Справа №463/637/26
Провадження №2-п/463/15/26
про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2026 року м. Львів
Суддя Личаківського районного суду м.Львова Яворський С.Й., вивчивши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заявник ОСОБА_1 через повноважного представника -адвоката Шевчука Ю.А. через систему “Електронний Суд» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м.Львова від 25.02.2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.184 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з ч.2 ст.184 ЦПК заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.3. ст.184 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заява про перегляд заочного рішення за формою та змістом повинна відповідати нормам ст.285 ЦПК України.
Відповідно до ст.285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 285 ЦПК України.
В порушення вимог ч.6 ст. 285 ЦПК України, до матеріалів заяви не додано документ про сплату судового збору.
Як вбачається із змісту заяви відповідач судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення не сплатив, посилаючись на норми п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи що він є учасником бойових дій та звільнений від сплати такого, як підтвердження долучає до матеріалів справи відповідне посвідчення.
Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір'за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір», згідно з ч.ч.1, 2 ст.9, якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-V1).
Статтею 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс 19) дійшла наступних висновків: відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-ХІІ.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Оскільки предметом спору в цій справі є перегляд і скасування заочного рішення у цивільній справі №463/637/26 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому відсутні підстави вважати, що справа пов'язана з виконанням ОСОБА_1 військового обов'язку або під час виконання ним службового обов'язку. Відповідно, не можна вважати, що він звільнений від сплати судового збору за вказаною підставою
Тому підстави для застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підставі викладеного, судом не встановлено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначені недоліки заяви, вважаю за необхідне залишити таку без руху, надавши заявнику строк п'ять днів з дня отримання ухвали для їх усунення, які слід усунути наступним чином, а саме: позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень, однак з врахуванням конфіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, який становитеме 532,48 гривень та надати суду відповідну квитанцію або зазначити інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд роз'яснює, що вказані недоліки позовної заяви слід усунути у визначений судом строк та попереджає, що у протилежному випадку, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст.185, 258 - 261, 284, 285 ЦПК України,
постановив:
заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. У випадку їх не усунення позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д код ЄДРПОУ 14360570.
Суддя С.Й. Яворський