Справа № 199/1338/26
(3/199/701/26)
іменем України
(мотивувальна частина)
31.03.2026 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., за участю:
- захисника ОСОБА_1 - адвоката Клочкова А.О.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи невідомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
21.01.2026 року приблизно о 09-01 годині, за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 87М, ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER державний номерний знак НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за згодою ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 ARHK-0532. Результат огляду 0,57% проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП».
ОСОБА_1 у судові засідання жодного разу не з'явився. Був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судових засіданнях, судовою повісткою про виклик у судове засідання та SMS-повідомленням, які він завчасно отримав на свій особистий абонентський номер телефону, що є законною та обґрунтованою підставою для судового розгляду справи за його відсутності.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Клочкової А.О. у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 не має можливості приймати участь у судовому засіданні, у зв'язку із чим просила суд розглядати справу без його участі.
Окрім цього, захисником подано заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому просить закрити провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Принцип диспозитивності в справах про адміністративні правопорушення надає особам, що беруть участь у справі, право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами та вимогами, вирішувати питання про звернення до суду та подавати докази, тоді як суд зобов'язаний не виходити за межі цих вимог, але може вживати заходів для з'ясування обставин, балансуючи між диспозитивністю та офіційним з'ясуванням обставин справи, що є особливістю адміністративного судочинства, та суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог, не втручаючись у конфлікт, якщо це не стосується суспільних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» убачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дослідивши докази, вважаю, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №571579 від 21.01.2026 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсутні скарги, заяви, інші звернення ОСОБА_1 , що працівниками поліції порушені його конституційні права, зокрема право на захист або складанні протоколу, що дії поліцейських свідчать про грубе нехтування його прав як громадянина або особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- безперервним відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, переглянутими судом, де зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду водія стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 , з позитивним результатом огляду на стан сп'яніння 0, 57% проміле;
- роздруківкою тесту №2843 про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotester Drager 6820» ARAK 0532, від 21.01.2026 року з результатом 0,57% проміле;
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 із зазначеними результатами огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук;
- рапортом командира роти №1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДПП.
Так, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії №571579 від 21.01.2026 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було зазначено, що останнім було порушено п. 2.9.а ПДР, а саме: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши відеозапис, який було долучено працівниками поліції до матеріалів справи відносно ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію".
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім цьому, суд зазначає, що відеозапис є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. У виконання вимог ст. 266 КУпАП та ст. ст. 31, 40 ЗУ Про Національну поліцію України, поліцейський використав технічні засоби з метою відеофіксації подій та долучив відеозапис як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблений відповідний запис в протоколі.
Стороною захисту подано клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки докази, які містяться в матеріалах справи, в своїй сукупності не дають підстав вважати про винуватість ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення.
До позиції сторони захисту, суд відноситься критично, оскільки така позиція спростовується об'єктивними доказами, оцінку котрим суд дав, а не визнання ОСОБА_1 провини - спосіб його захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення.
Суд вважає необґрунтованими, оскільки на дослідженому судом відеозаписі зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та такою, що підтверджує обставини, які мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Відеозаписами зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Так, на дослідженому судом відеозаписі зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
На думку суду, під час складання працівником поліції протоколу ОСОБА_1 в повній мірі усвідомлював свої дії, та потенційні наслідки, які можуть бути.
Дослідивши відеозапис, судом було встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER державний номерний знак НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), під керуванням ОСОБА_1 .
Разом з цим, відеозаписом не зафіксовано та судом не встановлено будь-яких інших осіб, які були разом з правопорушником або поруч з правопорушником, які могли керувати автомобілем, та на таких ОСОБА_1 не посилався.
Також, останнім було підтвердженно, що він керував автомобілем самостійно та нікого поруч з ним не було.
При цьому, ОСОБА_1 впродовж усього проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не було жодного разу висловлено свого заперечення щодо незаконної зупинки його транспортного засобу.
Водночас, відповідно до рапорту працівника поліції, який міститься в матеріалах справи, зазначено, що ОСОБА_1 було зупинено за п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліції», та іншого не було встановлено під час дослідження відеозапису.
Також, суд звертає увагу на місце розташування транспортного засобу, який припаркований біля узбіччя, та поруч з автомобілем працівників поліції.
Після того, як працівниками поліції в ОСОБА_1 , були виявленні ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, у зв'язку із чим, останньому було пропоноване пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора Драгер.
Відповідно до відеозапису, таймкод 0:00:50, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці, та бажав пройти його у медичному закладі, на що працівниками поліції було запропоновано сісти у службове авто, щоб відвести його до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.
Проте, ОСОБА_1 відмовився, прохав зачекати його дружину, яка повинна приїхати до нього, забрати ключі від автомобіля, тому що останній не хотів залишати його на узбіччі.
При цьому, неодноразово працівниками поліції було запропоновано проїхати до медичного закладу або пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці.
Так, на думку суду своїми діями ОСОБА_1 неодноразово продовж усієї процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння намагався штучно створити такі умови, які були направленні на можливість уникнути ним як визначеної законом процедури огляду так і адміністративної відповідальності, що на переконання суду ОСОБА_1 в повній мірі усвідомлював свої дії, потенційні наслідки які можуть бути до нього застосовані.
Крім того, відповідно до відеозапису, таймкод 0:07:00, ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти на місці огляд на стан алкогольного сп'яніння, дочекатись його дружину, добровільно погодився.
ОСОБА_1 був ознайомлений з процедурою огляду, яку проводили працівники поліції, не висловлював заперечень щодо цього, та відповідно до відеозапису добровільно погодився на проходження огляду, іншого на відео не було встановлено.
Окрім цього, посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не скоєно адміністративного правопорушення, недійсності окремих доказів відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого, суб'єктивного тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
Доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_1 , викладені у судовому засіданні не спростовують досліджені судом докази під час судового засідання.
З дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не оскаржував дії працівників поліції, не заперечував проти інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не зазначав про порушення його прав та законних інтересів.
Крім того, дослідивши згадану відеозапис, на переконання суду, зазначені ознаки сп'яніння, які були визначені у ОСОБА_1 уповноваженою особою, мають своє відображення в поведінці останнього.
Доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_1 , викладені у судовому засіданні, не спростовують досліджені судом докази під час судового засідання.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 266 КУпАП, Особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 266 КУпАП, Особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, згідно із «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме п.п.1, 2, 3, 4, 5 главі ІІ, зазначено, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Досліджений відеозапис та інші докази, надають можливість суду беззаперечно встановити, що працівниками поліції було в повному обсязі дотримано положення вищевказаної Інструкції під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів.
Так на переконання суду, службовою особою, працівником поліції було ознайомлено ОСОБА_1 перед початком проходження огляду на стан сп'яніння із використанням газоаналізатора Драгер із самою процедурою та її проходженням.
При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_1 не було виказане заперечення під час складання зазначеного протоколу, під час проходження огляду, або під час судового розгляду його захисником про те, що такі ознаки, які були встановлені працівником поліції, не є ознакою алкогольного сп'яніння, а є похідним від конкретного короткотривалого або довготривалого розладу здоров'я.
Окрім цього, суд зазначає, що після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та під час ознайомлення ОСОБА_1 з результатами його огляду, останнім не оскаржувалось позитивний показник пристрою.
Водночас, останнім було зазначено, що дійсно учора, 20.01.2026 року, увечері він дивився «Лігу Чемпіонів» та випив.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 усвідомлено керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тобто, із зміненим психічним станом.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений повноважною особою згідно вимог КУпАП, вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, та відповідний пункт Правил дорожнього руху, сформульовано звинувачення, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376.
Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
На переконання суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується долученими працівниками поліції доказами.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного адміністративного правопорушення, який можливо вважати найбільш тяжким, тобто, суспільну небезпеку скоєного ним правопорушення, наслідками якого могли бути завдані його діями збитки або настанням негативних тяжких наслідків.
Окрім цього, суд зазначає, що на теперішній час є великою проблемою зріст кількості водіїв, які знаходяться у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які керують транспортними засобами, що призводить до негативних наслідків, таких як дорожньо-транспортні пригоди, при цьому слід зазначити, що такі справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП набули систематичного характеру та призводить до обговоренню у суспільстві.
Крім того, особи, яких притягують до адміністративної відповідальності можуть зухвало ставитись до рішень суду щодо накладення на них адміністративного стягнення у вигляді штрафу, позбавлення права керування транспортними засобами, що може напряму впливати на повторність таких дій і створення легковажного ставлення до рішення суду щодо притягнення них до адміністративної відповідальності.
Стан сп'яніння, як узагальнене правове поняття - це психічний стан особи в момент вчинення правопорушення, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який характеризується послабленням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини. При цьому знижуються передбачливість і обережність, зростають відхилення від нормальної поведінки та проявляються в більш широкому діапазоні небезпечна поведінка, неправильного сприйняття навколишнього та реагування на обстановку, яка склалась, втрачається реальне уявлення про те, що відбувається.
Слід зазначити, що перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 свідомо сів за кермо автомобіля, розуміючи, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, тобто скоїв дане правопорушення, не замислюючись при цьому, що вживання алкогольних напоїв та керування транспортним засобом може призвести до тяжких наслідків.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Оцінивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винний в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який свою провину не визнав, ступінь його вини, характеризується задовільно, відсутність в матеріалах справи відомостей про настання негативних наслідків для інших фізичних, беручи до уваги, що у минулому останній не притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, вважаю можливим призначити ОСОБА_1 , єдине, встановлене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортним засобів.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665 гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: Воробйов В.Л.
02.04.2026