30 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/2522/21
адміністративне провадження № К/990/13469/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі №640/2522/21, за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправною бездіяльність зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» щодо ненадання ОСОБА_1 інформаціі? на запит від 04 січня 2021 року про доступ до публічноі? інформаціі? щодо наявної у відповідача фінансової? звітності підприємств та щодо неоприлюднення фінансовоі? звітності підприємств на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на офіціи?них веб-саи?тах відповідачів та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- зобов'язати Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» надати фінансову звітність підприємств на запит ОСОБА_1 від 04 січня 2021 року та оприлюднити фінансову звітність підприємств на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, на офіційних вебсайтах відповідачів та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
25 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі №640/2522/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 оку №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
З ухвалених у цій справі судових рішень убачається, що позовні вимоги пов'язані з розглядом запиту на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Отже, з урахуванням вимог статті 12 КАС України, ця справа відносяться до справ незначної складності.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного
Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Суд також ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі №640/2522/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.М. Соколов А.Г. Загороднюк