02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 308/14308/23
провадження № 61-4148ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Делвік», ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», третя особа - ПН КМНО Пономарьова Д. В., про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано майно - квартиру, загальною площею 20,6 кв. м, житловою площею 11,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ОСОБА_2 , шляхом відновлення запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
ПостановоюЗакарпатського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року апеляційні скарги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 травня 2025 року залишено без змін.
31 березня 2026 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року (повний текст постанови складено 02 березня 2026 року), ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає у тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
У Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року підкреслено необхідність застосування заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, сприяти суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбаченим за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд як суд касаційної інстанції з перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Ціна позову у цій справі становить 420 161,00 грн (вартість однокімнатної квартири загальною площею 20,6 кв.м станом на час подання до суду позову), що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року (250 х 3 328 грн = 832 000 грн).
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» зазначає, що справа має виняткове значення для товариства, оскільки оскаржуваними судовими рішеннями витребувано квартиру у добросовісного набувача ОСОБА_2 , яка набула право власності на підставі відплатного договору з ТОВ «Делвік», яке у свою чергу, набуло спірне майно у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», у рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Вказує, що товариство позбавлено можливості задовольнити свої грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 в будь-який інший спосіб, з огляду на його тривале та злісне ухилення від виконання кредитних зобов'язань. Внаслідок ухвалення оскаржуваних судових рішень товариство зазнає істотних негативних наслідків та збитків.
Колегія суддів враховує мотиви судових рішень, зокрема щодо дії мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки,і доводи касаційної скарги, які значною мірою стосуються оцінки доказів у справі, та вважає, що з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи (укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАС» та ТОВ «Делвік» у період дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті) відсутні правові підстави для допуску до касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Оцінка судом винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Аналіз наведених у касаційній скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Колегія суддів враховує, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАС», основним видом діяльності, якого є надання фінансових послуг, та ТОВ «Делвік», одними із основних видів діяльності якого є купівля та продаж власного нерухомого майна, управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, не могли не знати про дію мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, на час укладання між ними договору купівлі-продажу квартири, яка є предметом іпотеки, а також про можливі наслідки вчинення правочину з порушенням вимог чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги значною мірою стосуються незгоди з встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами. Водночас, повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, досліджених судами двох інстанцій.
Таким чином випадків, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягало б касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ТОВ «ДІДЖИ ФІНАС» подало касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не довело наявності винятків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович