01 квітня 2026 року
м. Київ
справа №240/16846/25
адміністративне провадження № К/990/12010/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Тацій Л. В., Стеценка С. Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі № 240/16846/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення з 01.06.2025 позивачу пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п'ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обчислювати та виплачувати позивачу з 01.06.2025 пенсію по інвалідності, передбачену статтею 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження з 03.05.1986 по 08.05.1986 згідно з довідкою виданою ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» від 16.10.2000 № 01/2162, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів без обмеження її максимального розміру.
22.01.2026 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення з 01.06.2025 ОСОБА_1 пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п'ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обчислювати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.06.2025 пенсію по інвалідності, призначену відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням довідки про заробітну плату № 01/2162 від 16.10.2000, виданої Відкритим акціонерним товариством АТ «Житомирський завод хімічного волокна», щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів без обмеження її максимального розміру.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 17.03.2026.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки результати моніторингу свідчать, що вирішення вказаного питання в судовому порядку становить значний суспільний інтерес не тільки для відповідачів (Головних управлінь Пенсійного фонду України), а й великої кількості громадян (майбутніх позивачів), які можуть звернутися до суду з подібними заявами.
Крім того, за твердженням відповідача ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та виключне значення для єдиного підходу формування однакової судової практики в певних категоріях адміністративних справ, а також касаційний розгляд справи сприятиме подальшому припиненню, запобіганню порушенням і дотриманню в майбутньому прав, свобод та інтересів суб'єктів публічного права, що має значний суспільний інтерес.
У касаційній скарзі відповідач посилається на нормативно-правові акти та стверджує, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального права. Проте такі твердження мають загальний, формальний характер, не наведено прикладів різної практики у судах та касаційна скарга не містить належного обґрунтування підстав, за яких оскаржувані рішення та постанова суду апеляційної інстанції можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
Отже, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення та постанова суду апеляційної інстанції можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі № 240/16846/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. В. Шевцова
Л. В. Тацій
С. Г. Стеценко