30 березня 2026 року
м. Київ
справа №520/1094/24
адміністративне провадження №К/990/11042/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі №520/1094/24
за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної прокуратури (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд:
- визнати період роботи ОСОБА_1 з 17 липня 1993 року по 03 серпня 1994 року на посаді стажиста помічника прокурора Московського району м. Харкова стажем державної служби;
- зобов'язати Харківську обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_1 , період роботи з 05 липня 1985 року по 21 квітня 1986 року на посаді з 17 липня 1993 року по 03 серпня 1994 року на посаді стажиста помічника прокурора Московського району м. Харкова до стажу державної служби;
- судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 грн стягнути з відповідача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 520/1094/24 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 28 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року по справі № 520/1094/24 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив з того, що судами першої та апеляційної інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року по справі № 520/1094/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено частково:
-провадження в частині позовних вимог про визнання періоду роботи ОСОБА_1 з 17 липня 1993 року по 03 серпня 1994 року на посаді стажиста помічника прокурора Московського району м. Харкова стажем державної служби закрито, в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної прокуратури щодо нерозгляду питання зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 14 липня 1993 року до 03 серпня 1994 року на посаді стажиста помічника прокурора Московського району м. Харкова до стажу державної служби;
- зобов'язати Харківську обласну прокуратуру розглянути питання зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 14 липня 1993 року до 03 серпня 1994 року на посаді стажиста помічника прокурора Московського району м. Харкова до стажу державної служби;
- в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивачем 11 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подано касаційну скаргу.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, оскільки всупереч частині четвертій статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Разом з касаційною скаргою позивач звернувся із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, а у разі неможливості, відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справ. Розглянувши вказане клопотання, Суд доходить наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до положень частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак заявлені в цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 не охоплюються визначеними в пункті 3 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передумовами для звільнення від сплати судового збору.
До того ж, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме довідки податкового органу про доходи за попередній, тобто 2025 рік, як то визначено частиною третьою статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для відстрочення сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, для можливості відстрочення скаржнику сплати судового збору, заявнику необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік.
Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для відстрочення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його відстрочення, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту першого пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що позивачем заявлено до суду першої інстанції одну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн 00 коп. (станом на рік звернення із позовною заявою).
Так, ставка судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2422 грн 40 коп.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням наведеного розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1937 грн 92 коп.
Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у розмірі 1937 грн 92 коп.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі №520/1094/24.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 у справі №520/1094/24 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 1937 грн 92 коп.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, установлений судом, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А Уханенко
Судді Верховного Суду