Справа № 738/2319/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/263/26
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
01 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні подання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, пробаційним наглядом, засудженому ОСОБА_7 .
В обґрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, що ОСОБА_7 хоч і відбув 1/2 частини призначеного судом покарання, характеризується позитивно, однак засуджений за вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання засудженого.
Не погодившись із рішенням суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, пробаційним наглядом. Зазначає, що кримінальне правопорушення ним вчинено 04.04.2019 року, тобто до внесення змін до кримінального законодавства, яким було сформовано більш обмежувальний підхід до виконання покарань, також пізніше було запроваджено пробаційний нагляд, але закон, який пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі. Наголошує на тому, що оскільки він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці відповідно до рішення комісії ДУ МВК-91 став на шлях виправлення, відбув більше як 1/2 частину призначеного судом строку покарання, то має всі законні підстави для застосування до нього судом заміни способу відбування покарання більш м'яким.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, прокурора, який не погодився з доводами апеляційної скарги, вказуючи, що вимоги апелянта суперечать змісту кримінального закону, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
У той же час, ч. 4 ст. 82 КК України визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, може бути застосована після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості.
Положення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким особам при фактичному відбуванні не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості не застосовується до осіб, засуджених за корупційні злочини.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, яким він засуджений за ч.3 ст.368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах виконавчої влади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік, з конфіскацією усього майна, окрім житла. Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислюється з 21 березня 2023 року.
На час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_7 відбув більше 1/2 частини призначеного судом покарання, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, працевлаштований, до роботи відноситься сумлінно, стягнень не має, натомість має чотири заохочення. Тобто, сумлінної поведінкою та ставленням до праці, з урахуванням висновку щодо ступеня виправлення, засуджений дійсно став на шлях справлення. Цей факт не заперечувався ні судом першої інстанції, не заперечується він і колегією суддів.
Разом з тим, злочин, за вчинення якого ОСОБА_7 був засуджений та відбуває покарання, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до класифікації, визначеної ст. ст. 12, 45 КК України, віднесений до категорії тяжких корупційних злочинів, тому висновок суду про неможливість застосування до засудженого положень ст. 82 КК України та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, є обґрунтованим та з ним погоджується колегія суддів.
Так, відповідно до примітки ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.
Статтею 82 КК України чітко визначені конкретні умови та підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Такі підстави розширеному тлумаченню не підлягають, а згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, у зв'язку з чим посилання засудженого на інші норми кримінального Закону не заслуговують на увагу, адже стосуються інших підстав для звільнення засуджених від відбування покарання, а підстави для застосування цих норм є не аналогічними інституту заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким.
Доводи засудженого щодо неправильного тлумачення судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч.3 ст.81 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки положення цього закону є чіткими та жодних сумнів і протиріч не викликають, адже в пунктах 2, 3 ч.3, ст.81 КК України не передбачено можливості застосування умовно-дострокового звільнення до осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є тяжким корупційним злочином, а також незважаючи на строк відбутого ним покарання та строк покарання, який залишився ним до відбування, дані про особу засудженого, його поведінку за увесь час відбування покарання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що частиною четвертою статті 82 КК України не передбачено можливості заміни невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання до осіб засуджених за корупційний тяжкий злочин, а тому відсутні правові підстави для застосування до останнього заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким видом покарання, а саме пробаційним наглядом.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2025 року про відмову у задоволенні подання про заміну засудженому ОСОБА_7 невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4