Справа № 593/7/26
Провадження № 1-кп/593/55/2026
"02" квітня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
В складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
З участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бережанського районного суду Тернопільської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному 16.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211050000322, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Шибалин Бережанського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо освітою, одруженого, працюючого розвідником-санітаром 4 розвідувальної групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення Військової частини НОМЕР_1 , не депутата, маючого на утриманні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України, -
16 грудня 2025 року близько 00 год. 00 хв., (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, а саме до приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_5 , з метою нанесення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 16 грудня 2025 року приблизно о 00 год. 00 хв., (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, достовірно знаючи, що його дружина ОСОБА_7 , перебуває у житловому будинку ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно, протиправно, умисно, всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав, в порушення статті 30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканість житла особи, шляхом натискання на важіль дверної ручки, відчинив вхідні двері до приміщення житлового будинку, які зачинені на ключ не були, проник у середину житлового будинку останнього.
Надалі ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел до кінця та перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 з наміром нанесення тілесних ушкоджень останньому, підійшов до ОСОБА_5 , який у той час лежав на ліжку та почав шарпати за одяг, після чого умисно кулаками рук наніс близько чотири удари останньому у ділянку голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: поверхневої рани, синця та садна правої тім'яної ділянки волосяної частини голови; синця лівої скроневої ділянки волосяної частини голови; синця із садном на його тлі правої надбрівної ділянки; садна верхньої повіки правого ока та синець нижньої повіки цього ж ока, що поширюється на виличну ділянку; садна правої скроневої ділянки; садна правої і лівої щічних ділянок; садна носа; крововиливів слизової оболонки верхньої губи справа та зліва; крововиливу із садном на його тлі слизової оболонки нижньої губи по центру; садна 2-го пальця правої та садна 4-го пальця лівої кистей, які, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень при цьому висловлюючи погрози вбивством останньому, незаконно перебувавши приблизно до 00 год. 30 хв., 16 грудня 2025 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), чим порушив конституційне право недоторканості іншого володіння потерпілого ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, а саме - у незаконному проникненні до житла особи із застосуванням насильства.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та підтвердив усі обставини його вчинення, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд не карати його суворо.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини, суд, отримавши на це згоду всіх учасників судового провадження, дослідив письмові документи кримінального провадження лише в частині, яка характеризує обвинуваченого, визнавши у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому у обвинуваченого та всіх учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, впевнився у добровільності їхньої позиції, а також роз'яснив їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.162 КК України - доведена.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.162 КК України, а саме в незаконному проникненні до житла особи із застосуванням насильства.
У відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, те що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України не встановлені.
Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують (обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше).
На підставі викладеного, суд приходить до переконання за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 1 рік, а також відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1