Справа № 748/75/26 Головуючий у 1 інстанції Костюкова Т.В.
Провадження № 33/4823/290/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
01 квітня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Корчового В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2026 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директор ТОВ "Втормал", проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665,60 грн.
Як встановив суд, 01 січня 2026 року о 16 год. 45 хв. ОСОБА_1 , по пров. Зарічний, 1, у с. Павлівка, Чернігівського району, Чернігівської області, керував транспортним засобом марки «Linhai Z210», (квадроцикл) без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, за результатом тесту «Drager» alcotest 7510» - 1,07‰, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено факт керування ним транспортним засобом та акцентує увагу на тому, що під'їхавши до нього на службовому транспортному засобі працівники поліції, як того вимагає ст. 35 ЗУ «Про національну поліції», не повідомили причину зупинки транспортного засобу. При цьому, назву моделі взагалі було визначено за допомогою вільного доступі мережі Інтернет. На думку апелянта, процедура проходження його огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки він не мав будь-яких ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду. Також, посилається на те, що відеозапис працівників поліції не є безперервним, а сертифікат відповідності, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Драгер» для ознайомлення йому надано не було, а другий примірник акту огляду на стан сп'яніння взагалі не вручався. За вказаних підстав, притягнення його до адмінвідповідальності, вважає передчасним.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі-Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556638 від 01.01.2026 року, ОСОБА_1 01 січня 2026 року о 16 год. 45 хв., по пров. Зарічний, 1, у с. Павлівка, Чернігівського району, Чернігівської області, керував транспортним засобом марки «Linhai Z210», (квадроцикл) без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, за результатом тесту «Drager» alcotest 7510» - 1,07 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху (а.с.5).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу Драгер «Аlkotest 7510» № ARND-0026, результат продуття ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,07 проміле, де останній поставив свій підпис, що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду (а.с.6).
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційним судом було досліджено відеозапис працівників поліції, на якому зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.10).
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом він не керував, то вони є необґрунтованими, оскільки даним відеозаписом зафіксовано рух транспортного засобу за кермом якого перебував останній (16:45).
Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції щодо вживання ним алкоголю (16:48) та намагався домовитись із працівниками поліції не оформляти на нього адмінматеріали (16:57), що свідчить про його спробу уникнути відповідальності за вчинене.
Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують. Більш того, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про причину самої зупинки, а саме - порушення ним п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» (16:46), про що також було винесено і відповідну постанову, яка має місце на а.с.8, а тому апеляційний суд відхиляє доводи останнього щодо незаконності зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції.
Твердження ОСОБА_1 про те, що у нього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та фактично є його суб'єктивним тлумаченням подій, відображених на відеозаписі.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
В даному випадку, працівник поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 дійшов до висновку, що водій може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а тому, в порядку вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, запропонував останньому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте, ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також, ОСОБА_1 та його захисником не надано відомостей про те, що останні звертались до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Тобто, матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції, незаконності складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, як ОСОБА_1 так і його захисником апеляційному суду не надано.
Згідно п. 5 розділу ІІ, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як слідує з матеріалів справи, такої вимоги під час проведення огляду на стан сп'яніння, за допомогою технічного приладу газоаналізатора Драгер «Аlkotest 7510» ОСОБА_1 не заявляв, а тому твердження апелянта в цій частині також позбавлені підстав.
Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не вручався другий примірник акту огляду на стан сп'яніння, що є порушенням процедури огляду та оформлення його результатів, то вказана обставина ніяким чином не спростовує висновок суду щодо керуванням останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та не може бути підставою для скасування постанови суду.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, результат огляду - 1,07 проміле та подальше оформлення працівниками поліції адмінматеріалів за ч. 1 ст. 130 КУАП, що є достатнім для прийняття рішення про наявність у діях останнього складу інкримінованого правопорушення.
Інших тверджень, за яких можливо було б дійти висновку про незаконність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та відсутність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить апелянт в апеляційній скарзі не встановлено.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач