Справа № 560/15119/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
02 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок.
В обґрунтування позову зазначив, що станом на день видання наказу про виключення його зі списків особового складу відповідачем не був проведений повний розрахунок. Фактично остаточний розрахунок відповідач здійснив у серпні 2025 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду. Водночас, позивач вказує на те, що відповідач не виплатив йому середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправною невиплату військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні/компенсацію за несвоєчасний розрахунок в сумі 8702,93 грн. (з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до вимог закону).
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Просить постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2026 року по справі №560/15119/25- змінити, позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні/компенсацію за несвоєчасний розрахунок в сумі 99 918,78 грн. (з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до вимог закону).
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Зазначає, що оскільки при виплаті позивачу коштів, належних при звільненні, був відсутній спір, підстави для застосування до спірних правовідносин положень про виплату середнього заробітку відсутні.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира від 28.02.2025 №66 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28.02.2025. При звільненні позивачу не було виплачено частину належних йому коштів, що обумовило звернення до суду.
Рішенням від 06.05.2025 у справі №560/4721/25 Хмельницький окружний адміністративний суд стягнув з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 13 915 (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 02 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Середній заробіток у цій справі було стягнуто у зв'язку з несвоєчасною виплатою позивачу заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.
В подальшому відповідач 28.08.2025 додатково виплатив позивачу заробітну плату в розмірі 28011,11 грн., що вбачається з наданої суду виписки по банківському рахунку.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг відповідача та позивача.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 116 КЗпП України (в ред. чинній на момент звільнення позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Положеннями статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців. Зміни у ст.116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванні та вирішенні спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення.
З огляду на дату проведення остаточного розрахунку з позивачем, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 117 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Як встановлено зі змісту письмових доказів, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28.02.2025, отже у цей день з ним повинен був бути проведений остаточний розрахунок, тоді як 01.03.2025 є днем початку періоду невиплати.
Водночас, виплата середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за періоди з 01.03.2025 по 21.03.2025 (включно) вже була предметом судового розгляду у справі №560/4721/25, про що зазначалось вище.
Встановлено, що відповідачем 28.08.2025 було виплачено позивачу заробітну плату у розмірі 28011,11 грн. Отже, з урахуванням рішення суду у справі №560/4721/25, у цій справі (№560/15119/25) спірною є виплата середнього заробітку за період з 22.03.2025 по 27.08.2025 (включно), оскільки 28.08.2025 відбувся остаточний розрахунок.
Судом встановлено, що грошове забезпечення позивача за грудень 2024 - січень 2025 становило 38962,33 грн., що підтверджується довідкою №1392 від 09.04.2025 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Середньоденне грошове забезпечення позивача складає 628,42 грн. (38962,33 грн.: 62 календарних днів).
За період затримки остаточного розрахунку з 22.03.2025 по 27.08.2025 (з урахуванням обмеження часу виплати 6 місяцями відповідно до вимог чинної редакції статті 117 КЗпП України) підлягають врахуванню 159 календарних дні. Сума середнього заробітку за цей період, розрахована згідно з Порядком №100, становить 99918,78 грн. (628,42 грн. середньоденна заробітна плата позивача * 159 днів).
З огляду на це, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 99918,78 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23 вважала справедливим підходом розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку враховуючи відсоткове співвідношенні суми заборгованості від загального розміру належних при звільненні виплат та зменшення відшкодування до суми, співмірної з порушенням.
Колегія суддів враховує, що при звільненні позивачу виплачено 293 768,38 грн. (що підтверджується письмовими доказами у справі та враховується судом), сума недоплати складає 28011,11 грн., отже загальна сума належних при звільненні позивачу виплат становить 321 779,49 грн. (293 768,38 + 28 011,11).
Недоплачена сума грошового забезпечення при звільненні у розмірі 28 011,11 грн. у процентному виразі дорівнює 8,71 % від 321 779,49 грн.
Отже, враховуючи, що середньоденний розмір грошового забезпечення позивача становив 628,42 грн., період затримки фактичної виплати становив 159 календарних днів, а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням принципу співмірності складає 8702,93 грн. (8,71 % від 99918,78 грн).
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.