01.04.2026
Справа № 497/848/24
Провадження № 1-кп/497/30/26
01.04.26 року Болградський районний суд Одеської області у складі суду:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції з Вінницькою установою виконання покарань №1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Болград, обвинувальний акт та клопотання (заявлене усно) обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття провадження у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162270000130 від 02.03.2024 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тарутине Тарутинського району Одеської області, громадянина України, за національністю болгарина, який офіційно не працевлаштований, має середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
Згідно обвинувального акту відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/22 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, у тому числі згідно Указу Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 №3564-ІХ з 14.02.2023 строком на 90 діб.
28 лютого 2024 року приблизно о 13:00 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2 , спільно зі своїм знайомим ОСОБА_5 , який мав при собі мобільний телефон моделі Vivo Y31, вартістю 2735,00 гривні, з sim-карткою оператору мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», та у силіконовому чохлі, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють.
У подальшому, у той же день, у період часу з 13:00 години до 22:00 години, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , діючи в умовах воєнного стану з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, скориставшись тим, що ОСОБА_5 тимчасово втратив візуальний контроль за своїм телефоном, переконавшись що за його діями ніхто зі сторонніх не спостерігає, протиправно таємно заволодів ним. Після чого ОСОБА_4 покинув місце події з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 2 735,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Під час судового засідання 01.04.2026 року ОСОБА_4 заявив усне клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з декриміналізацією Закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, розмір якої не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому обвинувачений висловився, що йому відомо, що вказана підстава для закриття кримінального провадження є нереабілітуючою.
Прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення поданого клопотання не заперечував.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріли судового провадження та клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Положеннями ч.1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до вимог ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.
Тобто, з 09 серпня 2024 року змінився "розмір крадіжки", який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 302 грн. 80 коп.).
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме 28.02.2024 він викрав майно на загальну суму 2 735,00 грн., і такі дії кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, так як на всієї території України діє воєнний стан, без введення цього стану дії б мали кваліфікацію ч.1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн., а 50 відсотків від його розмірі становлять 1 514,00 грн.
Таким чином з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ч.4 ст.185 КК України, становить у 2024 році - 3 028,00 (1 514,00 х 2= 3 028,00).
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність Закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд вважає, що оскільки Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність, у тому числі, за таємне викрадення чужого майна, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, а тому клопотання обвинуваченого слід задовольнити.
Матеріальні збитки повністю компенсовані потерпілій особі та він надав заяву, в якій не заперечував проти розгляду кримінального провадження у його відсутності, претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) за проведення товарознавчої експертизи у відповідності з вимогами ст. 124 КПК України з обвинуваченого стягненню не підлягають, ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування та сторона захисту не залучала жодних експертів, тому витрати відносяться на рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,5 КК України, Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-IX, ст.ст. 26, 284, 372, 376 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024162270000130 від 02.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тарутине Тарутинського району Одеської області у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/116-24/4134-ТВ від 12.03.2024 у сумі 1514,56 грн. - віднести на рахунок держави.
Речовий доказ мобільний телефон моделі Vivo Y31, вважати повернутим за належністю потерпілій особі - ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1