30.03.2026 Справа № 914/1334/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук О.В. Зварич,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 27.10.2025 (вх №01-05/3180/25, 01-05/3190/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2020 (повний текст рішення складено 24.11.2020, суддя Мазовіта А.Б)
у справі №914/1334/20
за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Синерджі Консалтинг», м. Львів
про: стягнення 161 021, 20 грн
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Синерджі Консалтинг» 161 021,20 грн, з яких: 154 029,40 грн - основна заборгованість; 4 838,95 грн - пеня; 776,70 грн - 3% річних; 1 376,15 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором №6169/Ф від 21.08.2018 про постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати вартості за період з 01.07.2019 по 30.04.2020.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2020 у справі №914/1334/20 позов задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ПП «Синерджі Консалтинг» на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» 154 029,40 грн основного боргу, 4 838,95 грн пені, 776,70 грн 3% річних, 1 376,15 грн інфляційних, 2 415,32 грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем умов договору та забезпечення об'єкта відповідача за період часу з липня 2019 року по квітень 2020 року включно тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах загальною вартістю 154 029,40 грн, а також прострочення виконання зобов'язання відповідачем, що є підставою для стягнення суми боргу. Окрім того, перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2020 у справі №914/1334/20 скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2020 у справі №914/1334/20 залишено без змін, апеляційну скаргу ПП “Синерджі Консалтинг» - без задоволення.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, 27.10.2025 засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі в справі) було подано до суду апеляційну скаргу б/н від 27.10.25 (вх №01-05/3180/25, 01-05/3190/25), в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.10.2020 у справі №914/1334/20 та відмовити в задоволенні позовних вимог Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» повністю.
Апелянт вказує, що рішенням суду першої інстанції у даній справі вирішено питання про права та обов'язки скаржника, оскільки останній на підставі договору оренди від 05.06.2019 року є користувачем приміщення за адресою місто Львів, вул. Наукова, 16, що розташоване у Гуртожитку під літерою А-9, а саме кімната № 101-а.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
21.08.2018 між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством «Синерджі Консалтинг» (споживач) було укладено договір №6169/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді.
За цим договором теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.
Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії, зокрема, загальне максимальне теплове навантаження об'єкта визначено в обсязі 0,0650000 Гкал/год. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об'єкта відповідача за адресами Львів, вул. Наукова,16.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об'єкт відповідача за період часу з липня 2019 року по квітень 2020 року включно тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах загальною вартістю 154 029,40 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи розрахунковими документами.
Згідно п. 6.1. договору розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими законодавством формами.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що споживач (відповідач) до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації (позивачу) вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості послуг, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 154 029,40 грн основного боргу, 4 838,95 грн пені, 776,70 грн 3% річних, 1 376,15 грн інфляційних.
При винесенні ухвали колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Разом з тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Слід враховувати і те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18, від 09.10.2020 у справі № 910/12465/18, від 06.11.2020 у справі №910/12490/18.
Згідно з п. 3 ч.1 ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №910/21451/16.
Предметом позову у цій справі є вимога ЛМКП «Львівтеплоенерго» про стягнення з ПП «Синерджі Консалтинг» основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №6169/Ф від 21.08.2018 про постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати вартості теплової енергії за період з 01.07.2019 по 30.04.2020.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2020 у справі №914/1334/20 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ПП «Синерджі Консалтинг» на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» 154 029,40 грн основного боргу, 4 838,95 грн пені, 776,70 грн 3% річних, 1 376,15 грн інфляційних, 2 415,32 грн судового збору.
Для встановлення факту наявності заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 21.08.2018 № 6169/Ф, укладеного між ПП «Синерджі Консалтинг» та ЛМКП «Львівтеплоенерго», судом досліджувались саме правовідносини, які виникли у зв'язку із здійсненням господарської діяльності сторін договору.
ОСОБА_1 не був стороною Договору від 21.08.2018 №6169/Ф, укладеного між ПП «Синерджі Консалтинг» та ЛМКП «Львівтеплоенерго», та не має жодних правовідносин з позивачем.
Апелянт не наводить Суду конкретних аргументів, які свідчили б про те, що рішення про стягнення грошових коштів з ПП «Синерджі Консалтинг» безпосередньо порушує його права, інтереси та (або) стосується саме його обов'язків.
Місцевим господарським судом ухвалено рішення про права, інтереси та (або) обов'язки лише сторін за договором, а саме ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ПП «Синерджі Консалтинг». Судом не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов'язки інших осіб, у тому числі прав і інтересів ОСОБА_1 . Оскаржуване рішення (його мотивувальна чи (або) резолютивна частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов'язки скаржника, рішення з цього приводу судом не приймалося.
Стосовно аргументів апелянта щодо здійснення ним оплати за комунальні послуги, до яких входили і послуги за теплопостачання, які є предметом спору, то суд вважає необхідним зазначити, що відповідач у справі - ПП «Синерджі Консалтинг» не був позбавлений права під час розгляду справи самостійно доводити суду обставини здійснення оплати послуг та подавати суду будь-які докази на підтвердження своєї позиції у справі.
Згідно статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Водночас спори, які виникли з договорів оренди між ПП «Синерджі Консалтинг» та орендарями приміщень (у тому числі, у випадку порушення прав, інтересів орендаря та (або) покладання на нього додаткових обов'язків орендодавцем через наявність у нього заборгованості), можуть бути вирішені в межах окремого судового провадження.
Таким чином, правовідносини за договорами оренди між ПП «Синерджі Консалтинг» та користувачами приміщень не входять до предмета дослідження і доказування у справі № 914/1334/20 з огляду на предмет та підстави поданого ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ПП «Синерджі Консалтинг» позову.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2020 у справі №914/1334/20 на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта не вирішувалися.
Керуючись ст.ст.234, 235, 254, 264 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
1.Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 27.10.2025 (вх №01-05/3180/25, 01-05/3190/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2020 у справі №914/1334/20.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.В . Зварич