01 квітня 2026 року
м. Київ
справа №400/12761/25
адміністративне провадження № К/990/6221/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - третя особа, ТОВ «Фінансова компанія «Форінт»), в якому просила:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка С.С. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, направлені на звернення стягнення на належне позивачу нерухоме майно, вказане у договорі іпотеки від 24.06.2008, а саме: на нежитлові приміщення магазину, які складаються з літ. «А» нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв.м; нежитлове приміщення підповерху площею 153,2 кв.м., нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітини площею 448,4 кв.м в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,40 кв.м. для погашення частини заборгованості ОСОБА_3 за договором про відкриття кредитної лінії № 16 Н/08/19/ФО/П від 24.06.2008 в розмірі 13671803,03 грн, яка складається з процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 23.06.2009 по 15.02.2012 у сумі 6346686,99 грн, пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом, нарахованої за 182 дні прострочки, у розмірі 4590040,00 грн, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нарахованої за 182 дні прострочки, у сумі 2735076,04 грн на підставі виконавчого напису, вчиненого 04.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В., зареєстрованого у реєстрі за № 719;
- зобов'язати уповноважених осіб відповідача у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування утриматись від вчинення дій, пов'язаних із зверненням стягнення на нерухоме майно згідно виконавчого напису, вчиненого 04.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В., зареєстрованого у реєстрі за № 719, що належить позивачу та перебуває в іпотеці за споживчим кредитом, оформленим кредитним договором № 04 В/08/19/ФО/П від 03.04.2008, укладеним між ОСОБА_3 та ЗАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та повернення стягувачу виконавчого документу у ВП № НОМЕР_1 відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 52 Розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку».
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі щодо частини позовних вимог, а саме: про повернення стягувачу виконавчого документ у ВП № НОМЕР_1 відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 52 Розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку».
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі щодо решти позовних вимог, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених статтями 268-273 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо розгляду термінових справ, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Форінт».
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 заяву про забезпечення позову задоволено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 04.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В., зареєстрованого у реєстрі за № 719, яке здійснюється в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, що перебуває в провадженні ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/12761/25.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи від 08.12.2025 про залишення позовної заяви без розгляду. Позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/12761/25.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з позовною заявою, адміністративний позов залишено без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» звернулась через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Суду від 04.03.2026 касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» залишено без руху, скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням про те, у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови.
Одночасно скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог статті 330 КАС України в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 04.03.2026) доставлена в Електронний кабінет ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» 04.03.2026 о 20 год 44 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Частиною одинадцятою статті 251 КАС України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Згідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Відповідно до абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
12.03.2026 від скаржника через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла заява про усунення недоліків та уточнена касаційна скарга.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, матеріали уточненої касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, зазначену в частині другій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Як убачається зі змісту уточненої касаційної скарги, обґрунтовуючи неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, який скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 та направив справу до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду, скаржник переконує, що виходячи зі змісту позову позивачка взагалі вважає, що державний виконавець/орган ДВС не повинен вчиняти жодних дій пов'язаних зі зверненням стягнення на нерухоме майно в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа про звернення стягнення на предмет іпотеки, який на її думку підлягає поверненню стягувачу згідно пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник стверджує, що позивачка оскаржує саме дії державного виконавця направлені на звернення стягнення на належне їй майно у межах виконавчого провадження, а саме щодо передачі на реалізацію майна ДП «Сетам» та констатує, що останніми діями державного виконавця направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки у межах ВП № НОМЕР_1 є передача майна на реалізацію ДП «Сетам» (13.08.2025), а не внесенням інформації Організатором про повторні (17.11.2025 другий) чи (08.01.2026 третій) електронні аукціони. Тож саме із датою передачі майна на реалізацію ДП «Сетам» скаржник пов'язує початок строку звернення до суду.
У цьому контексті варто звернути увагу скаржника на те, що формування та обґрунтування позовних вимог є дискреційними повноваженнями позивача, що випливає із принципу диспозитивності судочинства. Позивач самостійно визначає предмет позову, його підстави, спосіб судового захисту, обсяг заявлених вимог, а також фактичні обставини, якими ці вимоги обґрунтовуються. Суд, своєю чергою, пов'язаний межами заявленого позову та не вправі підміняти волевиявлення позивача, самостійно змінювати предмет чи підстави позову, а також формулювати замість нього інший спосіб захисту. Втручання суду або інших учасників процесу у визначення змісту позовних вимог фактично означало б порушення процесуальної автономії позивача та відхід від принципу диспозитивності. Після відкриття провадження у справі суд, за потреби, може запропонувати позивачу конкретизувати вимоги, але не може змінювати їх замість позивача.
Поряд із цим, за висновками суду апеляційної інстанції вимоги позову ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що згідно відомостей офіційного вебсайту ДП «СЕТЕМ» на 17.12.2025 призначено проведення аукціону з реалізації предмета іпотеки. Цей суд установив, що 17.11.2025 на вебсайті організатора електронних аукціонів ДП «СЕТАМ» оприлюднено інформацію про електронний аукціон щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОМ 402588248101, який входить у предмет іпотеки, зі стартовою ціною 12922550,00 грн. Позовна заява подана до суду 26.11.2025, тобто в строк, встановлений пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України.
З огляду на викладене доводи уточненої скарги ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» зводяться до визначення змісту позовних вимог у справі. Натомість скаржник належно не обґрунтовує неправильність застосування норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції постанови про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як вже зазначено, оскільки скаржник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, зазначену в частині другій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.
Водночас скаржник не обґрунтував неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при скасуванні ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Суду від 04.03.2026 про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі № 400/12761/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов А.Г. Загороднюк