Справа № 750/17896/25
Провадження № 2/750/1180/26
02 квітня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
суддіСупруна О.П.,
секретаріЮрченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/17896/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
31.12.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 25.06.2023 у розмірі 15 000,00 грн, а також судових витрат на оплату судового збору та послуг з професійної правничої допомоги, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 15.01.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 02.04.2026.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, у якій дав згоду на заочний розгляд справи та просив справу слухати за його відсутності.
Відповідач, яка оповіщалася судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзиву, заяв та клопотань не подала, у зв'язку з чим за згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 25.06.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 на підставі прийняття пропозиції (оферти) кредитодавця, яка розміщена в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, та шляхом оформлення Заяви на укладання кредитного договору від 25.06.2023, а також на підставі Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця (в сфері електронної комерції), було укладено Договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «D7W8Q8».
Відповідно до умов указаного Договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії з сумою кредитного ліміту - 5 800,00 грн, строком на 120 днів, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені Договором (пункти 1.1 - 1.3 Договору).
Пунктом 1.4 Договору обумовлено, що процентна ставка за кредитною лінією є фіксованою та розраховується наступним чином: дисконтна процентна ставка становить 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом; базова процентна ставка складає 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, після 20 днів користування кредитом, починаючи з 21 дня користування по день повернення кредиту.
Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору становить 76 245,50 %; орієнтовна загальна вартість - 22 040,00 грн (пункти 1.6, 1.7 Договору).
Невід'ємними частинами вказаного Договору є його додатки: Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 25.06.2023 - Графік платежів; Додаток № 2 до Договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 25.06.2023 - Згода на взаємодію з третіми особами при врегулюванні проблемної заборгованості, які підписано відповідачем електронним підписом.
Також, відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить умови тотожні умовам укладеного Договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 25.06.2023.
ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі шляхом зарахування на платіжну картку позичальника кредитних коштів у сумі 5 800,00 грн. На підтвердження успішної оплати позивачем надано лист від 27.05.2024 № 5207, підписаний генеральним директором ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», про успішність фінансової операції із зарахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , указану останнім у Анкеті-заяві на отримання кредиту, коштів у сумі 5 800,00 грн, номер транзакції 1255194014.
Із Графіка платежів до Договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 25.06.2023 убачається, що відповідач зобов'язався сплатити до 23.10.2023 чисту суму кредиту у розмірі 8 700,00 грн, яка складається з: 5 800,00 грн - сума кредиту за договором; 2 900,00 грн - проценти за користування кредитом.
01.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) укладено Договір факторингу № 01052024, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Так, згідно з підпунктом 4.1, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених розділом 3 Договору.
Копія Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог за Договором факторингу № 01052024 від 01.05.2024, копія Платіжної інструкції № 8191 від 02.05.2024 про оплату по вказаному Договору факторингу та Витяг з Реєстру боржників наявні в матеріалах справи та підтверджують факт переходу права вимоги до позивача, зокрема, за Договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 23.10.2023.
За приписами статті 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із Договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 23.10.2023 убачається, що він укладений в електронній формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
За приписами статті638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).
Як убачається з матеріалів справи, позивач належить до фінансових установ, які мають право здійснювати такий вид фінансових послуг як факторинг.
Відповідно до статей 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 25.06.2023 укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечить приписам статей 6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України. На виконання вимог частини першої статті 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв'язку з чим він відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями частини першої статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вищевказаний договір про надання фінансового кредиту та договір факторингу не були визнані в установленому законом порядку недійсними, а тому у відповідності до положень статей 6, 204, 627 ,629, 1083 ЦК України є правомірними, чинними та обов'язковими для виконання.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом установлено, що зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору.
Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов'язання, судом не встановлено.
Із підписаного відповідачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що вона була ознайомлений з умовами користування отриманими ним кредитними коштами і знав про умови щодо сплати процентів та комісії за надання кредиту.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги той факт, що відповідач користувалася наданими банком коштами, не виконуючи зобов'язань за Договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 25.06.2023 щодо своєчасного повернення позивачеві наданих грошових коштів зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;
3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі
№ 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від
25.05.2021 у справі № 910/7586/19).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, укладеного між позивачем та адвокатом Лівак І.М.; копію Додаткової угоди № 1317581696182 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841; копію Акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 17.11.2025, яка оцінюється позивачем у 6 000,00 грн.
Ураховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, а також права суду втручатись у договірні відносини між адвокатом та клієнтом без ініціативи відповідача, вони підлягають стягненню у визначеному позивачем та адвокатом розмірі.
На підставі статті141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати по оплаті судового збору в розмірі
2 422,40 грн, які підтверджуються копією платіжної інструкції № 17120537 від 17.12.2025.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1317581696182 від 25.06.2023 у розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 6 000 грн 00 коп. (шість тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2 422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя