Ухвала від 30.03.2026 по справі 640/31149/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

30 березня 2026 року

м. Київ

справа №640/31149/21

адміністративне провадження № К/990/11586/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року (суддя Бідонько А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року (колегія у складів суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В.)

у справі № 640/31149/21

за позовом ОСОБА_1

до Київського міського центру зайнятості

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Київського міського центру зайнятості (далі також - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості НТ210409 від 16.03.2021 в частині припинення реєстрації безробітного ОСОБА_1 та в частині припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 ;

- зобов?язати Київський міський центр зайнятості надати розрахунок належної до виплати суми допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 16.04.2021 до моменту фактичного оформлення трудових відносин 16.07.2021 (орієнтовна сума до виплати 23 000 грн).

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 29.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026, відмовив у задоволенні позову.

13.03.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026, прийняти нове рішення задоволення позовних вимог.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Згідно з п. 3 і 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

У цій справі оскаржується рішення територіального органу державної служби зайнятості щодо припинення реєстрації безробітного та в частині припинення виплати йому допомоги по безробіттю.

Харківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 10.03.2025 про прийняття справи до провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Проте скаржник не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права.

Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди позивача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням заявлених скаржником підстав касаційного оскарження та у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Більш того Верховний Суд переглядаючи судові рішення у подібному спорі у своїй постанові від 08.06.2022 у справі № 280/221/17 сформував такий висновок з питання набуття адвокатом статусу безробітного: «…статус непрацюючої особи набувається за умови як зняття такої особи з обліку податкових органів, так і зупинення або припинення ним права на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до статей 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.».

Схожий висновок приведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 761/38813/21 за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів (допомоги по безробіттю): «…відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» адвокат, право на заняття адвокатською діяльністю якого не зупинено і не припинено, є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (забезпечує себе роботою самостійно), та віднесений до категорії зайнятого роботою населення і це виключає можливість надання йому статусу безробітного.».

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025, виходив з мотивів, що фактично кореспондуються із наведеними вище правними позиціями Верховного Суду. При цьому в постанові від 20.02.2026 суд апеляційної інстанції визнав посилання позивача на правові позиції касаційного суду, викладені у постановах від 24.04.2019 у справі № 757/17820/17-ц, від 06.02.2019 у справі № 545/163/17, від 19.12.2018 у справі № 802/12067/17-а, від 05.11.2018 у справі № 820/1538/17, від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 05.03.2020 у справі № 824/509/19-а, від 18.11.2021 у справі № 520/6094/19, такими, що сформовані у спорах, які виникли з неподібних правовідносин.

З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі № 640/31149/21.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
135375528
Наступний документ
135375530
Інформація про рішення:
№ рішення: 135375529
№ справи: 640/31149/21
Дата рішення: 30.03.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (30.03.2026)
Дата надходження: 13.03.2026
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
17.09.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд