02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №280/3352/25
провадження №К/990/5874/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
07 лютого 2026 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
10 лютого 2026 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 05 березня 2026 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), надавши заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Недоліки скарги усунуто в установлений судом строк.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонська В. Е. з 23 березня 2026 року по 01 квітня 2026 року перебувала у відпустці на підставі наказу від 10 березня 2026 року № 504/0/6-26, у зв'язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її відповідність вимогам статті 330 КАС України та відсутність підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, частин другої статті 353 КАС України.
Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування статті 19, 43 Конституції України, статті 94, 235 Кодексу законів про працю України, абзацу 1 частини першої статті 1, статті 34 Закону України «Про оплату праці», статті 1, 2, 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», пунктів 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, пункту 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1427, викладених у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 280/5397/19, від 15 вересня 2022 року у справі № 440/5503/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 у подібних правовідносинах.
Так, автор скарги наголошує на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд, зокрема, в порушення пункту 1 частини другої статті 353 КАС України не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Крім того автор касаційної скарги вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для позивача.
Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у цій справі.
Відтак, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
2. Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 280/3352/25.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити строк у п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська