вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" квітня 2026 р. Справа№ 910/14432/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Охримович Л.С. (поза межами приміщення суду);
від відповідача: Мамедова І.Р.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року (дата підписання повного тексту 22.09.2023 року)
у справі №910/14432/22 (суддя А.М. Селівон)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лайт"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
про стягнення 2 324 074,29 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Лайт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 1 658 028,12 грн страхового відшкодування, витрат на проведення експертизи в сумі 31 939,88 грн, витрат по доставці транспортного засобу в сумі 14000,00 грн, а також 319 795,02 грн пені, 33 660,24 грн процентів річних та 266 651,03 грн втрат від інфляції.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем, як страховиком укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту № 919/21-СПТ/Дп/01 від 28.04.2021 року в частині здійснення виплати страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції. Крім того, позивач вказує на те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість витрат на проведення експертизи у розмірі 31 939,88 грн та витрат на транспортно-експедиційні послуги по доставці транспортного засобу у розмірі 14 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі № 910/14432/22 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лайт" 1131758,44 грн страхового відшкодування, 23 069,27 грн процентів річних, 191 210,54 грн втрат від інфляції, 19 035,60 грн вартості експертизи та витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 468,05 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лайт" в дохід державного бюджету України 689,10 грн недоплати судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі №910/14432/22 та ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позову.
Крім того, в апеляційній скарзі, скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення у справі комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На розгляд та вирішення експертів поставити наступні запитання:
- чи є технічно спроможним пояснення страхувальника та водія застрахованого трактора ОСОБА_1 про те, що 07.08.2021 року о 18:30 в полі біля с. Олексіївка, Софіївського району, Дніпропетровської області безпосередньо у трактор FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 влучила блискавка, від чого він зазнав пошкодженню.
- чи могли вторинні прояви атмосферної електрики (грозового розряду) призвести до пожежі з загоранням у блоку релє, яке має пластиковий корпус за умови, що у момент події культиватор, вироблений з металу та з'єднаний з металічним корпусом трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 за допомогою металічного причепного пристрою, був занурений у грунт?
- чи є блоки релє трактора марки FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 екранові (захищені) від вторинних проявів атмосферної електрики (грозового розряду) металевою кабіною трактора та чи міг на поверхні блоку реле, який виготовлений з полімерних матеріалів, виникнути електричний струм від зовнішньої перенапруги (вторинних проявів атмосферної електрики), достатній для загоряння цього блоку?
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за твердженням представника скаржника, в основу оскаржуваного рішення, суд першої інстанції поклав висновок експертів №11822/12598-12604/1618/1619 від 29.07.2022 року, складений на замовлення позивача, який не відповідає обставинам справи.
Водночас, за результатами з'ясування обставин настання подій із застрахованим трактором страховиком встановлено, що надана страхувальником інформація не відповідає дійсності, зокрема:
- відсутні однозначні висновки про наявність грози на місці події у момент події (згідно відповіді Дніпровського регіонального центру з гідрометеорології від 12.08.2021 року №994-04/36-138, листа авіаметеостанції Кривий Ріг №994-12/36-294 від 21.12.2021 року;
- відсутні ознаки влучання блискавки в застрахований трактор;
- відсутні ознаки перебування застрахованого трактору на полі та під дощем у момент події;
- застрахований трактор після настання події був переміщений.
Крім того, із вказаного висновку не вбачається, що експерти спростували факт того, що надані страхувальником відомості про обставини пошкодження застрахованого ТЗ не відповідають дійсності та те, що страхувальником заявлені інші обставини настання події, що має ознаки страхового випадку.
Окремо, скаржником зазначено, що технічною причиною пожежі, що сталася 07.08.2021 року не може бути займання полімерних частин блоку реле, що вважається судовими експертами «первинним горінням», оскільки зовнішня перенапруга є необхідною, але недостатньою умовою для загоряння. Від перенапруги за законом Ома повинен виникнути електричний струм в елементі і тільки тоді за законом Джоуля - Ленца почне виділятися тепло, необхідне для загоряння.
Проте струм у полімерних частинах блоку не може виникнути, оскільки полімери є діелектриками (ізоляторами), які струм не пропускають.
Відтак, зміст висновку експертів №11822/12598-12604/1618/1619 від 29.07.2022 року викликає сумніви у його правильності та не спростовує встановленого страховиком факту надання неправдивої інформації страхувальником, що і стало підставою для прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
При цьому, представник скаржника наголосив, що на підставі Сюрвеєрського звіту №2 від 24.02.2022 року, складеного на замовлення відповідача в рамках з'ясування причин та обставин настання випадку, що має ознаки страхового, що передбачено ст. 25 Закону України «Про страхування» та пп. 24.3.3 п. 24.3. договору страхування, було встановлено, що влучення блискавки в трактор не було, а також заявлені позивачем обставини події не відповідають дійсності.
Таким чином, у матеріалах справи наявні два докази (висновки експертів), які суперечать один одному.
Крім того, оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до його звернення до суду з позовом, суд дійшов помилкового висновку про відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.
Разом, з цим скаржник зазначив, що відомостей про транспортування саме застрахованого трактору марки FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідний рахунок не містить, як не містить і інформації, що транспортування здійснювалося до місця зберігання чи місця ремонту, що судом першої інстанції не було враховано при ухваленні оскаржуваного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 року апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі № 910/14432/22 залишено без руху.
Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду докази, які підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 12,09 грн.
Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі № 910/14432/22 своєю ухвалою від 23.10.2023 року.
06.11.2023 року на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Крім того, 09.11.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Так, за твердженням позивача, як свідчать матеріали справи, відповідне розслідування по встановленню причин виникнення пожежі на тракторі не відбувалося. Відсутні будь-які докази, які спростовують висновки позивача про те, що відбувся страховий випадок, та відсутні докази та висновки, що пошкодження транспортного засобу відбулось з інших причин, які б не підпадали під визнання поняття «страховий випадок».
Позивачем було надано до суду висновок експерта №11822/12598-12604/1618/1619 за результатами проведення комплексного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження, виконаний атестованими судовими експертами відповідних спеціальностей 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки» та 10.18 «Дослідження технічної експлуатації електроустаткування», які внесені до державного реєстру судових експертів , та є досвідченими фахівцями у своїх галузях досліджень (експертний стаж від 4 років до 25 років). Висновок підготовлений згідно вимогами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судову експертизу» та «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та досліджень».
Судові експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 Кримінального кодексу України. Всі дослідження проведені у відповідності та на підставі судових методик, які внесені до реєстру судових методик. Висновки експертів ґрунтуються на об'єктивних даних досліджень та наукових знаннях, з наведенням посилань на цитати з науково-технічних джерел.
Тобто, за твердженням позивача, останній подав до суду висновок експертів який відповідає вимогам діючого законодавства та є належним та допустимим доказом в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, щодо твердження скаржника про те, що у трактор не попадала блискавка, позивач зазначив, що у висновку експерти і не стверджували, що був факт прямого попадання блискавки у трактор. Блискавка, як природний фактор, могла вдарити на певній відставні у землю, і зовсім не обов'язкового у найвищу точку трактора. Експерти стверджують про наявність вторинних проявів розряду атмосферної електрики, до яких належить відповідна напруга.
Відповідач свідомо перекручує факти викладені у висновку, наводить окремі фрази, що вирвані з контексту, спотворюючи зміст заключення експертів.
При цьому, представник позивача вказав, що заперечує проти клопотання відповідача про проведення судової експертизи, оскільки запропоновані відповідачем питання є некоректними. Призначення експертизи є недоцільним, всі необхідні питання вже висвітленні у висновку експертів, який надано позивачем.
Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2026 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі №910/14432/22. Викликано у судове засідання експертів засідання експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С.Бокаріуса» В.С. Супрун, О.О. Мешкова, В.О. Дмитрієва, О.В. Бублика для надання відповідних відповідей/пояснень.
02.03.2024 року на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання з запропонованими питаннями експертам.
Крім того, 07.03.2024 року на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява з запропонованими питаннями експертам.
02.04.2024 року через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лайт" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовані зайнятістю представників в інших судових засіданнях.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 року клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лайт" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відкладення розгляду справи - задоволено. Відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі №910/14432/22.
29.05.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшли письмові заперечення на клопотання (заяву) про призначення у справі комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, яка, зокрема була мотивована тим, що призначення експертизи є недоцільним, всі необхідні питання вже висвітлені у висновку експертів та роз'яснені додатково.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 29.05.2024 року клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про призначення у справі комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі №910/14432/22 додаткову судову пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
29.10.2024 року через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли листи, у яких експертна установа, просила погодити проведення зазначеної експертизи у строк понад 90 календарних днів та надати додаткові докази для проведення експертизи.
Північний апеляційний господарський суд погодив проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів та задовольнив клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи своєю ухвалою від 05.11.2024 року.
Супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до Північного апеляційного господарського суду 16.02.2026 року надійшли матеріали справи та висновок експерта від 06.02.2026 року №517/518/25-25 за результатами проведення судової додаткової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 року поновлено провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі №910/14432/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі №910/14432/22.
Представник скаржника в судовому засіданні 01.04.2026 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволенні, рішення господарського суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2026 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених Головою правління ПАТ «СК «Арсенал страхування» від 04.03.2020 року та зареєстрованих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 26.03.2020 року розпорядженням № 565, 28.04.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» (страхувальник), вигодонабувач - Акціонерне товариство «ПУМБ», було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 919/21-СПТ/Дп/01 (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (ТЗ) та іншим майном, вказаним у розділах 5, 6 цього договору.
Відповідно до п. 22.1. договору страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2. цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості.
Пунктом 22.2.3 договору передбачено, що до страхових ризиків відносяться «Збитки внаслідок інших подій», зокрема, пошкодження чи знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок стихійного лиха (бурі, урагану, смерчу ... удару блискавки та інших надзвичайних явищ природи).
Відповідно до пункту 5 договору інформація про застрахований транспортний засіб наведена у додатку №2 до договору.
Згідно з додатком №2 до договору страхування «Перелік застрахованих ТЗ» застрахованим транспортним засобом є Трактор колісний, марки марки FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2018, (далі - застрахований транспортний засіб); страхова сума становить 6 585 718,44 грн, страховий платіж - 62 564,31 грн.
Відповідно до п. 12.3 договору безумовна франшиза за ризиками «внаслідок інших подій» становить 65 857,18 грн, що складає 1% від страхової суми по відповідному ТЗ.
Строк дії Договору страхування для застрахованого транспортного засобу - з 28.04.2021 року по 27.04.2022 року (п. 14.4, 16.2 договору).
Згідно п. 23.1. договору останній набуває чинності на повну страхову суму з 00-00 годин дати початку першого періоду страхування (згідно п. 14.4. договору), але не раніше 00-00 годин дати, наступної за днем внесення страхувальником першої частини страхового платежу в розмірі, значеному в п. 14.2. цього договору - 62 564,31 грн, на поточний рахунок чи до каси страховика, і діє по 24-00 годину дати закінчення першого періоду страхування (згідно п. 14.4. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених умов договору 06.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» здійснило страховий платіж у сумі 62 564,31 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 219 від 06.05.2021 року (наявне в матеріалах справи).
Вказаний договір страхування підписаний уповноваженими представниками страховика Приватного акціонерного товариства «СК «Арсенал Страхування» та страхувальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» і скріплений печатками юридичних осіб.
Так, укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, страховий період якого з урахуванням приписів ст. 983 Цивільного кодексу України та умов договору страхування розпочинається 07.05.2021 року і триває до 27.04.2022 року.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Аналогічні визначення поняття "договір страхування" містяться в ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 981 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
За визначенням ст.8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Так, за твердженням позивача, 07.08.2021 року у полі на території Криворізького району (Софіївська ТГ) між селами Вишневе та Олексіївка стався страховий випадок, а саме: в застрахований транспортний засіб - Трактор колісний, марки FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вдарила блискавка, від чого у місці, де знаходиться блок управління трактором, виникло задимлення.
Згідно з поясненнями тракториста-машиніста гр. ОСОБА_1 , який керуючи трактором виконував культивацію ґрунту, близько 18 год. 00 хв. 07.08.2021 року розпочалася гроза з дощем. Тракториста-машиніста гр. ОСОБА_1 зупинив трактор та вимкнув двигун, вирішивши зачекати, доки закінчиться дощ, сидячи в кабіні трактора. Приблизно о 18 год. 35 хв. у трактор вдарила блискавка і в цей момент ОСОБА_1 побачив розряд блискавки, який влучив у ліву частину трактора, від чого у місці, де знаходиться блок управління трактором, виникло задимлення. Крім того, в момент удару блискавки, не зважаючи на те, що двигун трактора був вимкнений та не працював, запрацювали двірники лобового скла та увімкнулося світло.
З метою запобігання виникнення пожежі, тракторист-машиніст гр. ОСОБА_1 вийшов із кабіни трактора та зняв клеми з акумулятора, після чого повернувся до кабіни. Однак, задимлення посилювалось, у зв'язку з чим останній почав знімати обшивку та кришки, які закривають запобіжники та реле, і в цей момент побачив, що вони почали палати та плавитись. За допомогою підручних засобів та матеріалів тракторист - машиніст загасив пожежу і одразу сповістив про даний факт головного агронома Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт».
Вищенаведене викладено також в письмових поясненнях тракториста-машиніста гр. ОСОБА_1 , наданими начальнику Криворізького РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Січкаруку Олегу, копія яких наявні в матеріалах справи.
Водночас, за твердженням позивача, наявність несприятливих погодних умов 07.08.2021 року у Криворізькому районі Дніпропетровської області підтверджується виданою Авіаметеостанцією Дніпропетровського РЦГМ довідкою № 994-12/36-294 від 21.12.2021 року, згідно з якою за даними метеостанції Лошкарівка Дніпропетровського РЦГМ 07 серпня 2021 року на території Софіївської територіальної громади грози спостерігались у період з 17 год. 35 хв. за київським часом і до кінця доби (наявна в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч.16 ст. 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
За умовами п. 27.10 договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, з врахуванням умов, зазначених в п. 17.3. цього договору, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 27.11 договору). В окремих випадках за згодою страховика та страхувальника (вигодонабувача), розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.
Відповідно до п. 17.3 договору страхування при визначенні розміру збитків експлуатаційний знос не враховується.
Страховик відшкодовує підтверджені документально витрати (у розмірі до 1% від страхової суми по відповідному ТЗ) з транспортування (буксирування) пошкодженого ТЗ від місця аварії до місця зберігання чи місця ремонту, якщо ТЗ не може рухатися своїм ходом від пошкоджень, що є наслідком страхового випадку (п. 31.10 договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
За умовами пункту 25.1 договору в разі настання передбаченої у п. 22.2 договору події, страхувальник зобов'язаний вжити заходів щодо рятування ТЗ та зменшення завданих збитків (п. 25.1.1 договору); негайно повідомити про настання події Компетентні органи, страховика або його представника, а також викликати відповідні Компетентні органи (п. 25.1.2 договору); протягом 3-х робочих днів з моменту настання події письмово сповістити про це страховика шляхом надання Повідомлення про страховий випадок встановленої страховиком форми. У випадку, коли виконання вказаних вимог було неможливим, страхувальник повинен підтвердити це документально (пункт 25.1.3 договору).
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, після влучання блискавки у трактор Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» 07.08.2021 року о 19 год. 15 хв. було повідомлено та здійснено виклик відповідного підрозділу ДСНС України у Дніпропетровській області, що підтверджується довідкою № 3229/41-21 від 07.12.2021 року, а також відповідного підрозділу ГУ НП в Дніпропетровській області, що підтверджується довідкою від 02.12.2021 року № 45.9/6812 (том 1, а.с. 38, 41).
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що оскільки пожежа була ліквідована трактористом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» ОСОБА_1 , підрозділи ДСНС не залучались.
На підтвердження виникнення та ліквідування пожежі було складено Акт про пожежу від 31.12.2021 року за участю представників підрозділу ДСНС України у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт», а також Криворізьким РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області складено Звіт від 31.12.2021 року про причини виникнення пожежі, яка сталася 07.08.2021 року в тракторі FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Так, відповідно до вказаного звіту встановлено, що пожежа на тракторі могла виникнути внаслідок розряду блискавки.
Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, у відповідності до умов п.25.1.2 п. 25.1 договору страхування Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» 07.08.2021 року о 20 год. 53 хв. було сповіщено страховика Приватне акціонерне товариство «СК «Арсенал страхування» за телефоном «гарячої лінії» 0 800 604 453 про настання страхового випадку та викликало представників страхової компанії для фіксації та встановлення обставин страхового випадку, що підтверджується змістом заяви страхувальника від 09.08.2021 року та отриманою на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Лайт» від ПАТ «Київстар» деталізації по локальним і роумінговим дзвінкам абонента 0675643267 , послуги стільникового мобільного зв'язку за яким надаються ПАТ «Київстар» згідно угоди № 3160696 від 12.02.2009 року.
Окрім цього, факт отримання від позивача як страхувальника повідомлення про настання події 07.08.2021 року підтверджено відповідачем в листі № 040222-236/К від 04.02.2022 року та під час розгляду справи в судів першої інстанції не заперечувався.
Разом з цим, на виконання умов п. 25.1.3 п. 25 договору позивач 09.08.2021 року звернувся до відповідача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, яка сталася 07.08.2021 року із застрахованим транспортним засобом - трактор марки FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у селі Олексіївка, (том 1, а.с. 33)
За твердженням позивача, 10.08.2021 року для огляду пошкодженого трактору на місце події виїхав страховий комісар Приватного акціонерного товариства «СК «Арсенал страхування» Чивчиш О.П. та склав Акт огляду ТЗ з фотофіксацією процедури огляду. Огляд здійснювався у присутності представника дилерського центру Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Агроспейс», головного агронома Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» та тракториста-машиніста ОСОБА_1.
Після огляду транспортний засіб був доставлений тралом перевізника ПП «Амадеус-Логістик» у спеціалізований сервісний центр (СТО) дилера марки FENDT - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Агроспейс» за адресою: вул. Стартова, 32, м. Дніпро.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було оплачено Приватному підприємству «Амадеус-Логістик» вартість транспортно-експедиторських послуг по доставці пошкодженого транспортного засобу - трактору Фенд 1038 за маршрутом с. Вишневе, Дніпропетровської області - м. Дніпро у сумі 14 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 485 від 11.08.2021 року та рахунку №311 від 11.08.2021 року (наявні в матеріалах справи).
Згідно пункту 27.11 договору страхування розмір збитків визначається з урахуванням наведених у розділі 17 договору умов, а саме, як визначено пунктом 17.2 договору - на базі авторизованої СТО.
Відповідно до п. 27.10 договору страхування Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 27.11 договору).
На виконання умов договору страхування, зокрема, пункту 17.2, та з метою встановлення розміру матеріальних збитків, завданих застрахованому транспортному засобу в результаті грозового розряду (пожежі), позивач звернувся до сервісного центру (СТО) Tовариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Агроспейс» із заявкою про проведення дефектування та встановлення вартості відновлювальних робіт трактору FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Так, за твердженнями позивача, співробітниками авторизованого СТО - Tовариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Агроспейс» було проведено огляд та дефектування транспортного засобу, трактор FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та складено висновок, в якому зазначено перелік запчастин, які вийшли з ладу в результаті грозового розряду, та на підставі якого складений попередній Рахунок №18887 від 19.08.2021 року вартості відновлювальних робіт, запчастин та матеріалів на суму 531 897,00 грн з ПДВ.
В подальшому у зв'язку з виявленням виходу зі строю ряду вузлів при візуальному дефектуванні сервісним центром Tовариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Агроспейс» було проведено додаткове дефектування трактора та виявлено запчастини, які підлягають заміні.
Як вбачається з матеріалів справи, сервісний центр Tовариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Агроспейс» надав позивачу Рахунок №18699 від 11.10.2022 року на суму 1 185 988,43 грн з ПДВ.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, за розрахунком позивача, відповідно до рахунків №18887 від 19.08.2021 року та №18699 від 11.10.2022 року загальна вартість запчастин та відновлювальних робіт по ремонту застрахованого транспортного засобу складає суму 1 717 885,43 грн.
Відповідно до п. 27.1 договору страхування страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) і страхового акту, який складається страховиком.
Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків, страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 26 договору. Ненадання вказаних документів дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами (п. 27.2 договору).
Відповідно до п. 27.3 договору страхування страховик повинен скласти Страховий акт протягом десяти робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової Заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів згідно з розділом 26 договору. Вказаний строк може збільшуватися відповідно пункту 27.13 договору.
Так, пунктом 27.13 договору передбачено, що страховик має право відстрочити складання страхового акту у випадку:
- якщо у нього є сумніви в правомірності вимог на одержання страхувальником страхового відшкодування - до того часу, поки не будуть представлені необхідні докази, але не більше ніж на три місяці з дня отримання від страхувальника Повідомлення про страховий випадок;
- якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між страховиком та страхувальником відносно суми збитків (страхового відшкодування) - до з'ясування фактичних збитків, але не більше, ніж на три місяці з дня отримання від страхувальника Повідомлення про страховий випадок.
При цьому положеннями ч. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування» передбачено, що рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Аналогічні положення щодо прийняття страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у строк, визначений Правилами для складання Страхового акту, з наступним письмовим повідомлення страхувальника та вигодонабувача про причини такої відмови протягом 3 робочих днів з дня прийняття такого рішення, містить п. 28.5 договору страхування.
Як визначено у п. 11.3 правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених Головою правління ПРАТ «СК «Арсенал страхування» від 04.03.2020 року та зареєстрованих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 26.03.2020 року розпорядженням № 565 (далі - Правила страхування), страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримати письмової Заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та речей згідно з розділом 10 Правил з урахуванням п. 11.4. Правил. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до пункту 11.18 Правил. Рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування оформлюється Страховим актом за формою, встановленою страховиком.
Згідно з пунктом 11.8 Правил страхування страховик має право відстрочити прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування у випадках:
- якщо у нього є сумніви в правомірності вимог на одержання страхувальником (вигодонабувачем) страхового відшкодування або кваліфікації події "страховий випадок" або "не страховий випадок", - до моменту отримання необхідних доказів, але не більше, ніж на 3 місяці з дня отримання від страхувальника Повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та всіх необхідних документів та речей, передбачених договором страхування;
- якщо відповідними органами внутрішніх справ відносно страхувальника (його уповноваженої особи або особи, яка керувала застрахованим транспортним засобом на законних підставах) або за фактом події внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і ведеться розслідування обставин, що призвели до збитків, або будь-яких неправомірних дій сторін при укладанні договору страхування - не більше, ніж на строки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України для досудового і судового закінчення розслідування і розгляду кримінального провадження;
- якщо обсяг і характер пошкоджень транспортного засобу не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між страховиком та страхувальником відносно суми збитків (страхового відшкодування) - до з'ясування фактичних збитків, але не більше, ніж на 3 місяці з дня отримання від страхувальника Повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та всіх необхідних документів та речей, передбачених договором страхування;
- якщо страхувальник надав документи, які необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, оформлені з порушенням діючих норм (відсутні номер, печатка або дата, наявність виправлень) або якщо такі документи містять недостовірну інформацію щодо часу, причин, обставин настання події та розміру збитків, - до усунення таких порушень, але не більше, ніж на 3 місяці з дня отримання від страхувальника повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та всіх необхідних документів та речей, передбачених договором страхування;
- в інших випадках, передбачених договором страхування, - не більше, ніж на 3 місяці з дня отримання від страхувальника Повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та всіх необхідних документів та речей, передбачених договором страхування.
Отже, як вбачається з наведених вище положень договору страхування та Правил страхування страховик зобов'язаний прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня отримати письмової Заяви на виплату страхового відшкодування страховик, а у разі настання певних обставин - страховик має право на збільшення строку для прийняття такого рішення, проте у будь-якому випадку таке рішення страховик зобов'язаний прийняти у строк, що не перевищує трьох місяців з дня отримання від страхувальника Повідомлення про настання страхової події.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, з урахуванням умов п.п. 27.3, 27.13 договору, п.п. 11.3, 11.18 Правил страхування, за умови повідомлення позивачем 07.08.2021 року відповідача у телефонному режимі про настання страхового випадку, а також 09.08.2021 року - шляхом звернення з відповідною письмовою заявою про настання страхового випадку, відповідач був зобов'язаний прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня отримати письмової Заяви на виплату страхового відшкодування, проте не пізніше ніж протягом 3 місяців з дня отримання від позивача повідомлення про настання страхової події, тобто у будь - якому випадку в строк до 09.11.2021 року.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній у встановлені договором страхування строки Страховий акт не склав, а також не прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України).
За умовами пункту 11.9 Правил страхування при визнанні страховиком події "страховим випадком" страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів з дня складання Страхового акту.
Згідно п. 27.15 договору страхування при визнанні страховиком події "страховим випадком" страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів з дня надання відповіді вигодонабувача про спосіб сплати страхового відшкодування.
Отже, з урахуванням граничного строку для прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування - 09.11.2021 року (з урахуванням п. 11.8 Правил страхування щодо права страхувальника відстрочити рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування за страховою подією, яка мала місце 07.08.2021 року із застрахованим транспортним засобом, у строк до 23.11.2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору страхування щодо строків складання Страхового акту та виплати страхового відшкодування, 19.01.2022 року направив відповідачу заяву б/н від 19.01.2022 року з вимогою здійснити виплату страхового відшкодування.
04.02.2022 року відповідача у відповідь на вищевказану заяву листом №040222-236/к повідомив позивача про відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування до встановлення причин та обставин події, в межах строків, передбачених договором.
В подальшому, як правильно встановлено судом першої інстанції, листом №250322-104/ю від 25.03.2022 року відповідач за наслідками розгляду Заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку та інших документів стосовно пошкодження трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок події, яка мала місце 07.08.2021 року у с. Олексіївка, відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» у виплаті страхового відшкодування за заявленою подією на підставі ст. 26 Закону України «Про страхування», ст. 991 Цивільного кодексу України та умов п. 28.4 договору страхування.
При цьому, у вказаному листі відповідач зазначив про те, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
Зокрема, на підтвердження вказаних доводів відповідач у листі посилався на результати проведення експертного дослідження на предмет виявлення ознак влучення блискавки у застрахований транспортний засіб, які відображено у складеному на замовлення відповідача суб'єктом оціночної діяльності Добрун А.П. Сюрвеєрському звіті №2 від 24.02.2022 року, відповідно до якого експерт, аналізуючи заявлені пошкодження та механізм їх спричинення, дійшов висновку, що влучення блискавки в трактор не було, а надані страхувальником відомості про обставини пошкодження застрахованого ТЗ є завідомо неправдивими.
Згідно вказаного Сюрвеєрського звіту експертом також встановлено, що:
- стан налиплого на колесах трактора ґрунту, наявність соломи на противісі трактора, суха, комкувата і не розмита зливою поверхня ґрунту, пил на задньому склі кабіни трактора свідчать, що трактор під зливою не був. Також не було зливи напередодні в місці огляду трактора судовим експертом Чивчиш О.П. 10.08.2021 року.
- на пластиковому капоті двигуна, на пластиковому даху кабіни та пластиковому плафоні сигнального ліхтаря-маячка ознаки влучення блискавки відсутні. Пошкодження лівого дзеркала заднього виду не могли утворитись від влучення блискавки, яка переносить струм до 20 000 А та розігріває об'єкт, у який вона влучає, до температури до 30 000 °С. Відсутні сліди перетікання електричного заряду блискавки з корпусу трактора через гуму коліс чи причепний пристрій трактора на землю.
- блискавка не могла влучити в дзеркало, оскільки вище нього знаходиться металевий кронштейн кріплення дзеркала і ще вище - сигнальний ліхтар-маячок, на яких також відсутні сліди влучення блискавки.
- трактор FENDT 933 VARIO не рухався і не обробляв поле в тому місці, в якому його 10.02.2021 року оглядав судовий експерт Чивчиш О.П . Страхувальник здійснив інсценування страхової події: інший трактор № 892 привіз на поле грунтообробний агрегат, а пошкоджений трактор привезли сюди на лафеті і краном поставили на грунт.
- на пошкодженому тракторі FENDT 933 VARIO мало місце порушення пожежної безпеки, а саме: був відсутній вогнегасник під час заявленої події, що є порушенням законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справ та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач не погоджуючись з підставами відмови у виплаті страхового відшкодування з метою встановлення причин виникнення пожежі та настання страхового випадку звернувся до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» із запитом №7 від 16.06.2022 року про проведення комплексного пожежно-технічного та електротехнічного експертного дослідження за фактом загоряння трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Так, на вирішення експертного дослідження було поставлено наступне питання: яка технічна причина та обставини, що привели до настання досліджуваної пожежі?
Листом №8 від 23.06.2022 року позивач повідомив відповідача про дату, час та місце проведення огляду транспортного засобу для проведення комплексного пожежно-технічного та електротехнічного експертного дослідження за фактом загоряння трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копіями експрес-накладних «Нова пошта» №59000833050669 від 23.06.2022 року та №59000833052263 від 23.06.2022 року (наявні в матеріалах справи).
Проте, відповідач у призначений час для проведення огляду транспортного засобу не з'явився, за умови відсутності заперечень щодо проведення експертного дослідження та/або запропонованих дати, часу і місця огляду транспортного засобу про причини неявки свого представника відповідач не повідомив.
Так, за результатами проведення Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» комплексного пожежно-технічного та електротехнічного експертного дослідження було складено Висновок експертів №11822/12598-12604/1618/1619 від 29.07.2022 року, відповідно до якого встановлено, що:
- первинне горіння виникло на поверхні блоку реле (в зоні наближеній до корпусу роз'ємів № Х1404, Х1407 та Х1409) внутрішнього об'єму кабіни водія трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- джерелом запалювання є тепловий імпульс аварійного режиму у вигляді зовнішньої перенапруги з послідуючими локальними струмовими перевантаженнями окремих ланцюгів, який обумовлений вторинними проявами атмосферної електрики (грозового розряду);
- технічною причиною пожежі, що сталась 07.08.2021 року, є займання полімерних частин блоку реле (в зоні наближеній до корпусів роз'ємів № Х1404, Х1407 та Х1409) внутрішнього об'єму кабіни трактору FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під впливом теплової дії від аварійного режиму у вигляді зовнішньої перенапруги, яка обумовлена вторинними проявами атмосферної електрики (грозового розряду), з послідуючими локальними струмовими перевантаженнями окремих ланцюгів та виходом з ладу певних функціональних блоків, вузлів та елементів електросистеми.
Відповідно до акту №118/12598-12604/1618/1619 здачі-приймання висновку експерта від 29.07.2022 року, підписаного між Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» (замовник), вартість проведення дослідження складає 31 939,88 грн.
У відповідності до вказаного акту позивачем було здійснено оплату за експертне дослідження №118/12598-12604/1618/1619, що підтверджується платіжним дорученням №295 від 17.06.2022 року на суму 31 939,88 грн (наявне в матеріалах справи).
Після проведення зазначеного експертного дослідження позивач звернувся до відповідача з листом № 10 від 10.08.2022 року щодо перегляду відмови у виплаті страхового відшкодування стосовно пошкодження трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виконання умов договору страхування.
Відповідач в свою чергу повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Лайт» про те, що підстав для перегляду рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у страхової кампанії немає.
Відповідно до ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Аналогічне визначення прав страхувальника при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) визначене статтею 3 Закону України «Про страхування».
Отже, відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.
Слід зазначити, що право вимоги позивач (потерпілий, страхувальник) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати і на цій підставі є неналежним позивачем у позові про її стягнення.
Як вбачається з пункту 3 договору, вигодонабувачем за даним договором є Акціонерне товариство «ПУМБ», на користь якого укладено цей Договір.
В свою чергу, відповідно до наявного в матеріалах справи листа №DNI-54/47 від 16.11.2022 року Акціонерне товариство «ПУМБ», яке є вигодонабувачем за договором, надало згоду на отримання позивачем як страхувальником суми страхового відшкодування за ремонт застрахованого транспортного засобу - трактору колісного FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від ПАТ «СК «Арсенал страхування» за договором добровільного страхування наземного транспорту № 919/21-СПТ/Дп/01 від 28.04.2021 року.
Відтак, як правильно встановлено судом першої інстанції, фактичні обставини свідчать, що позивачу належить право вимоги щодо одержання страхової виплати за цим договором страхування.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:
1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;
2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Аналогічні підстави для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування містить ст. 26 Закону України «Про страхування».
З наведених положень вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.
Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 року у справі № 916/4613/15.
Відповідно до п. 28.4 договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо:
- страхувальник повідомив страховику свідомо неправдиві відомості про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку або у разі надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності, по фактам, що стосуються страхового випадку і його обставин (п. 28.4.3 договору);
- страхувальник несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку без поважних на це причин або створює страховику перешкоди у визначенні обставин страхового випадку та розміру збитків (своєчасно не надав пошкоджений ТЗ для огляду, не повідомив дійсні обставини страхового випадку) (пункт 28.4.4 договору);
- страхувальник надав документи, які необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування, оформлені з порушенням діючих норм (відсутні номер, печатка, дата, наявність виправлень) або містять недостовірну інформацію щодо часу, причин обставин страхового випадку та розміру збитку (п. 28.4.7 договору).
Отже, з аналізу наведених умов договору страхування вбачається, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є, зокрема, повідомлення страхувальником страховику свідомо неправдивих відомостей про обставини страхового випадку та надання документів, що містять недостовірну інформацію щодо причин та обставин страхового випадку.
Згідно приписів ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України).
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 цього Кодексу, то такий висновок є недопустимим доказом.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 року у справі № 904/684/18.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням (ч. 1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Отже надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, тоді як принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Водночас, судове пізнання завжди опосередковане оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2020 року у справі №910/5300/17.
Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, наданий позивачем висновок експертів № 11822/12598-12604/1618/1619 за результатами проведення комплексного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження, був виконаний атестованими судовими експертами відповідних спеціальностей 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки» та 10.18 «Дослідження технічної експлуатації електроустаткування», які внесені до державного Реєстру судових експертів та є досвідченими фахівцями у своїх галузях досліджень (експертний стаж від 4 років 25 років). Висновок підготовлений згідно з вимогами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судову експертизу» та «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».
При цьому, колегія суддів відзначає, що в наданому висновку експертів №11822/12598-12604/1618/1619 від 29.07.2022 року є застереження про обізнаність експертів про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України.
Твердження відповідача про відсутність у вказаному висновку фрази «висновок підготовлено для подання до суду» як підстави для неврахування його під час вирішення спору судом першої інстанції правомірно розцінено як формалізм.
Наразі, з урахуванням предмету та підстав даного позову суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що в першу чергу, з необхідності здійснення оцінки змісту наданого експертного висновку (пожежно - технічного дослідження), зокрема, в частині дослідження експертами фактичних даних та обставин страхового випадку, а також враховує той факт, що комплексне пожежно - технічне та електротехнічне експертне дослідження було проведене до моменту звернення позивача з позовними вимогами в судовому порядку.
Окрім цього суд має право оцінити вказане експертне дослідження як письмовий доказ, наданий позивачем в обґрунтування обставин, на які він посилається, в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданий позивачем висновок експертів відповідає вимогам діючого законодавства та є належним і допустимим доказом в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, колегія суддів відзначає, що визначення поняття «судова експертиза» наводиться у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", де зазначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Щодо Сюрвеєрського звіту наданого відповідачем суду, як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування та відповідно від позовних вимог, колегія суддів відзначає наступне.
Сюрвеєр - це інспектор, який виконує огляд та надає оцінку якості транспорту та товару, який перевозиться. Раніше сюрвей застосовувася тільки у морській справі, і відповідна особа надавала оцінку суднам, які здійснюють перевезення, проте сьогодні, сюрвеєри можуть оцінювати як і автотранспорт, автоперевезення, так і якість сировини на виробництві.
Так, Сюрвеєрський звіт виконаний сюрвейерами Добрун А.П. (експерт-оцінювач), Сухомлин В.Ф. (технічний експерт з промислової безпеки) та Мартиненко В.В. (експерт-оцінювач).
Тобто, як правильно зазначено судом першої інстанції, вищезазначені експерти, які виконали сюрвеєрське дослідження, не є судовими експертами, не є спеціалістами в галузі пожежно-технічних та електротехнічних досліджень та не мають відповідних спеціальних знань для надання висновку по суті. Вказані експерти не внесені до державного Реєстру судових експертів, як того вимагає Закон України «Про судову експертизу».
Водночас, колегія суддів приймає до уваги, що у Сюрвеєрському звіті не зазначено, що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 Кримінального кодексу України.
Крім того суд відзначає, що сюрвеєрський звіт було виконано без реального огляду трактору на місці виникнення страхового випадку, а лише на підставі наданих судовим експертом Чивчиш О.П. та судовим експертом Мазуренко O.A. документів та фотографій, що як правильно встановлено судом першої інстанції виключає об'єктивність оцінки реальності настання страхового випадку та причини пошкодження трактору.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Сюрвеєрський звіт №2 від 24.02.2022 року не є належним та допустимим доказом у розумінні вказаних вище приписів закону та в розумінні Закону України «Про судову експертизу» не є висновком експертів, відтак не може розглядатись судом як висновок експертів та відповідно не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом першої інстанції правомірно взято до уваги особливості зазначеного страхового випадку та обставин його настання, що, в свою чергу, вимагає спеціального експертного дослідження, в той же час як Сюрвеєрський звіт №2 від 24.02.2022 року не відповідає меті та завданню встановлення обставин, технічних причин і наслідків пожежі, що сталася 07.08.2021 року.
Водночас, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що в матеріалах справи наявні 2 висновки експерта, як безпідставне та необґрунтоване.
Твердження скаржника, що зміст висновку експертів №11822/12598-12604/1618/1619 від 29.07.2022 року викликає сумніви у його правильності та не спростовує встановленого страховиком факту надання неправдивої інформації страхувальником, що і стало підставою для прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, є безпідставним та спростовується висновками суду.
Разом з цим, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що Сюрвеєрським звітом №2 від 24.02.2022 року, було встановлено, що влучення блискавки в трактор не було, оскільки, згідно вказаного висновку № 11822/12598-12604/1618/1619 від 29.07.2022 року експертами зазначено, що для загоряння трактору не є обов'язковим влучення блискавки у найвищу точку трактора або пряме попадання блискавки у трактор. Блискавка вдарила на певній відстані у землю. Водночас експерти стверджують про наявність вторинних проявів розряду атмосферної електрики, до яких належить наведена напруга. До первинних проявів належить проходження струму через об'єкт саме від блискавки при прямому ударі.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги висновок експертів проведений на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 року у даній справі про призначення у справі додаткової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
- яким видом заземлення (робоче заземлення, захисне заземленням, вимірювальне заземлення чи заземлення грозозахисту) 07.08.2021 року о 18:30 год в полі біля с. Олексіївка, Софіївського району, Дніпропетровської області був заземлений трактор FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ?
- чи могли вторинні прояви атмосферної електрики (грозового розряду) призвести до пожежі з загоранням у блоку реле та пошкодження трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 враховуючи встановлене заземлення ?
- чи екрановані (захищені) блоки реле трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 від вторинних проявів атмосферної електрики (грозового розряду) металевою кабіною трактору ?
- в разі захищеності блоків реле трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 від вторинних проявів атмосферної електрики (грозового розряду) металевою кабіною трактору чи могло влучання блискавки призвести до пошкодження трактору FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ?
Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України №144/5 від 30.12.2004 року, зі змінами і доповненнями, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
П. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, з наступними змінами і доповненнями (далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Колегія суддів зазначає, що додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер. Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.
Згідно з частинами 6, 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
При цьому, колегія суддів відзначає, що в наданому висновку експертів №517/518/25-25 від 06.02.2026 року є застереження про обізнаність експертів про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, вищевказаний висновок експертів за результатами проведення судової додаткової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи №517/51825-25 від 06.02.2026 року відповідає вищенаведеним вимогам чинного процесуального законодавства та вважається висновком експерта у розумінні статей 98-101 Господпрського процесуального кодексу України.
Відповідно до висновків вищевказаної експертизи, експертами, зокрема, було встановлено, що досліджувальний трактор FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не обладнаний будь-яким видом заземлення, бо це не передбачено конструкторськими документами на виготовлення досліджуваного трактора. В конструкції досліджуваного не передбачено екрановання (захист) блоків реле трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від вторинних проявів атмосферної електрики (грозового розряду) металевою кабіною трактора. З урахуванням утворених руйнувань лівого дзеркала заднього виду, у вигляді локальних оплавлень скла, локальних змін внаслідок нагріву відбиваючої амальгами на його склі, пробою підложки обігріву дзеркала із слідами термічних пошкоджень, оплавлень деталей кріплення ліхтарів на даху трактора, руйнування, обвуглення та розтріскування пластмасового корпусу штепсельного роз'єму заднього зовнішнього ліхтаря робочого освітлення на даху, виплавлення металевих контактів штепсельного роз'єму, а також слідів термічного впливу функціональних блоків, апаратів вузлів та елементів трактора FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , досліджений комісією експертів під час проведення первинної експертизи, експерт приходить до висновку, що до зазначених наслідків та пожежі трактора призвели, як пряме «влучання блискавки так і вторинні прояви атмосферної електрики (грозового розряду) із завданням описаних пошкоджень електричному обладнанню трактора.
З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що пошкодження трактору відбулось не в результаті блискавки або інших надзвичайних природних явищ, як необґрунтоване та таке, що спростовується вищевикладеним.
Таким чином, наведе спростовує доводи відповідача про те, що відсутність прямого удару блискавки у трактор виключає можливість його загорання та пошкодження від грозового удару, а також висновки відповідача щодо повідомлення позивачем завідомо неправдивих даних про обставини страхового випадку.
За таких обставин, за висновком суду, заявлена позивачем подія є страховим випадком, за яким відповідно до умов Договору страхування надається страхове покриття, а тому відмова страховика у виплаті страхового відшкодування є безпідставною та такою, що порушує право власника застрахованого транспортного засобу на отримання страхових виплат у зв'язку із настанням страхового випадку (пошкодження трактору в результаті грозового розряду).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 року у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 року у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 року у справі № 924/233/18.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, на переконання колегії суддів докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог є більш вірогідними ніж докази, подані відповідачем на їх спростування. Факт порушення відповідачем умов договору підтверджений матеріалами справи та ним не спростований.
Як було встановлено вище та не заперечується скаржником, на виконання умов пункту 26.2 договору позивач надав відповідачу, зокрема:
- заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку від 09.08.2021 року;
- копію письмових пояснень водія застрахованого трактора ОСОБА_3 від 09.08.2021 року директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛАйт»;
- копію письмових пояснень водія застрахованого трактора ОСОБА_1 начальнику Криворізького РУ ГУ ДСНС України;
- копію акту про пожежу від 31.12.2021 року;
- копію звіту про причину виникнення пожежі від 31.12.2021 року, складеного Криворізьким РУ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області;
- копію листа ДСНС України № 3229/41-21 від 07.12.2021 року;
- копію листа Криворізького РУП від 02-12.2021 року № 45.9/6812;
- копію листа авіаметеостанції Кривий Ріг № 23 від 15.12.2021 року;
- рахунки Tовариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Агроспейс», зокрема рахунок № 19699 від 09.08.2021 року.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належним чином виконано умови договору страхування та надано страховику всі необхідні документи та докази, які давали страховику можливість переконатися в тому, що спірна подія є страховим випадком.
При цьому за відсутності встановленого судом факту повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей стосовно обставин та причин настання випадку, який має ознаки страхового, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач необґрунтовано відмовив у виплаті страхового відшкодування, чим порушив умови договору страхування та право позивача на отримання страхового відшкодування.
Щодо заперечення відповідача проти розміру заявлених позовних вимог в частині визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі рахунку №18699 від 11.10.2022 року на суму 1 185 988,43 грн, зважаючи на те, що відповідачу в досудовому порядку був наданий рахунок №18699 від 09.08.2021 року на суму 784 849,02 грн, а також без урахування передбаченої пунктом 12 договору страхування франшизи у розмірі 1% від страхової суми, а саме 65 857,18 грн, суд першої інстанції дійшов наступних правомірних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем на підтвердження вартості запчастини та відновлювальних робіт по ремонту застрахованого транспортного засобу було надано суду рахунок №18887 від 19.08.2021 року на суму 531 897,00 грн та рахунок №18699 від 11.10.2022 року на суму 1 185 988,43 грн.
При цьому, згідно письмових пояснень позивача, різниця у сумах, які зазначені у рахунку №18699 від 09.08.2021 року (наданому відповідачу авторизованою СТО після первинного огляду трактору) та рахунку №18699 від 11.10.2022 року, обумовлена суттєвим коливанням курсу іноземних валют та вартістю логістичних послуг.
Так, за наслідками співставлення наявних в матеріалах справи рахунків №18699 від 09.08.2021 року, №18699 від 11.10.2022 року, №18887 від 19.08.2021 року, в сукупності з наявним в матеріалах справи висновком Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс», складеним при огляді ТЗ, який містить перелік запчастин та матеріалів, що підлягають заміні, а також з урахуванням наданої позивачем порівняльної таблиці рахунків №18699 від 09.08.2021 року та №18699 від 11.10.2022 року судом першої інстанції правомірно встановлено, що перелік запчастин та матеріалів, які підлягають заміні, а також роботи по їх заміні, визначені у рахунках №18699 від 09.08.2021 року, №18699 від 11.10.2022 року та №18887 від 19.08.2021 року є ідентичними.
Тобто, внаслідок відсутності своєчасної оплати рахунку сервісним центром Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» було тричі виставлено один і той самий рахунок стосовно одного і того самого обсягу відновлювальних робіт та переліку запчастин, які є необхідними для проведення відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, проте із здійсненням перерахунку їх вартості в залежності від коливання курсу іноземних валют та вартості логістичних витрат сервісного центру, а тому при визначенні загального обсягу та вартості відновлювальних робіт, запчастин і матеріалів суд бере до уваги останній рахунок №18699 від 11.10.2022 року на суму 1 185 988,43 грн.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності включення до рахунку №18699 від 11.10.2022 року на суму 1 185 988,43 грн позицій, які були відсутні у попередньо складених рахунках та у висновку, а саме: 15600 - Loctite 7039 400 мл очиститель масло спрей у кількості 2 шт., вартістю 1 917,36 грн; 141863 - 232404 Терозон VR 620 AE400ML EGFD- Терозон Сольво Раст 8018(400 мл) у кількості 1 шт., вартістю 320,88 грн; 144498 - Loctite 5910 100 мл герметик, вартістю 134,57 грн, всього на загальну суму 2 372,81 грн, оскільки необхідність включення до рахунку №18699 від 11.10.2022 року додаткових матеріалів на загальну суму 2 372,81 грн необхідність їх використання для відновлення пошкодженого трактору не підтверджується наданим СТО висновком за наслідками дефектування.
Відповідно до пункту 27.10 договору при пошкоджені ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складення кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, з врахуванням умов, зазначених у пункті 17.3. цього Договору, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків СТО (згідно з умовами пункту 27.11 договору). В окремих випадках, за згодою страховика та страхувальника, розмір збитків може визначатись на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою.
Згідно п. 27.11. договору при пошкоджені ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків визначених в Кошторисі збитків.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, страховиком не було складено Кошторис збитків на підставі рахунків, які йому надавались СТО (рахунок № 18699 від 09.08.2021 року, рахунок № 188847 від 19.08.2021 року).
Отже, наявність рахунку авторизованого СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» №18699 від 11.10.2022 року на суму 1 185 988,43 грн з урахуванням вищенаведених висновків суду щодо безпідставності включення до нього вартості матеріалів на суму 2 372,81 грн, за відсутності складеного відповідачем Кошторису збитків, є достатнім та належним доказом на підтвердження розміру збитків у загальній сумі 1 183 615,62 грн, завданих власнику транспортного засобу внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Отже, страхове відшкодування завжди зменшується на розмір передбаченої договором страхування франшизи.
Згідно п. 12.3 договору страхування безумовна франшиза за збитками «внаслідок інших подій» складає 1% від страхової суми по відповідному ТЗ, а саме 65 857,18 грн.
Відтак є обґрунтованими доводи відповідача про необхідність зменшення суми страхового відшкодування за страховим випадком, що мав місце 07.08.2021 року із застрахованим транспортним засобом, на суму франшизи у розмірі 65 857,18 грн.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 1 117 758,44 грн (1 183 615,62 грн - 65 857,18 грн (франшиза за договором)).
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 14000,00 грн витрат по доставці транспортного засобу.
Так, відповідно до п. 31.10 договору страховик відшкодовує витрати з транспортування (буксирування) пошкодженого ТЗ від місця аварії до місця ремонту, а тому понесені позивачем витрати у розмірі 14 000,00 грн на транспортно-експедиторські послуги по доставці трактору на авторизоване СТО є збитками позивача у розумінні наведеного пункту договору страхування та підлягають відшкодуванню відповідачем згідно умов договору страхування.
При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що відомостей про транспортування саме застрахованого трактору марки FENDT 933 VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 рахунок №311 від 11.08.2021 року не містить, як не містить і інформації, що транспортування здійснювалося до місця зберігання чи місця ремонту, що судом першої інстанції не було враховано при ухваленні оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом в оскаржуваній постанові, страховий випадок стався між селами Вишневе та Олексіївка, а дефектування та огляд пошкодженого трактору відбувалось у дилерському центрі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Агроспейс», за адресою м. Дніпро, вул. Стартова, 32, що узгоджується із зазначеним у рахунку №311 від 11.08.2021 року маршрутом транспортування пошкодженого транспортного засобу с. Вишневе - м. Дніпро, тобто з місця події до місця ремонту.
Водночас, помилкове зазначення у вказаному рахунку номеру марки трактора Фенд 1038 замість Фенд 933 в сукупності із іншими обставинами справи не може свідчити про те, що така послуга з транспортування пошкодженого трактору позивачу не надавалась, та відповідачем не спростована належними та допустимими доказами.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, колегія суддів відзначає наступне.
З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 546 та ст. 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами п. 30.1 договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, за кожен робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Так, інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18 постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 905/587/18.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України пеня нараховується за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відтак, встановлення у договорі обмеження, за яким нарахування пені можливе виключно за робочі дні без урахування вихідних днів суперечить правовому принципу нарахування неустойки за порушення виконання грошового зобов'язання у відсотках за увесь час невиконання зобов'язання та за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що положення п. 30.1 договору щодо нарахування пені за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування суперечать наведеним вимогам ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України, а тому відсутність погодження у договорі страхування нарахування пені у визначеному господарським законодавством загальному порядку унеможливлює здійснення її нарахування та стягнення.
У відповідності до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
При цьому перебіг часу, за який нараховуються пені, починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
За приписами ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Наразі, як правильно встановлено судом першої інстанції, з урахуванням приписів ст. 253 Цивільного кодексу України та умов п.п. 27.3, 27.13, 27.15 договору страхування, а також п.п.11.3, 11.18, 11.9 Правил страхування відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування у строк до 23.11.2021 року, в той час як позивачем початком періоду прострочення визначено 23.03.2022 року.
Водночас, судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач здійснює нарахування процентів річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості у розмірі 1658 028,12 грн, в той час як, за висновками суду, обґрунтованим розміром заборгованості відповідача щодо сплати суми страхового відшкодування з урахуванням витрат позивача на транспортування ТЗ до місця ремонту, а також базою нарахування процентів річних та втрат від інфляції, є 1131 758,44 грн.
Колегія суддів перевіривши розрахунок заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних втрат в межах періоду прострочення, визначеного позивачем, а саме з 23.03.2022 - 25.11.2022 року, однак з урахуванням встановленої судом суми заборгованості відповідача у розмірі 1 131 758,44 грн, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 23069,27 грн процентів річних та 191210,54 грн інфляційних втрат.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.
Щодо заявлених позивачем витрат на проведення експертизи в сумі 31 939,88 грн, колегія суддів відзначає наступне.
Так, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, також витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України визначено витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.
Частиною 2 та 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язані зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Для підтвердження розміру понесених судових витрат на проведення експертизи у розмірі 31 939,88 грн позивачем було надано суду:
- запит №7 від 16.06.2022 року до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» на проведення комплексного інженерно-технічного, електротехнічного та пожежно-технічного дослідження;
- акт здачі-приймання №11822/12598-12604/1618/1619 від 29.07.2022 року висновку експерта на суму 31 939,88 грн;
- платіжне доручення №295 від 17.06.2022 року на суму 31 939,88 грн.
Відповідно до ч.ч. 5 - 7 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, право учасника справи подати висновок експерта, який був складений на його замовлення, встановлено ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, при цьому згідно з положеннями статей 123, 127 Господарського процесуального кодексу України витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони належать до судових витрат, які розподіляються між сторонами в порядку, передбаченому ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, зважаючи на викладені раніше висновки суду щодо визнання наданого позивачем висновку експертів в якості належного та допустимого доказу у справі, відшкодування понесених позивачем витрат на проведення експертного дослідження здійснюється на підставі статей 123, 127, 129 Господарського процесуального кодексу України, а не в порядку та на умовах, визначених у договорі страхування, як помилково вважає скаржник.
З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до його звернення до суду з позовом, суд дійшов помилкового висновку про відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.
Таким чином, враховуючи, що позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат у розмірі 31939,88 грн на проведення експертного дослідження та складання Висновку експертів №11822/12598-12604/1618/1619 від 29.07.2022 року, та за відсутності заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на проведення експертизи і висновків суду про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи підлягають частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 19 035,60 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" фактично зводяться до мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано висновки щодо всіх суттєвих доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні статей 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі №910/14432/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 року у справі №910/14432/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/14432/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич
Дата підписання 02.04.2026 року.