30 березня 2026 року
м. Київ
справа №380/8933/24
адміністративне провадження №К/990/10964/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду 07 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №380/8933/24
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною,
24 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, виходячи з середньоденного заробітку (грошового забезпечення), нарахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, у розмірі 78 789,30 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 380/8933/24 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року). Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 78 789,30 грн.
13 травня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2025 року касаційну скаргу скаржника було залишено без руху, та 23 червня 2025 року було повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків.
10 березня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 повторно звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу.
В прохальній частині касаційної скарзі ставиться питання про скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду 07 жовтня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №380/8933/24.
Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року в задоволені позову відмовлено.
Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду 07 жовтня 2024 року.
Отже, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги з врахуванням передбачених статтею 349 КАС України повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Разом з тим аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 329 КАС України. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку та не зазначено поважних причин пропуску такого строку.
Так, ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду 07 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №380/8933/24 було повернуто скаржнику.
Копію указаної ухвали доставлено в Електронний кабінет представника скаржника у підсистемі Електронний суд 23 червня 2025 року о 20:55 год.
Лише 10 березня 2026 року, тобто майже через 9 місяців після повернення першої касаційної скарги, позивач вдруге звернулася до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду 07 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №380/8933/24.
На підставі викладеного, скаржник вважає, що повторне звернення з касаційною скаргою до суду обумовлене наявністю об'єктивних і непереборних обставин, які не залежали від позивача, що вказують про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Як зазначено вище, між поверненням первинної касаційної скарги та повторним зверненням до суду пройшло 9 місяців.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, указує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не указав поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, не надав доказів щодо вжиття заходів для своєчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтував причину зволікання з поданням цієї касаційної скарги.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду 07 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №380/8933/24 - залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду:
- касаційної скарги в новій редакції, в якій зазначити, яке саме судове рішення оскаржується у касаційному порядку.
- клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги у цій справі із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено..
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду