30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 420/4202/25
адміністративне провадження № К/990/7496/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/4202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.02.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/4202/25 з підстав, визначених пунктами 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2026 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення до Верховного Суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала про залишення касаційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету скаржника 26.02.2026 о 13:16 год.
Згідно з частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, то воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином ухвала про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 26.02.2026.
В межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 25.02.2026, скаржником надіслано до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій він в обґрунтування причин пропуску строку касаційного оскарження зазначив, що недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене поверненням первинно поданої касаційної скарги, підготовкою до сесії та перебуванням на ній з 26.01.2026 по 06.02.2026 у Київській православній богословській академії, а також перебоями в електропостачанні в умовах воєнного стану в Україні, що, на його думку, свідчить про наявність поважних причин для поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду касаційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Отже, скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення чи переривання процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою.
В свою чергу строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Однак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні касаційної скарги, що мало наслідком її повернення не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
Стосовно доводів скаржника щодо постановлення ухвали Верховного Суду від 14.01.2026 про повернення вперше поданої касаційної скарги, якою зокрема поновлену йому строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/4202/25, колегія суддів зазначає, що це не впливає на обов'язок скаржника дотримуватися встановлених процесуальним законом строків й не звільняють його від необхідності доведення наявності поважних причин пропуску такого строку при повторному поданні касаційної скарги.
Колегія суддів також зазначає, що підготовка, перебування на сесії, а також перебої в електропостачанні в умовах воєнного стану є суб'єктивними чинниками, мають організаційний характер і не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі та не звільняють від виконання процесуальних обов'язків й не підтверджують наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Отже, скаржник у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження не зазначає об'єктивних причин, які унеможливлювали подання касаційної скарги у більш стислий строк після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції. При цьому, загальний строк, що сплинув з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції - 04.11.2025 (повний текст якої складено цього ж дня та отримано скаржником в підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 08.11.2025) і до дня подання цієї касаційної скарги - 19.02.2026, становить понад три місяці, що не можна вважати розумним та оптимальним строком для реалізації права на звернення до суду з касаційною скаргою.
Колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку скаржника, виникнення організаційних складнощів, які спричинили пропущення строку на касаційне оскарження є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
При цьому, слід зазначити, що в межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 25.02.2026, скаржником надіслано до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу, проте суд зазначає, що в ній скаржник так і не обґрунтував підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/4202/25.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/4202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити заявнику, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду