Постанова від 31.03.2026 по справі 380/2318/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокуЛьвівСправа №380/2318/25 пров. №А/857/28390/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року (головуючий суддя: Братичак У.В., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 , 05.02.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області що полягають у відмові здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушення строків виплати» № 2050 компенсацію втрати частини пенсії за весь час прострочення, у зв?язку із порушенням строку виплати пенсії у в сумі 21435,78 грн за період з 06.10.2020 по 18.10.2024 (день виплати заборгованості пенсії);

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв?язку з порушення строків виплати» №2050 компенсацію втрати частини пенсії за весь час прострочення, у зв?язку із порушенням строку виплати пенсії у в сумі 21435,78 грн за період з 06.10.2020 по 18.10.2024 (день виплати заборгованості пенсії).

Обґрунтовує позов тим, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. При цьому, зазначає, що на виконання рішення суду йому проведений перерахунок пенсії з 05.03.2019, із урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. За період з 05.03.2019 по 31.12.2019 нарахована сума заборгованості складала 21435,78 грн, яку виплачено відповідачем лише 18.10.2024.

Ураховуючи тривалу невиплату частини перерахованої пенсії з вини відповідача, позивач 10.01.2025 звернувся до пенсійного органу із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Проте, пенсійний орган відмовив у проведенні нарахування компенсації посилаючись на те, що пенсія позивача перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

Позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням частини щомісячних пенсійних виплат, а тому просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою заборгованості по пенсії в сумі 21435,78 грн, що розрахована на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006717 та виплачена в жовтні 2024 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів (пенсії), нарахованої на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006717 у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 06.10.2020 по день фактичної виплати.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що доплату до пенсії позивача, визначену на виконання рішення суду за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 у сумі 21435,78 грн було включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та було виплачено після надходження коштів з Державного бюджету - у жовтні 2024 року. Відповідач вважає, що порушень щодо строків виплати не відбулось, оскільки виплата перерахованої пенсії здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Із вказаних підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 19 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.006717 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, із урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006717, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведений перерахунок пенсії позивачу та за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 нараховано 21435,78 грн заборгованості, яку виплачено лише 18.10.2024, що не заперечується сторонами.

Позивач, 10.01.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 06.10.2020 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Листом від 24.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у нарахуванні компенсації втрати частини доходів мотивуючи тим, що відповідно до ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», який набрав чинності з 01.01.2001, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, зокрема пенсії, нарахованої громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Тобто Закон № 2050-ІІІ передбачає, що компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані громадянам, коли строки їх виплати були порушені. Враховуючи вищезазначене, пенсія позивача перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виплату нарахованої доплати до пенсії за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 у сумі 21435,78 грн, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006717, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено лише 18.10.2024, а тому наявні всі законні підстави для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за весь період затримки виплати йому заборгованості по пенсії відповідно до приписів ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії;

- соціальні виплати;

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- та інші.

Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 4 Порядку № 159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Крім цього, виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 19 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.006717 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, із урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006717, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведений перерахунок пенсії позивачу та за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 нараховано 21435,78 грн заборгованості, яку виплачено лише 18.10.2024, що не заперечується сторонами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки несвоєчасна виплата сум пенсії відбулась у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено вищенаведеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, тобто з вини суб'єкта владних повноважень, що призначає і виплачує пенсію, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та є відновленням прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, а тому вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону № 2050-ІІІ.

Аналогічні висновки, при застосуванні вищенаведених правових норм, неодноразова наводилися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.01.2019 у справі № 159/1615/17, від 29.04.2020 у справі № 420/2093/16-а, від 16.12.2020 у справі № 521/21718/16-а, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 09 серпня 2022 року у справі № 460/4765/20, від 21 вересня 2022 року у справі № 816/1627/18.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки відповідач не провів нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006717, яке набрало законної сили.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 380/2318/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська

Попередній документ
135374919
Наступний документ
135374921
Інформація про рішення:
№ рішення: 135374920
№ справи: 380/2318/25
Дата рішення: 31.03.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.04.2026)
Дата надходження: 05.02.2025
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії