Ухвала від 02.04.2026 по справі 916/956/13

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/956/13

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, А.І. Ярош,

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№1353/26 від 01.04.2026)

про ухвалення додаткового рішення

за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Недержавна виконавча служба»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 (суддя С.І. Райчева, м. Одеса, повну ухвалу складено 29.12.2025) про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора

у справі №916/956/13

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕДЕРЖАВНА ВИКОНАВЧА СЛУЖБА»

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ІНТЕРТРЕЙД»

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Недержавна виконавча служба» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора у справі №916/956/13.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Недержавна виконавча служба» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора у справі №916/956/13 - без змін.

01.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Недержавна виконавча служба» судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Згідно із частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору» №4508-IX від 18.06.2025, який набрав чинності 16.07.2025) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що заявник просить прийняти додаткове рішення в частині вирішення питання про судові витрати, колегія суддів вважає за можливе розглянути вказану заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі без повідомлення учасників справи.

При цьому, згідно з приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія вважає за необхідне розглянути вказану заяву у розумний строк.

Керуючись ст. ст. 232, 234, 244, ч. 2 ст. 281 ГПК України,

апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Розглянути заяву ОСОБА_1 (вх.№1353/26 від 01.04.2026) про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2.Запропонувати іншим учасникам справи в строк до 08.04.2026 надати свої міркування та/або заперечення щодо вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя А.І. Ярош