18 позивач виконав два види сільськогосподарських робіт, що підтверджується відповідними Актам здачі-приймання робіт від 03.05.2017. Інші роботи, передбачені Додатком № 2 до договору № Г-18, відповідач не виконував. Отже, був відсутній податковий і бухгалтерський облік господарських операцій за договором № Г-18. Заявляючи про наявність зловмисної домовленості сторін при укладені оспорюваного договору, позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував дані обставини;
- позивач заперечує щодо долучення до матеріалів справи та прийняття до уваги при розгляді справи копій документів, які надаються відповідачем разом з апеляційною скаргою з огляду на положення частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Жодних доказів щодо неможливості подання до суду копій документів, долучених до апеляційної скарги відповідачем не надано, навіть необґрунтовано причини їх неподання на стадії підготовчого провадження у справі.
До Центрального апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Удача" надійшли заяви про зупинення провадження у справі № 912/3570/19 до закінчення розгляду та набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 912/4025/19 та у справі №912/946/20, обґрунтовані наступними обставинами:
- рішення суду у справі № 912/4025/19 може мати преюдиціальне значення для розгляду даної справи, оскільки предметом дослідження у вказаній справі є обставини щодо виконання/невиконання робіт за договором № Г-18 від 23.01.2017 та додатковою угодою до нього та відповідно, будуть встановлені усі спірні відносини сторін стосовно обробітку земельних ділянок загальною площею 3 468 га, у складі яких знаходиться земельна ділянка, виконання робіт на якій є предметом розгляду у даній справі та отримання/не отримання коштів виконавцем робіт: або ця Додаткова угода буде визнана судом недійсною з відповідними наслідками для її сторін;
- самостійно у рамках розгляду даної справи суд не може надати оцінку договору № Г-18 від 23.01.2017 та Додатковій угоді до нього на відповідність вимогам норм чинного законодавства, оскільки його дійсність/недійсність не являється предметом спору у даній справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2020 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" у справі № 912/3570/19 до набрання законної сили рішеннями Господарського суду Кіровоградської області у справах № 912/4025/19 та № 912/946/20.
У подальшому, 26.01.2026, відповідно до пункту 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 912/3570/19.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Мартинюка С.В., Соп'яненко О.Ю.
У порядку підготовки справи до апеляційного розгляду встановлено таке:
- рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 у справі №912/4025/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у даній справі, відмовлено у задоволенні первісного позову Приватного підприємства "Удача" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" про визнання недійсною додаткової угоди; відмовлено у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" до Приватного підприємства "Удача" про зобов'язання виконати умови додаткової угоди;
- рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2020 у справі №912/946/20 відмовлено у позові Приватного підприємства "Удача" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" про: 1) визнання недійсним договору підряду № Г-18 вирощування сільськогосподарської продукції, укладеного між Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" та Приватним підприємством "Удача" від 23.01.2017 в частині надання доручення замовника і зобов'язання підрядника на виконання робіт з: подрібнення рослинних рештків, культивація, посів, коткування, міжрядковий обробіток, підгортання, обприскування, внесення мінеральних добрив, збирання; 2) визнання недійсною додаткової угоди № Г-86 до договору підряду Г-18 від 23.01.2017, укладеної між Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" та приватним підприємством "Удача" від 25.09.2017;
Рішення у справах № 912/4025/19 та № 912/946/20 набрали законної сили.
Враховуючи викладене, апеляційним господарським судом встановлено, що обставини, які стали підставою для зупинення провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" у справі № 912/3570/19 на даний час усунуті.
Отже, колегія суддів у визначеному складі вважала за необхідне прийняти до свого провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3570/19 та поновити апеляційне провадження № 912/3570/19, про що була постановлена ухвала від 02.02.2026.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
03.03.2017 між ПП "Удача" (підрядник) та ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" (замовник) було укладено договір № Г-0020/17 проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції, відповідно до умов пункту 1.1 якого підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступний вид робіт направлений на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 20 га, яка розташована на полі № 49 (Завтурове), яка знаходиться у користуванні замовника: боронування, культивація, сівба, коткування, внесення мінеральних добрив, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю, дискування, оранка, подрібнення рослинних решток, перевезення зібраного врожаю на замовлення замовника, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.
У пункті 1.2. договору сторони передбачили, що об'єм робіт, що будуть виконуватись підрядником, визначається актами виконаних робіт, який є обов'язковим додатком до цього договору. Після завершення кожного виду робіт підрядник надає замовнику акт з зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт.
Відповідно до пункту 2.1. договору підрядник зобов'язаний своєчасно та якісно виконувати роботи, які є предметом цього договору, використовувати в ході робіт власне обладнання та розхідні матеріали, виконувати роботи належної якості відповідно до вимог замовника та надавати замовнику на підпис акт прийому-здачі робіт, що фактично були виконані згідно порядку виконання робіт зазначеному у пункт 3 цього договору.
Замовник, у свою чергу, зобов'язаний надавати підряднику об'єм робіт, забезпечити підрядника вільним доступом до місця проведення робіт та надати йому відповідні, зазначені ним матеріали та проводити оплату робіт, виконаних підрядником у відповідності умов цього договору (пункт 2.2. договору).
Ціна виконаних робіт визначена сторонами у розділі 4 договору.
Так, зокрема, в пунктах 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5. договору сторони погодили, що загальна вартість виконаних робіт вираховується з урахуванням даної роботи, а також витратних матеріалів, які були використані при здійсненні договору. Ціна визначається з врахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, вартості посівного матеріалу. Ціна на роботи визначається з урахуванням середньо ринкових цін, які діють у відповідній місцевості. Остаточна ціна розрахунку договору визначається відповідно до актів виконаних робіт з врахуванням цін ПММ, витратні матеріали, посівний матеріал, мінеральні добрива та інше на момент придбання даних матеріалів підрядником. Розрахунок по договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт підрядником відповідно до додатку до даного договору та підписання актів виконаних робіт. Вартість окремих видів робіт встановлюються щорічно відповідно до ринкової вартості робіт, витратних матеріалів, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин інш.
В пункті 5.1. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором вина сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що виражаються у зроблених останньою витратах або пошкодженні майна.
У пунктах 8.1., 8.3. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторін своїх зобов'язань. Всі додатки до договору, підписані під час дії договору, являються обов'язковими до виконання сторонами договору в повному обсязі.
У додатку № 1 до договору сторони узгодили вартість робіт.
Також, позивачем до суду першої інстанції було надано копію Державного акта на право постійного користування землею від 09.11.1995, довідку з державної статистичної звітності Державного агентства земельних ресурсів про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 03.02.2015 № 268/03-29/15, копію листа про надання інформації згідно із запитом державного виконавця ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)" від 28.03.2019, зі змісту яких вбачається, що земельні ділянки, які відповідно до рішення Устинівської районної Ради народних депутатів Кіровоградської області від 09.11.1995 надані у постійне користування установі ІК 305/37, правонаступником якої є ДУ "Устинівський виправний центр (№ 37)", перебувають на балансі та фактично використовуються відповідачем.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.08.2019 на виконання умов договору між позивачем та відповідачем складені та підписані Акти виконаних робіт на загальну суму 96 183 грн 80 коп.
Також 17.08.2019 позивач виставив до оплати відповідачу рахунок - фактуру № 129 на загальну суму 96 183 грн 80 коп. Доказів сплати відповідної заборгованості відповідачем до суду не надано.
Отже, позовні вимоги у даній справі обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-00129/17 від 03.03.2017 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 96 183 грн 80 коп.
Так, договір проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-00129/17 від 03.03.2017 підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору є однією із засад цивільного законодавства.
В силу норм статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України унормовано, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором виконати роботи відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цих робіт.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Враховуючи викладене, замовник не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати виконаних робіт за договором.
Судом при розгляді справи в межах повноважень наданих йому процесуальним законодавством, встановлено, що роботи за спірним договором були виконані позивачем та прийняті замовником без заперечень.
Також колегією суддів враховані такі обставини:
- рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 у справі №912/4025/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021, відмовлено у задоволенні первісного позову Приватного підприємства "Удача" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" про визнання недійсною додаткової угоди; відмовлено у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" до Приватного підприємства "Удача" про зобов'язання виконати умови додаткової угоди;
- рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2020 у справі №912/946/20 відмовлено в позові Приватного підприємства "Удача" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" про:
1) визнання недійсним договору підряду № Г-18 вирощування сільськогосподарської продукції, укладеного між Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" та Приватним підприємством "Удача" від 23.01.2017 в частині надання доручення замовника і зобов'язання підрядника на виконання робіт з: подрібнення рослинних рештків, культивація, посів, коткування, міжрядковий обробіток, підгортання, обприскування, внесення мінеральних добрив, збирання;
2) визнання недійсною додаткової угоди № Г-86 до договору підряду Г-18 від 23.01.2017, укладеної між Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" та приватним підприємством "Удача" від 25.09.2017;
Рішення у справах № 912/4025/19 та № 912/946/20 набрали законної сили.
Як було зазначено вище, на виконання умов договору проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-00129/17 від 03.03.2017, ПП "Удача" виконало підрядні роботи, обумовлені договором, на загальну суму 96 183 грн 80 коп., що підтверджується складеними та підписаними між сторонами Актами виконаних робіт на вказану суму. Доказів здійснення розрахунків за виконані роботи відповідач на момент розгляду спору не надав.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Отже, саме на замовника, відповідно до норм чинного законодавства, покладений обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт та відступів від умов договору (у тому числі, порушення строків виконання робіт ) негайно про них заявити.
Більше того, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Як було зазначено вище, 17.08.2019 на виконання умов договору між позивачем та відповідачем складені та підписані Акти виконаних робіт на загальну суму 96 183 грн 80 коп.
Акти виконаних робіт свідчать, що ПП "Удача" (підрядником) роботи були виконані, а ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" були прийняті без жодних зауважень як щодо якості робіт, так і щодо строків їх виконання.
Жодних доказів зловживання представником Державного підприємства Шевченком Т.В. своїм службовим становищем чи скоєння корупційного правопорушення при підписанні вищезазначених документів відповідачем не надано. Матеріали справи також не містять доказів порушення кримінальної справи щодо колишнього директора відповідача. Крім того, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)", не заперечує справжність підписів та печаток сторін на договорі та Актах виконаних робіт. Договір проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-00129/17 від 03.03.2017 недійсним в судовому порядку не визнавався.
Посилання скаржника на те, що позивачем не було зареєстровано податкову накладну, що свідчить про відсутність господарської операції, є необґрунтованим, оскільки до предмету доказування у даній справі не відноситься встановлення факту дотримання сторонами податкового законодавства. Слід звернути увагу, що відсутність податкових декларацій за господарською операцією не може свідчити про те, що така операція не відбулася.
Також колегією суддів розцінюються критично доводи апеляційної скарги щодо правовідносин сторін за іншими договорами, укладеними між позивачем та відповідачем, оскільки такі правовідносини не мають правового значення для розгляду даної справи.
У той же час, частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи умови договору, строк оплати виконаних позивачем робіт на суму 96 183 грн 80 коп. є таким, що настав.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати виконаних позивачем робіт на суму 96 183 грн 80 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення основного боргу за договором є обґрунтованою та доведеною належними доказами, у зв'язку з чим підлягає задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Отже, колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та відповідають нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
У даній справі суд апеляційної інстанції вважає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.
За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі № 912/3570/19 таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі № 912/3570/19 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2020 у справі №912/3570/19 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)".
4. Матеріали справи № 912/3570/19 повернути до Господарського суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 03.04.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя О.Ю. Соп'яненко