Справа № 199/3812/26
(1-кс/199/302/26)
02 квітня 2026 року місто Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
заявник ОСОБА_3 ;
представника заявника - адвокат ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши скаргу представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 (далі скорочено - Представник заявника) на бездіяльність посадових осіб - слідчого слідчого відділу ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Суть скарги до слідчого судді.
30.03.2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла скарга Представника заявника на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Узагальнені доводи скарги до слідчого судді.
Свої доводи Представник заявника обґрунтовує тим що (мовою оригіналу): «25.03.2026 року ОСОБА_3 подала до ВП №1 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області заяву в порядку ст. 214 КПК України про скоєння кримінальних правопорушень з боку невідомих осіб, які намагалися незаконно заволодіти майном, яке належало моїй померлій матері та на яке я маю право, як спадкоємець, а саме за ознаками ст. 15, ч. 4 ст. 190 та ч. 1, 4 ст. 358 КК України - шахрайство та підроблення документів (зареєстрована ОСОБА_5 ).
У вказаній заяві ОСОБА_3 просила орган досудового розслідування: прийняти заяву про вчинення кримінального правопорушення. Невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. ч. І, 4 ст. 358 КК України та розпочати досудове розслідування; визнати її потерпілою у кримінальному провадженні і вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки; допитати її в якості потерпілої; у встановленому законом порядку та строк повідомити про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування заявницю письмово та (або) через її адвоката ОСОБА_4 .
Заяву обґрунтовано тим, що 16.06.2010 року померла мати ОСОБА_3 - гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент смерті мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті залишилось спадкове майно, яке складалось з: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , грошових внесків, автомобіля марки ВАЗ 2107, 1995 р. випуску. У зв'язку з цим в межах встановленого для прийняття спадщини законом строку 09.12.2010 року ОСОБА_3 разом зі своїм рідним братом ОСОБА_7 прибула до Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Радистів, буд. 8 до державного нотаріуса ОСОБА_8 , де ними були подані заяви про вступ у спадщину і після цього кожен з них отримав Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі. Як їй пояснили в нотаріальній конторі, вказана заява є підставою для вступу у права спадкоємця і більш від неї нічого не було потрібно. Приймаючи це до уваги та вважаючи, що вона виконала всі вимоги закону щодо прийняття спадщини ОСОБА_3 вирішила, що буде займатися оформленням необхідних паперів вже потім, оскільки на той час була дуже зайнята іншими справами. 21.03.2026 року вона вирішила зареєструвати право власності на набуте за правом спадщини майно та знову звернулась до Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Радистів, буд. 8, до державного нотаріуса ОСОБА_8 . Проте під час зустрічі ОСОБА_8 повідомила, що вона не може здійснити реєстраційні дії, оскільки ОСОБА_3 втратила права на спадщину. Нотаріусом було надано заяву, яка складена нібито від її імені про те, що ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки спадщини на користь свого брата - сина спадкодавиці - гр. ОСОБА_7 . Вказана заява була датована тою самою датою, що і заява, яку ОСОБА_3 фактично подавала з метою прийняття спадщини і коли вона дійсно була у нотаріуса тобто 09.12.2010 року. Проте в заяві про відмову від спадщини текст від імені ОСОБА_3 ( прізвище та ініціали) а також підпис виконані не нею, а іншою особою. Отже ОСОБА_3 відповідально заявила органу поліції, що не підписувала заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_7 . Про факт наявності такої заяви вона дізналась під час візиту до нотаріуса, а саме 21.03.2026 року. Хто міг вчинити вказані дії, їй невідомо. Таким чином, є всі підстави вважати, що хтось умисно склав від імені ОСОБА_3 відповідну заяву про відмову від прийняття спадщини, поставив від її імені підпис, чим фактично підробив офіційний документ (заяву) з метою незаконного заволодіння часток належного їй рухомого і нерухомого майна, а також грошових коштів, що є протиправними діями, за які законом передбачено кримінальну відповідальність».
Участь сторін у розгляді.
Заявник та її Представник у судовому засіданні підтримали скаргу, подану до слідчого судді.
Слідчий суддя враховує, що прокурор був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги у судовому засіданні як судовою повісткою про виклик до суду так і спрямуванням на відповідну електронну пошту окружної прокуратури ухвали суду про відкриття провадження.
У той же час у контексті розгляду цього питання, слідчий суддя враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Надточій проти України" від 15 травня 2008 р. зазначено, що справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У ч. 3 ст. 306 КПК зазначено, що відсутність слідчого або прокурора в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги, а тому, зважаючи на рівність процесуальних можливостей сторін у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутність прокурора, слідчого у судовому засіданні не є перешкодою для прийняття слідчим суддею відповідного процесуального рішення.
Мотиви слідчого судді.
Вивчивши та дослідивши доводи, викладені у скарзі слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 1.10 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 25.04.2013, реєстраторами реєстру є прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органів державного бюро розслідувань. Підпунктом 1) пункту 3.1 цього ж положення визначено строки внесення відомостей до Реєстру, згідно якого заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення вносять до реєстру у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України визначено обов'язок щодо прийняття та реєстрації заяв чи повідомлень про кримінальне правопорушення слідчим, прокурором, іншою службовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію таких заяв та повідомлень.
Бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути предметом оскарження слідчому судді з моменту отримання прокурором заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, що розпочинає досудове провадження і до моменту закінчення досудового розслідування.
Частиною 4 ст. 214 КПК України встановлено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ 8.02.2019 №100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 5.03.2019 за №223/33194, прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація. Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові: усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.
Відповідно до п.1.10 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 25.04.2013, реєстраторами реєстру є прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органів державного бюро розслідувань. Підпунктом 1) пункту 3.1 цього ж положення визначено строки внесення відомостей до Реєстру, згідно якого заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення вносять до реєстру у термін, визначений ч.1 ст. 214 КПК України.
Згаданий обов'язок слідчого не вимагає оцінки ним такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчий суддя також не уповноважений оцінювати фактичні обставини, зазначені у повідомленні скаржника, з огляду на стадію кримінального провадження.
Втім, слідчий суддя зазначає, що КПК України не передбачено іншого процесуального реагування на повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, окрім як внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у строки, визначені ч. 1 ст. 214 КПК України.
Звісно, таке звернення до органу досудового розслідування повинне бути заявою чи повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, щоби в слідчого виник обов'язок внести відомості до ЄРДР.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «... слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
В постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Окрім цього, слідчій суддя за результатами розгляду скарги може прийняти одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 307 КПК України, зокрема, зобов'язати вчинити певну дію.
Проте, лише в особи, що має повноваження вносити відомості до ЄРДР, є дискреції зазначити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 частини 5 ст. 214 КПК України).
Водночас, слід зазначити, що встановлення всіх обставин, що можуть свідчити про факт вчинення кримінальних правопорушень та містити ознаки, зазначеного в заяві складу кримінальних правопорушень, здійснюється органом досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
У разі ж встановлення відсутності події кримінального правопорушення або відсутності у діях осіб ознак складу кримінального правопорушення, КПК України передбачає можливість закриття кримінального провадження (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно постанови Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 березня 2025 року, справа № 535/511/20, сталою судовою практикою, визначено, що перевірити наявність або відсутність кваліфікуючої ознаки, як і складу злочину в цілому, можливо лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду.
Слідчим суддею встановлено, що 25.03.2026 року заявник ОСОБА_3 подала до ВП №1 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області заяву в порядку ст. 214 КПК України про скоєння кримінальних правопорушень з боку невідомих осіб, які намагалися незаконно заволодіти майном, яке належало моїй померлій матері та на яке вона має право, як спадкоємець.
Станом на 30 березня 2026 року (на час звернення з скаргою до суду) відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато, витяг з ЄРДР не наданий.
Жодної відповіді від органів поліції не надходило.
Відповідно до п. 17) ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Тому, с огляду на положення ч. 1 ст. 214 КПК України, законодавець зобов'язує слідчого, прокурора, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
При чому, законодавець, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, визначив імперативно,
- коло осіб 1) слідчого та прокурор,
- 2) строк виконання ними - невідкладно, але не пізніше 24 годин,
3) джерело отримання відомостей, а саме: після подання заяви; повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, обов'язок внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що якщо законодавець не визначає у ч. 1 ст. 214 КПК України або іншої статті КПК України коло осіб, які можуть звернутися з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, тому слідує висновок, що такою особою може бути будь-яка фізична особа.
Слідчий суддя зазначає, що ч. 1 ст. 214 КПК України є імперативною нормою права - нормою, що виражає у категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії і не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів, в тому числі за домовленістю останніх, тобто, прямо наказують правила поведінки.
Скаржник в розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України є особою, яка звернулася з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
На підставі викладеного, враховуючи той факт, що скарга Представника заявника містить відомості щодо ознак складу злочину, на який посилається ОСОБА_3 у заяві, яка була подана до органу досудового розслідування, але по ній не було внесено відомостей до ЄРДР, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення скарги на бездіяльність в частині зобов'язання уповноважених посадових осіб- слідчого слідчого відділу ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської областівнести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 від 25.03.2026 року (зареєстрована Зубко).
Керуючись ст. 303-306, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Задовольнити скаргу представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб - слідчого слідчого відділу ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зобов'язати уповноважених посадових осіб- слідчого слідчого відділу ВП № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області внести до Єдиного реєстру досудового розслідування відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 від 25.03.2026 року (зареєстрована Зубко).
Уповноваженій особівідділу поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області надати ОСОБА_3 та представнику заявника - адвокату ОСОБА_4 витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування.
Копію ухвали для виконання направити - відділу поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області, для відома: ОСОБА_3 ; адвокату ОСОБА_4 , прокурору та керівнику слідчого відділу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
02.04.2026