Справа № 199/2912/26
(3/199/1121/26)
іменем України
01 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., за участі захисника Халупка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про працевлаштування відсутні,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
22 лютого 2026 року о 10 год. 48 хв. ОСОБА_2 , в районі будинку № 35-а по вул. Верстовій у м. Дніпро, керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_2 , належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився. Захисник останнього - адвокат Халупко С.В., в судовому засіданні повідомив, що його підзахисний свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, просив справу розглянути за його відсутності. Просить провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав. Відповідно до рапорту працівника поліції, транспортний засіб було зупинено у зв'язку з нібито порушенням, передбаченим ст. 121 КУпАП. Разом з тим: у матеріалах справи відсутня будь-яка постанова або інший процесуальний документ за ст. 121 КУпАП; не надано жодних доказів фактичного вчинення такого правопорушення; на відеозаписі не зафіксовано обставин, які б свідчили про наявність порушення. Таким чином, зупинка була безпідставною, причина формальна та недоведена. Оскільки зупинка водія поліцією «просто так» не є законною, всі подальші вимоги поліції до ОСОБА_2 , зокрема й проходження огляду на стан сп'яніння, водій виконувати не зобов'язаний. Відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, огляд на стан сп'яніння повинен проводитися із суворим дотриманням встановленої процедури. З відеозапису вбачається, що працівниками поліції: не було з'ясовано, чи вживала особа їжу, напої або інші речовини перед проведенням огляду; не дотримано обов'язкового інтервалу перед тестуванням; не забезпечено належної підготовки до проведення огляду. Зазначені обставини прямо впливають на достовірність результату тестування. Отже, огляд проведено з порушенням встановленої процедури, що унеможливлює використання його результатів як належного доказу. Відповідно до вимог методики використання спеціальних технічних засобів, перед проведенням огляду має бути продемонстрований нульовий показник приладу. На відеозаписі: відсутня демонстрація нульового значення (0.00); не зафіксовано належну підготовку приладу до використання. За таких обставин неможливо встановити, що прилад працював коректно, а отже результат вимірювання не може вважатися достовірним. У матеріалах справи відсутні: документи про повірку приладу; підтвердження калібрування; відомості про технічне обслуговування. Без зазначених документів неможливо встановити: технічну справність приладу; точність вимірювання; дотримання умов його експлуатації. Таким чином, результат огляду не може бути використаний як належний доказ. Згідно зі ст. 268 КУпАП та ст. 59 Конституції України, кожна особа має право на правову допомогу. Матеріали справи не містять відмітки про роз'яснення особі її права на захист, зокрема: право користуватись юридичною допомогою адвоката, право не давати пояснень, права особі до проведення огляду не роз'яснювались; Формальне зазначення у протоколі не може свідчити про реальне роз'яснення прав. Це є істотним порушенням процесуальних норм. Підтверджує, щ його підзахисного було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП і вони відповідну постанову не оскаржували, однак наголошує на порушенні процедури накладення адміністративного стягнення.
На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2 .
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП та ОСОБА_2 підписаний без зауважень;
?квитанцією використання газоаналізатора «Drager Alkotest 6820», згідно якої станом на 10 год. 58 хв. 22 лютого 2026 року у ОСОБА_2 встановлено концентрацію алкоголю у розмірі 1,00 проміле;
?актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820», яким встановлена позитивна проба - 1,00 проміле алкоголю. Факт огляду та його результат зафіксовано на нагрудні камери працівників патрульної поліції;
?рапортом працівника патрульної поліції, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу «TOYOTA CAMRY», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , наявність у останнього ознак алкогольного сп'яніння, а також проходження останнім огляду на стан сп'яніння з отримання позитивного результату - 1,00 проміле алкоголю;
?переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820», яким встановлена позитивна проба - 1,00 проміле алкоголю.
Оцінюючи заперечення сторони захисту з приводу безпідставності зупинки автомобіля ОСОБА_2 , суд виходить з того, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
З переглянутого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки, що працівники поліції і повідомляють йому як причину зупинки на початку спілкування.
За приписами п.п. «в» п. 2.3 Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Порушення ОСОБА_2 п.п. «в» п. 2.3 Правил дорожнього руху України було очевидним та є достатньою, визначеною законом підставою, для зупинки працівниками поліції керованого ним транспортного засобу.
Заперечення сторони захисту щодо процедури притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП зазначеної обставини не спростовує, оскільки той факт, що ОСОБА_2 не був пристебнутий ременем безпеки, зафіксований на відеозаписі.
Заперечення захисника з приводу того, що працівниками поліції: не було з'ясовано, чи вживала особа їжу, напої або інші речовини перед проведенням огляду; не дотримано обов'язкового інтервалу перед тестуванням; не забезпечено належної підготовки до проведення огляду, судом відхиляється, оскільки Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 не містить таких вимог і стороною захисту не обґрунтовано, яким чином зазначені обставини могли спотворити результат огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння.
Заперечення захисника щодо відсутності демонстрації нульового значення приладу (0.00) спростовується дослідженим судом відеозаписом, де працівник поліції перед проведенням огляду здійснює контрольний забір повітря і демонструє нульові показники самому ОСОБА_2 , і на відеозапис.
Заперечення захисника з приводу відсутності документів про повірку приладу, підтвердження калібрування, відомостей про технічне обслуговування судом також відхиляються, оскільки за приписами п. 5 розділу ІІ вищевказаної Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. ОСОБА_2 на місці проведення огляду не заявляв вимогу про надання сертифікату відповідності та/або сертифікату перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларації про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Так само, стороною захисту клопотання про витребування таких документів не заявлялося і на стадії судового розгляду.
Твердження захисника з приводу порушення права ОСОБА_2 на захисту спростовується дослідженим судом доказами: відеозаписом та відповідним записом у протоколі про адміністративне правопорушення, які в своїй сукупності доводять, що працівниками поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначеного правопорушення.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
01.04.2026