ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
30 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2584/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 (повний текст складено та підписано 07.10.2025, суддя Гут С.Ф)
у справі №916/2584/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ"
до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області
про стягнення 95212,47 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (надалі - ТОВ "ООЕК", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути з Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (надалі - Рада, Відповідач) на свою користь 94508,64 грн основного боргу та 703,83 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг в частині своєчасної та остаточної оплати вартості спожитої упродовж квітня-червня 2025 року електричної енергії.
Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 по справі №916/2584/25 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 94508 грн 64 коп. основного боргу, 703 грн 83 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивачем було здійснено постачання електричної енергії відповідачеві, однак останнім у порушення взятих на себе договірних зобов'язань не було сплачено грошові кошти за отриману електричну енергію.
Не погодившись із вказаними рішеннями до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 року по справі № 916/2584/25 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ООЕК» до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області про стягнення 95 212,47грн заборгованості - відмовити.
Узагальнюючі доводи апеляційної скарги є наступними:
- Усатівська сільська рада є власником електричних мереж, а саме ТП-5299 (ЕІС-код 62z6264827090628), яка розподіляє електричну енергію на житловий масив за адресою: вул. Ясна, вул. Радісна, вул. Абрикосова, вул. Уютна, вул. Весела с. Усатове Одеського району Одеської області, та ТП-6110 (ЕІС-62z39323810900767), які розподіляють електричну енергію на житловий масив, належать до комунальної власності територіальної громади Усатівської сільської ради . Комунальні підприємства та об'єкти Усатівської сільської ради до вказаних підстанцій ТП-5299 та ТП-6110 не підключені;
- субспоживачами є побутові споживачі житлового масиву за адресою: вул. Ясна, вул. Радісна, вул. Абрикосова, вул. Уютна, вул. Весела с. Усатове Одеського району Одеської області. Тобто, Усатівська сільська рада у відносинах з ТОВ «ООЕК» є власником електричних мереж за допомогою яких ТОВ «ДТЕК» здійснює постачання електроенергії до своїх побутових споживачів, а згідно ПРЕЕ які є субспоживачами, та Договір № 04-9400-УП від 21.01.2025р. для компенсування втрат в електричних мережах;
- згідно Додатку №1 до Договору 04-9400/УП від 21.01.2025р. « Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг», здійснено закупівлю послуг з розподілу електричної енергії у постачальника універсальних послуг на 2025 рік, по об'єкту: «Житловий масив» - Одеська обл., Одеський район, с. Усатове, вул. Ясна, Радісна, Абрикосова, Уютна, Весела, ТП-5299; Одеська обл., Одеський район, с. Усатове, вул. Миколаївська, вул. Козацька, провул. Військовий, ТП-6110; обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії - 25 000 кВт*год.;
- власники домоволодінь Житлового масиву за адресою: Одеський р-н, с. Усатове, вул. Ясна, Радісна, Абрикосова, Уютна., Весела, ТП-5299; Одеський р-н, с. Усатове, вул. Миколаївська, Козацька, провул. Військовий, ТП-6110, є субспоживачами та кожен власник домоволодіння за вказаними вулицями є абонентами ТОВ «ООЕК», та між ними існують власні договірні відносини, тобто ТОВ «ООЕК» здійснює транспортування електричної енергії своїм споживачам. Обсяг же електричної енергії спожитої відповідачем, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача (відповідача), та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживачів (власників домоволодінь, за адресами вказаними в Додатку2 до Договору № 04-9400/1-УП від 21.01.2025р.);
- ТОВ «ООЕК» подаючи позов про стягнення заборгованості та надаючи заяву до суду про зменшення заборгованості до 95 212,47 грн., не врахувала п.п. 6 п. 2.1.4 ПРЕЕ, та не розподілило вказані втрати пропорційно, а отже і сума до стягнення з Усатівської сільської ради повинна бути удвічі менша;
- суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги той факт, що Усатівська сільська рада не є споживачем електроенергії, а є власником електричних мереж, через які АТ «ДТЕК Одеські електромережі» здійснює постачання електроенергії своїм побутовим споживачам. І Договір № 04-9400-УП від 21.01.2025р. з ТОВ «ООЕК» лише для того щоб побутові споживачі отримували електроенергію, а згідно умов Договору та «Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг», для компенсування втрат в електричних мережах.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у цій справи та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Позивач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 21 січня 2025 року Рада звернулась до ТОВ "ООЕК" із заявою-приєднанням, відповідно до якої приєднуються до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника: Комерційна пропозиція № 1/1-УП; ЕІС-код об'єкта (площадки вимірювання) - 62X6264827090628 (62Z6264827090628), 62X3932381090767 (62Z393238109067); Найменування Оператора системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії - АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
21 січня 2025 року між ТОВ "ООЕК" (Постачальник) та Радою (Споживач) укладено Договір про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 04-9400-УП (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг (далі Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633. 634, 641.642 Цивільного кодексу України. Закону України “Про публічні закупівлі» та абз.3,4 п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ).
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ. затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, та є однаковими для всіх споживачів.
Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом Сторони (пункт 1.2).
За цим Договором Постачальник продає електричну енергію, за кодом СРV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (універсальна послуга). Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Цей Договір укладається на підставі Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178
Кількість електричної енергії за цим Договором визначено в обсязі 25000 кВт*год. відповідно до Додатку 2 “Обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії Споживачу» (пункт 2.1).
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Постачальника укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (пункт 2.2).
Строк постачання електричної енергії (надання універсальної послуги): з 01.01.2025 по 31.12.2025 (пункт 2.3).
Місце постачання електричної енергії (надання універсальної послуги): згідно Додатку 1 “Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг» (пункт 2.4).
Ціна цього договору становить 108000,00 грн (Сто вісім тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 18000, 00 грн (Вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору… (пункт 5.1).
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (пункт 5.2).
Ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору, та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором або згідно встановлених нормативних актів (пункт 5.3).
Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України “Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов'язкова для Сторін з дати її введення в дію (пункт 5.5).
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.7).
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 (п'яти) робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (пункт 5.10).
Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника.
При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію Споживачу Постачальник зобов'язаний окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії (пункт 5.13).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (пункт 9.1).
Спори та розбіжності, що можуть виникнути із виконання умов цього Договору, у разі якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між Сторонами, можуть бути вирішені шляхом звернення Споживача до Інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії, що створюється Постачальником згідно з Положенням про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 березня 2009 року №299, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2009 року за №308/16324 (із змінами) (далі - Положення про ІКЦ).
Під час вирішення спорів Сторони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим ПРРЕЕ та Положенням про ІКЦ (пункт 11.1).
Цей Договір укладається на строк до 31.12.2025 року, та набирає чинності з моменту підписання договору сторонами, якщо інше не визначено умовами цього Договору.
Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони прийшли до взаємної згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2025 року.
Дія цього Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (пункт 13.1).
Представлена копія Договору містить проставлені представниками підписи та скріплена печатками контрагентів.
Додатком № 2 до Договору визначено обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії Споживачу: Січень - Листопад по 2,083; Грудень 2,087; разом 25,00 (тис. кВт/год).
Комерційною пропозицією № 1/1-УП передбачено, що ціна (тариф) па електричну енергію становить 4,32 грн з ПДВ за кВт/год; територія діяльності ТОВ "ООЕК" місто Одеса та Одеської області, в межах якої здійснюють діяльність з розподілу електричної енергії оператори систем розподілу (передачі), зокрема - АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Споживач має право здійснити попередню оплату (пункт 5 Комерційної пропозиції).
15 квітня 2025 року ТОВ "ООЕК" виставлено Раді рахунок на оплату № 04-9400/1 за квітень 2025 року на загальну суму 103132,80 грн з ПДВ. Спожито за ЕІС-кодом 62Z6264827090628 19233 кВт/год, а за 62Z3932381090767 - 9415 кВт/год, разом 28648 кВт/год.
06 травня 2025 року Рада звернулась до АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із запитом, в якому посилається на отримання від ТОВ "ООЕК" рахунок на оплату № 04-9400/1 за спожиту у квітні 2025 року електричну енергію, у той же час зазначає, що визначений обсяг споживання електричної енергії спожито абонентами, підключеними до трансформаторної підстанції, яка розташована на території Ради.
Просить провести перевірку правомірності виставленого рахунку та здійснити його коригування.
08 травня 2025 року Рада звернулась до АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із запитом, в якому посилається на отримання від ТОВ "ООЕК" рахунок на оплату № 04-9400/1 за спожиту у квітні 2025 року електричну енергію обсягом 28648 кВт/год, котрий значно перевищує очікуване споживання (постачання).
Зазначає, що виставлений рахунок є необґрунтованим, просить провести перевірку правомірності виставленого рахунку та здійснити його коригування.
16 травня 2025 року ТОВ "ООЕК" виставлено Раді рахунок на оплату № 04-9400/1 за травень 2025 року на загальну суму 92617,20 грн з ПДВ. Спожито за ЕІС-кодом 62Z6264827090628 12155 кВт/год, а за 62Z3932381090767 - 13572 кВт/год, разом 25727 кВт/год.
Відповідно до супровідного листа та фіскального чеку АТ “УКРПОШТА» ТОВ "ООЕК" надіслано 16.05.2025 Раді рахунки на оплату за спожиту у квітні та травні 2025 року електричну енергії.
Відповідно до представленої роздруківку відстеження статусу доставки 20.05.2025 Радою отримано поштову кореспонденцію.
12 червня 2025 року ТОВ "ООЕК" виставлено Раді рахунок на оплату № 04-9400/1 за червень 2025 року на загальну суму 68655,60 грн з ПДВ. Спожито за ЕІС-кодом 62Z6264827090628 10575 кВт/год, а за 62Z3932381090767 - 8496 кВт/год, разом 19071 кВт/год.
Відповідно до супровідного листа та фіскального чеку АТ “УКРПОШТА» ТОВ "ООЕК" надіслано 12.06.2025 Раді рахунки на оплату за спожиту у червні 2025 року електричну енергії.
Відповідно до представленої роздруківку відстеження статусу доставки 14.06.2025 Радою отримано поштову кореспонденцію.
18 червня 2025 року АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» представлено ТОВ "ООЕК" інформацію про споживача - Раду, відповідно до якою останньою у квітні 2025 року спожито 28648 кВт/год, у травні 2025 - 25727 кВт/год, а у червні - 19071 кВт/год (відповідні обсяги розподілені АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» як оператором системи розподілу).
01 липня 2025 року Рада звернулась до АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ "ООЕК" із запитом, в якому посилається на отримання від ТОВ "ООЕК" попередження (повідомлення) про припинення постачання електроенергії за укладеним Договором, у зв'язку із наявністю значної заборгованості.
Посилається на отримання рахунку на оплату № 04-9400/1 за спожиту у квітні 2025 року електричну енергію, у той же час зазначає, що визначений обсяг споживання електричної енергії спожито абонентами, підключеними до трансформаторної підстанції, яка розташована на території Ради.
Зазначає, що станом на дату складання листа відбувається перевірка абонентів, підключених через відповідну трансформаторну підстанцію, у зв'язку із чим посилається, що виставлені до її закінчення не вважаються правомірними.
Просить провести перевірку правомірності виставлених упродовж квітні-червня 2025 року рахунків та здійснити їх коригування.
31 липня 2025 року АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» представлено ТОВ "ООЕК" інформацію про споживача - Раду, відповідно до якою останньою у квітні 2025 року спожито 3737 кВт/год, у травні 2025 - 10040 кВт/год, а у червні - 8100 кВт/год (відповідні обсяги розподілені АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» як оператором системи розподілу).
Інформація містить позначки нараховано у квітні 2025 року 28648 кВт/год, у травні 2025 - 25727 кВт/год, а у червні - 19071 кВт/год, а також - коригування у -24911 кВт*год у квітні, -15687 кВт*год у травні та -10971 кВт*год у червні
Відповідно до представленого ТОВ "ООЕК" розрахунку заборгованості за Радою обліковується 95212,47 грн, з яких 94508,64 грн боргу за спожиту упродовж квітня-червня 2025 року електричну енергію та 703,83 грн нарахованих 3% річних у зв'язку із простроченням зобов'язань із оплати вартості спожитої електричної енергії.
Розрахунок містить позначки “-222778,08 грн» та “-51569 кВт*год».
Не здійснення відповідачем оплати за спожиту у спірний період електричну енергію стало підставою звернення ТОВ "ООЕК" із позовом до Ради про стягнення заборгованості.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дослідивши наявні матеріали справи, доводи та вимог сторін дійшла наступних висновків.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 275 ГК України (в редакції чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з частинами 1,6 та 7 статті 276 ГК України (в редакції чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Пунктом 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ) передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (пункт 4.12 ПРРЕЕ).
Пунктом 4.21 ПРРЕЕ встановлено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.
Відповідно до пункту 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Згідно з пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Пунктом 38 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 46 "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 № 1345 видано АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.
Окрім того, умовами комерційної пропозиції передбачено, що діяльність з розподілу електричної енергії оператори системи розподілу/передачі здійснює АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Абзацом 1 пункту 2.3.3 ПРРЕЕ передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
При цьому приписами ПРРЕЕ, а саме абзацами 3-5 пункту 2.3.5, передбачено, що у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред'явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред'явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.
Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку.
На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування.
За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.
Положеннями пункту 2.3.11 ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.
В свою чергу, пункт 2.3.12 ПРРЕЕ передбачає, що споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.
Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.
Відповідно до пункту 2.3.14 ПРРЕЕ постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до приписів Кодексу комерційного обліку (надалі - ККО) електричної енергії:
точка комерційного обліку (ТКО) - фізична або умовна (віртуальна) точка (як елемент інформаційної моделі ринку), ідентифікована відповідним EIC-кодом, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, які використовуються для розрахунків між учасниками ринку електричної енергії та/або для формування звітності;
автоматизована система постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії (АС ППКО) - автоматизована система або сукупність автоматизованих систем, що забезпечують виконання заявлених функцій постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії;
Приписами пункту 8.1.2 ККО електричної енергії передбачено, що покази лічильників для кожної ТКО за період інтеграції мають зчитуватися АС ППКО зі всіма цифрами після коми. Покази лічильників в індивідуальних побутових та малих непобутових споживачів мають зчитуватися в цілих кВт·год.
Положення пункту 8.6.1 ККО передбачають, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Пункт 8.6.7 ККО передбачає, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв'язку.
В свою чергу, приписами пункту 8.6.8 ККО встановлено, що непобутові та колективні побутові споживачі зобов'язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.
Окрім того, пунктом 8.6.15 ККО встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
При цьому у разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику (пункт 8.6.16 ККО).
Крім того, пунктом 8.6.17 ККО передбачено, що оператор системи/ППКО має забезпечити протягом п'яти робочих днів від дня отримання відповідного повідомлення проведення перевірки вказаних у рахунку показів лічильника, а в разі потреби протягом 20 робочих днів забезпечити перевірку лічильника та, у разі потреби, виправити помилкові дані, та проінформувати споживача про результати перевірки. Електропостачальник, оператор системи та споживач за ініціативою однієї зі сторін оформлюють акт звірки спожитої та сплаченої електричної енергії відповідно до отриманих фактичних показів ЗКО.
Пунктом 5.9.4 ККО передбачено що якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до обраної основним споживачем комерційної пропозиції електропостачальника в розрахунковому періоді.
Як вже було вказано вище, між ТОВ "ООЕК" як Постачальником та Радою як Споживачем було укладеного Договір умовами якого передбачено зобов'язання ТОВ "ООЕК" із продажу (постачання) Раді електричної енергії, в свою чергу Рада взяла не себе зобов'язання із оплати вартості спожитої електричної енергії на умова комерційної пропозиції із ціною 4,32 грн за кВт/год.
При цьому, умовами комерційної пропозиції передбачено, що територія діяльності ТОВ "ООЕК" місто Одеса та Одеської області, в межах якої здійснюють діяльність з розподілу електричної енергії оператори систем розподілу (передачі), зокрема - АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Як зазначалось, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 № 1345 видано АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.
В процесі розгляду справи Рада не заперечувала проти факту укладення Договору, посилаючись на незгоду із обсягом спожитої, за посиланням ТОВ "ООЕК", електричної енергії.
В свою чергу, приписи пункту 8.6.1 ККО передбачають, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
При цьому пункт 8.6.15 ККО встановлює, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
В процесі розгляду справи Радою не представлено до матеріалів справи фактичних показів лічильників упродовж спірного періоду, поряд із цим ТОВ "ООЕК" представлено отримані від АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» як оператора системи розподілу інформацію, відповідно до якої Раді у квітні 2025 року розподілено (поставлено) 3737 кВт/год, у травні - 10040 кВт/год, а у червні 8100 кВт/год.
Окрім того, в силу приписів пункту 5.9.4 ККО Рада має складати розрахунковий баланс таким чином, щоб мати можливість співвідношення між власним електроспоживанням та електроспоживанням підключених через її технологічні мережі субабонентів.
При цьому, після досліджених судом звернень Ради до АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», останнім представлено ТОВ "ООЕК" відповідне коригування розрахунків у бік зменшення, що знайшло своє відображення у представленій заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ "ООЕК" як Постачальником доведено факт передачі (постачання) Раді електричної енергії у квітні 2025 року обсягом 3737 кВт/год, у травні - 10040 кВт/год та у червні 8100 кВт/год.
У той же час, Радою як Споживачем в порушення приписів статей 525,526,610,629,692,712 ЦК України, статей 193,275,276 ГК України та умов Договору своєчасно та остаточно вартість отриманого товару (електричної енергії) не сплатило, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 692, частини 1 статті 712, пункту 3 Комерційної пропозиції строк виконання зобов'язання у розмірі 94508,64 грн настав, з яких 16143,84 грн за 3737 кВт/год, спожитих у квітні, 43372,80 грн за 10040 кВт/год, спожитих у травні, та 34992 грн за 8100 кВт/год, спожитих у червні 2025 року.
Іншого Радою суду не доведено і не представлено доказів своєчасної та остаточної оплати вартості отриманого товару разом із фактичними показання приладів обліку упродовж спірного періоду.
Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з Ради на користь ТОВ "ООЕК" 94508,64 грн основного боргу (заборгованості за спожиту упродовж квітня-червня 2025 року електричну енергію).
При цьому із представлених Радою звернень до АТ “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вбачається факт отримання та обізнаності із виставленими ТОВ "ООЕК" рахунками.
Окрім заявлених до стягнення 94508,64 грн заборгованості, ТОВ "ООЕК" просить стягнути з Ради 703,83 грн нарахованих 3% річних у зв'язку із відсутністю своєчасної та остаточної оплати.
Частина 2 статті 625 ЦК визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 922/4544/16, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 у справі № 910/9947/15, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 у справі № 910/7086/17, від 10.09.2019 у справі № 920/792/18.
Нарахування, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 920/505/22.
У постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 913/869/14 вказано: "Разом із тим ст.617 ЦК встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми ст.625 ЦК, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов'язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК). Ураховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених ст.625 ЦК платежів, а наявність обставин непереборної сили за Договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами".
Перевіривши представлений ТОВ "ООЕК" розрахунок заявлених до стягнення 703,83 грн 3% річних, судом встановлено, що останній виконано у відповідності до приписів та методології законодавства України.
Своїм правом на подання конттрозрахунку відповідач не скористався.
Колегія суддів відхиляє твердження апелянта щодо невірного визначення обсягу спожитої електричної енергії, зокрема з урахуванням наявності субспоживачів, оскільки як вже було вказано вище, саме довідкова інформація щодо обсягу спожитої електричної енергії оператора системи розподілу є належним та допустимим доказом на підтвердження фактичну кількість спожитої електричної енергії позивачем.
У даному випадку, саме AT «ДТЕК Одеські електромережі» здійснює ведення реєстру особових рахунків та особових рахунків споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи. Тобто, ОСР визначає перелік споживачів, яким постачається електрична енергія певним постачальником електричної енергії в тому числі ТОВ «ООЕК». AT «ДТЕК Одеські електромережі» підтвердив факт споживання електричної енергії апелянтом у спірний період відповідною довідкою про обсяги споживання електричної енергії, яка була подана ТОВ «ООЕК» до суду разом з позовною заявою.
При цьому, як вже було вказано вище, споживання електричної енергії в обсязі відмінному від того, що визначений позивачем, відповідачем доведено не було.
Отже, аргументи апелянта про необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду останнього не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 по справі №916/2584/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Датою складання та підписання даної постанови є 30.03.2026.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.