31 березня 2026 року
м. Київ
справа №280/7364/24
адміністративне провадження № К/990/11334/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Білак М.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення коштів, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому просила:
-визнати висновки службового розслідування проведеного відповідачем на підставі наказу №853 від 15.07.24р. та дисциплінарної комісії відповідача щодо цього безпідставними та протиправними;
-стягнути з відповідача недоплачену компенсацію за невикористані позивачем відпустки з 2020 по липень 2024 року включно в загальній сумі 131 539, 68 грн. (сто тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять гривень 68 коп.);
-стягнути з відповідача недовиплачену суму заробітної плати за липень місяць 2024 року в сумі 51 465 грн. 59 коп. (п'ятдесят одну тисячу чотириста шістдесят п'ять гривень 59 коп.);
-стягнути з відповідача за роботу позивача у особисті вихідні дні останньої - 478665,30 грн.;
-визнати незаконним та скасувати наказ № 504 о/с від 20 липня 2024 року Головного управління Національної поліції в Запорізькій області;
-визнати незаконним та скасувати наказ №1177 від 19 липня 2024 року Головного управління Національної поліції в Запорізькій області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сержанта поліції ОСОБА_1 ";
-визнати недійсним запис про звільнення позивача 20 липня 2024 року у її трудовій книжці, зроблений відповідачем;
-поновити громадянку України ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), сержанта поліції, на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Запорізького районного управління поліції з окладом згідно штатного розкладу в сумі, не нижчій, ніж була на момент звільнення, з подальшою індексацію згідно законодавства України, бойовими і преміальними виплатами, додатковими надбавками передбаченими положеннями відповідача;
-стягнути з відповідача за вимушений прогул позивача суму з розрахунку фактичної середньоденної грошової виплати 2 071,74 грн. в день до моменту постановлення рішення у справі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
09 березня 2026 року засобами поштового зв'язку позивач надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та її звільнення зі служби в поліції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач обіймала посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Запорізького районного управління поліції.
Отже, ОСОБА_1 не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено та заявником такі не зазначено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення коштів - відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко А.В. Жук М.В. Білак