ЄУН 174/129/26
н/п 1-кс/174/128/2026
02 квітня 2026 року м. Вільногірськ
Слідчий суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041150000024 від 29.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-
В провадженні СВ ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041150000024 від 29.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
02.04.2026, до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого про арешт майна, яке вмотивовано тим, що майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A53 5G», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 є доказом кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, в подальшому даний об'єкт потребує дослідження експертами, які володіють спеціальними знаннями, зокрема для проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, судової почеркознавчої експертизи, проведення впізнання тощо, а також враховуючи той факт, що вищевказаний предмет може бути використаним як підтвердження причетності осіб до вчинення злочину, виникла необхідність у накладенні арешту, оскільки є реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення вищевказаного майна, яке тимчасово вилучене під час огляду, а тому, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, шляхом заборони користування, розпорядження та відчудження.
В судове засідання власник майна - ОСОБА_5 не з'явився, про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, з приводу накладення арешту на майно - не заперечує.
Слідчий та прокурор, в судовому засіданні клопотання підтримали, вважаючи його законним та обґрунтованим з підстав зазначених в клопотанні, просили його задовольнити.
Вислухавши прокурора та слідчого, ознайомившись зі змістом клопотання, дослідивши письмові матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, відповідно до ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Вимогами ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема є доказом злочину.
Згідно з ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
В свою чергу ст.98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних норм, слідчий суддя під час досудового провадження накладає арешт на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, яким може бути зокрема речовий доказ, з метою збереження цих доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2026 за заявою ОСОБА_6 від 29.01.2026 до ЄРДР внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та розпочато досудове розслідування за № 12026041150000024.
В ході досудового розслідування, а саме 01.04.2026 ОСОБА_7 , добровільно видав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A53 5G», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами долученими до клопотання.
Даний телефон є тимчасово вилученим майном, визнаний по справі речовим доказом і відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки в подальшому потребує дослідження експертами, які володіють спеціальними знаннями, для проведення ряду судових експертиз та може бути використаний як речовий доказ на підтвердження фактів чи обставин, що підлягають встановленню в ході досудового розслідування цього провадження, а незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту вказаного майна може призвести до його знищення, втрати чи пошкодження, тому з метою забезпечення збереження речових доказів по справі слід накласти арешт на вище зазначене майно, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження.
Керуючись ст.ст.98,100,131,132,167,168,170-175,309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12026041150000024 від 29.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A53 5G», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження.
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1