вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" березня 2026 р. Справа№ 925/690/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
представники учасників справи в судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року
у справі №925/690/25 (суддя Дорошенко М.В.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 закрито провадження у справі №925/690/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , скасовано вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.07.2025 у справі №925/690/25 заходи для забезпечення вимог кредиторів щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти правочини (укладати договори) щодо розпорядження, у тому числі і щодо передачі в заставу (іпотеку), належним їй на праві власності майном.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у справі №925/690/25 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
12.01.2026 року головуючим суддею Демидовою А.М., суддями: Ходаківською І.П., Владимиренко С.В. заявлено самовідвід у справі №925/690/25, який мотивовано наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної апеляційної скарги, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 12.01.2026 року вказану заяву про самовідвід у справі №925/690/25 задоволено, а матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії згідно положень ГПК України.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 20.01.2026 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у справі №925/690/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/690/25.
02.02.2026 року супровідним листом Господарського суду Черкаської області №925/690/25/1147/2026 від 26.01.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. з 03.02.2026 року на лікарняному, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 для розгляду справи №925/690/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 09.02.2026 вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у справі №925/690/25 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
З довідки про доставку електронного документа вбачається, що ухвалу суду від 09.02.2026 року надіслано представнику скаржника ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" 09.02.2026 року та в цей же день о 20:08 отримано ним в електронному кабінеті.
Таким чином, граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахування приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, є 20.02.2026 року.
19.02.2026 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору.
Ухвалою від 19.02.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у справі №925/690/25, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 19.03.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Белінська Н.О. просить її задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у справі №925/690/25, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
13.03.2026 від арбітражного керуючого Белінської Н.О. та 15.03.2026 від представника апелянта ОСОБА_2 надійшли відповідно клопотання та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду яких ухвалою суду від 16.03.2026 у їх задоволенні було відмовлено.
Представники сторін в судове засідання 19.03.2026 не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
19.03.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2025 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Черкаської області із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.07.2025, зокрема, відкрито провадження у справі №925/690/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів, призначено керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Белінську Н.О.
У липні 2025 року відбулось офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі №925/690/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на офіційному сайті Вищого господарського суду України.
У встановлений частиною першою статті 45 КУзПБ строк письмові заяви з грошовими вимогами до боржника подали такі конкурсні кредитори:
- АТ "Акцент-Банк" на суму 334233,61 грн.;
- Черкаський обласний центр зайнятості на суму 176045,98 грн.;
- АТ "Універсал Банк" на суму 180464,09 грн.;
- АТ КБ "ПриватБанк" на суму 117249,54 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 року визнано розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 , що вносяться керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів: вимоги АТ "Акцент - Банк" в сумі 323 536,94 грн. другої черги задоволення, в сумі 4 640,67 грн. третьої черги задоволення та 6056,00 грн. витрат, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; вимоги Черкаського обласного центру зайнятості в сумі 176045,98 грн. другої черги задоволення та 6056,00 грн. витрат, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; вимоги АТ "Універсал банк" сумі 180464,09 грн. другої черги задоволення та 4844,80 грн. витрат, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; вимоги АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 117249,54 грн. другої черги задоволення та 4844,80 грн. витрат, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, зобов'язано керуючого реструктуризацією Белінську Н. О. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його визнаних судом вимог, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги і не пізніше 14 днів з дня постановлення цієї ухвали провести збори кредиторів і надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника, передбачене пунктом 3 частини другої статті 123 КУзПБ та призначено засідання суду, на якому буде розглядатися схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі №925/690/25.
Після закінчення встановленого частиною першою статті 45 КУзПБ строку заяву з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі №925/690/25 до Господарського суду Черкаської області подало як конкурсний кредитор - АТ "Юнекс Банк" на суму 21109,56 грн. та ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.10.2025 року було визнано повністю грошові вимоги АТ "Юнекс Банк" до боржника - ОСОБА_1 у справі №925/690/25 в сумі 21109,56 грн. другої черги задоволення, віднесено 4844,80 грн. сплаченого АТ "Юнекс Банк" судового збору до його витрат, пов'язаних з провадженням у справі №925/690/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів та зобов'язано керуючу реструктуризацією Белінську Н.О. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про АТ "Юнекс Банк" як конкурсного кредитора, розмір визнаних цією ухвалою його вимог до боржника, черговість задоволення вимог, відсутність права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Іншою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.10.2025, зокрема, відкладено засідання суду у справі №925/690/25 з розгляду схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника або питання про прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження.
21.08.2025 року до Господарського суду Черкаської області від керуючого реструктуризацією Белінської Н.О. надано звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника із зазначенням у ньому таких недоліків: відсутня інформація щодо батька боржника; невірно зазначена інформація про доходи за 2022-2025 роки; зазначена неповна інформація щодо доходів членів сім'ї за 2022 - 2025 роки; не зазначена інформація про право власності боржника на автомобіль Opel Combo 2004 р. в.; некоректно зазначена інформація щодо прав на об'єкти у ч. Б розділу ІІІ; некоректно зазначена інформація щодо розміру частки у ч. А та Б розділу V; невірно зазначена інформація в ч. А розділу ХІІІ; не зазначена належна на праві власності матері боржника земельна ділянка; не зазначена вартість майна матері боржника: будинку загальною площею 108,7 кв. м., житловою площею 90.2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; зазначена неповна інформація в п. 43 ч. А розділу VІ.
26.08.2025 року представник боржника адвокат Попов Р.М. подав до суду виправлені декларації про майновий стан боржника у справі №925/690/25 за 2022, 2023, 2024 роки і частину 2025 року, у яких боржник усунув вказані у відповідному звіті керуючого реструктуризацією Белінської Н. О. недоліки.
03.10.2025 представник боржника адвокат Попов Р.М. повторно подав до Господарського суду Черкаської області виправлені декларації про майновий стан боржника у справі №925/690/25 за 2023, 2024 роки і частину 2025 року з клопотанням про долучення їх до матеріалів справи №925/690/25 і поновлення встановленого п. 1 ч. 7 статті 123 КУзПБ строку на їх подання.
04.11.2025 року керуючий реструктуризацією Белінська Н. О. подала до Господарського суду Черкаської області: протокол повторних перших зборів кредиторів ОСОБА_1 від 30.10.2025 №3 з бюлетенем до цього протоколу АТ "Універсал банк" та погодженим ОСОБА_1 . Планом реструктуризації її боргів станом на 15.10.2025; заяву про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення її боргів у справі №925/690/25; заяву про свою згоду на призначення керуючий реалізацією у справі №925/690/25.
За наслідками розгляду заявлених вимог ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 у справі №925/690/25 закрито провадження у справі №925/690/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , скасовано вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.07.2025 у справі №925/690/25 заходи для забезпечення вимог кредиторів щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти правочини (укладати договори) щодо розпорядження, у тому числі і щодо передачі в заставу (іпотеку), належним їй на праві власності майном.
Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для закриття провадження у справі №925/690/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ з огляду на недобросовісну поведінку боржника.
Боржник з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановленою внаслідок неповноти та неправильності встановлення обставин, що мають значення для справи.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КУзПБ, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є:
1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;
2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;
3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно ч. 7 наведеної статті суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Крім того, в силу положень ч. 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом цієї норми:
- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;
- обов'язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;
- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;
- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Судова колегія наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п'ятої статті 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).
Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.
Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.
Таке тлумачення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв'язку з п. 2 ч. 4 статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Колегія суддів наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.
За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:
- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з'ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.
За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.
Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з'ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.
Тому неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.
Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 статті 123, ч. 11 статті 126 КУзПБ.
Оскільки у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ конкретизовано лише момент, з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.
Враховуючи наведене, приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 року у справі № 903/806/20 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 року у справі №920/27/21.
Так, згідно з поданими ОСОБА_1 деклараціями про її майновий стан за 2022, 2023, 2024 роки та частину 2025 року членами сім'ї боржника є її чоловік ОСОБА_3 , неповнолітній син ОСОБА_4 2011 року народження та мати ОСОБА_5 .
Відповідно до абзацу п. ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Черкаської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність 16.06.2025 року, відтак декларацію про майновий стан за 2025 рік відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 116 КУзПБ остання мала подати станом на 01.05.2025 року, а не станом на 01.06.2025 року.
Відповідно до виправленої і поданої в установлений пунктом 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ строк декларації про майновий стан боржника за 2025 року доходи останньої як інші доходи/грошові виплати становлять 336 грн., доходи її чоловіка ОСОБА_3 як інші доходи/грошові виплати - 418 грн., а доходи матері боржника ОСОБА_5 у вигляді пенсії - 18672 грн.
Згідно з виправленою і поданою після закінчення встановленого пунктом 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ строку декларації про майновий стан боржника за 2025 року доходи останньої як інші доходи/грошові виплати становлять 27737 грн., із яких згідно з поясненням боржника 27401,34 грн. становить отримана в Німеччині і там же витрачена соціальна допомога, доходи чоловіка ОСОБА_3 як інші доходи/грошові виплати становлять 17381 грн., із яких згідно з поясненнями боржника 16962,73 грн. становить отримана в Німеччині і там же витрачена соціальна допомога, а доходи матері боржника ОСОБА_5 у вигляді пенсії - 30053 грн.
За наданими місцевому господарському суду ГУ ДПС у Черкаській області відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (форма №25ДР) доходи ОСОБА_1 за січень - квітень 2025 року без урахування отриманої в Німеччині соціальної допомоги склали 435,87 грн. В травні 2025 року доходів боржник не отримував.
За наданою суду першої інстанції ГУ Пенсійного фонду України в Черкаській області довідкою про доходи ОСОБА_5 у період з січня по квітень 2025 року вона отримала пенсію в загальній сумі 23828,18 грн., розмір її пенсії з березня 2025 року становить 6224,84 грн. на місяць.
Боржник також вказав у декларації за 2025 року свій вклад готівкових коштів в банку - АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 5099,20 грн., що підтверджується і цим товариством.
З-поміж належного боржнику майна він вказав лише автомобіль Opel Combo 2004 р. в., який належить їй та її чоловіку на праві спільної сумісної власності.
Частиною другою статті 124 КУзПБ передбачено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:
1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;
2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;
3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);
4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;
5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;
6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;
7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні;
8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Відповідно до частини третьої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника може містити положення про:
1)реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;
2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;
3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;
4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;
5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Частиною четвертою статті 124 КУзПБ встановлено, що задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що в погодженому ОСОБА_1 . Плані реструктуризації її боргів станом на 06.09.2025 року, розробленому без урахування ще не визнаного на той час судом боргу перед АТ "Юнекс Банк", боржник заявив, що розраховує на одержання під час реструктуризації її боргів середньомісячного доходу в сумі 10057,09 грн. і вказав суму загальних витрат на місяць в розмірі 3028,00 грн. та суму різниці між середньомісячним доходом і витратами в розмірі 7029,09 грн.
Разом з тим, в погодженому ОСОБА_1 . Плані реструктуризації її боргів станом на 15.10.2025 року, розробленому з урахуванням всіх визнаних судом боргів перед конкурсними кредиторами, боржник заявив, що розраховує на одержання під час реструктуризації її боргів середньомісячного доходу вже в сумі 13528,00 грн. і вказав суму загальних її витрат на місяць в розмірі 3028,00 грн. та суму різниці між середньомісячним доходом і витратами в розмірі 10500,09 грн.
При цьому, не будучи самозайнятою та/або працевлаштованою особою, боржником не розкрито можливих джерел очікуваного нею доходу і причин його збільшення у період з 06.09.2025 року по 15.10.2025 року на 3470,91 грн.
Також, господарський суд першої інстанції вірно зазначив, що розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржником на задоволення побутових потреб, у розмірі 3028,00 грн. з урахуванням задекларованих доходів чоловіка та матері боржника, їх майнового стану і наявності на утриманні неповнолітньої дитини є недостатньою для утримання всіх членів сім'ї із розрахунку мінімального прожиткового мінімуму на кожну особу, що суперечить п.7 ч.2 ст.124 КУзПБ.
Колегією суддів встановлено, що План реструктуризації боргів станом на 15.10.2025 передбачає часткове погашення боржником визнаних судом боргів перед кредиторами протягом 60 місяців, а саме:
1) перед АТ "Акцент - Банк":
- витрати, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, в сумі 6056,00 грн. відшкодовуються частково в сумі 4844,80 грн., в тому числі: 1818,18 грн. протягом першого місяця після затвердження Плану реструктуризації, 1818,18 грн. протягом другого місяця після затвердження Плану реструктуризації і 1208,44 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації;
- борг другої черги задоволення в сумі 323536,94 грн. погашається частково в сумі 253944,27 грн., в тому числі: 2761,16 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації, 4406,23 грн. щомісячно протягом четвертого - п'ятдесят дев'ятого місяців після затвердження Плану реструктуризації і 4434,23 грн. протягом шістдесятого місяця після затвердження Плану реструктуризації;
- погашення боргу третьої черги задоволення в сумі 4640,67 грн. не передбачається;
2) перед Черкаським обласним центром зайнятості:
- витрати, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, в сумі 6056,00 грн. відшкодовуються частково в сумі 4844,80 грн., в тому числі: 1818,18 грн. протягом першого місяця після затвердження Плану реструктуризації, 1818,18 грн. протягом другого місяця після затвердження Плану реструктуризації і 1208,44 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації;
- борг другої черги задоволення в сумі 176045,98 грн. погашається частково в сумі 123217,22 грн., в тому числі: 936,83 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації і 2145,27 грн. щомісячно протягом четвертого - шістдесятого місяців після затвердження Плану реструктуризації;
3) перед АТ "Універсал банк":
- витрати, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, в сумі 4844,80 грн. відшкодовуються повністю, в тому числі: 1818,18 грн. протягом першого місяця після затвердження Плану реструктуризації, 1818,18 грн. протягом другого місяця після затвердження Плану реструктуризації і 1208,44 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації;
- борг другої черги задоволення в сумі 180464,09 грн. погашається частково в сумі 126339,94 грн., в тому числі: 990,67 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації і 2199,11 грн. щомісячно протягом четвертого - шістдесятого місяців після затвердження Плану реструктуризації;
4) перед АТ КБ "ПриватБанк":
- витрати, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, в сумі 4844,80 грн. відшкодовуються повністю, в тому числі: 1818,18 грн. протягом першого місяця після затвердження Плану реструктуризації, 1818,18 грн. протягом другого місяця після затвердження Плану реструктуризації і 1208,44 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації;
- борг другої черги задоволення в сумі 117249,54 грн. погашається частково в сумі 81660,80 грн., в тому числі: 220,34 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації і 1428,78 грн. щомісячно протягом четвертого - шістдесятого місяців після затвердження Плану реструктуризації;
5) перед АТ "Юнекс Банк":
- витрати, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, в сумі 4844,80 грн. відшкодовуються повністю, в тому числі: 1818,18 грн. протягом першого місяця після затвердження Плану реструктуризації, 1818,18 грн. протягом другого місяця після затвердження Плану реструктуризації і 1208,44 грн. протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації;
- борг другої черги задоволення в сумі 21109,56 грн. погашається частково в сумі 14662,68 грн. по 257,24 грн. щомісячно протягом четвертого - шістдесятого місяців після затвердження Плану реструктуризації.
Тож, згідно з погодженим ОСОБА_1 . Планом реструктуризації її боргів станом на 15.10.2025 року, боржнику буде виділятися для погашення вимог кредиторів:
- протягом першого та другого місяців після затвердження Плану реструктуризації щомісячно по 9090,90 грн. (1818,18 грн. х 5);
- протягом третього місяця після затвердження Плану реструктуризації 10951,20 грн. ((1208,44 грн. х 5) + 2761,16 грн. + 936,83 грн. + 990,67 грн. + 220,34 грн.);
- протягом четвертого - п'ятдесят дев'ятого місяців після затвердження Плану реструктуризації щомісячно по щомісячно по 10436,63 грн. (4406,23 грн. + 2145,27 грн. + 2199,11 грн. + 1428,78 грн. + 257, 24 грн.);
-протягом шістдесятого місяця після затвердження Плану реструктуризації 10464,63 грн.(4434,23 грн. + 2145,27 грн. + 2199,11 грн. + 1428,78 грн. + 257, 24 грн.).
План реструктуризації боргів боржника станом на 15.10.2025 передбачає списання визнаних судом боргів перед:
1) АТ "Акцент - Банк" в сумі 71810,94 грн.;
2) Черкаським обласним центром зайнятості в сумі 52828,76 грн.;
3) АТ "Універсал банк" в сумі 54124,15 грн.;
4) АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 35588,74 грн.;
5) АТ "Юнекс Банк" в сумі 6446,88 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що передбачене Планом реструктуризації боргів станом на 15.10.2025 року часткове відшкодування витрат АТ "Акцент-Банк" і Черкаського обласного центру зайнятості, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, і перехід до погашення боргів другої черги задоволення є порушенням встановленого ст. 133 КУзПБ порядку задоволення вимог кредиторів.
Боржником також визнається факт наявності у неї майна, придбаного на кошти мікрогранту Державного центру зайнятості, а також залишку готової продукції орієнтовною вартістю близько 100 000,00 грн.
Проте, реалізації в процедурі реструктуризації боргів боржнико цього та іншого майна, в тому числі автомобіля Opel Combo 2004 р.в., План реструктуризації боргів боржника станом на 15.10.2025 року не передбачає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що у даній справі неподання до господарського суду першої інстанції погодженого боржником і схваленого кредиторами Плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі №925/690/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та введення процедури реструктуризації її боргів, а також і після спливу цього строку станом на 19.12.2025 було зумовлено недобросовісною поведінку саме боржника, що проявилося через такі, встановлені судом першої інстанції (факти):
- не зазначення боржником у поданих в установлений пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ строк виправлених деклараціях про майновий стан боржника за 2023, 2024 роки та частину 2025 року повної та достовірної інформації про доходи боржника та членів її сім'ї;
- повторне подання виправлених декларацій про майновий стан боржника за 2023, 2024 роки та частину 2025 року після закінчення встановленого пунктом 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ строку без поважних причин і зазначення у декларації за частину 2025 року недостовірних даних про доходи боржника без урахування отриманої ним в Німеччині соціальної допомоги;
- не зазначення, а значить приховування боржником джерела заявленого у Планах реструктуризації боргів як станом на 06.09.2025, так і станом на 15.10.2025 очікуваного доходу і не пояснені ним причини його збільшення у період з 06.09.2025 по 15.10.2025 на 3470,91 грн.;
- відсутність демонстрації дієвого прагнення боржника до компромісу з кредиторами: АТ "Універсал банк" та Черкаським обласним центром зайнятості щодо умов Плану реструктуризації боргів, зокрема, щодо реалізації у процедурі реструктуризації боргів майна боржника задля задоволення вимог кредиторів;
- невідповідність погодженого боржником Плану реструктуризації боргів станом на 15.10.2025 вимогам статті 133, п. 7 ч. 2 статті 124 КУзПБ.
Судова колегія наголошує, що у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 130 КзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Враховуючи вищевикладене, встановлені судом недоліки поданих боржником декларацій, що виявились у приховуванні його майна, зазначенні у декларації неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, а також надання фіктивного та невиконуваного плану реструктуризації боргів, що в силу приписів ч. 7 ст. 123 КУзПБ є самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
За таких обставин, з урахуванням того, що протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 до суду не подано на затвердження погоджений кредиторами боржника план реструктуризації боргів боржника, при цьому, наведені обставини, встановлені судом, свідчать, що дії боржника в даному випадку не спрямовані на досягнення компромісу з кредиторами і такі дії суд розцінює як вчинені з метою ухилення від сплати наявної заборгованості, а відтак, ОСОБА_1 не є добросовісним боржником, у зв'язку з чим, судова колегія дійшла висновку наявність підстав для закриття провадження у цій справі, оскільки у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник.
Враховуючи вищенаведене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції, дослідивши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та наявні у справі докази, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для закриття провадження у справі №925/690/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у справі №925/690/25, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у справі №925/690/25 залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2025 року у справі №925/690/25 залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4.Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 01.04.2026 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх