02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 160/10450/25
адміністративне провадження № К/990/13063/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №160/10450/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА-ДНІПРО" звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0151940703 від 21.03.2025, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-ДНІПРО збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, який сплачують інші підприємства, на загальну суму 3 419 745,25 грн, з яких 2 835 014 грн за податковими зобов'язаннями та 584 731,25 грн за штрафними санкціями, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі висновків акту перевірки № 548/04-36-07-03/24609993 від 11.02.2025;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0151950703 від 21.03.2025 року, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-ДНІПРО збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, на суму 405 327,50 грн., з яких 324 262 грн. за податковими зобов'язаннями та 81 065,50 грн. за штрафними санкціями, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі висновків акту перевірки № 548/04-36-07-03/24609993 від 11.02.2025;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0154622409 від 21.03.2025, згідно з яким до Товариству з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-ДНІПРО застосовано штрафні санкції за донарахування податковим органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 83 132,43 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі висновків акту перевірки № 548/04-36-07-03/24609993 від 11.02.2025;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-0154602409 від 21.03.2025, згідно з якою Товариству з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-ДНІПРО було повідомлено про те, що станом на 21.03.2025 року заборгованість за сплати єдиного внеску становить 166 264,85 грн, та відповідно до ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагає сплатити вказану заборгованість на підставі акта документальної перевірки від 11.02.2025 № 548/04-36-07-03/24609993, прийняту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі висновків акту перевірки № 548/04-36-07-03/24609993 від 11.02.2025.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2026 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0151940703 від 21.03.2025 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3 070 604 грн, з яких 2 531 841 грн за податковими зобов'язаннями та 538 763 грн за штрафними санкціями;
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0154622409 від 21.03.2025, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 83 132,43 грн;
визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ю-0154602409 від 21.03.2025 зі сплати єдиного внеску на суму 166 264,85 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позову повністю.
23.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/22631/23, подана через підсистему «Електронний суд» 23.03.2026.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду.
Скаржником здійснено посилання на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 804/4958/16, від 25.09.2019 у справі №520/11437/18 однак, останній не зазначає, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справою, яка була предметом розгляду судом касаційної інстанції.
При цьому подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Слід враховувати, що обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, суд наголошує, що вони фактично зводяться до незгоди відповідача з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами. Вважаючи, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доказам, відповідач намагається довести необхідність зміни такої (на користь відповідача). Однак, по-перше, такі доводи не є тотожними неправильному застосуванню норм права, а по-друге, частина друга статті 341 КАС України встановлює певні обмеження у повноваженнях суду касаційної інстанції. Верховний Суд як суд права (а не суд факту) не має повноважень встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку доказам.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Керуючись статтею 332 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №160/10450/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Юрченко