01 квітня 2026 року
м. Київ
справа №160/23263/25
адміністративне провадження № К/990/14190/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року
у справі №160/23263/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та нарахованої пені,-
Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства у розмірі 226 342 341,00 гривень по податковій декларації за серпень 2024 року № 9276021278 від 20 вересня 2024 року;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в розмірі 226 342 341,00 гривень та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 8 765 959,81 гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року частково задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», а саме: визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» у розмірі 226 342 341,00 гривень по податковій декларації за серпень 2024 року № 9276021278 від 20 вересня 2024 року та зобов'язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості щодо суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» у розмірі 226 342 341,00 гривень по податковій декларації за серпень 2024 року № 9276021278 від 20 вересня 2024 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року скасовано, прийнято нове рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» у розмірі 226 342 341,00 гривень по податковій декларації за серпень 2024 року № 9276021278 від 20 вересня 2024 року, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в розмірі 226 342 341,00 гривень та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 8 765 959,81 гривень.
Вирішуючи спір по суті суди попередніх інстанцій наголосили на тому, що предметом перевірки у судовому порядку у цій справі є перш за усе правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на його рахунок та пені з державного бюджету за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, і аналізуючи положення підпункту 14.1.18 п.14.1 статті 14, пункту 200.7 і пункти 200.10. 200.11. 200.12. 200.13. статті 200 Податкового кодексу України та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту - Порядок №26), врахували той факт, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №160/30977/24 позов Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» було задоволено, а податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06 листопада 2024 року №000/936/5001 про відсутність права Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у розмірі 226 342 341 гривень, задекларованого у податковій звітності з податку на додану вартість від 20 вересня 2024 року №9276021278 було визнано протиправним і скасовано.
За наведених у попередньому абзаці обставин виниклого спору та норм матеріального права, якими врегульовано питання відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість та алгоритм дій платника податку і державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість суди дійшли висновку, що зазначена позивачем сума у розмірі 226 342 341 гривень підлягає бюджетному відшкодуванню саме з дати набрання законної сили постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/30977/24, тобто, з 15 травня 2025 року, а Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в свою чергу під час розгляду даної справи не надано суду доказів оформлення висновків щодо відшкодування суми у розмірі 226 342 341 гривень та подання їх до органу казначейства, також як і не наведено жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість і відповідно підставою для неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновків про таке відшкодування.
При цьому, на переконання судів у цій справі відсутні підстави надавати правову оцінку доводам податкового органу щодо порушення позивачем вимог пунктів 200.4-1, 200.12-1. статті 200 Податкового кодексу України (введення санкцій згідно з Указом Президента України №820/22 від 01 грудня 2022 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»), оскільки вказаним обставинам вже була раніше надана правова оцінка Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 15 травня 2025 року по справі №160/30977/24, в якій зокрема чітко зазначено, що «З огляду на положенням чинного законодавства, кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «ЦГЗК» з відсотком частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) 76,24% є ОСОБА_1 . Зазначене свідчить, що у розумінні закону відносно платника - ПрАТ «ЦГЗК», його засновників (учасників) - Metinvest B.V. та Metinvest Management B.V., кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_2 не приймалось рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Матеріалами справи не підтверджується, що до позивача та/або його засновників (учасників), кінцевого бенефіціарного власника застосовано санкції».
Отже, виходячи з положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, яка прописує відсутність необхідності доказування обставин, які вже були встановлені рішенням суду по іншій адміністративній справі, в якій брали участь ті ж самі особи щодо яких ці обставини встановлено і яке вже набрало законної сили, а також з огляду на беззаперечне підтвердження письмовими доказами у цій справі того факту, що єдиним кінцевим бенефіціарним власником позивача згідно внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, а також висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України № 1322-33.1.2-23 від 01 травня 2023 року до наказу Міністерства юстиції України №1562/5 від 02.05.2023 є громадянин України ОСОБА_1 , який опосередковано володіє часткою статутного капіталу в розмірі 76,24% та здійснює опосередкований вплив на Товариство через юридичну особу за законодавством Королівства Нідерландів Приватну компанію з обмеженою відповідальністю «Metinvest B.V.» з часткою непрямого володіння Товариством 76,24%, і інші КБВ у позивача відсутні (що детально проаналізовано вже судом раніше у справі №160/30977/24, по якій зокрема, Верховним Судом підтверджено відсутність в Державному реєстрі санкцій інформації про накладення санкцій відносно позивача, його засновників (учасників) та кінцевих бенефіціарних власників), а під час розгляду даної справи контролюючим органом не надано суду будь-яких доказів, якими б було спростовано встановлені у адміністративній справі №160/30977/24 обставини, чи яким б підтверджувалося, що на даний час до Товариства, його засновників та/або бенефіціарних власників застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи - виходячи з положень: пункту 200.4-1. Підпункту 200.7.1. пункту 200.7. підпунктів «а», «г» та «ґ» пункту 200.12. пункту 200.12-1. Статті 200 Податкового кодексу України; пункту 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26); пунктів 1 та 2 розділу ІІ, пунктів 1 та 3 розділу ІІІ, пункту 9, пункту 12 Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною податковою службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №326 від 03 березня 2017 (далі Порядок №326) суди визнали безпідставними твердження відповідача у цій справі про необхідність застосування до позивача положень пункту 200.12.-1 ст.200 Податкового кодексу України та для застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у розумінні Закону України «Про санкції» і для зупинення бюджетного відшкодування позивачу узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 226 342 341,00 гривень як з боку податкового органу, так і з боку органу казначейської служби.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції також виходив з безпідставності посилання податкового органу у даному спірному випадку на наявність підстав для зупинення бюджетного відшкодування позивачу узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ у зв'язку з виявленим контролюючим органом фактом непрямого вирішального впливу на діяльність ПРАТ «ЦГЗК» з боку підсанкційних осіб компанії METINVEST B.V., яка належать компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД) і якою володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД.
Суд апеляційної інстанції вказав на те, що податковий орган не навів жодного обґрунтування і не надав жодного доказу про те, що Metinvest B.V. країна Нідерланди чи Metinvest Management B.V. країна Нідерланди, або навіть пов'язані з ними особи, мають прямий/чи не прямий вирішальний вплив на діяльність позивача шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою, права отримання доходів від діяльності позивача, чи мають права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, та тощо. При цьому, ні під час перевірки позивача ні під час проявленої протиправної бездіяльності стосовно позивача протягом з травня до жовтня 2025 року, відповідачем не здійснювався детальний аналіз діяльності підприємства позивача в частині встановлення у Metinvest B.V. і Metinvest Management B.V. та пов'язаних з ними осіб ознак прямого/непрямого вирішального впливу як стосовно один одного, так і стосовно позивача у справі. Натомість відповідачем у будь-який спосіб не спростовано ні доводи позивача ні надані ним докази про те, що тільки акціонерами позивача безпосередньо реалізується право контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою, і відповідно ніхто інший окрім акціонерів позивача не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів чи приймати будь-які рішення або голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів, і тільки акціонери Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» які безпосередньо володіють акціями акціонерного товариства, мають право на отримання доходу такого товариства у вигляді дивідендів, а вказані податковим органом юридичні та фізичні особи не є акціонерами позивача і відповідно не мають права на отримання частки доходів позивача у вигляді дивідендів, також як і не мають права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, до складу якого не входять вказані податковим органом юридичні та фізичні особи.
За наведених вище обставин та звертаючи увагу на положення пункту 200.12 Податкового кодексу України, якою прямо передбачено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (пункт ґ), і у випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку, суд апеляційної інстанції вказав на те, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, дійшов висновку у цій справі про протиправність бездіяльності Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» у розмірі 226 342 342 гривень по податковій декларації за серпень 2024 року №9276021278 від 20 вересня 2024 року.
Також суд апеляційної інстанції вказав на те, що оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не відшкодованих йому протягом визначеного законодавством строку, а Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість, який охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції, колегія суддів визнала, що єдиним ефективним способом відновлення порушених прав позивача у даному спірному випадку є саме стягнення з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190977) заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в розмірі 226 342 341,00 гривень, і такий спосіб захисту повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постановах від 12 лютого 2019 року по справі №826/7380/15 та від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19.
30 березня 2026 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі №160/23263/25, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган зіслався на пункт 3 частину четверту статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Податковий орган вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали правову оцінку доводам відповідача щодо порушення позивачем вимоги пунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України введення санкцій в дію на підставі позиції 1 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 01 грудня 2022 № 820/22 (в редакції рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 24 січня 2023 року №43/2023 (з урахуванням змін внесених Указом Президента України від 24 січня 2024 року № 376/2024), терміном на 5 років, а саме до 24 червня 2029 року.
Суд звертає увагу на те, що в основному зміст касаційної скарги зводиться до цитування норм податкового законодавства.
Також податковий орган посилається на порушення процесуального законодавства, вказуючи на те, що суди не взяли до уваги надані відповідачами докази, додаткові пояснення та не оцінено їх важливість, тоді як рішення було винесене лише на підставі позиції позивача.
Ознайомившись з доводами касаційної скарги податкового органу, Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про санкції» реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 10 серпня 2023 року № 3317-IX, який набрав чинності 29 січня 2024 року, внесено зміни, зокрема й до Податкового кодексу України.
Так, цим законом статтю 17 Податкового кодексу України доповнено пунктом 17.3 такого змісту: «Права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Крім того, пункт 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 19-1.1.34-1, за яким контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють заходи щодо забезпечення виконання рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятих у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Також Законом № 3317-IX пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України доповнено підпунктом 20.1.19-1, згідно з яким контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: виконувати рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», у сферах відносин, які регулюються цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зазначений Закон доповнив Податкового кодексу України статтею 21-1, відповідно до якої контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення, зокрема, такого заходу, як зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Стаття 200 Податкового кодексу України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (в редакцій, чинній на час узгодження суми бюджетного відшкодування, з урахуванням змін, внесених Законом № 3317-IX, Законом № 3813-IX).
За змістом пункту 200.4. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Суми такого від'ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Підпунктом 200.7.1. пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
5) реквізити рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування;
6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;
8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку/небанківському надавачу платіжних послуг;
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
17) дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";
18) дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За змістом підпункту 200.7.2. пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пунктом 200.10. статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.
За змістом пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п'яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
Відповідно до пункту 200.13. статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
За змістом пункту 200.14. статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 200.14-1 статті 200 Податкового кодексу України якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.
Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.
Пунктом 200.15. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена: виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану; зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує комплексну процедуру бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка за своїм змістом складається з самостійних, послідовних та юридично відокремлених етапів: процедури узгодження суми бюджетного відшкодування та процедури її фактичного повернення (відшкодування) з Державного бюджету України.
Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України унормовано коли сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а саме: з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки (пункт «а»); з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна) (пункт «б»); з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки (пункт «в»); з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення (пункт «г»); з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (пункт «ґ»).
Таким чином, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі з настанням однієї з передбачених законом подій, зокрема: після завершення перевірки за відсутності порушень; або після спливу встановлених строків у разі невчинення контролюючим органом відповідних дій; або з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано податкове повідомлення-рішення.
Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його сума відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі (пункти «б», «в») або контролюючим органом у «ручному режимі» (пункти «а», «г», «ґ») на наступний робочий день після виникнення відповідного випадку.
Пункт 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначає обов'язок контролюючого органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день, зокрема, після отримання судового рішення, яке набрало законної сили.
Суд звертає увагу, що в межах спірних правовідносин встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», який перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податку на додану вартість подавалася податкова декларація з ПДВ за серпень 2024 року № 9276021278 від 20 вересня 2024 року, а Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість платнику податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у встановленому Законом України «Про санкції» порядку прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за серпень 2024 року.
Перевірка позивача проводилась у період з 21 вересня 2024 року по 09 жовтня 2024 року і за її результатами було складено Акт від 09 жовтня 2024 року №907/32-00-50-01/00190977, за висновками якого «відповідно до підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України з урахуванням Указу Президента України від 12 травня 2023 року №279/2023, у Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190977) відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у розмірі 226 342 342 гривень, задекларованого у податковій звітності з податку на додану вартість від 20 вересня 2024 року №9276021278».
Отримане Товариством податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2024 року №000/936/5001 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2024 року та про відсутність права на врахування такої в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів в розмірі 226 342 341,00 гривень, позивачем оскаржено до суду. У поданому в листопаді 2024 року позові позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкового органу від 06 листопада 2024 року №000/936/5001, яким відмовлено у праві на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за період серпень 2024 року у розмірі 226 342 341,00 гривень, і за результатом розгляду вказаного позову у справі №160/30977/24 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року було відмовлено у задоволенні вимог Товариства, проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволена, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року скасовано, а позов задоволено, а саме, апеляційним судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06 листопада 2024 року №000/936/5001.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2025 року касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №160/30977/24 повернута, відповідно, рішення суду у цій справі набрало законної сили вже 15 травня 2025 року.
Обов'язковість судового рішення, що набрало законної сили, гарантується статтею 14 КАС України та принципом верховенства права, який охоплює елемент правової визначеності.
Отже, заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування набула статусу узгодженої саме на підставі пункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України та мала бути внесена податковим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на наступний робочий день після отримання відповідного рішення суду.
Аналізуючи питання щодо впливу спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) на процедуру бюджетного відшкодування, колегія суддів виходить із системного тлумачення статті 200 Податкового кодексу України.
Законодавець, вносячи зміни Законом № 3317-IX, запровадив комплексний санкційний механізм у сфері податкових правовідносин, який охоплює різні стадії реалізації прав платника податків. При цьому відповідні норми мають різну правову природу та різні юридичні наслідки.
Пункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України є нормою, що обмежує матеріальне право на бюджетне відшкодування на період дії санкцій, застосованих у порядку Закону України «Про санкції». Його застосування можливе за наявності належної правової підстави (чинного санкційного рішення) та в межах процедури визначення/узгодження права на бюджетне відшкодування.
Після набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано податкове повідомлення-рішення про відмову у бюджетному відшкодуванні, контролюючий орган не вправі повторно відмовляти у реалізації узгодженого права поза межами процедури, передбаченої статтею 200 Податкового кодексу України.
У справі №160/30977/24 ухвалене рішення, що набрало законної сили, яким встановлено, що посилання відповідача на те, що відповідно до даних інтернет-порталу Orbis (orbiseurope.bvdinfo.com) 23,76% акціями підприємства Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» володіє ОСОБА_3 щодо якого введено санкції рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року, введеного в дію Указом Президента України від 01 грудня 2022 року №820/22 не відповідає даним зазначеним відповідачем в акті, що свідчить про розбіжність даних щодо кінцевого власника вказаних акцій.
Судами встановлено, що дані інтернет-порталу ORBIS, які були надані відповідачем до суду, відносно SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД) вказані лише станом на 2022 рік. Посилання відповідача на те, що вхід до бази даних Orbis Europe уповноваженою особою податкового органу зафіксовано 24 квітня 2024 року, суд апеляційної інстанції не прийняв, з огляду на те, що фіксація входу в певні дату не свідчить про актуальність даних наявних на сайті щодо SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД).
З огляду на те, що у цій справі (на стадії повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування) контролюючий орган посилається на ті самі рішення РНБО, введені в дію Указами Президента України, про застосування санкцій щодо тих самих осіб й на ті самі обставини корпоративної структури позивача, які вже були предметом судового дослідження та оцінки, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали ці обставини такими, що звільнені від доказування відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що при вирішенні справи в межах спірних правовідносин, Суд апеляційної інстанції неодноразово наголошував на тому, що під час судового розгляду цієї справи відповідач обмежився лише повторенням тих же доводів, що і під час судового вирішення спору у адміністративній справі №160/30977/24.
За відсутності нових юридично значущих обставин повторне використання ідентичних підстав для обмеження права платника не узгоджується з принципом правової визначеності.
Пункт 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України передбачає, що у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до платника податку або до його учасника (засновника) чи кінцевого бенефіціарного власника, фактичне повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування зупиняється на період дії таких санкцій.
Відповідно до абзацу другого пункту 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України саме органи Державної казначейської служби України забезпечують реалізацію механізму зупинення перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування у разі наявності рішень про застосування санкцій, діючи на підставі інформації, що міститься у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Отже, пункт 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України не змінює статусу узгодженої суми та не позбавляє платника права на бюджетне відшкодування. Його правова природа полягає у зупиненні фактичного перерахування узгодженої суми та перебігу строків на період дії санкцій за наявності визначених законом умов.
Оскільки судами встановлено відсутність поширення санкцій на позивача у розумінні закону, а нових обставин контролюючим органом не наведено, підстав для зупинення перебігу строків бюджетного відшкодування відповідно до пункту 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України не встановлено.
Відтак, у спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції не установив фактів, з якими закон пов'язує зупинення перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування.
Щодо умов виникнення бюджетної заборгованості, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платнику протягом строків, визначених статтею 200 Податкового кодексу України, набувають статусу заборгованості бюджету, на яку нараховується пеня.
Отже, сума набуває статусу бюджетної заборгованості якщо: сума бюджетного відшкодування є узгодженою; відповідні відомості внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; строк, передбачений пунктом 200.13 статті 200 ПК України, сплив; відсутнє рішення про застосування санкцій, яке відповідало б вимогам пункту 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України.
Щодо стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та пені як ефективного способу захисту, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів та просити про їх захист у спосіб, визначений законом. Перелік способів судового захисту, наведений у частині першій цієї статті, не є вичерпним, а частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено, що захист порушених прав може здійснюватися також в інший спосіб, який не суперечить закону та забезпечує ефективний захист прав і інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Зі змісту статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України убачається, що за результатами розгляду справи по суті суд уповноважений прийняти рішення, яке забезпечує поновлення порушеного права, у тому числі шляхом прийняття одного з рішень, передбачених пунктами 1- 4 частини другої цієї статті, та стягнення з відповідача коштів у випадках, коли такі вимоги заявлені позивачем і відповідають установленим судом фактичним обставинам справи. Вибір конкретного способу судового захисту не має автоматичного характеру, а залежить від того, чи усунуті нормативні та фактичні перешкоди для виконання відповідного публічно-правового обов'язку суб'єктом владних повноважень.
Пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, що суми податку на додану вартість, не відшкодовані у строки, визначені статтею 200 Податкового кодексу України, набувають статусу бюджетної заборгованості, а на таку суму нараховується пеня.
Отже, стягнення бюджетної заборгованості та пені як спосіб захисту не заборонене законом і є похідним від встановлення факту виникнення бюджетної заборгованості (прострочення виконання бюджетного зобов'язання держави).
Суд наголошує на тому, що касаційна скарга взагалі не містить обґрунтування щодо неправомірності судових рішень в частині стягнення пені.
Доводи касаційної скарги про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права є безпідставними. Верховний Суд в постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 160/22161/25 виклав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного у цій касаційній скарзі. Зазначений правовий висновок враховано Судом з урахуванням встановлених у справі обставин та характеру спірних правовідносин.
При цьому, хоча відповідна постанова Верховного Суду була ухвалена після прийняття рішення судом апеляційної інстанції, висновки апеляційного суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, та фактично відповідають їй за змістом. Отже, суд апеляційної інстанції вирішив спір відповідно до підходу, який у подальшому був підтверджений Верховним Судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Враховуючи наявність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та відсутність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, Суд дійшов до висновку про необхідність відмовити у відкриті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 243, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі №160/23263/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та нарахованої пені.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк