Справа № 450/3845/21
Провадження № 2/450/109/26
25 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І. І
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
за участю представника позивача Коржевич У. Ф.
представника відповідача 1 Радченко М. І.
представника відповідача 2 ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Львівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності,
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області судді Мельничук І. І. перебуває цивільна справа за позовом Львівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, в якому представник позивача просить суд визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 19.03.2021 року № 765-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2021 року № 214; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 з припиненням права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, номер запису про право власності 41462405; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 з припиненням права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, номер запису про право власності 41148523; судові витрати покласти на відповідачів..
В обґрунтування позову зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області всупереч чинним нормам земельного та містобудівного законодавства видало Наказ № 765-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затвердило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надало ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 1,8889 га, в тому числі пасовища площею 1,8889 га, (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району. Вважає, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області не мало підстав для надання зазначеної земельної ділянки у власність, оскільки ділянка знаходиться в межах червоних ліній вулиць, а також в межах проектованої дороги по Вернадського (проектована), що передбачено Генеральним планом міста Львова. Після виявлення факту реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі Львівська міська рада зверталася до ГУДГК із застереженнями щодо передачі її у власність фізичним особам, однак Управління, не беручи до уваги листи міської ради, всупереч законодавству передало земельну ділянку у власність ОСОБА_3 . В подальшому ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 . Наданням Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, а також подальшим набуттям та реєстрацією прав власності на вищезгадану земельну ділянку за фізичними особами були порушені права та інтереси Львівської територіальної громади в особі Львівської міської ради. У зв'язку із вищенаведеним, просить позов задоволити.
20.09.2021 року провадження у справі відкрито.
Разом із позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідачу, а також іншим органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам як суб'єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2320257746236, в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.09.2021 року вжито заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2320257746236, в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав.
25.11.2021 року на адресу суду представником відповідача-2 ОСОБА_2 адвокатом Гарасимчуком Н.А. подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у позові повністю. З наведеними позивачем, у позовній заяві, обставинами та правовими підставами позову не погоджується, позовні вимоги не визнає в повному обсязі з наступних підстав: відсутнє порушене право позивача; станом на дату оскаржуваного наказу спірна земельна ділянка знаходилась у державній власності, право розпорядження якою мав лише відповідач-1, який діяв у чіткій відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України, реалізовуючи законодавчо закріплене першочергове право учасника бойових дій (АТО) ОСОБА_3 на отримання земельної ділянки; законодавчих підстав для відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 у розробці проекту землеустрою та подальшої приватизації станом на дату прийняття оскаржуваного наказу не було, а позивачем таких не наведено; містобудівна документація м. Львова (Генеральний план м. Львова та “План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони») апріорі не можуть поширюватись на спірну земельну ділянку, оскільки така розташована за адміністративно-територіальними межами м. Львова.
У відзиві представника відповідача-2 також викладено клопотання про зобов'язання позивача надати докази затвердження Генерального плану м. Львова згідно із п. 5.11. ДБН Б.1-3-97 у порядку ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Протокольною ухвалою суду таке клопотання задоволено 15.12.2021 року.
15.12.2021 року на адресу суду представником відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Радченко М.І. подано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у позові повністю. З наведеними позивачем, у позовній заяві, обставинами та правовими підставами позову не погоджується, позовні вимоги не визнає в повному обсязі з наступних підстав. Відповідач-1 при прийняття наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та при затвердженні діяв правомірно, в межах наданих йому повноважень та відповідно до норм чинного законодавства. Земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, яка передана у власність ОСОБА_3 знаходилась на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, а тому Генеральний план м. Львова не може встановлювати планування, використання та забудову території за межами населеного пункту. Передача відповідачем-1 у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, яка в подальшому відчужена ОСОБА_2 та знаходиться на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту на землях сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу, пасовища) жодним чином не порушує права та інтереси Львівської територіальної громади.
08.07.2022 року на виконання ухвали суду представником позивача ОСОБА_4 подано клопотання про долучення доказів, а саме копії: детального плану території в межах АДРЕСА_1 ; детального плану території в межах АДРЕСА_2 ; зміни № 1 ДБН Б.1-3-97 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» від 01.02.2009 року; висновку № 00-00066-10 комплексної державної експертизи ДП “Укрдержбудекспертиза» по проекту “Коригування генерального плану м. Львова ІІ стадія», затверджений 26.05.2010 року. Яке було задоволено протокольною ухвалою від 11.11.2022 року.
11.11.2022 року представником позивача адвокатом Наумець А.Г. на адресу суду подано клопотання про долучення доказів, а саме копії: відповіді Приватного підприємства “Укрземпроект» № 2-10980-29 від 25.08.2022 року на лист юридичного департаменту, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249. Яке було задоволено протокольною ухвалою від 21.02.2023 року.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.01.2023 року постановлено підготовче судове засідання у справі за позовом Львівської міської ради до Головного управління Дерджгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, відкласти до 11 год. 50 хв. 09 лютого 2023 року.
09.02.2023 року представником позивача ОСОБА_4 на адресу суду подано клопотання про долучення доказів, а саме копії: висновку експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 2972-Е від 02.11.2022 року, висновку експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 4223-Е від 06.01.2023 року, висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 62021140010000296 № 564/22-22 від 07.09.2022 року, заяви представника потерпілого про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 08.02.2023 року, яке було задоволено протокольною ухвалою від 21.02.2023 року.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.02.2023 року постановлено підготовче судове засідання у справі за позовом Львівської міської ради до Головного управління Дерджгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, відкласти до 13 год. 05 хв. 21 лютого 2023 року.
21.02.2023 року представником позивача ОСОБА_4 подано на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме : висновку експерта № 4223-Е від 06.01.2023 року, висновку експерта № 2972-Е від 02.11.2022 року, висновку експерта № 564/22-22 від 07.09.2022 року, заяви на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, яке було задоволено протокольною ухвалою від 21.02.2023 року.
Того ж дня, 21.02.2023 року на адресу суду надійшло клопотання про проведення комплексної земельно-технічної експертизи від представника позивача ОСОБА_4 , мотивуючи таке тим, що долучені до справи висновки експерта не містять зазначення про те, що такі підготовані для подання до суду, разом з тим, просила суд поставити на вирішення експерту такі питання: 1) чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області, площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) для ведення особистого селянського господарства (2021 рік) та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, у редакціях, які діяли станом на дату затвердження документації? Якщо не відповідає технічна документація, то в чому полягають невідповідності?; 2) чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області, площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) для ведення особистого селянського господарства (2021 рік) та її затвердження за змістом документації із землеустрою вимогам п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та містобудівній документації, а саме: Генеральному плану м. Львова, затвердженому ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 року «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», у редакціях, які діяли станом на дату затвердження документації? Якщо не відповідає технічна документація, то в чому полягають невідповідності? Таке було долучено до матеріалів справи відповідно до протокольної ухвали від 21.02.2023 року.
08.03.2023 року до суду надійшли від представника відповідача - 2 ОСОБА_2 адвоката Гарасимчука Н.А. пояснення щодо проведення експертизи, відповідно до змісту яких останній, щодо клопотання про призначення експертизи у справі не заперечив, проте в частині зазначення питань експертам зазначає про уточнення, а саме просить на розгляд експертів поставити такі питання: Чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області, площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) для ведення особистого селянського господарства (2021 рік) та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, у редакціях, які діяли станом на дату затвердження документації? Якщо не відповідає технічна документація, то в чому полягають невідповідності? Чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області, площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) для ведення особистого селянського господарства (2021 рік) та її затвердження за змістом документації із землеустрою вимогам п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та містобудівній документації, а саме: Генеральному плану м. Львова, затвердженому ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 року «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», у редакціях, які діяли станом на дату затвердження документації? Якщо не відповідає технічна документація, то в чому полягають невідповідності?
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.03.2023 року клопотання представника позивача адвоката Наумець А.Г. задоволено, призначено по справі судову комплексну земельно-технічну експертизу та поставлено на її розгляд наступні питання: 1. Чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області, площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) для ведення особистого селянського господарства (2021 рік) та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, у редакціях, які діяли станом на дату затвердження документації? Якщо не відповідає технічна документація, то в чому полягають невідповідності? 2.Чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , що розташована на території Пустомитівського району Львівської області, площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) для ведення особистого селянського господарства (2021 рік) та її затвердження за змістом документації із землеустрою вимогам п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та містобудівній документації, а саме: Генеральному плану м. Львова, затвердженому ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 року «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», у редакціях, які діяли станом на дату затвердження документації? Якщо не відповідає технічна документація, то в чому полягають невідповідності? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз / 03057, м. Київ, вул. Смоленська 6/. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
11.05.2023 року адресу суду за вих. № 5571/5892-4-23/41 від 26.04.2023 року надійшло клопотання експерта, якому доручено виконання судової експертизи № 13618/23-41 у цивільній справі № 450/3845/21 ОСОБА_5 , про надання додаткових матеріалів та погодження зміни виду експертизи, відповідно до змісту якого остання, на підставі ст. 72 ЦПК України, а також п. 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України 08.10.1998 року № 53/5 клопоче про: погодження проведення по питанню щодо визначення відповідності розроблення технічної документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою; уточнення поставлених на вирішення експертизи питань, а саме зазначення конкретної назви досліджуваної документації із землеустрою; надання викопіювання з Генерального плану м. Львова, затвердженого рішенням Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 року «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ стадія. Генеральний план» у редакції, яка діяла станом на дату затвердження досліджуваної документації в електронному вигляді формату .dvg з прив'язкою до СК (системи координат Державної геодезичної мережі 1963 року) в районі розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249; надання дозволу на отримання відомостей Державного земельного кадастру з використанням електронної ідентифікації із застосуванням особистого електронного підпису, відповідно до пунктів 163, 187-194 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, та стратегії "Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації"; надання дозволу на використання відомостей (інформації) із загальнодоступних ресурсів.
24.10.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про надання експерту додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом. Разом з тим, на адресу суду надійшло клопотання експерта КГДІСЕ Дем'яненко Вікторії про погодження проведення по питанню щодо визначення відповідності розроблення технічної документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою; уточнення поставлених на вирішення експертизи питань; надання додаткових матеріалів та дозволів. Зазначила, що клопотання експерта судом розглянуто не було, у зв'язку з чим експерт не в змозі розпочати проведення експертизи. На підставі наведеного, просить призначити судове засідання з розгляду клопотання про надання додаткових матеріалів та погодження зміни виду експертизи.
05.12.2023 року на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за підписом заступника директора Броніслава Теплицького, надійшли матеріали цивільної справи № 450/3845/21 без виконання комплексної земельно-технічної експертизи у справі, у зв'язку із надходженням листа Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.11.2023 року про повернення матеріалів цивільної справи на адресу суду.
Ухвалою від 07.12.2023 року провадження у справі поновлено.
Вподальшому, 26.02.2024 року за підписом директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Олександра Рувіна надійшов лист «Про залишення ухвали без виконання», що вмотивовано тим, що клопотання експерта в повному обсязі не задоволене, вартість експертизи не сплачена, у зв?язку з чим та на підставі ст. ст. 133, 135 ЦПК України, ст. 15 ЗУ «Про судову експертизу», п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (із змінами), ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області про призначення судової експертизи від 08.03.2023 року у цивільній справі № 450/3845/21 залишається без виконання. Матеріали цивільної справи направлені в 2-х томах на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області листом від 28.11.2023 № 18871/20458-4-23/41.
28.02.2024 року на адресу суду надійшло повторне клопотання про надання додаткових матеріалів та погодження зміни виду експертизи судового експерта Дем'яненко Вікторії.
18.03.2024 року представником відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Радченко М.І. подано на адресу суду письмові пояснення щодо клопотання експерта КНДІСЕ - Вікторії Дем'яненко від 25.04.2023 року про надання додаткових матеріалів та погодження зміни виду експертизи.
18.03.2024 року представником позивача подано адресу суду письмові пояснення щодо клопотання експерта КНДІСЕ - Вікторії Дем'яненко від 25.04.2023 року про надання додаткових матеріалів та погодження зміни виду експертизи.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.03.2024 року клопотання експерта № 5571/5892-4-23/41 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вікторія Дем'яненко задоволено, ухвалено погодити проведення по питанню щодо визначення відповідності розроблення технічної документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою; уточнити поставлені на вирішення експертизи питання, шляхом зазначення конкретної назви досліджуваної документації із землеустрою як - Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, розробник документації із землеустрою ПП «УКРЗЕМПРОЕКТ»; надати експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вікторії Дем'яненко фрагмент Генерального плану міста Львова у форматі TIF з прив'язкою до системи координат Державної геодезичної мережі 1963 року в районі розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, який розташований на файловому флеш-носію у зв'язку із відсутністю викопіювання з Генерального плану м. Львова, затвердженого рішенням Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 року «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» II стадія. Генеральний план» у редакції, яка була станом на дату затвердження досліджуваної документації в електронному вигляді формату буд з прив'язкою до СК (системи координат Державної геодезичної мережі 1963 року) в районі розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249; надати експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вікторії Дем'яненко дозвіл на отримання відомостей Державного земельного кадастру, з використанням електронної ідентифікації із застосуванням особистого електронного підпису, відповідно до пунктів 163, 187-194 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 7 1051, та стратегії "Кадастр 2.0. Прозорість, доступність, інновації"; надати експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вікторії Дем'яненко дозвіл на використання відомостей (інформації) загальнодоступних ресурсів. Справу направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз /03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6/, - для проведення експертизи, призначеної ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.03.2023 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
22.05.2024 року на адресу суду, за підписом директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександра Рувіна, надійшло клопотання судового експерта Юрія Бікуса про надання роз'яснень, додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення дослідження № 5672/24-41 від 13.05.2024 року, згідно якого останній вказує, що питання № 2 у поставленій редакції не може бути вирішене при проведені судової експертизи, оскільки редакція цього питання є нелогічною з юридичної точки зору, з урахуванням наступного. Структура статті 118 Земельного кодексу України з 01.01.2002 (дата набрання чинності цим Кодексом) по даний час ніколи не включала пункти (див. ст. 32 Закону України "Про правотворчу діяльність"), у зв'язку з чим, відповідно до ст. 72 ЦПК України, ст. 13 Закону України "Про судову експертизу", п. 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та гл. 6 розд. ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2023 № 3604/5), просить погодити проведення за ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.03.2023 у цивільній справі № 450/3845/21 з уточненнями згідно із ухвалою від 19.03.2024 року лише судової експертизи з питань землеустрою по питанню № 1, у вищезазначеній редакції, або поставити питання № 2 в редакції з урахуванням вимог законодавства у сфері містобудування, землеустрою та судової експертизи із матеріалами цивільної справи №450/3845/21 без виконання ухвали суду про призначення експертизи.
Ухвалою від 22.05.2024 року провадження у справі поновлено.
16.07.2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» представником позивача Львівської міської ради Коржевич У. Ф. подано додаткові пояснення у справі, відповідно до яких зазначено, що експерт безпідставно вважає питання №2 таким, що не підлягає вирішенню, оскільки воно відповідає вимогам земельного законодавства; наголошено на необхідності застосування редакції ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, чинної на момент виникнення правовідносин; вказано, що всі необхідні матеріали для проведення експертизи надані, а висновки експерта про їх недостатність та відсутність нормативного регулювання є необґрунтованими, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні клопотання експерта.
Ухвалою від 16.07.2024 року у задоволенні клопотання експерта Бікуса Ю. про надання роз'яснень, додаткових відомостей і матеріалів, необхідних для проведення дослідження № 5672/24-41 від 13.05.2024 року відмовлено. Справу направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз /03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6/, - для проведення експертизи, призначеної ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.03.2023 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
25.10.2024 року на адресу суду надійшов висновок експертів Юрія Бікуса та Олександра Дощечкіна № 5672/24-41, складений 11.10.2024 року за результатами проведеної комісійної судової експертизи з питань землеустрою, а також матеріали справи № 450/3845/21.
Ухвалою від 25.10.2024 року провадження у справі поновлено.
12.05.2025 року надійшло від представника відповідача-2 ОСОБА_2 адвоката Гарасимчука Н.А. клопотання про проведення повторної комплексної земельно-технічної експертизи.
26.05.2025 року надійшло до суду клопотання про долучення доказів від представника відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Радченко М. І.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2025 року постановлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гарасимчука Назарія Андрійовича про проведення повторної комплексної земельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом Львівської міської ради до Головного управління Дерджгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити.
Протокольною ухвалою від 26.06.2025 року клопотання представника відповідача-1 задоволено, справу призначено до судового розгляду по суті.
17.02.2026 року надійшли від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гарасимчука Н.А. додаткові пояснення через систему «Електронний суд», в яких зазначає, що у пов'язаній справі № 450/261/23 за позовом Солонківської сільської ради про повернення тієї ж земельної ділянки суд апеляційної інстанції відмовив у позові, а КЦС у складі Верховного Суду 28.01.2026 року залишив таке рішення по суті в силі, змінивши лише мотиви; при цьому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача та недоведеність незаконності дій ГУ Держгеокадастру при передачі земельної ділянки. Зазначає, що обставини обох справ є тотожними (учасники, підстави позову та докази), а тому наведені висновки Верховного Суду мають враховуватись і у даній справі. Наголошує, що Львівська міська рада не має речового права на спірну земельну ділянку, а її доводи зводяться лише до наявності абстрактного «законного інтересу», який сам по собі не є підставою для захисту. Додатково вказує, що добросовісність набуття земельної ділянки, відсутність доведеного порушення прав позивача та неефективність обраного способу захисту (визнання недійсним та повернення майна) узгоджуються з практикою Верховного Суду, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просить такий задоволити з підстав наведених у ньому.
Представники відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Радченко М. І. та ОСОБА_2 - Герасимчук Н. А. в судовому засіданні позов заперечили, надали пояснення аналогічні наведених у відзивах на позовну заяву, просять в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа, особа на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
Суд, заслухавши думку сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 19.11.2020 року № 18-13-0.3-7355/2-20 повідомило Львівську міську раду про те, що здійснюються заходи по підготовці наказів, актів приймання-передачі та додатків до них з переліками сформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які у відповідності до ст. 117 Земельного кодексу України. Цим листом Головне управління Держгеокадастру у Львівській області просить проінформувати стосовно позиції та готовності територіальної громади в підписанні згаданих документів по передачі у комунальну власність сформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
У відповідь на зазначений лист 25.11.2020 року в.о. директора департаменту Львівської міської ради поінформував листом № 2403-вих-93351 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про готовність прийняти у комунальну власність територіальної громади сформовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, тобто, із зазначенням кадастрових номерів та інших характеристик, визначених ст. 117 Земельного кодексу України. Також висловлено прохання надати переліки сформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які підлягають передачі у комунальну власність Львівської територіальної громади. Відповідь на даний лист у матеріалах справи відсутня.
Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 вбачається, що відомості про дану земельну ділянку було зареєстровано Відділом у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 15.12.2020 року на підставі документації із землеустрою: проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 22.11.2020 року, розробленої ПП “Укрземпроект».
У зв?язку із цим в.о. директора департаменту містобудування Львівської міської ради звернулась із листом від 24.12.2020 року № 2403-вих-102171 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. У вказаному листі повідомлено, що відповідно до Генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 року № 3924 “Про затвердження містобудівної документації “Корегування генерального плану м.Львова» ІІ-стадія передбачене будівництво дороги Вернадського (проектована), якою планується з?єднати житловий мікрорайон “Сихів» від пр. Ч. Калини до вул. Стрийської та буде мати велике містоформуюче та економічне значення як для міста Львова, так і для села Зубра Солонківської ОТГ. На даний час міською радою проводиться комплекс заходів щодо відведення земельної ділянки для будівництва згаданої дороги, яка частково проходить в межах міста Львова та частково на території Солонківської ОТГ, а саме села Зубра. І саме в межах зазначеної проектованої дороги знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249. Враховуючи викладене просили не допустити прийняття наказу щодо надання даної земельної ділянки в приватну власність. Відповідь на даний лист у матеріалах справи відсутня.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 12.03.2021 року № 765-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без змін цільового призначення» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 1,8889 га в тому числі пасовища площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249) із земель господарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Солонківської ради Пустомитівського району.
13.04.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 214, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Бризіцькою Г.П. Із цього часу таке право зареєстроване на даний час за відповідачем-2 ОСОБА_2 .
Листом від 29.04.2021 року № 2901-вих-36298 директор юридичного департаменту Львівської міської ради звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області задля отримання копій наказу про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки, а також інформацію про те, якою містобудівною документацією керувалось Головне управління Держгеокадастру у Львівській області при передачі її у приватну власність.
У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 02.06.2021 року № 18-13-0.32-3096/2-21 повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 знаходиться на території Солонківської сільської ради. За результатами розгляду клопотання учасника АТО гр. ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району (наказ № 2453-УБД від 13.11.2020 року). Підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки громадянину (учаснику АТО) ОСОБА_3 не було, листи Львівської міської ради мали рекомендаційний характер.
У долученій до позовної заяви копії листа начальника управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 08.07.2021 року № 4-24-01-6290 до юридичного департаменту повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 розташована в межах території магістральної вулиці загальноміського значення в межах червоних ліній, автодороги відповідно до генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010.
У листі також зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 знаходиться в межах функціональної зони ТР-2, відповідно до плану зонування території Сихівського району м. Львова. ТР-2 - зони транспортної інфраструктури (вулична мережа), відносяться території вулиць, майданів (у межах червоних ліній) доріг. Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок у зоні ТР-2: проїзна частина; тротуари; розділювачі і технічні смуги; велодоріжки; лінії громадського транспорту. Супутні види забудови та іншого використання: засоби регулювання вуличного руху (дорожні знаки, світлофори, бар?єрне обладнання; засоби освітлення вулиці; підземні інженерні комунікації і споруди; наземні пішохідні переходи; підземні та надземні пішохідні переходи; зупинки громадського транспорту. Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: наземні та надземні інженерні комунікації; озеленення розділювальних і технічних смуг; рекламні щити, установки, розтяжки, тощо; малі архітектурні форми, кіоски, ятки; тимчасові стоянки автотранспорту; тимчасові стоянки для велосипедистів; споруди АЗС - тимчасово; пішохідні бульвари; тимчасові об?єкти та споруди інженерної інфраструктури.
Позивачем також долучено картографічні матеріали містобудівної документації м. Львова, на які є покликання у відповідних листах департаментів Львівської міської ради, а також фрагменти містобудівної документації с. Зубра.
У висновку експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 02.11.2022 року № 2972-Е, проведеної Київським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у рамках кримінального провадження № 62021140010000296 від 12.07.2021 року, зроблено висновок, що відповідно до Генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 року № 3924, земельна ділянка, розташована на території Пустомитівського району Львівської області, площею 1,8889 га, кадастровий номер 4623683300:02:000:0249, розташована у функціональній зоні - зоні транспортних комунікацій (транспортної інфраструктури), території, запроектованої під магістральні вулиці загальноміського значення в червоних лініях, автодороги. Розроблена технічна документація із землеустрою, що розташована на території Пустомитівського району Львівської області площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249), для ведення особистого селянського господарства. Досліджуваний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 20 ЗК України та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
У висновку експерта № 4223-Е, складеного за результатами проведеної Київським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у рамках кримінального провадження № 62021140010000296 від 12.07.2021 року, комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, вказано, що відповідно до Генерального плану с. Зубра, затвердженого рішенням Зубрянської сільської ради від 21 травня 2008 року №445 «Про затвердження генерального плану с. Зубра Пустомитівського району Львівської області», з урахуванням змін, затверджених рішенням Зубрянської сільської ради від 01.08.2013 року № 660 «Про затвердження технічної документації внесення змін в генеральний план Пустомитівського району Львівської області» земельна ділянка, що розташована на території Пустомитівського району Львівської області площею 1,8889 га, кадастровий номер 4623683300:02:000:0249, розташована в двох функціональних зонах, а саме: територія дороги та її червоні лінії площею 1,3 га та територія проектованої громадської забудови площею 0,6 га. Розроблена технічна документація із землеустрою щодо виділення земельної ділянки, що розташована на території Пустомитівського району Львівської області площею 1,8889 га (кадастровий номер 4623683300:02:000:0249), для ведення особистого селянського господарства та її затвердження за змістом документації із землеустрою не відповідає вимогам пункту 7 статті 118 ЗК України та містобудівний документації, а саме: Генеральному плану с. Зубра, оскільки наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 13 листопада 2020 року № 2435-УБД «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» та наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 12.03.2021 року № 765 УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», прийняті без врахування містобудівної документації, а саме генерального плану населеного пункту.
Згідно з висновком експерта від 07.09.2022 року № 564/22-22, складеного за результатами проведеної Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у рамках кримінального провадження № 62021140010000296 від 12.07.2021 року, судової оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 62021140010000296 від 12.07.2021 року, дійсна ринкова вартість земельної ділянки площею 1,8889 га, з цільовим призначенням 01.03, станом на день проведення дослідження, визначена порівняльним підходом становила (із заокругленням) - 11 513 980,00 грн.
Із висновку експерта № 5672/24-41, складеного 11.10.2024 року за результатами проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз комісійної судової експертизи з питань землеустрою встановлено, що наявний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, підстава набуття: наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування земельної ділянки: територія Солонківської сільської ради, замовник - ОСОБА_3 , розроблений Приватним підприємством «Укрземпроект» та затверджений наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 12.03.2021 року № 765-УБД, за складом не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинним станом на дату затвердження вказаного проекту землеустрою.
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Способи захисту цивільних прав і інтересів визначені у статті 16 ЦК України, і наведений в ній перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 444/2634/21.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
З огляду на зазначені норми та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражається в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08.09.2025 року у справі № 359/8707/21.
Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірних правовідносин є насамперед правомірність наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 765-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без змін цільового призначення» від 12.03.2021 року. Вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державних реєстрацій є похідними.
У позовній заяві зазначено, що цим наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області порушено права та інтереси Львівської територіальної громади, оскільки, зокрема, на території земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 за Генеральним планом м. Львова передбачене будівництво дороги Вернадського (проектована), якою планується з?єднати житловий мікрорайон “Сихів» від пр. Ч. Калини до вул. Стрийської.
Відповідно до частини 1 статті 83 Земельного кодексу України (у редакції станом на дату оскаржуваного наказу), землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Згідно із частини 2 статті 83 Земельного кодексу України (у редакції станом на дату оскаржуваного наказу) у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Станом на 12.03.2021 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області було розпорядником земель державної власності з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення.
Статтею 19 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спору (12 березня 2021 року), землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Статтею 71 ЗК України визначено землі, які віднесені до земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, а статтею 67 ЗК України - до земель транспорту.
Частиною другою статті 20 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спору (12 березня 2021 року), визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 122 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спору (12 березня 2021 року), сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Як вбачається із висновку експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи з питань землеустрою № 5672/24-41 від 11.10.2024 року питання, поставлені на вирішення ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.03.2024 року, з уточненнями згідно ухвали від 19.03.2024 року та відомостями судової справи, експерт розумів у наступних редакціях :
« 1. Чи відповідає проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність підстава набуття: Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства місце розташування земельної ділянки: на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області замовник: ОСОБА_3 , розроблений ПП "УКРЗЕМПРОЕКТ", та його затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, у редакціях, які діяли станом на дату затвердження документації? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
2. Чи відповідає проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність підстава набуття: Наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства місце розташування земельної ділянки: на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області замовник: ОСОБА_3 , розроблений ПП "УКРЗЕМПРОЕКТ", тa його затвердження за змістом вимогам п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та містобудівній документації, а саме: Генеральному плану м. Львова, затвердженому ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 року "Про затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м. Львова" І-стадія. Генеральний план", у редакціях, які діяли станом на дату затвердження документації? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?»
Суд встановив, що відповідно до висновку судових експертів питання № 2 у редакції, визначеній ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.03.2023 року, не може бути вирішене під час проведення експертизи. Такий висновок експертів обґрунтований тим, що у вказаному питанні міститься посилання на пункт 7 статті 118 Земельного кодексу України, тоді як структура зазначеної статті з моменту набрання чинності Кодексом (01.01.2002) передбачає поділ виключно на частини, а не пункти. Відтак, використання формулювання «пункт 7 статті 118» є юридично некоректним, що унеможливлює однозначне розуміння змісту поставленого питання.
Крім того, суд враховує також і те, що стаття 118 Земельного кодексу України регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та визначає підстави для надання дозволу або відмови у його наданні, однак не встановлює вимог до змісту документації із землеустрою.
Також у висновку експертів надано оцінку доводам представника Львівської міської ради щодо застосування статті 50 Закону України «Про землеустрій». Експерти вказали, що положення цієї статті (у редакції, чинній станом на 12.03.2021 року) визначають вимоги до складу проектів землеустрою, а не до їх змісту, та не містять приписів щодо визначення змісту такої документації на підставі містобудівної документації.
Враховуючи наведене, експерти дійшли висновку, що поставлене питання № 2 у запропонованій редакції не може бути вирішене в межах судової експертизи, проте незважаючи на неможливість надання відповіді на питання № 2 у запропонованій редакції, експертами фактично проведено дослідження проекту щодо його відповідності вимогам земельного законодавства та іншим нормативним актам у сфері землеустрою і землекористування станом на 12.03.2021 рік. Із зазначеного висновку також вбачається, що земельна ділянка сформована за межами населеного пункту, а її відображення у Генеральному плані як такої, що знаходиться у проектних межах міста, не змінює її правового статусу, оскільки, як вже було вказано вище, межі населених пунктів у вказаний період визначалися документацією із землеустрою, а не містобудівною документацією.
Таким чином, із дослідницької частини висновку судових експертів (сторінка 36, 4 абзац Висновку ескпертів від 11.10.2024 № 5672/24-41) убачається, що проект розроблений з урахуванням вимог статті 118 Земельного кодексу України, а тому суд бере до уваги зазначені висновки щодо питання № 2, поставленого на вирішення експертам та оцінює їх у сукупності з іншими доказами у справі.
Резюмуючи, у висновку експертів № 5672/24-41, складеного 11.10.2024 року за результатами проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз комісійної судової експертизи з питань землеустрою зазначено, що станом на 12.03.2021 року межі міст визначалися на підставі документації із землеустрою, а саме - проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, а не на підставі містобудівної документації (генерального плану населеного пункту, детального плану території, плану зонування території). Земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 розташована поза існуючими межами міста Львова, в проектних межах міста. Тобто, згідно із відомостями Генерального плану м. Львова, земельна ділянка сформована за рахунок земель за межами населеного пункту. Отже, в період з 13.11.2020 по 12.03.2021 до земель комунальної власності за межами населених пунктів належали тільки ті земельні ділянки, на яких були розташовані об?єкти нерухомого майна комунальної власності та які перебували у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, і у вказаний період межі населених пунктів визначались не містобудівною документацією, а відповідною документацією із землеустрою. Позиція експертів підтверджується судовою практикою, наприклад, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 у справі № 323/1942/16-ц (провадження № 61-19920св18).
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що станом на дату прийняття оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (12.03.2021 року) спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 площею 1,8889 га для ведення особистого селянського господарства розташована на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району, тобто, за межами м. Львова.
У матеріалах справи відсутні докази, що Львівській міській раді станом на дату оскаржуваного наказу (12.03.2021 року) належала на праві власності чи користування земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, як і те, що на земельній ділянці розташовані об?єкти нерухомого майна позивача.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду клопотання учасника АТО гр. ОСОБА_3 оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області передано земельну ділянку із земель господарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району у приватну власність. У цьому наказі не зазначається, що він стосується земель комунальної власності, зокрема, Львівської міської ради.
Суд зазначає, що факт наявності у Генеральному плані м. Львова дороги по вул. Вернадського (проектована), якою заплановано з?єднати житловий мікрорайон “Сихів» від пр. Ч. Калини до вул. Стрийської, яка розташована у проектних (а не існуючих) межах м. Львова, сам по собі не свідчить про наявність права у Львівської міської ради на забудову (будівництво дороги) зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249. Доказів того, що Львівська міська рада станом на дату оскаржуваного наказу (12.03.2021 року) мала право чи охоронюваний законом інтерес здійснювати будівництво дороги поза існуючими межами м. Львова на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249 позивачем не надано.
Оскільки Львівська міська рада на момент прийняття оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не була власником або користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, то і відсутнє порушення права або охоронюваного законом інтересу Львівської територіальної громади, у зв?язку із прийняттям оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 29.01.2026 року у справі № 127/33659/24, у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 року у справі № 450/261/23, постанові Верховного Суду від 28.04.2025 року у справі № 703/965/21.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особа дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Суд також враховує, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; далі - Конвенція).
Окрім іншого, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Аналогічний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 8 травня 2018 року у справі № 9901/386/18, та Верховним Судом у постановах від 4 липня 2018 року у справі № 367/4883/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 539/1699/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 480/8472/20 та від 15 вересня 2021 року у справі № 742/3070/18.
Вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу, державних реєстрацій прав власності з припиненням права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:02:000:0249, з огляду на визначені Львівською міською радою підстави позову, є похідними від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 19.03.2021 року № 765-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», тому в задоволенні таких, враховуючи відсутність у позивача порушеного права або охоронюваного законом інтересу, слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
Отже, враховуючи сукупність вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
У зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні його вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідачів і підлягають покладенню на позивача.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 355, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 86, 88 ЗК України, суд, -
у задоволенні позову Львівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 25.03.2026 року.
Позивач: Львівська міська рада, ЄДРПОУ: 04055896, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, площа Ринок, 1.
Відповідач 1: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ: 39769942, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, проспект Чорновола, 4.
Відповідач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя: І. І. Мельничук