23 березня 2026 року м. Харків Справа № 922/59/22 (922/2078/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №97Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.12.2025 у справі №922/2078/25
за позовною заявою ОСОБА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Оренда-Сервіс" Проспект Перемоги, 55-Е,Харків,61174
3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області - Руденко Аліна Леонідівна
про скасування рішень про державну реєстрацію,-
До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Сервіс" в якій позивачка просить суд:
- скасувати рішення приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анни Володимирівни від 30.08.2021, індексний номер 60073067, про державну реєстрацію права власності ТОВ “ОРЕНДА-СЕРВІС» на земельну ділянку площею 0,0425га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0404;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анни Володимирівни від 30.08.2021, індексний номер 60072691, про державну реєстрацію права власності права власності ТОВ “ОРЕНДА-СЕРВІС на земельну ділянку площею 0,0675 га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0405.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.12.2025 у справі №922/59/22(922/2078/25) у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані рішення державного реєстратора були прийняті з дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки підставою для проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «Оренда-Сервіс» слугувало свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом у межах справи про банкрутство ТОВ «Трейдинг Старт». Суд встановив відсутність передбачених частиною першою статті 24 зазначеного Закону підстав для відмови в державній реєстрації, а відтак дійшов висновку, що державний реєстратор діяв у межах наданих йому повноважень та на підставі належних правовстановлюючих документів.
Крім того, суд зазначив, що спірні земельні ділянки були набуті відповідачем за відплатним правочином у результаті проведення електронного аукціону відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, а законність реалізації цього майна вже була предметом розгляду у межах справи про банкрутство та підтверджена ухвалою господарського суду, якою відмовлено у задоволенні скарги позивачки на дії ліквідатора. При цьому суд звернув увагу на те, що між позивачкою та відповідачем жодних правочинів щодо спірного майна не укладалося, а тому визнання недійсним первинного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.04.2019 між іншими особами саме по собі не може автоматично зумовлювати скасування рішень про державну реєстрацію права власності за відповідачем, який набув майно на підставі правочину, що не визнаний недійсним у судовому порядку.
Суд також виходив із того, що обраний позивачкою спосіб захисту - скасування рішень державного реєстратора - не є ефективним способом відновлення її прав, оскільки навіть у разі задоволення позову це не призвело б до автоматичного виникнення чи державної реєстрації за нею права власності на 1/2 частку земельної ділянки, з огляду на наявність у Державному реєстрі речових прав записів про попередніх набувачів спірного майна. За таких обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту у разі незгоди з перебуванням майна у власності відповідача є пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, а не оскарження реєстраційних дій. У зв'язку з цим позовні вимоги були визнані такими, що заявлені з використанням неналежного способу захисту, що стало самостійною підставою для відмови у позові.
ОСОБА_1 з рішеннями суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов; розподілити судові витрати.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:
- порушеним правом позивачки є її право власності на земельну ділянку, площею 0,11 га, яке було набуте нею і на підставі закону, і на підставі встановлених рішенням суду юридичних фактів, одна позивачка не може здійснити державну реєстрацію вже набутого права власності через незаконні дії її відчуження ОСОБА_2 , документальне оформлення її поділу останнім на дві окремі земельні ділянки та неодноразові їх відчуження іншим особам, останньою із яких є відповідач;
- скасованими є правова підстава переходу права власності на земельну ділянку площею 0,11 га до ОСОБА_2 (правочин її купівлі-продажу) та державна реєстрація такого права на неї і на виділені дві земельні ділянки, у зв'язку з чим відсутні також правові підстави для наступного переходу права власності на спірні земельні ділянки і до інших осіб (ТОВ «Бориспіль Інвест», ТОВ «Трейдинг Старт» та до ТОВ «Оренда-Сервіс». Визнаний недійсним правочин є таким з моменту його вчинення безвідносно до дати набрання законної сили рішенням суду, яким визнана його недійсність. Також не підлягають задоволенню позови власника майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину;
- сама по собі державна реєстрація права власності відповідача на спірні земельні ділянки не є правовою підставою його виникнення і підлягає скасуванню не через недотримання державним реєстратором порядку її здійснення, а саме через визнання недійсними правових підстав набуття права власності відповідача на спірні земельні ділянки;
- спірні земельні ділянки у фактичному володінні відповідача не перебувають і його право володіння ними не випливає із його права власності на них, у зв'язку з чим належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є скасування безпідставно існуючої державної реєстрації права відповідача на них.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 23.03.2026 представники сторін не з'явились. По дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
На початку засідання колегія суддів встановила надходження від представника позивача клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
01.04.2019 15:53:13 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0401 загальною площею 0,11 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за Внуковим В.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу реєстраційного номеру об'єкту нерухомого майна 1799973432208) приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна з індексним номером 46245972 від 01.04.2019 16:02:39, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В. від 01.04.2019 за №308.
25.04.2019 17:57:13 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації закриття розділу об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1799973432208) земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:011:0401 на підставі рішення державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Павлік Анастасія Юріївна з індексним номером 46691025 від 02.05.2019 10:25:04 у зв'язку з поділом земельної ділянки.
25.04.2019 17:51:49 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0404 загальною площею 0,0425 га, адреса Київська обл., Бориспільський р., с . Щасливе, вулиця Соснова , земельна ділянка 7, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за Внуковим Вадимом Валерійовичем на підставі на підставі рішення державного реєстратора (з відкриттям розділу реєстраційного номеру об'єкту нерухомого майна 1821128332208) комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Павлік Анастасія Юріївна з індексним номером 46689623 від 02.05.2019 09:43:55 у зв'язку з поділом земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:011:0401 на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер HB-0003003242019 виданого 11.04.2019 Департаментом (Центр) надання адміністративних послуг виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); заяви №1132 від 03.04.2019 посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В., рішення органу місцевого самоврядування виконавчого комітету Щасливської сільської ради від 16.04.2019 №57.
25.04.2019 17:57:13 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0405 загальною площею 0,0675 га, адреса Київська обл., Бориспільський р., с. Щасливе, вулиця Соснова, 7А, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за Внуковим Вадимом Валерійовичем на підставі на підставі рішення державного реєстратора (з відкриттям розділу реєстраційного номеру об'єкту нерухомого майна 1872666532208) комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Павлік Анастасія Юріївна з індексним номером 46690226 від 02.05.2019 10:00:21, у зв'язку з поділом земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:011:0401 на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-0003003232019, виданого 11.04.2019 Департаментом (Центр) надання адміністративних послуг виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); заяви №1132 від 03.04.2019 посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В., рішення органу місцевого самоврядування виконавчого комітету Щасливської сільської ради від 16.04.2019 №57.
17.07.2019 10:19:20 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0404 загальною площею 0,0425 га (реєстраційного номеру об'єкту нерухомого майна 1821128332208) за ТОВ "БОРИСПІЛЬ- ІНВЕСТ 13" (код ЄДРПОУ 43052701) на підставі рішення державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Тимофєєва Олександра Анатолійовича з індексним номером 47827930 від 17.07.2019 17:14:59 на підставі актів приймання-передачі майна в статутний капітал ТОВ "БОРИСПІЛЬ-ІНВЕСТ 13, серія та номер: 3425, 3426, виданих 16.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М.; рішення одноособового власника №2 ТОВ "БОРИСПІЛЬ-ІНВЕСТ 13" №3423 виданого 16.07.2019, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М.
17.07.2019 10:12:21 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0405 загальною площею 0,0675 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1872666532208) за ТОВ "БОРИСПІЛЬ-ІНВЕСТ 13" на підставі рішення державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Тимофєєва Олександра Анатолійовича з індексним номером 47827673 від 17.07.2019 17:04:37 на підставі актів приймання-передачі майна в статутний капітал ТОВ "БОРИСПІЛЬ- ІНВЕСТ 13, серія та номер: 3425, 3426, виданих 16.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М.; рішення одноособового власника №2 ТОВ "БОРИСПІЛЬ-ІНВЕСТ 13" №3423 виданого 16.07.2019, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М.
18.07.2019 13:07:50 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0404 загальною площею 0,0425 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1821128332208) за ТОВ "ТРЕЙДИНГ СТАРТ" (код ЄДРПОУ 42414056) на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни з індексним номером 47842801 від 18.07.2019 14:29:47 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н.М від 18.07.2019 №3468.
18.07.2019 12:46:13 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0405 загальною площею 0,0675 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1872666532208) за ТОВ "ТРЕЙДИНГ СТАРТ" на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни з індексним номером 47842342 від 18.07.2019 14:17:56 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н.М від 18.07.2019 №3468.
30.08.2021 13:41:19 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0404 загальною площею 0,0425 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1821128332208) за ТОВ "ОРЕНДА-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 40731079) на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анни Володимирівни з індексним номером 60073067 від 30.08.2021 13:47:26 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 673, виданого 30.08.2021, видавник: Приватний нотаріус Козій А.В. Бориспільський районний нотаріальний округ (Київська обл.)
30.08.2021 13:24:58 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0405 загальною площею 0,0675 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1872666532208) за ТОВ "ОРЕНДА-СЕРВІС" на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анни Володимирівни з індексним номером 60072691 від 30.08.2021 13:35:41 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 673, виданого 30.08.2021, видавник: Приватний нотаріус Козій А.В. Бориспільський районний нотаріальний округ (Київська обл.).
30.08.2021 13:24:58 до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесені відомості про державну реєстрації права власності на житловий будинок, з господарськими спорудами загальною площею 424.9 кв.м., житловою площею 183.3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1872666532208) який розташований на земельної ділянці з кадастровим номером 3220888001:01:011:0405 загальною площею 0,0675 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1872666532208) за ТОВ "ОРЕНДА-СЕРВІС" на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анни Володимирівни з індексним номером 60072691 від 30.08.2021 13:35:41 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 673, виданого 30.08.2021, видавник: Приватний нотаріус Козій А.В. Бориспільський районний нотаріальний округ (Київська обл.).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 28.10.2014 у справі № 359/8902/14-ц, яке набрало законної сили 07.12.2016, визнано за ОСОБА_1 як співзабудовником право на 1/2 частину збудованого нею у шлюбі із ОСОБА_3 , але не прийнятого в експлуатацію, двоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 424,9 кв. м. та житловою 183,3кв. м.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 15.05.2019 у справі №359/671/17, яке набрало законної сили 04.12.2019, виділено у власність ОСОБА_1 веранду 1-І площею 9,2 кв.м., кладову 1-ІІ площею 2,4 кв.м., хол 1-1 площею 18,2 кв.м., житлову кімнату 1-2 площею 9,8 кв.м., санвузол 1-3 площею 4,3 кв.м., житлову кімнату 1-4 площею 27,8 кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 26,5 кв.м., житлову кімнату 1-6 площею 19,7 кв.м., кухню 1-7 площею 24,3 кв.м., гараж 1-8 площею 27,1 кв.м., котельню 1-9 площею 15,5 кв.м., сауну 1-10 площею 5,2 кв.м., санвузол 1-11 площею 1,4 кв.м., ганок «а-2», пандус «а-3», вхід до підвалів «а-4», вимощення №І-1, 1/2 частину огорожі №1, ворота №2, яму вигрібну «М», що становлять 1/2 частку в незавершеному будівництві - домоволодінні по АДРЕСА_1 загальною площею 424,9 кв. м. та житловою 183,3кв. м.
Виділено у власність ОСОБА_3 тамбур 2-1 площею 2,1 кв.м., кладову 2-2 площею 19,2 кв.м., коридор 2-3 площею 14,0 кв.м., котельню 2-4 площею 4,2 кв.м., сходинкову 2-5 площею 6,2 кв.м., хол 2-6 площею 16,7 кв.м., житлову кімнату 2-7 площею 27,8 кв.м., житлову кімнату 2-8 площею 25,3 кв.м., гардероб 2-9 площею 10,3 кв.м., санвузол 2-10 площею 14,1 кв.м., житлову кімнату 2-11 площею 43,3 кв.м., підвал 1-12 площею 45,3 кв.м., погріб з шийкою «Б», 1/2 частину огорожі №1, колонку питну «К», яму вигрібну «Л», що становлять іншу 1/2 частку в незавершеному будівництві - домоволодінні по АДРЕСА_1 загальною площею 424,9 кв. м.
Зобов'язано ОСОБА_1 демонтувати дверний проріз між нежитловими приміщеннями 1-8 та 1-12.
Зобов'язано ОСОБА_3 облаштувати в нежитловому приміщенні 2-5 гвинтові сходи на другий поверх, облаштувати дверний проріз між нежитловими приміщеннями 2-3 та 1-12, а також реконструювати приміщення 2-9 під кухню.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,11 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованій по АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на іншу 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,11 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованій по АДРЕСА_1 .
У задоволенні позову в частині вимоги про поділ земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 12.03.2021 у справі №359/7624/19, яке набрало законної сили 26.10.2021, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3220888001:01:011:0401, площею 0,11 га, розташованої по АДРЕСА_1 , укладений 01.04.2019 між ОСОБА_3 (продавцем) та ОСОБА_2 (покупцем), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною, за реєстровим №308.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 07.03.2023 у справі №359/2820/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були скасовані рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових про перехід права власності на земельну ділянку площею 0.11га кадастровий номер 3220888001:01:011:0401, розташовану по АДРЕСА_1 від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та на утворені внаслідок її поділу за заявою ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0425 га кадастровий помер 3220888001:01:011:0404 і земельну ділянку площею 0,0675 га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0405, а саме:
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46245972 від 01.04.2019, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною на підставі нотаріально посвідченого нею договору купівлі - продажу серія та номер: 308 виданого 01.04.2019
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( в відкриттям розділу) індексний номер 46689623 від 02.05.2019 державного реєстратора Павлік Анастасії Юріївни, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово» на земельну ділянку площею 0,0425 га, кадастровий помер 3220888001:01:011:0404, прийняте на підставі земельної ділянки площею 0,11га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0401
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46690226 від 02.05.2019, державного реєстратора Павлік Анастасії Юріївни, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово», на земельну ділянку площею 0,0675 га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0405. прийняте на підставі поділу земельної ділянки площею 0,11 га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0401.
В подальшому, Рішенням про відмову у вчиненні реєстраційних дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Пристоличної сільської ради Київської області Руденко Аліною Леонідівною від 10.05.2023 №67528799 відмовлено у вчиненні реєстраційних дій за наслідками подання позивачем ОСОБА_1 до державного реєстратора рішення Бориспільського міськрайонного суду від 07.03.2023 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46689623 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:011:0404, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності №30967113, яке виникло на підставі вищевказаного рішення перебуває в стані припинення, оскільки відбувся перехід права власності до іншого суб'єкта, у зв'язку з чим, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України « Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Постановою Господарського суду Харківської області від 11.03.2020 у справі 922/2822/19 визнано банкрутом Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Трейдинг Старт" (ЄДРПОУ 42414056) та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі 922/2822/19, яка набрала законної сили 14.09.2021, відхилено скаргу ОСОБА_1 на дії ліквідатора щодо реалізації в межах справи про банкрутство земельної ділянки площею 0,0425га кадастровий помер 3220888001:01:011:0404, земельної ділянки площею 0,0675га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0405, житлового будинку, з господарськими спорудами загальною площею 424.9 кв.м., житловою площею 183.3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Відхиляючи скаргу ОСОБА_1 , господарський суд в ухвалі від 14.09.2021 зазначив наступне.
"Розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії ліквідатора, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд встановив наступне.
ТОВ "Трейдинг Старт", надалі банкрут, є власником земельної ділянки кадастровий номер 3220888001:01:011:0405, площею 0.0675 ГА, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1821163532208 та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 424,9 кв.м, житлова площа 183,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1872666532208, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 18.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. за реєстровим № 3465, а також земельної ділянки кадастровий номер 3220888001:01:011:0404, площею 0.0425 га, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1821128332208 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 18.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. за реєстровими № 3468, надалі "майно".
Право власності на вищевказане майно зареєстровано за банкрутом у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягами з цього реєстру, наявними у матеріалах справи.
Ліквідатором ТОВ "Трейдинг Старт" у термін з 09.09.2020 по 11.09.2020 проведено інвентаризацію майна банкрута. Відповідно до якої було виявлено майно банкрута земельну ділянку кадастровий номер:3220888001:01:011:0405, площею 0.0675 ГА, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1821163532208, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 424,9 кв.м, житлова площа 183,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1872666532208, земельна ділянка кадастровий номер 3220888001:01:011:0404, площею 0.0425 ГА, за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1821128332208, про що складено відповідні акти та відомості інвентаризації (т. 3 а.с. 236-244).
Таким чином, державна реєстрація та проведена інвентаризація наявних активів боржника свідчать про реєстрацію за боржником права власності на вищевказане майно та наявність такого майна, що не потребує додаткової верифікації, у зв'язку з чим суд відмовляє в заяві ОСОБА_1 про верифікацію (перевірку) правовстановлюючих документів. 21.12.2020 ліквідатором ТОВ "Трейдинг Старт" вказане майно включено до ліквідаційної маси, про що складено відповідний акт.
24.12.2020 ліквідатором було отримано від комітету кредиторів ТОВ "Трейдинг Старт", код 42414056, згоду на продаж майна банкрута та визначені обов'язкові умови продажу майна банкрута наступним чином : склад майна (лот) ЦМК у складі - земельна ділянка : Кадастр.номер:3220888001:01:011:0405 Тип власності: Приватна власність Цільове призначення:02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) Площа:0.0675 га Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1821163532208; Земельна ділянка: Кадастровий номер:3220888001:01:011:0404 Тип власності: Приватна власність Цільове призначення:02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) Площа:0.0425 га Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1821128332208; Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальна площа 424,9 кв.м, житлова площа 183,3 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1872666532208, початкова ціна: 200000,00 (двісті тисяч гривень 00 копійок); крок аукціону: 10000,00 (5% від початкової вартості) (десять тисяч гривень 00 копійок).
Ліквідатором опубліковане оголошення про продаж майна банкрута у мережі Інтернет на сайті https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-03-05-000079-1.
Після проведення аукціону системою було згенеровано протокол проведення електронного аукціону UA-PS-2021-03-05-000079-1 від 22.03.2021, відповідно до якого переможцем було визнано ТОВ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РОНІН", яка придбала лот за ціною 3500000,00 гривень, але в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно на рахунок банкрута перераховане не було.
07.04.2021 ліквідатор (організатор торгів), відповідно до акту №1 визнав таким, що не відбувся аукціон ідентифікатор UA-PS-2021-03-05-000079-1, адреса аукціону у мережі Інтернет: https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-03-05-000079-1 з продажу майна, що належіть ТОВ "ТРЕЙДИНГ СТАРТ", код ЄДРПОУ 42414056, адреса: 61147, Харківська обл., місто Харків, пр. Перемоги, буд. 55Е.
Після чого ліквідатором опубліковане оголошення про продаж майна банкрута ідентифікатор UA-PS-2021-04-29-000087-1, адреса аукціону у мережі Інтернет: https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-04-29-000087-1.
Після проведення аукціону системою було згенеровано протокол проведення електронного аукціону UA-PS-2021-04-29-000087-1 від 17.05.2021, відповідно до якого переможцем було визнано ТОВ "ОРЕНДА-СЕРВІС", код ЄДРПОУ: 40731079, яке придбало лот за ціною 1 500 000,00 гривень, яку переможець сплатив на рахунок банкрута.
Про що було оприлюднено на сайті Prozorro повідомлення про повний розрахунок за майно придбане на електронному аукціоні №UA-PS-2021-04-29-000087-1 від 08.06.2021.
09.06.2021 між ліквідатором банкрута та переможцем аукціону ТОВ "ОРЕНДА-СЕРВІС" було складено акт про придбання вищевказаного майна на аукціоні.
Таким чином, судом було досліджено та встановлено, що ліквідатором було дотримано встановлений Кодексом України з процедур банкрутства порядок підготовки та проведення електронних аукціонів UA-PS-2021-03-05-000079-1 від 22.03.2021 та UA-PS-2021-04-29-000087-1 від 17.05.2021 з безперешкодного продажу за найвищою ціною, на виконання постанови господарського суду Харківської області від 11.03.2020 у справі №922/2822/19, належного банкруту майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 3220888001:01:011:0405, площею 0.0675 ГА, за адресою №7-А вул. Соснова, село Щасливе Бориспільського району Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1821163532208; житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 424,9 кв.м, житлова площа 183,3 кв.м., за адресою №7-А вул. Соснова, село Щасливе Бориспільського району Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1872666532208, яке банкрут набув у власність на підставі договору купівлі продажу посвідченого 18.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. за реєстровим №3465; земельної ділянки кадастровий номер 3220888001:01:011:0404, площею 0.0425 ГА, за адресою №7 вул. Соснова, село Щасливе Бориспільського району Київської області реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1821128332208, яке банкрут набув у власність на підставі договору купівлі продажу посвідченого 18.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. за реєстровими №3468.
Також між банкрутом та ОСОБА_1 відсутні жодні спори щодо її прав або обов'язків, оскільки в обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 посилається на наявність у неї спорів з попередніми власниками майна, яке було продано на електронного аукціону UA-PS-2021-04-29-000087-1 від 17.05.2021 на виконання постанови господарського суду Харківської області від 11.03.2020 у справі № 922/2822/19, якою ТОВ "Трейдинг Старт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів, що договори купівлі - продажу посвідчені 18.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. за реєстровими №3465 та №3468, на підставі яких ТОВ "Трейдинг Старт" набуло у власність майно, визнані недійсними у судовому порядку, або що ОСОБА_1 зверталася до суду з позовною заявою до ТОВ "Трейдинг Старт" з вимогами про витребування на її користь майна з чужого незаконного володіння або про визнання за ОСОБА_1 права власності на майно належне ТОВ "Трейдинг Старт", яке було виставлено та продано ліквідатором банкрута за результатами вищевказаних аукціонів.
ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів, щодо реєстрації за неї права власності на майно у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно або, що право власності на це майно було раніше зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі чинного рішення державного реєстратора.
Суд також зазначає, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 359/671/17, зокрема, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,11 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованій в АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_3 право власності на іншу 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,11 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованій в АДРЕСА_1 . У задоволенні позову в частині вимоги про поділ земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 відмовлено. Вказане рішення суду було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019.
Таким чином, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 359/671/17 набрало законної сили 04.12.2019, а договори купівлі - продажу майна банкрутом з ТОВ "Бориспіль - Інвест 13" були укладені 18.07.2019, тобто рішення суду у справі № 359/671/17 не набрало законної сили на дату укладення договорів купівлі-продажу майна банкрутом. Права власності на вищевказане майна за банкрутом було зареєстроване 18.07.2019, на цей час було відсутнє будь-яке рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання права власності на таке майно за іншою особою, а не за продавцем, такі відомості були відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, ТОВ "Бориспіль Інвест - 13" та ТОВ "Трейдинг Старт" на були залучені до розгляду справи № 359/671/17, а тому рішення у вказаній справі не може породжувати для них жодних прав та обов'язків.
Також враховуючи, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2019 у справі № 359/671/17 набуло законної сили тільки 04.12.2019, воно не може встановлювати жодних правових наслідків, щодо набуття права власності ТОВ "Трейдинг Старт" на вищевказане майно, оскільки набуття ТОВ "Трейдинг Старт" цього права власності відбулося значно раніше, ніж набрало законної сили судове рішення у справі № 359/671/17, на яке посилається ОСОБА_1 ".
В свою чергу, ОСОБА_1 , звернувшись до господарського суду, обґрунтовує свої позовні вимоги у цій справі №922/59/22 (922/2078/25) тим, що на її думку відмова Державного реєстратора прав на нерухоме майно Пристоличної сільської ради Київської області Руденко Аліни Леонідівни від 10.05.2023 №67528799 скасувати державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки, а також державна реєстрація переходу такого права до ТОВ «ОРЕНДА СЕРВІС» порушує право позивачки на державну реєстрацію її права на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку площею 0.11га, к.н. 3220888001:01:011:0401, площею 0,11 га, яка перебуває у її фактичному володінні та користуванні, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовної заявою вважаючи, що обраний ним спосіб захисту є ефективним засобом захисту його порушених прав.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається, що порушеним є право позивачки на здійснення державної реєстрації набутого нею у встановленому законом порядку та відновленого у судовому права спільної із ОСОБА_3 часткової власності на земельну ділянку площею 0,11 га, кадастровий номер 3220888001::01:011:0401. Обставини справ свідчать, що право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,011га, к.н. 3220888001:01:011:0401 та на збудований на ній житловий будинок. Із господарськими будівлями загальною площею 419,9 кв . м по АДРЕСА_1 було набуте у встановленому законом порядку та належить у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; договір про відчуження 01.04.2019 цієї земельної ділянки ОСОБА_3 ОСОБА_2 визнаний недійсним; рішення про державну реєстрацію переходу права власності на цю ж земельну ділянку ОСОБА_2 , а також на дві земельні ділянки площею 0,0425га та 0,0675 га , що були сформовані шляхом поділу ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 0,011га, була скасована; здійснити державну реєстрацію права власності на належну їй 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку площею 0,11 га к.н. 3220888001:01:011:0401 позивачка не може через відмову державного реєстратора здійснити ї через існування у ЄДРРП запису про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки площею 0,0425 та площею 0,0675 га на ім'я ТОВ «ОРЕНДА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40731079).
Рішенням господарського суду задоволенні позову відмовлено, що стало підставою для звернення позивача зі скаргою до апеляційного суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом розгляду у справі є вимоги ОСОБА_1 про скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Козій А.В. від 30.08.2021 (індексні номери 60073067 та 60072691) щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «Оренда-Сервіс» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888001:01:011:0404 та 3220888001:01:011:0405.
Натомість предметом апеляційного розгляду є перевірка законності та обґрунтованості рішення господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, з урахуванням доводів апеляційної скарги.
Частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень) встановлені підстави для відмови в державній реєстрації прав, а саме: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).
Частиною другою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень) встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Частиною п'ятою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень) встановлено, що Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
Пунктом 4 частини першою статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень) встановлені підстави для державної реєстрації прав, а саме: Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.
Судами встановлено, що 30.08.2021 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анною Володимирівною прийнято рішення з індексними номерами 60073067 та 60072691 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Оренда-Сервіс» відповідно на земельні ділянки площею 0,0425 га (кадастровий номер 3220888001:01:011:0404) та 0,0675 га (кадастровий номер 3220888001:01:011:0405). Підставою для здійснення такої державної реєстрації стало свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 673, видане того ж дня - 30.08.2021 - на підставі акта про придбання майна на аукціоні від 09.06.2021, складеного в межах справи № 922/2822/19 про банкрутство ТОВ «Трейдинг Старт».
Оцінюючи правомірність дій державного реєстратора, апеляційний суд виходить із приписів частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень. Зазначена норма містить вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав. Судом встановлено, що жодна із передбачених законом підстав для відмови у даному випадку відсутня, оскільки заявником було подано належний правовстановлюючий документ - свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке прямо визначене законом як достатня та самостійна підстава для державної реєстрації права власності.
На момент прийняття рішень від 30.08.2021 право власності на спірні земельні ділянки було зареєстроване за ТОВ «Трейдинг Старт», яке перебувало у процедурі ліквідації в межах справи про банкрутство. Реалізація майна відбулася у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку, а відповідне судове рішення, яке б визнавало недійсним акт реалізації чи сам аукціон, відсутнє. Крім того, рішення суду про визнання недійсним первісного договору купівлі-продажу від 01.04.2019 набрало законної сили лише 26.10.2021, тобто після здійснення державної реєстрації права за відповідачем.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державний реєстратор діяв у межах наданих законом повноважень, на підставі належних документів та за відсутності визначених законом підстав для відмови у державній реєстрації. Відтак оскаржувані рішення від 30.08.2021 були прийняті у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент їх ухвалення.
Позивачка зазначає, що первісне відчуження земельної ділянки відбулося незаконно, оскільки Подільчук І.Ю. не мав права одноособово розпоряджатися всією ділянкою, яка перебувала у спільній частковій власності. У зв'язку з цим укладений 01.04.2019 договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 був визнаний недійсним рішенням суду від 12.03.2021, яке набрало законної сили 26.10.2021, а отже, на думку позивачки, цей правочин не створив жодних правових наслідків з моменту його вчинення.
Також позивачка стверджує, що якщо первісний правочин є недійсним, то і всі подальші дії, які ґрунтуються на ньому, зокрема поділ земельної ділянки 25.04.2019 та наступні переходи права власності 17.07.2019, 18.07.2019 і зрештою 30.08.2021 - не мають належної правової підстави.
Статтею 216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлені наслідки недійсного правочину, а саме що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Статтею 331 ЦК України (у редакції що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень) встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Як убачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу від 01.04.2019, укладений між Подільчуком І.Ю. та Внуковим В.В., дійсно був визнаний недійсним рішенням суду від 12.03.2021, яке набрало законної сили 26.10.2021. Проте на момент подальших переходів права власності, а саме 17.07.2019 (перехід до ТОВ «Бориспіль-Інвест 13») та 18.07.2019 (перехід до ТОВ «Трейдинг Старт»), а також на момент реалізації майна у процедурі банкрутства та державної реєстрації права за ТОВ «Оренда-Сервіс» (30.08.2021), зазначений правочин вважався чинним, а відповідні відомості були відображені у Державному реєстрі речових прав.
Посилання позивачки на ретроспективний характер недійсності правочину не спростовує того, що відповідач набув право власності не безпосередньо на підставі договору від 01.04.2019, а внаслідок самостійного юридичного факту - придбання майна на прилюдних торгах у межах ліквідаційної процедури банкрута. Відповідний аукціон відбувся 17.05.2021, акт про придбання складено 09.06.2021, а свідоцтво про придбання майна видано та право зареєстровано 30.08.2021. Вказаний спосіб набуття права є окремою, передбаченою законом підставою, яка не була визнана недійсною у встановленому порядку.
За таких обставин сам по собі факт визнання недійсним первісного договору купівлі-продажу від 01.04.2019, а також скасування первинних реєстраційних дій щодо ОСОБА_2 і поділу земельної ділянки, не може автоматично зумовлювати припинення чи скасування прав наступного набувача, який не був стороною відповідного правочину та набув майно на підставі іншого юридичного факту.
Крім того, суд звертає увагу, що між позивачкою та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини щодо спірного майна, а відтак застосування положень статті 216 ЦК України у спосіб є юридично некоректним. Спір у цій справі фактично стосується не наслідків недійсності правочину між іншими особами, а наявності чи відсутності у відповідача права власності на спірні земельні ділянки.
Ураховуючи наведене, доводи апелянта зводяться до заперечення матеріально-правового титулу відповідача, що за своєю суттю виходить за межі заявленого способу захисту (скасування реєстраційних дій).
Звертаючись з позовом до господарського суду позивач в обґрунтовує порушення його прав тим, що наявність у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно відомостей про рішення державного реєстратора приватного нотаріусу Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анни Володимирівни рішень від 30.08.2021, індексний номер 60073067, про державну реєстрацію права власності ТОВ “ОРЕНДА-СЕРВІС» на земельну ділянку площею 0,0425 га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0404 та від 30.08.2021, індексний номер 60072691, про державну реєстрацію права власності права власності ТОВ “ОРЕНДА-СЕРВІС на земельну ділянку площею 0,0675 га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0405 унеможливлює державну реєстрацію права власності позивача на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку площею 0.11га, к.н. 3220888001:01:011:0401, площею 0,11 га, оскільки державний реєстратор прав на нерухоме майно Пристоличної сільської ради Київської області Руденко Аліна Леонідівна рішенням від 10.05.2023 №67528799 відмовила у такій реєстрації оскільки відбувся перехід права власності до іншого суб'єкта, у зв'язку з чим, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК, може застосовуватися лише в разі недоступності для позивача можливості захисту його права.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (п. 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (п. 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (п. 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (п. 5.6).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (п. 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (п. 29)).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (п. 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (п. 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (п. 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (п. 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (п. 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (п. 28).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (п. 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (п. 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (п. 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (п. 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (п. 4, 36))».
Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 Цивільного кодексу України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК України).
Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Велика Палата Верховного Суду зазначала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Тобто, у цивільному законодавстві під віндикаційним позовом слід розуміти вимогу про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння. Метою такого позову є повернення об'єкта права власності у володіння власника. Ознаками віндикаційного позову є: подається власником або титульним володільцем; стосовно індивідуально визначених речей; зміст позову становить вимога про повернення речі; річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача); річ перебуває в чужому володінні незаконно.
Отже, саме задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18).
Таким чином у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред'явити позов про витребування відповідного майна, адже скасування реєстраційного запису як похідної дії без вирішення питання про право власності не усуває правової невизначеності та не забезпечує досягнення мети судового захисту.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушених на його думку прав та інтересів, а саме скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріусу Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анни Володимирівни рішень від 30.08.2021, індексний номер 60073067, про державну реєстрацію права власності ТОВ “ОРЕНДА-СЕРВІС» на земельну ділянку площею 0,0425га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0404 та від 30.08.2021, індексний номер 60072691, про державну реєстрацію права власності права власності ТОВ “ОРЕНДА-СЕРВІС на земельну ділянку площею 0,0675га, кадастровий номер 3220888001:01:011:0405 не є ефективним способом захисту оскільки не буде мати наслідком відновлення порушених на думку позивача прав та зміни правового становища при розгляді його заяви про державну реєстрацію за позивачем права власності позивача на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку площею 0.11га, к.н. 3220888001:01:011:0401, площею 0,11 га, оскільки у випадку скасування державної реєстрації рішень державного реєстратора права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем, у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно залишаться відомості про державну реєстрації прав власності на ці ж самі земельні ділянки на підставі рішень державних реєстраторів від 17.07.2019 року за ТОВ "БОРИСПІЛЬ-ІНВЕСТ 13" (код ЄДРПОУ 43052701), від 18.07.2019 року за ТОВ "ТРЕЙДИНГ СТАРТ" (код ЄДРПОУ 42414056), що буде мати наслідком незмінне для позивача правове становище, а саме - відбувся перехід права власності до іншого суб'єкта, що на підставі пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для відмови у державній реєстрації прав власності оскільки, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту не відповідає критерію ефективності, оскільки не призводить до відновлення її порушеного права та не змінює її правового становища, а відтак є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того, суд апеляційної інстанції, оцінюючи посилання позивачки на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20, зазначає таке.
Дійсно, у вказаній постанові Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може бути достатнім та ефективним способом захисту, якщо саме існування такого запису порушує право позивача, а його скасування безпосередньо призводить до відновлення порушеного права.
Водночас можливість застосування наведеного правового висновку залежить від фактичних обставин конкретної справи, зокрема від характеру правовідносин, кількості переходів права власності та того, чи призведе скасування реєстраційного запису до реального відновлення права позивача.
У справі № 545/1883/20 спір стосувався єдиного переходу права власності від фізичної особи до банківської установи, і на момент розгляду справи право власності залишалося зареєстрованим саме за банком. За таких умов скасування відповідного запису безпосередньо відновлювало право попереднього власника, оскільки не існувало інших зареєстрованих переходів права, які перешкоджали б такому відновленню.
Натомість у даній справі встановлено, що після первісного відчуження земельної ділянки 01.04.2019 та її поділу 25.04.2019 спірні земельні ділянки неодноразово відчужувалися, зокрема 17.07.2019 - на користь ТОВ «Бориспіль-Інвест 13», 18.07.2019 - на користь ТОВ «Трейдинг Старт», а згодом, у межах процедури банкрутства, 30.08.2021 - на користь ТОВ «Оренда-Сервіс». Таким чином, спірне майно пройшло декілька самостійних юридичних підстав переходу права власності.
За таких обставин скасування лише останнього запису про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Оренда-Сервіс» саме по собі не призведе до відновлення права позивачки, оскільки у Державному реєстрі речових прав залишатимуться записи про попередніх набувачів. Крім того, право позивачки на спірні земельні ділянки як окремі об'єкти нерухомості (кадастрові номери 0404 та 0405) у встановленому законом порядку ніколи не реєструвалося.
Отже, на відміну від справи № 545/1883/20, у даному випадку скасування реєстрації не усуває всі перешкоди для реалізації права позивачки і не змінює її правового становища таким чином, щоб це призвело до автоматичного поновлення її права. Відтак наведений правовий висновок Верховного Суду не може бути застосований до спірних правовідносин з огляду на істотну відмінність фактичних обставин.
За таких умов суд дійшов обґрунтованого висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту не є ефективним, оскільки не забезпечує реального поновлення її порушеного права.
Суд апеляційної інстанції, оцінюючи довід позивачки про те, що спірні земельні ділянки не перебувають у фактичному володінні відповідача, а відтак скасування державної реєстрації є належним способом захисту, зазначає таке.
Позивачка виходить із того, що відсутність фактичного володіння з боку відповідача свідчить про формальний характер його права власності, яке існує лише у вигляді запису в Державному реєстрі речових прав, а отже саме цей запис створює перешкоди у здійсненні її права та підлягає скасуванню як самостійний спосіб захисту.
Колегія суддів не може погодитися з таким підходом з огляду на правову природу володіння нерухомим майном.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, володіння нерухомим майном має публічний, реєстраційний характер і підтверджується саме державною реєстрацією права власності. Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні відповідного запису до Державного реєстру речових прав. Відтак особа, за якою зареєстровано право власності, вважається законним володільцем такого майна незалежно від того, чи здійснює вона фактичне користування ним.
Отже, саме наявність державної реєстрації права власності за відповідачем від 30.08.2021 свідчить про те, що з юридичної точки зору він є володільцем спірних земельних ділянок.
За таких обставин твердження позивачки про відсутність фактичного володіння не впливає на визначення належного способу захисту, оскільки у спорах щодо нерухомого майна вирішальним є не фізичне користування, а наявність зареєстрованого речового права.
Крім того, як уже зазначалося, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, належним способом захисту є пред'явлення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК України). Метою такого позову є введення власника у володіння майном, що у випадку нерухомості означає внесення до Державного реєстру запису про право власності за позивачем.
Натомість скасування лише реєстраційного запису без вирішення питання про належність права власності не призводить до відновлення порушеного права, не змінює правового становища позивачки та не усуває підстав для відмови у державній реєстрації її права.
Таким чином, доводи позивачки про відсутність фактичного володіння відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції щодо неналежності обраного способу захисту та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до заперечення правомірності набуття відповідачем права власності на спірні земельні ділянки, однак такі доводи фактично стосуються матеріально-правового титулу відповідача та виходять за межі заявленого способу захисту, обраного позивачкою. При цьому позивачкою не доведено протиправності дій державного реєстратора під час прийняття рішень від 30.08.2021, які були здійснені на підставі належних правовстановлюючих документів та за відсутності передбачених законом підстав для відмови у державній реєстрації.
Посилання апелянта на недійсність первісного правочину від 01.04.2019 не спростовує правомірності набуття відповідачем права власності на підставі самостійного юридичного факту - придбання майна на прилюдних торгах у межах процедури банкрутства, яка не була визнана недійсною у встановленому порядку. Так само не можуть бути прийняті до уваги доводи про відсутність фактичного володіння відповідача, оскільки у правовідносинах щодо нерухомого майна юридичне володіння пов'язується саме з державною реєстрацією права.
Крім того, суд обґрунтовано виходив із того, що обраний позивачкою спосіб захисту - скасування рішень державного реєстратора, не є ефективним, оскільки навіть у разі його задоволення не призведе до відновлення її порушеного права та не змінить її правового становища, з огляду на наявність у Державному реєстрі речових прав записів про попередні переходи права власності. Належним способом захисту у спірних правовідносинах є вимоги, спрямовані на вирішення питання про право власності, зокрема витребування майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відповідає завданням господарського судочинства та спрямоване на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи. У зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.12.2025 у справі №922/59/22 (922/2078/25) має бути залишене без змін.
За змістом частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.
Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 15.12.2025 у справі №922/59/22 (922/2078/25) залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 02.04.2026.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян