Справа № 947/13753/26
Провадження № 2/947/3652/26
03.04.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,
30.03.2026 року позивачем - ОСОБА_1 через представника адвоката Адабаш С.А. скеровано до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему Електронний суд позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, в якій позивачка просить суд:
- шлюб між ОСОБА_1 , 1989 року народження та ОСОБА_2 , 1980 року народження, зареєстрований 25 серпня 2012 року 1980 року Южненським міським відділом ДРАЦС Одеської області, актовий запис №25, розірвати;
- прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_3 »;
- поділити спільне сумісне майно подружжя, набуте під час шлюбу, по ? частині кожному;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62,5 кв.м, житловою 37,1 кв.м.;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину речей домашнього вжитку та побутових товарів загальною вартістю 195 150 грн.;
- зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ,
- здійснити розподіл судових витрат.
Вказана позовна заява надійшла до суду та зареєстрована судом 31.03.2026 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В. та передано судді 01.04.2026 року.
Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові заявлено:
- однак вимогу про розірвання шлюбу;
- вимоги майнового характеру про поділ майна подружжя з визначеною ціною позову 957447,76;
- одну вимогу немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.
Позивачкою до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору надано дві квитанції про сплату судового збору у сумах 1331,20 грн. та 7659,58 грн., що в загальному розмірі становить 8990,78 грн.
Перевіряючи сплату вказаного судового збору судом враховується наступне.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги про розірвання шлюбу, майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви:
- про розірвання шлюбу, стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру, стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру, стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про поділ майна при розірванні шлюбу, стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за пред'явлення фізичною особою позовної заяви в електронній формі через підсистему Електронний суд підлягає сплаті судовий збір за:
- вимогою про розірвання шлюбу, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8, в сумі 1064,96 грн. (1331,20*80/100 = 1064,96);
- вимогою немайнового характеру про усунення перешкод, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8, в сумі 1064,96 грн. (1331,20*80/100 = 1064,96);
- вимогою майнового характеру про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8, а також приймаючи, що 1 відсоток від визначеної позивачем ціни позову не перевищує 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає сплаті в сумі 7659,58 грн. (1% від 957447,76 = 9574,48; 0,8 від 9574,48 = 7659,58).
За наслідком чого вбачається, що за пред'явленим позивачкою позовом до суду підлягає сплаті судовий збір у загальному розмірі 9789,50 грн., а відтак позивачкою сплачено судовий збір у неналежному розмірі, а саме недоплати становить 798,72 грн. (9789,5 - 8990,78 = 798,72).
За наслідком чого позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 798,72 грн.;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат.
Також суд зазначає, що статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Вимоги до позовної заяви встановлені у тому числі статтею 175 ЦПК України, якою передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Оглядаючи позовну заяву, судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про поділ майна подружжя, набуте під час шлюбу, по частині кожному, розмір якої зазначено як «?», що не є кількісним визначенням розміру частки, та впливає розгляд справи, визначення ціни позову та розмір судового збору.
За наслідком чого позивачеві необхідно чітко сформувати та викласти заявлені позовні вимоги, з визначенням розміру часток які заявлені до поділу майна подружжя.
Також як вбачається, позивачем у позові зазначається, що до позову у тому числі додається копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , однак відповідного доказу до позову не надано, що також засвідчено у складеному уповноваженою особою суду Акті.
За наслідком чого, позивачеві необхідно надати до позову усі документи, які зазначені в графі Додаток.
Також суд роз'яснює позивачеві, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)
Також суд зазначає, що згідно з абзацом 2 частини 1 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Оглянувши матеріали справи суддею встановлено, що представником позивача на підтвердження скерування копії позовної заяви з додатками до неї відповідачеві по справі надано накладну кур'єрської служби доставки «СЛАВА УКРАЇНІ» №8175, про прийняття відправлення від адвоката Адабаш С.А. для відправки ОСОБА_2 , з зазначенням опису вкладення: «позовна заява з додатками». Також представником надано до позову бланку опису вкладення з переліком документів.
Однак, оглядаючи вказані документи, встановлено, що надана до суду накладна кур'єрської служби доставки «СЛАВА УКРАЇНИ», не містить будь-яких даних про юридичну особу кур'єрської служби, у тому числі код ЄДРПОУ відповідної організації, а також відсутності прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи якою прийнято відповідне відправлення, як і відсутній відбиток печатку організації. Щодо поданого бланку опису до вкладення, суд зазначає, що останнє не містить підписів ані відправника, ані уповноваженої особи, якою прийнято відповідне відправлення до скерування, як і відсутні дані про номер поштового відправлення складовою якого є відповідний опис вкладення.
Отже, суд вважає вказані докази на підтвердження скерування копії позовної заяви з додатками до неї відповідачеві по справі неналежними, та такими, що не відповідають положенням статті 43 ЦПК України.
За наслідком чого, позивачеві необхідно надати належні докази надсилання копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками до неї), іншим учасникам справи, а саме відповідачеві - ОСОБА_2 , з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, якими можуть бути:
- підтвердження про скерування в електронній формі копії заяви з додатками до неї з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у разі наявності зареєстрованого електронного кабінету у відповідного учасника справи;
- у разі відсутності у учасника справи зареєстрованого електронного кабінету, докази скерування в паперовій формі копії заяви з додатками до неї, через поштове відправлення з листом опису вкладення.
Роз'яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати також належні докази на підтвердження надсилання копій таких документів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Суд зазначає стороні позивача, що у відповідності до положень ч. 9 статті 43 ЦПК України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 43, 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного сумісного майна подружжя, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.