Рішення від 30.03.2026 по справі 990/385/25

РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2026 року

м. Київ

справа №990/385/25

адміністративне провадження № П/990/385/25

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Проценко Р.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Петренко Ю.В.

розглянув як суд першої інстанції у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження справу №990/385/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до Верховного суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15.07.2025 № 170/ас-25, прийняте у складі Другої палати, яким визнано ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності;

зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести з ОСОБА_1 нову співбесіду з урахуванням висновків суду та всіх матеріалів, долучених до досьє кандидата на посаду судді.

ІІ. ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

В адміністративному позові ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з рішенням ВККС №170/ас-25 від 15.07.25 та вважає, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте з порушенням принципу обґрунтованості, без дотримання вимог принципу верховенства права.

Позивач указує, що як слідує з оскаржуваного рішення, відповідач оцінив показник позивача за критерієм «рішучість та відповідальність» в 17 балів з 25 можливих балів. На переконання позивача, у рішенні ВККС не наведені мотиви відхилення наданої кандидатом інформації, пояснень та реальних прикладів, якими підтверджується «рішучість та відповідальність». Позивач звертає увагу, що ВККС не проявила жодної цікавості до справи про рейдерство, по цій справі не було задано жодного питання, натомість ВККС цікавило лише скільки станом на сьогодення господарських справ у провадженні кандидата. Позивач відзначає, що питання членів комісії ВККС щодо кількості господарських справ в провадженні кандидата станом на сьогодення, не відноситься до показників «рішучості та відповідальності», згідно з Положенням. Натомість, як свідчить текст оскаржуваного рішення, відповідь кандидата на це питання відповідача про «сьогодення», із зазначенням «небагатьох господарських справ», мала суттєвий вплив та послугувала підставою для прийняття відповідачем негативної оцінки стосовно особистої компетентності кандидата. Позивач констатує, що запропонований ВККС формат надання кандидатом письмової інформації щодо показників «рішучості та відповідальності» у 250 слів та 3-х документів (за наявності), не дозволяє в повній мірі дослідити всі обставини участі кандидата в справі про рейдерство. Необхідно врахувати, що позивач в своїх письмових та усних поясненнях навів інші приклади, якими підтверджується показник «рішучість та відповідальність» і по цим прикладам також необхідно надати підтверджуючі документи. На переконання позивача, завдяки наполегливості, рішучим та відповідальним діям кандидата, шляхом своєчасного подання заяви, скарг по господарським та кримінальним справам, в яких аргументовано та логічно викладені всі обставини справи, Верховним Судом України та Вищим господарським судом України прийняті законні та справедливі рішення. Як відзначає позивач, інші кандидати, на відміну від позивача, під час проведених ВККС співбесід, надавали лише усні твердження про наявність рішучості та відповідальності, але не наводили реальних прикладів, якими підтверджуються їхні висловлювання. Таким чином, позивач навів реальні та достовірні приклади, якими підтверджується рішучість та відповідальність, передбачені пунктами 2.5 та 2.6 Положення.

Як зазначає позивач, відповідно до оскаржуваного рішення, відповідач оцінив показник «безперервний розвиток» позивача в 16 балів з 25 можливих. З тексту рішення слідує, що єдиний показник, яким підтверджується безперервний розвиток кандидата це стаття за 2002 рік, інших показників, які мають відношення до розвитку, відповідач не виявив. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно відхилено надану ним інформацію, якою належним чином підтверджується такий показник, як безперервний розвиток. Позивач повторно звертає увагу на те, що запропонований ВККС формат письмових пояснень у розмірі 250 слів, 3-х документів та усних протягом 2-х хвилини, яких дотримувався позивач, але цей формат не дозволяє в повній мірі навести всі обставини безперервного розвитку кандидата за неповних 25-ть років адвокатської діяльності. У своїх письмових та усних поясненнях кандидат коротко та стисло, відповідно до запропонованого ВККС формату, навів інформацію та приклади, якими підтверджується безперервний розвиток, згідно з п. 2.7. Положення. Позивач вважає, що ним наведено достатньо інформації, прикладів та доказів, якими належним чином підтверджується безперервний розвиток. Також кандидат вважає, що комісією не надано належної оцінки тій інформації та доказам, які зазначені кандидатом в письмових поясненнях від 24.04.2025 та 05.07.2025 і документах додатках до пояснень, а також під час співбесіди 15.07.2025. Позивач, враховуючи запропонований ВККС формат (не більше 3-х документів) надав лише одну статтю за 2002 рік, щоб підкреслити швидкість навчання, адже через кілька років після звільнення з правоохоронних органів та отримання свідоцтва адвоката, статті підготовлені позивачем з різнопланових питань, щодо застосування господарського, податкового та іншого законодавства, друкувались в газеті «Адвокат- Бухгалтера» та Інформаційно-правовій системі «ЛІГА:ЗАКОН». Позивач вважає, що написання чисельних статей для широкого загалу, в яких ставились під сумнів правомірність дій державних або контролюючих органів в 2002-2008 роках, потребували чималої мужності та рішучості. Позивач зазначає з наданих ним письмових та усних пояснень чітко простежується та відповідає дійсності, що саме протягом 2002-2008 років опубліковані статті кандидата. Припущення відповідача, покладене в основу оскаржуваного рішення, про існування публікації лише однієї статті позивача в 2002 році, є помилковим та не відповідає дійсності.

Позивач указує, що відповідачем помилково не надано оцінки тому факту, щодо проходження позивачем обов'язкових заходів з підвищення кваліфікації, протягом 2013-2025 років. Під час співбесіди 15.07.2025 кандидат зазначив що ним надані належні документи, якими підтверджується участь в обов'язкових заходах з підвищення кваліфікації (витяг з реєстру та сертифікати). Крім Сертифікату за 2013 рік, позивач надав ВККС витяг з єдиного Реєстру адвокатів за 2013-2025, а також Сертифікати за 2019-2025, якими підтверджується проходження кандидатом обов'язкових заходів з підвищення кваліфікації, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Порядком підвищення професійного рівня адвокатів України в редакції від 13.12.2024 № 90. Позивач звертав увагу, що з 2019 адвокатам не видаються сертифікати в паперовому вигляді, а видаються електронні сертифікати. Кандидат щорічно приймає участь в обов'язкових заходах з підвищення кваліфікації. Загальна тривалість заходів, в яких щорічно приймає участь кандидат, становить 15 год. Заходи з обов'язкового підвищення кваліфікації запропоновані Радою адвокатів Дніпропетровської області, це різноманітні лекції (господарське, кримінальне судочинство тощо).

Відповідачем помилково не надано оцінки інформації та позитивному досвіду позивача набутому під час особистою участі в третейських судах, а також в підготовці та подачі заяв до ЄСПЛ. Для підготовки та подання заяв до ЄСПЛ, позивач самостійно вивчав нові нормативні акти (Конвенцію, Протоколи тощо), а також порядок подання заяв до ЄСПЛ, актуальну судову практику ЄСПЛ. Позивач констатує, що він єдиний учасник, який має в своєму здобутку задоволені ЄСПЛ заяви, але в комісії ВККС з цього приводу не виникло жодного питання або цікавості. Позивач відзначає, що в оскаржуваному рішенні відповідач не зазначив мотив відхилення вищезазначених здобутків кандидата (участь в третейських судах, підготовка заяв, які задоволені ЄСПЛ тощо) та набутого ним багаторічного досвіду роботи адвокатом. Також відповідачем помилково не надано оцінки самостійному розвитку позивача, яке полягає в самостійному вивченню практики Верховного Суду, ЄСПЛ. З огляду на вищевикладене позивач стверджує, що має унікальний досвід, яким підтверджується безперервний розвиток та який відсутній у більшості інших кандидатів і складається з наступного: написання більше 100 статей з різних правових питань в період з 2002 по 2021р.р., що свідчить про знання нормативних актів, вміння аналізувати, врахувати судову практику тощо; участь в багатьох господарських справах, а також кримінальних, адміністративних та цивільних; участь в третейських судах; підготовка заяв до ЄСПЛ, в тому числі заяв, які задоволені ЄСПЛ; участь у розбудові органу самоврядування; постійний саморозвиток та самовдосконалення; практичний досвід підприємця; та інші.

Крім іншого, позивач також не погоджується з критичним висновком Комісії та зменшенням загальної суми балів за критерієм професійної етики та доброчесності. Вцілому, за результатами проведеної Відповідачем співбесіди за критерієм професійної етики та доброчесності, позивачеві безпідставно зменшено на 45 балів, при відсутності на те передбачених законом підстав. Відповідно до приписів п.п. 5.8 - 5.13 Положення, сумарний бал Позивача за критерієм професійної етики та доброчесності, повинен складати - 300, оскільки відсутні факти, які свідчать про вчинення позивачем умисних порушень, які викликають об'єктивні сумніви стосовно відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики та є підставою для зменшення балів.

Позивач відзначає, що у постанові від 14.11.2024 у справі №990/139/24 Велика Палата Верховного Суду вказала, що межі дискреції ВККС у конкурсній процедурі добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, зокрема і прийняття рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами..., не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про надання чи відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, як і прийняте за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілим як кандидатам на посаду судді, питання про рекомендування яких на посаду судді розглядалося ВККС, так і незалежному сторонньому спостерігачу. Вмотивованість рішення ВККС про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав відмови в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді. У постанові від 21.07.2025 у справі №990/171/24 Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що підставою для відмови кандидату на посаду судді в наданні відповідної рекомендації можуть бути не просто сумніви членів Комісії у доброчесності кандидата, а обґрунтовані сумніви, тобто такі, які ґрунтуються не на припущеннях, а на оцінці фактичних даних, і які спростовували б доводи кандидата або вказували б на їх суперечність або алогічність (беззмістовність).

Таким чином, на переконання позивача, відповідач свідомо ігнорував унікальний досвід та світогляд позивача, який складається з надання безоплатної правничої допомоги потерпілим від рейдерства, правничої допомоги суб'єктам господарської діяльності, написанням протягом 20-ти років більше 100 статей на правову тематику, успішних заяв до ЄСПЛ та Верховного Суду, активну участь в розбудові органу самоврядування, навчанні молоді тощо. Відповідно до зазначених обставин, позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також критеріям обґрунтованості, безсторонності та розсудливості, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування (том 1 арк спр 1-35).

Відповідач скористався правом заперечити проти адміністративного позову, судом отримано відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. ВККС посилається на те, що як визначено пунктом 2.5 розділу 2 Положення, рішучість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Згідно з пунктом 2.6 розділу 2 Положення відповідальність - це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини. Відповідач зазначає, що під час проведення співбесіди позивач не надав Комісії переконливої інформації про його відповідність встановленим показникам та не пояснив яким чином, яким наведені ним факти розкривають відповідність кандидата на посаду судді ОСОБА_1 показникам «рішучість та відповідальність».

Також, відповідач покликається на пункт 2.7 розділу 2 Положення, яким визначено, що безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об'єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо. Відповідач указує, що для підтвердження відповідності критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток» позивач надав копію публікації «Власникам та орендодавцям присвячується» у газеті «Адвокат Бухгалтера» (березень, 2002 рік), копію сертифіката підвищення кваліфікації адвокатів за 2013 рік, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України. Водночас кандидат не навів будь-яких інших фактів відповідності показнику «Безперервний розвиток». Комісія звернула увагу, що публікація, на яку посилається кандидат, опублікована у 2002 році, що не може свідчити про безперервний розвиток останнього. Тому, ураховуючи надані ОСОБА_1 письмові пояснення та відповіді, надані ним під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат на посаду судді ОСОБА_1 не продемонстрував належного рівня відповідальності показникам рішучості, та відповідальності; безперервного розвитку.

Відповідач констатує, що рішення Комісії мотивовано наявністю фактичних обставин, що породжують підстави для прийняття відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання позивача у межах конкурсу на посаду судді. Відповідач звертає увагу, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Як відзначає відповідач, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2022 у справі №990/57/19 зазначила, що вмотивованість кожного критерію та його елементів з урахуванням внутрішнього переконання кожного члена Комісії і ВККС у цілому закон не передбачає, оскільки це є способом прийняття рішення, тобто способом реалізації владних управлінських функцій. З огляду на викладене та враховуючи вимоги положень Закону відповідач вважає, що підстави для скасування рішення відсутні (том 6 арк спр 56-62).

Позивачем подано до суду письмові пояснення, де позивач додатково зазначає обставини, які на його думку, свідчать, що спірне рішення є протиправним, прийнятим із порушенням закону та принципів адміністративного судочинства, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню (том 6 арк спр 92-100).

Судом отримано письмові пояснення позивача. Позивач вважає, що з урахуванням обставин справи, покладених в основу оскаржуваного рішення відповідача, не вбачаються обставини, які можуть свідчити про непідтвердження позивачем здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності, а тому оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України (том 6 арк спр 141-143).

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ВККС, у якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 15.07.2025 №170/ас-25 та зобов'язати ВККС провести з позивачем нову співбесіду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 колегію суддів для розгляду цієї справи визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Васильєва І.А., Гімон М.М., Дашутін І.В., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2025 відкрито провадження у справі №990/385/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 . Постановлено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 24.09.2025.

01.09.2025 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив Комісії на адміністративний позов.

У зв'язку з обранням судді Дашутіна І.В. до Великої Палати Верховного Суду, 22.09.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатом якого колегію суддів визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Васильєва І.А., Гімон М.М., Ханова Р.Ф., Юрченко В.П.

Ухвалою від 24.09.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Судове засідання 24.09.2025 не відбулося у зв'язку з відсутністю повного складу колегії суддів (відрядження суддів Гімона М.М. та Юрченко В.П.). Розгляд справи призначено на 22.10.2025.

Судове засідання 22.10.2025 не відбулося у зв'язку з відсутністю повного складу колегії суддів (відпустка судді Васильєвої І.А.). Розгляд справи призначено на 08.12.2025.

У зв'язку з обранням судді Гімона М.М. до Великої Палати Верховного Суду, 05.12.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатом якого колегію суддів визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Бившева Л.І., Васильєва І.А., Ханова Р.Ф., Юрченко В.П.

У судовому засіданні 08.12.2025 оголошено перерву до 02.02.2026.

Судове засідання 02.02.2026 не відбулося у зв'язку з відсутністю повного складу колегії суддів (лікарняний судді Васильєвої І.А.). Розгляд справи призначено на 23.02.2026.

У судовому засіданні 23.02.2026 суд визнав причини неявки позивача неповажними, оголошено перерву до 30.03.2026.

Позивач підтримав доводи і вимоги позовної заяви, просив адміністративний позов задовольнити повністю. Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві, просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу, судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся ОСОБА_1 як особа, яка відповідає вимогам, встановленим пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон).

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду в межах Конкурсу. ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. ОСОБА_1 допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного господарського суду.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу. ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата ОСОБА_1 .

На адресу Комісії 06 червня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації. У рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_1, ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що характеризують кандидата та можуть бути використані під час оцінювання.

Комісією у складі Другої палати 20 травня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом ОСОБА_1 , досліджено матеріали досьє, зокрема рішення ГРД про надання інформації, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.

За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду, ОСОБА_1 набрав 144 бали.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, ОСОБА_1 набрав 46,8 бала.

За результатами виконання практичного завдання з господарської спеціалізації суду ОСОБА_1 набрав 124 бали.

Ураховуючи, що кандидат ОСОБА_1 не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.

Отже, загальний результат складеного ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту становить 354,8 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

Відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит ОСОБА_1 щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

На адресу Комісії 24 квітня 2025 року надійшли пояснення кандидата.

Стосовно відповідності показникам рішучості та відповідальності ОСОБА_1 зазначив, що досвід роботи в міліції та прокуратурі навчив його працювати понаднормово, самостійно та невідкладно приймати рішення, у тому числі непопулярні. Надалі досвід самостійного прийняття процесуальних рішень допомагав в роботі адвоката.

На прохання членів Комісії під час засідання конкретизувати, які саме непопулярні рішення йому доводилось приймати, ОСОБА_1 пояснив, що враховуючи його службу в органах прокуратури в 90-х роках, йдеться про рішення щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення. Також ОСОБА_1 наголосив, що всі справи намагався розглядати в межах процесуальних строків, кримінальні справи не поверталися на додаткове досудове розслідування, що свідчить, на його думку, про відповідальне ставлення до роботи.

Іншим прикладом рішучості ОСОБА_1 назвав свою участь у тривалому розгляді справ, пов'язаних із діяльністю підприємств «Техноснаб» та «Дніпротехнологія». У період активної фази роботи проти клієнта одночасно було відкрито декілька господарських справ за позовами різних підприємств у судах різних регіонів країни. Це потребувало від команди юристів швидкого реагування на нові виклики. ОСОБА_1 готував процесуальні документи, перебував у численних відрядженнях, де працював понаднормово, завдяки цьому вдалось захистити права та інтереси клієнта і зберегти майно.

ОСОБА_1 також звернув увагу, що первісну правову допомогу по господарських справах клієнт оплачував, але згодом, після відкриття стосовно директора кримінальних проваджень, фінансування послуг адвоката припинилось. Попри відсутність коштів, ОСОБА_1 продовжував надавати правову допомогу, керуючись прагненням утвердження справедливості та відчуттям відповідальності. Надалі обвинувальний вирок було скасовано Верховним Судом України. ОСОБА_1 переконаний, що зміг зробити більше, ніж передбачено умовами договору з клієнтом.

У засіданні Комісії ОСОБА_1 пояснив, що справи стосувалися рейдерського захоплення вказаних підприємств, а з огляду на те, що їх розгляд відбувався в декількох областях України, йому доводилося оперативно реагувати на процесуальні дії та постійно перебувати у відрядженнях.

В адвокатській практиці здебільшого ОСОБА_1 самостійно приймає рішення, не перекладає відповідальність на інших. Усвідомлення наслідків несвоєчасного виконання вимог закону стимулює та дисциплінує, оскільки порушення адвокатом строків виконання робіт призведе до негативних наслідків для клієнта.

До пояснень ОСОБА_1 долучив копію постанови Вищого господарського суду України від 2008 року, де він представляв інтереси позивача, копію ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2018 року, де він представляв інтереси особи, яка подала скаргу на постанову прокурора про закриття кримінального провадження, а також довідку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1234/1 від 22 квітня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

ОСОБА_1 у засіданні Комісії навів приклад справи, у якій він у 2024 році готував клієнту позовну заяву до господарського суду про визнання недійсними рішення зборів садівничого товариства. На сьогодні ОСОБА_1 надає правничу допомогу близько 10 клієнтам. Крім того, він працює в Раді адвокатів Дніпропетровської області, де займається підготовкою адміністративних матеріалів для складання адміністративних протоколів за ненадання відповідей на адвокатські запити.

Водночас кандидат не надав переконливої інформації про його відповідність встановленим показникам, не пояснив, яким чином зазначені факти розкривають його відповідність показникам «рішучість та відповідальність».

Стосовно відповідності показнику «безперервний розвиток» ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що всі 34 роки роботи в сфері права він вдосконалює та поглиблює професійні знання. Так, перші 8 років присвятив роботі в правоохоронних органах. Згодом розпочав новий для себе вид діяльності - адвокатську практику з надання правової допомоги підприємствам, де більшість питань мали іншу спеціалізацію, а саме були пов'язані з господарською діяльністю. Уже через 3 роки після зміни виду діяльності його статті публікували у вагомих виданнях, завдяки здатності мислити аналітично та швидко опанувати нові знання.

ОСОБА_1 зазначив, що з 2002 року в газеті «Адвокат Бухгалтера», в Інформаційно-правовій системі «ЛІГА: ЗАКОН», на офіційному сайті Ради адвокатів Дніпропетровської області розміщено близько 50 його статей із різних правових питань. Їх написання потребувало вивчення нормативно-правових актів, судової практики, аналітичної роботи - проведення наукового дослідження з певного питання.

З 2008 до 2011 року брав участь у розгляді справ у складі третейських суддів Постійно діючого третейського суду при корпорації «Верітас». Це вимагало опанування нових знань та навичок для об'єктивного та неупередженого розгляду справ.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що систематично проходить навчання для підвищення кваліфікації, вивчає судову практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини з актуальних питань. Сформував декілька заяв до Європейського суду з прав людини, дві було задоволено судом на користь заявника. Під час підготовки заяв вивчав міжнародні нормативно-правові акти та регламент подання заяв - нову для себе сферу права, враховуючи, що напрям не є його безпосередньою спеціалізацією.

Сьогодні ОСОБА_1 розглядає вивчення філософії як один із напрямів розвитку задля розширення погляду на ситуацію. Також цікавиться дослідженнями правової регламентації питань етичного вибору штучного інтелекту.

Для підтвердження відповідності критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток» надав копію публікації «Власникам та орендодавцям присвячується» у газеті «Адвокат Бухгалтера» (березень, 2002 рік), копію сертифіката підвищення кваліфікації адвокатів за 2013 рік, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Водночас кандидат не навів будь-яких інших фактів відповідності показнику «Безперервний розвиток». Комісія звернула увагу, що публікація, на яку посилається кандидат, опублікована у 2002 році, що не може свідчити про його безперервний розвиток.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33 бали із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 25 квітня 2025 року, зокрема в розділі 2.1 щодо відповідності критерію соціальної компетентності за показником ефективна комунікація, ОСОБА_1 зазначив, що його комунікативні навички забезпечують ефективну роботу у сфері права. Як адвокат та помічник прокурора ОСОБА_1 брав участь у близько 400 судових засіданнях, де здобув досвід публічних виступів, вміння стисло та змістовно формулювати думки та доносити їх до учасників процесу.

ОСОБА_1 у поясненнях також вказав, що в адвокатській практиці має клієнтів із різних соціальних груп, ефективне спілкування з якими потребує розуміння їхнього культурного контексту та підбір відповідних до співрозмовника слів.

З 2013 року ОСОБА_1 обрано членом Ради адвокатів Дніпропетровської області. У цій сфері професійної діяльності, крім тісної співпраці з колегами, він понад десять років керував стажуванням осіб, які виявили бажання здобути свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Допомагав закріпити на практиці їхні знання, уміння та навички. Системна практика наставництва вимагає не лише чіткості у викладенні думок, а й емпатії, здатності чути та відповідати на запити молодих колег, адаптації форми спілкування до їхнього світогляду та світосприйняття.

Іншим важливим аспектом роботи в Раді адвокатів є участь у семінарах, конференціях та вебінарах, на яких ОСОБА_1 виступав із доповідями для молодих адвокатів.

Стосовно критерію соціальної компетентності - ефективна взаємодія, ОСОБА_1 повідомив, що 25 років працює адвокатом в одній і тій же команді, це, на його думку, вимагає вміння вибудовувати довготривалі стосунки та комфортне середовище для спільної праці. За цей час навчився ефективно спілкуватися та взаємодіяти з колегами, спільно вирішувати юридичні завдання, практикувати командні брейншторми, застосовувати різні підходи для розв'язання проблеми. Багаторічний досвід спільних обговорень стратегій захисту навчив ОСОБА_1 чути колег, аргументувати позицію, виправляти помилки, виокремлювати важливе від другорядного, зменшувати конфлікти та рівень напруги. Важливим аспектом роботи в команді є готовність за потреби підтримати колег, зазвичай це вимагає роботи понаднормово.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що постійно бере участь у роботі органів адвокатського самоврядування. Так, у 2013 та 2019 роках на конференціях адвокатів Дніпропетровської області його було обрано до складу Ради адвокатів Дніпропетровської області, наразі він виконує обов'язки її секретаря. Крім того, як член Ради адвокатів неодноразово брав участь у розгляді питань щодо врегулювання конфліктів між адвокатами.

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що ОСОБА_1 продемонстрував достатній рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов'язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався.

Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.

Відповідно до матеріалів досьє кандидата на посаду судді ОСОБА_1 08 жовтня 2023 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а саме порушення правил паркування. У квітні 2024 року було відкрито виконавче провадження про стягнення штрафу за порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до анкети кандидата на посаду судді у розділі 14 «Відомості щодо притягнення до відповідальності» у пунктах 14.1 «Надайте інформацію про всі випадки притягнення Вас до будь-якого виду юридичної відповідальності за останні 5 років» та 14.2 на запитання «Чи здійснювалось стосовно Вас виконавче провадження» ОСОБА_1 зазначено, що така інформація відсутня.

Крім того, у декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік у пункті 28 на твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» ОСОБА_1 проставив позначу «Підтверджую».

ОСОБА_1 у своїх поясненнях підтвердив факт порушення ним правил дорожнього руху 08 жовтня 2023 року. Зазначив, що на наступний день сплатив штраф через термінал (бокс) готівковими коштами, але, як згодом було встановлено, допустив помилку в призначенні платежу. Через технічну помилку інформація про платіж не відобразилася в Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, а матеріали були передані до державної виконавчої служби. Після звернення до Інспекції технічну помилку щодо сплати штрафу було виявлено та усунено, а виконавче провадження закрито.

Стосовно невідображення таких відомостей в анкеті кандидата на посаду судді зазначив, що про притягнення до адміністративної відповідальності не вказав помилково, про наявність виконавчого провадження дізнався у 2024 році, а анкету заповнював у грудні 2023 року.

Стосовно проставлення в декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік у пункті 28 «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» позначки «Підтверджую» пояснив, що відбулася помилка та умислу приховати таку інформацію не мав.

Комісією критично оцінено пояснення ОСОБА_1 з огляду на те, що задеклароване ним твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» (пункт 28) не відповідає критеріям достовірності та об'єктивності, адже, незважаючи на наявність у 2023 році адміністративного стягнення, ОСОБА_1 у декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік підтвердив зазначене твердження, обравши відповідь «Підтверджую».

Також Комісія критично оцінила пояснення кандидата, враховуючи, що в розділі 14 «Відомості щодо притягнення до відповідальності» анкети кандидата на посаду судді ОСОБА_1 у підпункті 14.1 на вимогу зазначити інформацію про всі випадки притягнення до будь-якого виду відповідальності за останні п'ять років вказав про відсутність такої інформації.

Водночас, Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність, оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

Комісією також встановлено, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік ОСОБА_1 відобразив заробітну плату дружини в розмірі 38 400 грн, водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків заробітна плата його дружини за 2017 рік становить 51 900 грн. Крім того, у графі «Джерело доходу» ОСОБА_1 зазначено свою дружину.

Також зазначив, що у 2017 році він вперше подавав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тому в графі «Джерело доходу» помилково зазначив того, хто отримував дохід.

Аналогічні порушення щодо зазначення джерела доходу містяться і в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.

Крім того, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік ОСОБА_1 зазначив дохід дружини від надання майна в оренду в розмірі 13 723 грн. Водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків такий дохід становить 16 890 грн.

ОСОБА_1 пояснив, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік зазначив кошти, які фактично були сплачені дружині. Відомості про прибуток вносить орендар, його мотиви та логіка ОСОБА_1 не відомі. Втім, якщо порівняти довідки за 2017 рік та 2018 рік і відомості в деклараціях, загальна сума орендних платежів за два роки - ідентична, цей розмір орендної плати відповідає договору оренди.

Комісія критично оцінила вказані пояснення ОСОБА_1 та переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

Таким чином, ураховуючи наявність декілька менш суттєвих порушень за показником чесність, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.

Комісією також встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, у вересні 2024 року ОСОБА_2 було нараховано дохід від ТОВ «ЗЕЛМОТОР» у розмірі 549890 грн (ознака доходу 153 - сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам).

Водночас, згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік така інформація відсутня.

У вересні 2024 року ОСОБА_1 отримав повернення позики згідно з договором від 26 травня 2020 року на суму 249 950 грн та договором від 09 червня 2020 року на суму 299 940 грн.

Стосовно невідображення вказаних грошових активів у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік зазначив, що згідно з Податковим кодексом України основну суму поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основну суму поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, не включають до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку.

Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважає, що ОСОБА_1 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік вказано недостовірні, у тому числі неповні, відомості, водночас зазначені дії ОСОБА_1 є наслідком необережності та не містять ознак недоброчесної поведінки чи умисного порушення.

Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних, у тому числі неповних, відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

З огляду на викладене Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність, оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини та інформацію, викладені в рішенні ГРД, та враховано пояснення ОСОБА_1 . Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_1 набрав 680,8 бала.

Водночас відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено Комісією у 33 бали, що становить менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій, що є підставою для визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83- 86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно вирішила:

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_1 набрав 680,8 бала.

Визнати ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Вважаючи рішення Комісії 15.07.2025 № 170/ас-25 протиправним, позивач просить його скасувати та зобов'язати ВККС провести повторну співбесіду з позивачем.

V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до частини п'ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення) (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25, передбачено, що кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об'єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).

Згідно з частиною першою статті 85 Закону та пунктом 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.

Пунктами 1.3, 1.5 Положення про проведення конкурсу визначено, що принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об'єктивність, неупередженість та повага до прав людини. Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону №1402-VIII.

За змістом Положення про проведення конкурсу співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов'язковому обговоренню з суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Суддя (кандидат на посаду судді) до проведення співбесіди має право: знайомитися з матеріалами досьє не пізніше ніж за десять робочих днів до проведення співбесіди, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання за рішенням Комісії у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення; надавати документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка дорівнює, спростовує чи уточнює дані, що містяться у досьє; надати свої пояснення, зокрема у письмовому вигляді. Письмові пояснення надаються суддею (кандидатом на посаду судді) не пізніше п'яти робочих днів з дня ознайомлення з матеріалами досьє. Усні пояснення надаються суддею під час проведення співбесіди.

Суддя (кандидат на посаду судді), який проходить кваліфікаційне оцінювання, під час співбесіди має право надавати пояснення з питань, пов'язаних з проходженням іспиту, та інформації і документів, що містяться у його досьє, надавати коментарі, документи та інформацію за розділами досьє. Члени Комісії мають право ставити судді (кандидату на посаду судді) запитання щодо оголошених під час доповіді показників, самостійно знайомитися з досьє, ставити запитання доповідачу, порушувати перед Комісією питання, які виникли під час ознайомлення з досьє.

Подібний за своїм змістом порядок проведення співбесіди в подальшому і був закріплений у новій редакції цього Положення.

Частиною другою статті 79-3 Закону №1402-VIII визначено, що в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) - 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей - 60 балів; рівень знань з історії української державності - 40 балів; рівень загальних знань у сфері права - 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня - 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації - 150 балів. Особиста компетентність - 50 балів (рішучість та відповідальність - 25 балів, безперервний розвиток - 25 балів) та соціальна компетентність - 50 балів (ефективна комунікація - 12,5 бала, ефективна взаємодія - 12,5 бала, стійкість мотивації - 12,5 бала, емоційна стійкість - 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики - 300 балів.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність - це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об'єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Наведені норми визначають, що необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону №1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, спеціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Визначені законом етапи добору, конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом №1402-VIII вимогам, зокрема, критеріям доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об'єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, що призначаються на посади суддів.

Відповідно до частини першої статті 88 Закону №1402-VІІІ Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: (1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; (2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; (3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; (4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків (частина третя статті 88 Закону № 1402-VІІІ).

Як слідує з оскаржуваного рішення, ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат не продемонстрував належного рівня відповідності показникам рішучості та відповідальності; безперервного розвитку. Таким чином, критерій особистої компетентності індивідуально оцінено членами Комісії за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність середній бал становить 17, безперервний розвиток - 16; загальний бал за критерій - 33.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм особистої компетентності становить 33 бали із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Обгрунтовуючи наявність підстав для скасування спірного рішення у адміністративному позові позивач зазначає, що у письмових поясненнях від 24.05.2025, від 05.07.2025 та усних поясненнях від 15.07.2025 кандидат звертав увагу на те, що в 90-х роках робота в правоохоронних органах була дуже складною та напруженою, але навчила працювати доброчесно, сумлінно. Рішення по кримінальних справах приймались об'єктивні, своєчасні та виважені, що свідчить про відповідальність, оскільки кримінальні справи не повертались на додаткове розслідування. Натомість, у випадку відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення або доказів, приймались рішення про закриття кримінальної справи, що свідчить про рішучість, оскільки на той період часу закриття кримінальної справ - це дуже непопулярне рішення. В подальшому, навички здобуті під час роботи в правоохоронних органах (рішучість та відповідальність), кандидат застосовував вже працюючи адвокатом. На підтвердження кандидатом наведено декілька прикладів: захист законних прав та інтересів приватних підприємств «Техноснаб», «Дніпротехнологія», посадових осіб підприємств, банківських установ та громадян по господарським та кримінальним справам. Захист кандидатом законних прав та інтересів приватних підприємств «Техноснаб», «Дніпротехнологія» це дуже тривала, виснажлива та складана справа, оскільки пов'язана з рейдерством (захопленням майна підприємства). Більша частина роботи по цій справі виконана кандидатом самостійно. Судовий розгляд цих господарських справ тривав з 2004р. по 2011р. Також рішення господарських судів по декілька разів переглядались ВГСУ. По всіх господарських справах, остаточні рішення приймались на користь клієнтів кандидата. В якості прикладу, під час співбесіди кандидат навів лише один епізод з шести господарських справ. Однак, ВККС не зацікавила справа про рейдерство, додаткових питань по цій справі не задано, а тому розповідь про обставини цієї справи не була повністю закінченою позивачем під час проведення співбесіди. Додатково позивач зазначає, що справа про рейдерство, яка виникала з однієї «незаконної» ухвали господарського суду в 2006 році станом на 2025 рік не закінчена та продовжується в ЄСПЛ. Завдяки наполегливості, рішучим та відповідальним діям кандидата, шляхом своєчасного подання заяви, скарг по господарським та кримінальним справам, в яких аргументовано та логічно викладені всі обставини справи, Верховним Судом України та Вищим господарським судом України прийняті законні та справедливі рішення.

Позивач відзначає, що акцентував увагу членів Комісії, на тому, що відповідальність у розумінні позивача, це вчинення дій, понад обов'язки, «коли ти міг би цього і не робити, але спираючись на більш високий мотив вважаєш за необхідне вчинити і чиниш, заради затвердження справедливості». Позивач вважає, що такі показники, як рішучість та відповідальність можна наочно простежити протягом всієї багаторічної професійної роботи позивача (в правоохоронних органах, органах адвокатського самоврядування та адвокатом) та всі були проілюстровані позивачем яскравими прикладами під час співбесіди. Натомість, в оскаржуваному рішенні ВККС зазначено, що кандидатом не надано переконливої інформації про його відповідність встановленим показникам, яким чином зазначені факти розкривають його відповідність показникам «рішучість та відповідальність».

Як указує позивач, відповідачем безпідставно відхилено надану кандидатом інформацію, якою належним чином підтверджується такий показник, як безперервний розвиток. Позивач повторно звертає увагу на те, що запропонований ВККС формат письмових пояснень у розмірі 250 слів, 3-х документів та усних протягом 2-х хвилини, яких дотримувався позивач, але цей формат не дозволяє в повній мірі навести всі обставини безперервного розвитку кандидата за неповних 25-ть років адвокатської діяльності. Так, в своїх письмових та усних поясненнях кандидат коротко та стисло, відповідно до запропонованого ВККС формату, навів інформацію та приклади, якими підтверджується безперервний розвиток. Позивач вважає, що ним наведено достатньо інформації, прикладів та доказів, якими належним чином підтверджується безперервний розвиток, згідно п. 2.7. Положення.

Під час проведення 15.07.2025 співбесіди, комісією ВККС не було запропоновано кандидатові навести інші факти відповідності показнику «безперервного розвитку», а тому кандидат не зазначив в своїх усних поясненнях інші факти, якими підтверджується вказаний показник.

Кандидат вважає, що комісією не надано належної оцінки інформації і додаткам до пояснень, а також під час співбесіди 15.07.2025. Під час усних пояснень позивач уточнив, що за період з 2002 по 2008 роки в профільних виданнях, а саме: газеті «Адвокат-Бухгалтера» опубліковано більше 100 статей, з яких більше 25 статей опубліковано вже в Інформаційно- правовій системі «ЛІГА:ЗАКОН». Кандидат під час співбесіди уточнив, що в зв'язку зі зміною законодавства, тощо деякі статті втратили свою актуальність. Статті стосувались різних правових питань (орендні, валютного законодавства, податкового тощо). Позивач, враховуючи запропонований ВККС формат (не більше 3-х документів) надав лише одну статтю за 2002 рік, щоб підкреслити швидкість навчання, адже через кілька років після звільнення з правоохоронних органів та отримання свідоцтва адвоката, статті підготовлені позивачем з різнопланових питань, щодо застосування господарського, податкового та іншого законодавства, друкувались в газеті «Адвокат-Бухгалтера» та Інформаційно-правовій системі «ЛІГА:ЗАКОН». В статтях позивача зверталась увагу на існуючі взаємовідносини, шляхом виокремлення закономірностей та знаходженні проблемних моментів донесення їх до широкого загалу. Позивач акцентував увагу на тому, що більшість статей написані в період часу коли надавалась правова допомога по справі про рейдерство. Позивач вважає, що відповідач свідомо не поцікавився статтями позивача за 2002-2008р.р., а також відповідач не врахував те, що в досьє кандидата вже знаходяться інші статті позивача написані в 2019-2021рр.

Позивач звертає увагу, що після того, як кандидат змінив напрямок своєї діяльності та через короткий проміжок часу, в 2019-2021 р.р. на сайті Рада адвокатів Дніпропетровської області опубліковано чотири статті позивача, які стосуються вже нових питань щодо складання та направлення адвокатських запитів, притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності, заповнення адвокатського ордеру, огляду судової практики тощо.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем помилково не надано оцінки тому факту, щодо проходження позивачем обов'язкових заходів з підвищення кваліфікації, протягом 2013-2025 років.

Під час розгляду справи позивачем до суду надано додаткові докази, а саме, роздруківку заходів із підвищення професійного рівня за 2025 р. із зазначенням нарахованих балів (годин), у яких позивач приймав участь, та на підставі яких видано сертифікат за 2025р. Як пояснив позивач, під час співбесіди кандидат усно зазначив конкретні заходи з підвищення професійного рівня, в яких у 2025 році прийнято участь, в тому числі в заходах проведених, за участю лекторів НВШС (суддя-спікер Котельва К. та Макаренко Л.). Письмову роздруківку із переліком заходів, з огляду на вищевикладене, влітку 2025 року позивач не мав можливості надати відповідачеві.

Судом з'ясовано на підставі оскаржуваного рішення, що Комісією проведено співбесіду з ОСОБА_1 , встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Суд ураховує, що Положення про конкурс та Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов'язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

З оскаржуваного рішення слідує, що як зазначив кандидат, рішучість та відповідальність - це його особисті якості, завдяки яким протягом всього професійного життя він досягав результатів у будь-якій справі. Такі показники, як рішучість та відповідальність можна наочно простежити протягом всієї багаторічної професійної роботи позивача (в правоохоронних органах, органах адвокатського самоврядування та адвокатом) та всі були проілюстровані позивачем яскравими прикладами під час співбесіди.

Як указано в рішенні, на прохання членів Комісії під час засідання конкретизувати, які саме непопулярні рішення кандидату доводилось приймати, ОСОБА_1 пояснив, що враховуючи його службу в органах прокуратури в 90-х роках, йдеться про рішення щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення. Також ОСОБА_1 наголосив, що всі справи намагався розглядати в межах процесуальних строків, кримінальні справи не поверталися на додаткове досудове розслідування, що свідчить, на його думку, про відповідальне ставлення до роботи. Іншим прикладом рішучості ОСОБА_1 назвав свою участь у тривалому розгляді справ, пов'язаних із діяльністю підприємств «Техноснаб» та «Дніпротехнологія».

На запитання членів Комісії про події сьогодення, які б вказували на відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності за показниками «Рішучість та відповідність», ОСОБА_1 зазначив, що наразі він представляє інтереси сторін у небагатьох господарських справах. ОСОБА_1 навів приклад справи, у якій він у 2024 році готував клієнту позовну заяву до господарського суду про визнання недійсними рішення зборів садівничого товариства. На сьогодні ОСОБА_1 надає правничу допомогу близько 10 клієнтам. Крім того, він працює в Раді адвокатів Дніпропетровської області, де займається підготовкою адміністративних матеріалів для складання адміністративних протоколів за ненадання відповідей на адвокатські запити.

Водночас, Комісія встановила, що кандидат не надав переконливої інформації про його відповідність встановленим показникам, не пояснив, яким чином зазначені факти розкривають його відповідність показникам «рішучість та відповідальність».

Стосовно відповідності показнику «безперервний розвиток» ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що всі 34 роки роботи в сфері права він вдосконалює та поглиблює професійні знання. З 2002 року в газеті «Адвокат Бухгалтера», в Інформаційно-правовій системі «ЛІГА: ЗАКОН», на офіційному сайті Ради адвокатів Дніпропетровської області розміщено близько 50 його статей із різних правових питань. З 2008 до 2011 року брав участь у розгляді справ у складі третейських суддів Постійно діючого третейського суду при корпорації «Верітас». Для підтвердження відповідності критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток» надав копію публікації «Власникам та орендодавцям присвячується» у газеті «Адвокат Бухгалтера» (березень, 2002 рік), копію сертифіката підвищення кваліфікації адвокатів за 2013 рік, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

У спірному рішенні констатовано, що кандидат не навів будь-яких інших фактів відповідності показнику «Безперервний розвиток». Комісія звернула увагу, що публікація, на яку посилається кандидат, опублікована у 2002 році, що не може свідчити про його безперервний розвиток.

Водночас, позивач вважає, що ним наведено достатньо інформації, прикладів та доказів, якими належним чином підтверджується безперервний розвиток, згідно п. 2.7. Положення. Під час проведення співбесіди ВККС не було запропоновано кандидатові навести інші факти відповідності показнику «безперервного розвитку», а тому кандидат не зазначив в своїх усних поясненнях інші факти, якими підтверджується вказаний показник.

Суд ураховує, що ВККС на виконання наданих їй частиною п'ятою статті 83 Закону № 1402-VIII повноважень визначила, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності встановлюється шляхом оцінки кожного окремо та у сукупності показників «рішучість і відповідальність» та «безперервний розвиток».

Зміст означених вище показників вказує, що особиста компетентність судді (кандидата на посаду судді) проявляється у поєднанні умінь, зокрема, вчасно ухвалювати рішення [незважаючи на їх складність чи умови, в яких вони приймаються]; брати на себе відповідальність за ухвалені рішення та усвідомлювати їх наслідки; постійно розвиватися у професійній діяльності, при цьому адекватно сприймаючи критику на свою адресу.

Ці показники оцінюються членами ВККС за їх внутрішнім переконанням, яке за своєю суттю є певним (позитивним чи негативним) стійким уявленням (судженням) члена Комісії про особистість судді (кандидата на посаду судді), що має бути сформованим на підставі повної, всебічної та об'єктивної оцінки відомостей та пояснень, що містяться у досьє та які надані під час проведення співбесіди. Поряд із цим не можна залишити поза увагою, що означені показники неможливо виміряти за певними сталими формулами чи іншими кількісними чи якісними критеріями, відтак вони оцінюються саме на підставі професійного судження членів Комісії. При цьому ВККС є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження із оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Слід зазначити, що ВККС вільна у виборі будь-яких підстав, з огляду на які вона може засумніватися у можливості виставлення судді (кандидату на посаду судді) максимального бала за показниками «рішучість і відповідальність», «безперервний розвиток». Однак така свобода (дискреція) суб'єкта владних повноважень у наданні оцінки компетентностям судді (кандидата на посаду судді) не є абсолютною і обмежується обов'язком Комісії сформувати свій висновок на підставі повної і всебічної оцінки всіх істотних фактичних обставин. Відповідний висновок Комісії має бути логічним, раціональним і таким, що не видається свавільним для стороннього спостерігача.

Наведене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.03.2026 у справі №990/261/25.

Суд констатує, що засідання Комісії побудовані за принципом «питання - відповідь», тобто члени Комісії ставлять запитання, на які кандидат на посаду судді надає відповіді. Комісія по цьому критерію задавала позивачу питання, на які отримувала відповіді, яким надана оцінка з урахуванням внутрішнього переконання кожного члена Комісії. Оцінка таких особистісних якостей кандидата, як рішучість і відповідальність, ґрунтується на внутрішньому переконанні та професійному судженні членів Комісії.

Щодо доводів позивача про те, що Комісією не враховано його пояснення на всі запитання, суд відзначає, що відсутність у оскаржуваному рішенні Комісії покликання на певні обставини не свідчить про те, що вказані обставини не були враховані під час ухвалення рішення.

Суд ураховує, що для оцінки критерію особистої компетентності, як і у випадку з соціальною компетенцією, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідальності кандидата на посаду судді цим критеріям відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Суд встановив, що надані позивачем документи, а також його відповіді під час проведеної співбесіди індивідуально оцінила Комісія. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. У зв'язку із цим характер оцінювання особистої та соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення, і суд не може переоцінювати ці критерії за своїм внутрішнім переконанням.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Суд підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Суд відзначає, що запроваджене Комісією оцінювання із виставленням балів передбачає, що члени Комісії виставляють оцінку на підставі внутрішнього переконання, сформованого за результатами аналізу матеріалів досьє та співбесіди. Сам факт виставлення учаснику конкурсу не максимального бала з можливих за показниками критерію особистої компетентності не створює для Комісії обов'язку в усіх випадках обґрунтовувати підстави невиставлення саме максимального бала.

Зазначене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.03.2026 у справі №990/261/25.

Відтак, факти та обставини, які мали значення і стали підставою для прийняття Комісією цього рішення, а також правові підстави та мотиви прийняття саме такого рішення докладно, у повному обсязі у ньому наведені, його зміст відповідає суті законодавчого регулювання, що свідчить про вмотивованість такого рішення.

Щодо встановлення відповідності ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункті 2.13 - 2.17 Положення про кваліфікаційне оцінювання відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність та дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

Показники, визначені пунктами 2.4, 2.8, 2.13 цього Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди.

Для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.

У разі, якщо інформація (відомості, дані) стосовно судді (кандидата на посаду судді) стала відома під час проведення співбесіди, така інформація (відомості, дані), якщо це можливо, невідкладно долучається членом Комісії - доповідачем до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та досліджується для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Вага критерію доброчесності та професійної етики складає 300 балів (пункт 5.8. Положення про кваліфікаційне оцінювання).

Згідно з пунктами 5.9.-5.13. Положення про кваліфікаційне оцінювання Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з'ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Комісією у спірному рішенні вказано, що у матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов'язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався.

Водночас, відповідно до матеріалів досьє кандидата на посаду судді ОСОБА_1 08 жовтня 2023 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а саме порушення правил паркування. У квітні 2024 року було відкрито виконавче провадження про стягнення штрафу за порушення правил дорожнього руху.

В анкеті кандидата на посаду судді у розділі 14 «Відомості щодо притягнення до відповідальності» у пунктах 14.1 «Надайте інформацію про всі випадки притягнення Вас до будь-якого виду юридичної відповідальності за останні 5 років» та 14.2 на запитання «Чи здійснювалось стосовно Вас виконавче провадження» ОСОБА_1 зазначено, що така інформація відсутня.

ОСОБА_1 у своїх поясненнях підтвердив факт порушення ним правил дорожнього руху. Зазначив, що на наступний день сплатив штраф через термінал (бокс) готівковими коштами, але, як згодом було встановлено, допустив помилку в призначенні платежу. Через технічну помилку інформація про платіж не відобразилася в Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, а матеріали були передані до державної виконавчої служби. Після звернення до вказаної Інспекції технічну помилку щодо сплати штрафу було виявлено та усунено, а виконавче провадження закрито.

Стосовно не відображення таких відомостей в анкеті кандидата на посаду судді зазначив, що про притягнення до адміністративної відповідальності не вказав помилково, про наявність виконавчого провадження дізнався у 2024 році, а анкету заповнював у грудні 2023 року.

На переконання Комісії, наведені факти не можуть вважатися достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

Водночас, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність, оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

Комісією також встановлено, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік ОСОБА_1 відобразив заробітну плату дружини в розмірі 38 400 грн, у свою чергу, відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків заробітна плата його дружини за 2017 рік становить 51 900 грн. Крім того, у графі «Джерело доходу» ОСОБА_1 зазначено свою дружину.

ОСОБА_1 пояснив, що заробітну плату дружини за 2017 рік зазначав з її слів. Наразі дружина намагалася зв'язатися із своїм роботодавцем, у якого працювала на той час, щоб зрозуміти розбіжності в заробітній платі за 2017 рік. Оскільки роботодавець перебуває за межами України, це питання не вдалося з'ясувати. Також зазначив, що у 2017 році він вперше подавав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тому в графі «Джерело доходу» помилково зазначив того, хто отримував дохід. Аналогічні порушення щодо зазначення джерела доходу містяться і в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.

Комісія дійшла висновку, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що на початку 2020 року до нього звернувся племінник, одноосібний власник та директор ТОВ «ЗЕЛМОТОР», з проханням позичити кошти для його підприємства. За пів року ОСОБА_1 акумулював та надав у позику необхідну суму і вони підписали договір безвідсоткової позики з ТОВ «ЗЕЛМОТОР». У вересні 2024 року ОСОБА_1 отримав повернення позики згідно з договором від 26 травня 2020 року на суму 249 950 грн та договором від 09 червня 2020 року на суму 299 940 грн.

Відповідно до роз'яснень Національного агентства з питань запобігання корупції (у редакції від 26 грудня 2024 року) відомості про кошти, надані суб'єктом декларування / членом його сім'ї як поворотна фінансова допомога та не повернуті їм у звітному періоді, а також неповернуті суми депозиту слід вказувати в розділі 12 «Грошові активи» декларації (у разі перевищення порогу декларування в цьому розділі).

Відомості про кошти, надані суб'єктом декларування / членом його сім'ї як поворотна фінансова допомога та повернуті їм у звітному періоді, а також повернуті суми депозиту підлягають відображенню в розділі 12 «Грошові активи» декларації за загальними правилами декларування об'єктів у цьому розділі (тобто за умови наявності цих коштів станом на кінець звітного періоду та в разі перевищення порогу декларування в цьому розділі). У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомості про такі кошти (тіло депозиту, розмір фінансової допомоги) не зазначаються. Водночас доходом є відсотки за депозитом.

Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважала, що ОСОБА_1 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік вказано недостовірні, у тому числі неповні, відомості, водночас зазначені дії ОСОБА_1 є наслідком необережності та не містять ознак недоброчесної поведінки чи умисного порушення.

Комісія вважала такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

17.12.2024 Вища рада правосуддя рішенням №3659/0/15-24 затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення критеріїв доброчесності та професійної етики, однакових принципів їх застосування всіма суб'єктами оцінювання.

Відповідно до пункту 14 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Пунктом 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) визначено, що чесність - це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: 1) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов'язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; 2) надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв'язків судді (декларації родинних зв'язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; 3) надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації; 4) під час досягнення професійних цілей та успіхів дотримувався етичних принципів щодо себе чи членів своєї сім'ї; 5) під час набуття права на об'єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов'язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду; 6) в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки; 7) докладає зусиль для того, щоб члени його сім'ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до су

Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. Істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії.

Здійснюючи судовий контроль за правомірністю рішення Комісії, суд відзначає, що у межах процедури проведення конкурсу та призначення на посаду судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов'язком (повноваженням) Комісії є з'ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.

За своєю правовою природою діяльність Комісії полягає в обов'язку держави перед суспільством сформувати такий суддівський корпус, представники якого за їхніми якостями не викликали б недовіри у громадян України. Зважаючи, що повноваження надані суддям тісно пов'язані з такими цінностями правосуддя, як незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм, й зазначені цінності є передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя, ВККС зобов'язана перевірити компетентність, професійну етику та доброчесність судді.

Разом з тим, суд здійснює контроль за дотриманням Комісією вимог закону під час проведення кваліфікаційного оцінювання на посаду судді в разі оскарження рішення (дії чи бездіяльності) Комісії. Судовий контроль щодо дискреційних повноважень Комісії надати оцінку кандидату на посаду судді на предмет його відповідності встановленим законом критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України покликаний забезпечити, щоб ці повноваження були використані відповідно до мети, з якою вони були надані, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом (запобігаючи всім формам дискримінації), пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на дослідження яких спрямоване прийняте Комісією рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання). Суд повинен забезпечити, щоб реалізація Комісією дискреційних повноважень при проведенні кваліфікаційного оцінювання не була свавільною.

Оцінюючи обставини у сукупності, суд ураховує висновок, викладений у спірному рішенні, що ОСОБА_1 відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, при цьому, вважає, що зниження балів Комісією не видається свавільним чи необґрунтованим, викладені в оспорюваному рішенні Комісії висновки щодо обставин у справі не є довільними чи нераціональними.

У справі, що розглядається суд звертає увагу, що позивач брав участь у конкурсній процедурі, де саме кандидат доводить свою відповідність критеріям, встановленим для обіймання відповідної посади, а Комісія лише надає оцінку певним фактам і обставинам, що підлягають дослідженню в рамках здійснення оцінювання та у сукупності з поясненнями кандидата та отриманими документами (зокрема поясненнями) встановлює відповідність особи визначеним критеріям.

Колегія суддів не може погодитись з доводами позивача про неправомірність оспорюваного рішення, спірне рішення містить опис всіх показників і критеріїв, за якими здійснювалось оцінювання, в оспорюваному рішенні міститься мотиви із зазначенням підстав, які слугували для виставлення відповідних балів або їх зниження. Під час розгляду справи суд встановив, що позивач був обізнаний про своє право ознайомитися із матеріалами досьє та надати пояснення і докази з приводу матеріалів, які містяться в досьє. Позивач своїм правом скористався, надав пояснення з приводу виявлених невідповідностей та запитань.

Суд погоджується з доводами відповідача, що твердження позивача про невмотивованість рішення не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Як слідує, зміст рішення підтверджує його обґрунтованість, а викладені позивачем доводи фактично зводяться лише до незгоди з викладеними в ньому мотивами. У свою чергу, незгода з мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, не може бути підставою для скасування рішення Комісії.

Суд наголошує, що згідно з частиною третьою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус судді» рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване з підстав, які є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Оскарження рішення з інших підстав Законом не передбачено.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що твердження позивача про невмотивованість рішення не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Зміст рішення підтверджує його обґрунтованість, а викладені позивачем доводи фактично зводяться лише до незгоди з викладеними в ньому мотивами. Комісія при здійсненні своїх повноважень не вийшла за межі своєї компетенції і при реалізації дискреційних повноважень дотрималася вимог до діяльності суб'єктів владних повноважень, закріплених у частині другій статті 2 КАС України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб'єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.

У відповідності з вимогами Закону №1402-VIII суд з'ясував, що: обставини, які б свідчили про неповноважний склад колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка ухвалила спірне рішення, відсутні; спірне рішення підписали усі члени колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь в його ухваленні; під час ухвалення рішення позивач був присутній; в оскаржуваному рішенні наведено посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла висновків відповідності позивача критерію особистої компетентності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для визнання протиправним і скасування вказаного рішення відсутні.

Підсумовуючи викладене, підстави для зобов'язання Комісії провести нову співбесіду з позивачем відсутні, оскільки такі вимоги є похідними від скасування спірного рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову у цій справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 22, 245, 246, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова

В.П. Юрченко

Судді Верховного Суду

Повне рішення суду складено та підписано 02.04.2026.

Попередній документ

135376885

Наступний документ

135376887

Інформація про рішення:

№ рішення:	135376886
№ справи:	990/385/25
Дата рішення:	30.03.2026
Дата публікації:	06.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:; рішень, ухвалених за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (23.02.2026)
Дата надходження:	14.08.2025
Предмет позову:	про оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

24.09.2025 10:00	Касаційний адміністративний суд
22.10.2025 10:00	Касаційний адміністративний суд
08.12.2025 15:00	Касаційний адміністративний суд
02.02.2026 15:30	Касаційний адміністративний суд
23.02.2026 15:30	Касаційний адміністративний суд
30.03.2026 15:00	Касаційний адміністративний суд