Справа № 739/560/26
Провадження № 1-кс/739/142/26
про застосування запобіжного заходу
01 квітня 2026 року м. Новгород-Сіверський
Слідчий суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
начальника слідчого відділення - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене з прокурором клопотання слідчого СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 про застосування в рамках кримінального провадження №12026270320000030 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда ІІІ групи, раніше не судимого в силу положень статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбаченого частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України,
31 березня 2026 року слідчий СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із погодженим з прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбаченого частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження №12026270320000030 від 24 січня 2026 року, за фактом вчинення злочинів, передбаченого частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу січень - лютий 2026 року, в денний час (більш точні дата та час наразі органом досудового розслідування не встановлені), ОСОБА_5 , будучи пацієнтом замісної підтримуючої терапії (програма медикаментозного лікування людей із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів), яка передбачає отримання пацієнтом у встановленні дні рецептів на придбання метадону у таблетковій формі з розрахунку кількості добових доз терапії на встановлений період часу, отримав у невстановлених органом досудового розслідування спеціальних закладах таблетки метадону, які для власного вживання, а також для зберігання з метою збуту наркотичних засобів, перевіз за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим здійснив незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту.
Після цього, 27 лютого 2026 року о 13 год. 25 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи мету незаконного збуту наркотичних засобів, умисно, за грошову винагороду у сумі 300 гривень, збув три таблетки «метадону», особі зі зміненими анкетними даними « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 », щодо якої здійснюються заходи безпеки і який добровільно виконував постанову «Про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів у громадянина ОСОБА_5 ». Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів № СЕ-19/125-26/2590-НЗПРАП від 04 березня 2026 року, надані на експертизу три таблетки, які раніше були вилучені слідчим у ОСОБА_8 , містить у своєму складі наркотичний засіб метадон (фенадон) масою 0,067 г, обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року.
Окрім цього, у період часу січень - березень 2026 року, в денний час (більш точні дата та час наразі органом досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_5 , будучи пацієнтом замісної підтримуючої терапії (програма медикаментозного лікування людей із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів), яка передбачає отримання пацієнтом у встановленні дні рецептів на придбання метадону у таблетковій формі з розрахунку кількості добових доз терапії на встановлений період часу, отримав у невстановлених органом досудового розслідування спеціальних закладах таблетки метадону, які для власного вживання, а також для зберігання з метою збуту наркотичних засобів, перевіз за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим здійснив незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту.
Після цього, 29 березня 2026 року о 12 год. 27 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи мету незаконного збуту наркотичних засобів, умисно, за грошову винагороду у сумі 300 гривень, збув три таблетки «метадону», особі зі зміненими анкетними даними « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_2 », щодо якої здійснюються заходи безпеки і який добровільно виконував постанову «Про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів у громадянина ОСОБА_5 ».
Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів № СЕ-19/125-26/3838-НЗПРАП від 30 березня 2026 року, надані на експертизу три таблетки, які раніше були вилучені слідчим у ОСОБА_8 , містить у своєму складі наркотичний засіб метадон (фенадон) загальною масою 0,0656 г, обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року.
30 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України.
29 березня 2026 року ОСОБА_5 було затримано у порядку статті 208 КПК України.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. При цьому існують передбачені пунктами 1,3,5 частини першої статті 177 КПК України ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, а також вчинення інших кримінальних правопорушень. У зв'язку з цим слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим КПК України.
У судовому засіданні начальник СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, клопотання підтримав та просив задовольнити його повністю, при цьому зазначив, що на його думку жоден більш м'який запобіжний захід не здатен запобігти настанню вказаних вище ризиків.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав і просив його задовольнити повністю, обравши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний у судовому засіданні висловився проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, не може пересуватися без милиць, при цьому має місці соціальні зв'язки, зокрема батьків, які доглядають за ним, брата та повнолітнього сина, зареєстрований приватним підприємцем, утримує «бутік» торгівлю в якому здійснює його матір, судимостей не має, вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнає, наміру переховуватися від слідства та суду та впливати на свідків, яких навіть не знає, у нього немає. Відповідно просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 у судовому засіданні висловився проти задоволення клопотання, заявив, що воно є необґрунтованим, вказав, що підозрюваний через наявні захворювання обмежений в можливості пересуватися, у зв'язку з чим йому встановлено ІІІ групу інвалідності, при цьому він має місці соціальні зв'язки, зокрема батьків, брата та сина, у нього немає судимостей. У зв'язку з чим просив обрати підзахисному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання та надані в ході судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, якими є: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; намір знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною першою статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частини четвертої статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду даного клопотання прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України, що підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні: рапортом зареєстрованим в ЄО за №589; рапортом зареєстрованим в ЄО за №2567; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; висновком експерта №СЕ-19/125-26/2590-НЗПРАП; протоколом огляду місця події; висновком експерта №СЕ-19/125-26/3838-НЗПРАП; протоколом обшуку.
Оцінюючи доводи прокурора про наявність передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КК України ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, суд враховує, що підозрюваний через наявність захворювання обмежений в можливості вільно пересуватися, є особою з інвалідністю ІІІ групи, при цьому в нього є місці соціальні зв'язки, зокрема батьки, повнолітній син та брат. Все це у сукупності свідчить, що ризик переховування підозрівання від слідства та суду хоча й існує, однак є мінімальним.
Стосовно ризику передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України а саме можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою зміни їх показів, або спонукання до відмови від дачі показів суд вважає, що даний ризик дійсно існує і необхідність запобігання його настанню зумовлює потребу в застосування до підозрюваного запобіжного заходу, який здатен запобігти цьому ризику.
Стосовно доводів, які містяться у клопотанні, про наявність передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України ризику продовження підозрюваним ОСОБА_5 своєї злочинної діяльності, пов'язаної зі збутом наркотичних засобів суд зазначає, що за місцем проживання підозрюваного було проведено обшук та вилучено всі наявні в нього наркотичні засоби. Сам ОСОБА_5 є особою, яка обмежено в можливості пересуватися без стороннього допомоги. Він не має не знятих чи непогашених судимостей, не є підозрюваним чи обвинуваченим в інших кримінальних провадженнях, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи слідчого та прокурора про можливе продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності та відповідно про наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.
Беручи до уваги наявність передбачених пунктом 1, 3 частини першої статті 177 КПК України ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на мінімальному рівні, та незаконного впливу на свідків, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до нього виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за необхідне обрати йому більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосування якого може запобігти настанню вказаних вище ризиків. Водночас, застосування таких більш м'яких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, особиста порука та застава не здатне запобігти настанню ризиків, встановлених в ході судового розгляду.
У зв'язку з цим підозрюваному слід заборонити залишати квартиру АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово, крім часу повітряної тривоги з метою відвідування бомбосховища та випадків невідкладної медичної допомоги.
Також на підозрюваного ОСОБА_5 необхідно покласти додатковий обов'язок, передбачений частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме утримуватися від спілкування у будь-який спосіб зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Строк дії даної ухвали необхідно визначити тривалістю у 58днів до 28 травня 2026 року.
Співробітників Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області слід зобов'язати негайно доставити ОСОБА_5 до місця його проживання та звільнити з-під варти.
Обов'язки по контролю за поведінкою підозрюваного покласти на співробітників Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-179, 183, 197, 199, 205, 369, 372, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати квартиру АДРЕСА_3 без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім часу повітряної тривоги з метою відвідування бомбосховища та випадків невідкладної медичної допомоги.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 додатковий обов'язок, передбачений частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме утримуватися від спілкування у будь-який спосіб зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити тривалістю 58 днів до 28 травня 2026 року.
Зобов'язати співробітників Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області негайно доставити ОСОБА_5 до місця його проживання та звільнити з-під варти.
Обов'язки по контролю за поведінкою підозрюваного покласти на співробітників Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено о 08 год. 00 хв. 03 квітня 2026 року